Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

экзаменовать

  • 1 экзаменовать

    екзаменува́ти, іспитува́ти

    Русско-украинский словарь > экзаменовать

  • 2 испытывать

    испытать
    1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;
    2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;
    3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];
    4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;
    5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -
    1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;
    2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - испыт`ать
    1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)
    2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)

    \испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение

    \испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)

    \испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́

    \испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим

    Русско-украинский словарь > испытывать

См. также в других словарях:

  • ЭКЗАМЕНОВАТЬ — (от. слова экзамен). Испытывать, расспрашивая, узнавать степень познаний учащихся. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ЭКЗАМЕНОВАТЬ от слова экзамен. Испытывать знание учащихся. Объяснение 25000… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • экзаменовать — См …   Словарь синонимов

  • ЭКЗАМЕНОВАТЬ — ЭКЗАМЕНОВАТЬ, экзаменую, экзаменуешь, несовер. (к проэкзаменовать), кого что. Подвергать экзамену. Экзаменовать студента. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЭКЗАМЕНОВАТЬ — ЭКЗАМЕНОВАТЬ, ную, нуешь; ованный; несов., кого (что). Подвергать экзамену. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Экзаменовать — несов. перех. и неперех. 1. Подвергать экзамену. 2. разг. Испытывать кого либо в каком либо отношении. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • экзаменовать — экзаменов ать, н ую, н ует …   Русский орфографический словарь

  • экзаменовать — (I), экзамену/ю(сь), ну/ешь(ся), ну/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • экзаменовать — ную, нуешь; экзаменованный; ван, а, о; нсв. кого что и без дополн. 1. (св. проэкзаменовать). Подвергать экзамену. Э. абитуриентов. Экзаменовали сразу трое преподавателей. 2. Разг. Выяснять, проверять что л. Бабушка часто экзаменовала меня по… …   Энциклопедический словарь

  • экзаменовать — ну/ю, ну/ешь; экзамено/ванный; ван, а, о; нсв. см. тж. экзаменоваться кого что и без дополн. 1) (св. проэкзаменова/ть) Подвергать экзамену. Экзаменова/ть абитуриентов. Экзам …   Словарь многих выражений

  • экзаменовать — 1.6.10., ЛВМ 2 …   Экспериментальный синтаксический словарь

  • экзаменовать — ЭКЗАМЕНОВАТЬ, несов. (сов. проэкзаменовать), кого и без доп. Проверять (проверить) знания, умения по какому л. учебному предмету во время специально организованного для этого испытания экзамена [impf. to examine (in, on), test (a person’s)… …   Большой толковый словарь русских глаголов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»