Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

энергично+приняться+за+дело

  • 1 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

  • 2 взяться

    узятися. В. за руки - побратися за руки, зчепити руки. В. за что - стати, вхопитися, приступитися до чого, заходитися коло чого. [Як до чого став - уся душа його в роботі (М. Вовч.)]. В. энергично, настойчиво - завзятися на що, прихопитися до чого. В. за дело - взятися (стати) до роботи. [До чужої роботи взявсь]. В. сделать что - піднятися зробити. [Піднявся він це діло зробити за-для громади]. Откуда ни возьмись - де (не) взявсь. Откуда ни возьмётся - де не вирветься, видереться, візьметься, вискіпається.
    * * *
    узя́тися, мног. побра́тися; (приняться за что-л., начать что-л.) заходи́тися (роби́ти що, коло чого), прикла́стися (до чого), прийня́тися (за що, до чого), запо́ратися (ко́ло чого), заповзя́тися (роби́ти що)

    Русско-украинский словарь > взяться

См. также в других словарях:

  • энергично — см. энергичный; нареч. Энерги/чно работать. Энерги/чно приняться за дело. Энерги/чно встряхивать …   Словарь многих выражений

  • засучивать — ЗАСУЧИТЬ, учу, учишь и учишь; ученный; сов., что. Завернуть кверху (рукав, штанину). З. рукава (также перен.: энергично приняться за дело). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАСУЧИТЬ — ЗАСУЧИТЬ, учу, учишь и учишь; ученный; совер., что. Завернуть кверху (рукав, штанину). З. рукава (также перен.: энергично приняться за дело). | несовер. засучивать, аю, аешь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • рукав — а; м. 1. Часть одежды, покрывающая руку или часть руки. Левый, правый р. Рукава с обшлагами, с оборкой. С повязкой на рукаве. Платье с длинными рукавами (до кисти). Кофта с короткими рукавами (закрывающими только плечо или до локтя). Засучить… …   Энциклопедический словарь

  • РУБАХА — Одна из основных частей русского национального костюма одежда для верхней части тела. Шилась обычно из белого льняного (см. лён*) полотна, иногда из цветных тканей кумача (красной хлопчатобумажной ткани), пестряди (пестрой ткани из остатков пряжи …   Лингвострановедческий словарь

  • рукав — а/; м. см. тж. рукавчик, рукавный 1) Часть одежды, покрывающая руку или часть руки. Левый, правый рука/в. Рукава с обшлагами, с оборкой. С повязкой на рукаве. Платье с дл …   Словарь многих выражений

  • Александр II (часть 2, XIII-XIX) — XIII. Дела внутренние (1866—1871). 4 го апреля 1866 года, в четвертом часу дня, Император Александр, после обычной прогулки в Летнем саду, садился в коляску, когда неизвестный человек выстрелил в него из пистолета. В эту минуту, стоявший в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Александр II (часть 2, I-VII) — ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Император Александр II (1855—1881). I. Война (1855). Высочайший манифест возвестил России о кончине Императора Николая и о воцарении его преемника. В этом первом акте своего царствования молодой Государь принимал пред лицом… …   Большая биографическая энциклопедия

  • засучи́ть — сучу, сучишь и сучишь; прич. страд. прош. засученный, чен, а, о; сов., перех. (несов. засучивать). Завертывая, загибая, поднять, сдвинуть кверху (одежду, часть одежды). Босая, в старой, поношенной юбке, засучив рукава до плеч, она мыла в сенях… …   Малый академический словарь

  • РАБОТА — Геркулесова работа (труд). Книжн. Работа, требующая неимоверных усилий. /em> Восходит к древнегреческой мифологии. БМС 1998, 454. Египетская работа (труд). Книжн. Очень тяжёлая, изнурительная работа. БМС 1998, 485; ДП, 513; ШЗФ 2001, 72; БТС, 294 …   Большой словарь русских поговорок

  • Ростопчин, граф Феодор Васильевич — — обер камергер, Главнокомандующий Москвы в 1812—1814 гг., член Государственного Совета. Род Ростопчиных родоначальником своим считает прямого потомка великого монгольского завоевателя Чингисхана — Бориса Давидовича Ростопчу,… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»