-
1 эволюция
астр., физ.еволю́ція- звёздная эволюция
- приливная эволюция
- столкновительная эволюция
- эволюция погрешности -
2 эволюция
астр., физ.еволю́ція- звёздная эволюция
- приливная эволюция
- столкновительная эволюция
- эволюция погрешности -
3 эволюция
еволю́ціяэволю́ции — мн. воен. еволю́ції, -цій
-
4 эволюция погрешности
еволю́ція по́хибкиРусско-украинский политехнический словарь > эволюция погрешности
-
5 эволюция погрешности
еволю́ція по́хибкиРусско-украинский политехнический словарь > эволюция погрешности
-
6 динамическая эволюция
динамі́чна еволю́ціяРусско-украинский политехнический словарь > динамическая эволюция
-
7 звёздная эволюция
зо́ряна еволю́ціяРусско-украинский политехнический словарь > звёздная эволюция
-
8 приливная эволюция
припли́вна еволю́ціяРусско-украинский политехнический словарь > приливная эволюция
-
9 столкновительная эволюция
зішто́вхувальна еволю́ціяРусско-украинский политехнический словарь > столкновительная эволюция
-
10 динамическая эволюция
динамі́чна еволю́ціяРусско-украинский политехнический словарь > динамическая эволюция
-
11 звёздная эволюция
зо́ряна еволю́ціяРусско-украинский политехнический словарь > звёздная эволюция
-
12 приливная эволюция
припли́вна еволю́ціяРусско-украинский политехнический словарь > приливная эволюция
-
13 столкновительная эволюция
зішто́вхувальна еволю́ціяРусско-украинский политехнический словарь > столкновительная эволюция
-
14 направление
1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.* * *1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку\направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння
\направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к
3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)
4) ( о документе) напра́влення -
15 Замедливать
и Замедлять замедлить (переходно) загаювати, загаяти, барити, забаряти, забарити, дляти, задляти, затримувати, затримати кого, що; срвн. Задерживать 1. [Ой нуте, робіть, себе не баріть (Чуб. III)]; (непереходно) баритися и забарятися, забаритися, загаюватися и гаятися, загаятися, бавитися, забавитися, длятися, задлятися. [Не забарився пояснити свою думку виразніше (Крим.). Не загайся на підмогу (Куліш). Чого ще він там дляється? (Грінч.). Ми не задляємося прийти (Грінч.). Ще не світає, але день не забавиться (Каменец. п.)]. -лять ход дела - затримувати хід справи, гаяти справу. [В суді гають мою справу]. Умышленно -лять что, совершение чего - навмисне длятися, баритися, гаятися з чим. [Слідчий навмисне дляється з справою, думає, що може тим часом щось нове виявиться (М. Грінч.)]. -лить шаги, ход - піти тихше, повільніше, задляти ходу, звільнити ходу, укоротити ходи (ходу), затишитися. [На мості поїзд затишивсь (Звин.). Христя трохи вкоротила ходи (Мирн.). Він звільнив ходу (Коцюб.)]. -лить движение машины - притишити рух машини. Река -лила течение - річка почала текти повільніше. Замедленный - за[при]гаяний, забарений; притишений. -ным темпом - при[за]тишеним, повільнішим темпом. -ный пульс - повільний пульс. -ная эволюция - забарена еволюція.
См. также в других словарях:
ЭВОЛЮЦИЯ — (от лат. evolutio развёртывание), в широком смысле синоним развития; процессы изменения (лреим. необратимого), протекающие в живой и неживой природе, а также в социальных системах. Э. может вести к усложнению, дифференциации, повышению… … Философская энциклопедия
ЭВОЛЮЦИЯ ЗВЁЗД — изменение со временем физ. параметров и наблюдаемых характеристик звёзд в результате. протекания ядерных реакций, излучения энергии и потери массы. Для звёзд в тесных двойных системах существ, роль играет обмен веществом между компаньонами. Об… … Физическая энциклопедия
ЭВОЛЮЦИЯ — (лат., от evolvere развертывать). 1) военные передвижения армии или флота. 2) прогрессивное развитие форм. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ЭВОЛЮЦИЯ 1) постепенное разбитие, законы которого исключают … Словарь иностранных слов русского языка
ЭВОЛЮЦИЯ — ЭВОЛЮЦИЯ, эволюции, жен. (лат. evolutio). 1. только ед. Развитие, процесс изменения кого чего нибудь от одного состояния к другому. Эволюция искусства. Эволюция нравов. Творческий путь Пушкина служит примером поразительно быстрой эволюции. Теория … Толковый словарь Ушакова
Эволюция — (evolution) Одно из ряда слов, означающих такие понятия, как рост , развитие , перемена , т.е. естественное изменение системы или структуры с течением времени. Однако за словом эволюция закрепилось вполне определенное значение: постепенное… … Политология. Словарь.
эволюция — и, ж. évolution f., нем. Evolution <лат. evolutio. 1. Перестроение при движении войск из одного строя в другой (напр., из колонны в линию). БАС 1. Еволюцеи, воинския екзерциция, суть разновидныя перемены баталионов, как сдвоение шереног, рядов … Исторический словарь галлицизмов русского языка
эволюция — во взглядах на ее механизм неодарвинисты не всегда едины. По мнению одних, она результат ряда последовательных мелких сдвигов от случайных мутаций согласно сиюминутным потребностям. Другие считают, что эволюция имеет определенную внутреннюю… … Большая психологическая энциклопедия
Эволюция — Эволюция ♦ Évolution Своим широким распространением начиная с XIX века термин в значительной мере обязан разнообразным теориям эволюции (особенно теории Дарвина, хотя сам ученый пользовался им с большой оглядкой), ставившим своей целью… … Философский словарь Спонвиля
ЭВОЛЮЦИЯ — (от латинского evolutio развертывание), в широком смысле синоним развития; процессы изменения (преимущественно необратимые) в природе и обществе; в узком смысле в понятие эволюция включают лишь постепенные изменения в отличие от революции. Термин … Современная энциклопедия
ЭВОЛЮЦИЯ — (от лат. evolutio развёртывание), необратимый процесс историч. изменения живого. Из многочисл. ненаправленных мутаций как элементарного эволюц. материала естественный отбор формирует такие комбинации признаков и свойств, к рые ведут к… … Биологический энциклопедический словарь
эволюция — становление, изменение, развитие, формирование. Ant. деградация Словарь русских синонимов. эволюция см. развитие 2 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … Словарь синонимов
