-
1 щхьэл
мельница/ Гъавэ зэрахьэж Iэмэмпсымэ зыщIэт унэ, гъавэр щахьэж.Iэ щхьэл.* Псы къелъапIэм и деж тетщ щхьэлыр. Щ. Ам.щхьэл гудзэ лопасть мельничного колеса/ Щхьэл шэрхъым псыр зытехуэу хэбдза пхъэбгъу.Щхьэл гудзэр хэлъхьэжын.щхьэл кхъуафэ желоб для подачи воды на мельничное колесо/ Псыр щхьэл шэрхъым зэрежалIэ кхъуафэ.щхьэл лъэмб гнездо, в которое упирается нижним концом вертикальный стержень, поддерживающий и приводящий во вращательное движение верхний жернов мельницы/ И щIыIу щхьэл мывэр зытегъэщIа икIи зыгъэкIэрахъуэ гъущI баш кIыхьыр и лъабжьэмкIэ зэрыт лъэмб.щхьэл мывэ жернов/ ТекIэрэхъухьурэ гъавэр зыхьэжу щхьэлым хэлъ мывэ хъуреишхуэ.Щхьэл мывэ хэхын.щхьэл уадэ мельничный молот/ Щхьэл мывэр зэрауIу уадэ.щхьэл шэрхъ мельничное колесо/ Щхьэлыр лэжьэн щхьэкIэ псыр зэуэу кIэрахъуэ шэрхъ.Щхьэл шэрхъыр псым кърехуэкI. -
2 мывэ
камень/ Зи инагъкIэ, зи теплъэкIэ зэхуэмыдэу бгы къырхэкI Iыхьэхэр. Мывэ быдэ.* Мывэ къэщтэн. Мывэр куэдрэ щылъмэ, жыглыц къытокIэ. (погов.)Мывэ зэпыхын выполнять очень трудную работу. ( букв. распиливать камни).Мывэ уэшх къешхами что бы ни случилось.* Мывэ уэшх къешхами, къызэмыхьэлъэкIыу губгъуэм сыбдисынщ, сэ си псэ. Сов. Къэб. ифольк.мывэ джей булыжник/ Мывэ хъурей джафэ.* Испыхэм я унэхэр мывэ джей зэупсеят. Нарт. ЦIыкIухэм къыщIахьэри къыщIэнауэ мывэ джей хъуреижь щIэлът хьэщIэщым. Н. З.мывэ къалэ крепость/ Мывэм къыхэщIыкIа быдапIэ.Мывэ къалэ ухуэн. Мывэ къалэм дэсын.мывэ къурш см. мывалъэ.* Мывэ къуршым хэту къущхьэхъу даху Iэщхэм я лъэгур щIихырт. Iуащхь. Мывэ къуршым мэш трасэркъым. (погов.)мывэ сэрей каменная ограда/ Хадэ, пщIантIэ, щIыхьэпIэ сыт хуэдэхэр къызэрыхухьа мывэ блын.* ТIэкIу зебэу ар куэбжэм дэкIри мывэ сэрей къуапэм къухьащ. Къу. С.мывэ фамыщI каменный уголь/ КIанэурэ, мывэ такъыр теплъэ иIэу щIым къыщIах гъэсыныпхъэ.Мывэ фIамыщI къыщIэхын. Мывэ фIамыщI гъэсын.мывэ хэхыпIэ каменный карьер/ Ухуэныгъэм е нэгъуэщI щIыпIэ къыщагъэсэбэп хъун мывэ къыздыдах щIыпIэ.Мывэ хэхыпIэм лъэрмывэпхъэ (щхьэл мывэ) къыхэхын. -
3 псы
I 1. вода/ Псыежэх, тенджыз, гуэл сытхэр къэзыгъэхъу ущызэкIэщIэплъ ткIуаткIуэ.* Шыгъу зышхар псы йофэж. (погов.) Псыр псэ пылъхьэжщ. (погов.)2. река/ Псыежэх.* Лъагъуэхэш ажэжьхэр псы уэрым пэмылъэщу ирихьэжьэрэ хъушэр абы кIэлъелъэрышэмэ, куэд итхьэлэнкIэ хъунут. Т. Хь. Псы икIыгъуэм унэмысу уи кIэр думыхьей. (погов.)Псибл икIын кануть в вечность (букв. оно уже за семью реками). Псы гъэва кипяченная вода.* Пщэдджыжьым ХьэтIутIэ псы гъэвакIэ зэхэпща хьэкъуртыр ишхри лIыщIапIэм къэкIуащ. Ж. Б.Псы игъэжыхьыжын разорить дотла подчистую что-л.* ЖьакIэжь и лъапсэм псы идгъэжыхьыжынщи ди Сэтэней гуащэ дахэр тхьыжынщ, - яжриIащ Уэзырмэс нартхэм. Нарт.Псы мэхын = псы хуэлIэн.Псы утхъуам бдзэжьей къыщыубыдын в мутной воде ловить рыбу.Псы хыхьэн пропитаться водой.* ЦейлъэщIым псы хуабжьу хыхьэри шыдым и хьэлъэр куэдкIэ нэхъ уэндэгъу хъуащ. Япэу лъ. з.Псы хуэлIэн испытывать жажду.* Ажэр псы хуэлIэ хъуати бгым ехри псыкъуийм бгъэдыхьащ. Япэу лъ. з.Псы щIэгъэуэн затопить.Псы щIэуауэ къэнэн остаться ни с чем, разориться.Псым итхьэлэн утонуть.* Бдзэжьей цIыкIу псышхуэ итхьэлэрэ? (погов.) Инжыдж узэпрыкI хъуну псытэкъым - шыбэри Iэщ хъушэри итхьэлащ. Нарт.Псым иубыдын = псы хуэлIэн.* Пхъэри ислъхьауэ, тIэкIуи сешауэ, псым сиубыдати, адэ.. къуэмкIэ сежьащ. Е. К.Псым тхъу техын переливать из пустого в порожнее (букв. с воды снимать коровье масло).Псым хуэдэу къэфэн танцевать плавно (букв. танцевать как вода).Псым хуэдэу уаулъагъу! Чтоб тебя ( люди) стали ценить так же, как и воду!Псым щIилъэфэн пойти ко дну, утонуть.Псыр щIэкIын высыхать.псы бабыщ серая утка/ Шэд къамылылъэхэм щыпсэу бабыщыщхъуэ.Псы бабыщым и лыр IэфIщ.псы бзу оляпка, водяной воробей/ Зи дамэхэр кIэщI, бзу гъуабжэ кIагуэ лъакъуэ кIыхь цIыкIу.Псы бзур нэхъыбэрэ щыгъуалъхьэр псы Iуфэ пабжьэ зэгъуэкIхэрщ.псы бланэ бобр/ ЩIыIубнэфым ещхьыфэ дзыгъуэ лъэпкъ.Псы бланэр нэхъыбэрэ мэзым щIэж псыхэм щопсэу.псы дэгъэуэхыпIэ место пуска воды по определённым руслам/ Псыр зыхуей кIэнауэм щыдагъэлъадэ, щагуэш щIапIэ.* Псы дэгъэуэхыпIэ щIын./ Шэдыр зи псэупIэ джэд лъэпкъ.Псы джэд псым итхьэлэкъым, мэлыхъуэхьэ дыгъужьым ихькъым.псы дзыгъуэ водяная полевка ( водяная крыса)/ Псым щыпсэу дзыгъуэ.Псы дзыгъуэм пыт кIэ кIэщIыр щескIэ къегъэсэбэп.псы ефапIэ водопой/ Iэщыр псы щрагъафэу псыежэх, гуэл с. ху. яIэ щIыпIэ хэха.Шыхэр псы ефапIэм хун.псы жапIэ см. псы бэкъу.* Псы жапIэу дэ тхуащIахэм Тэрч IурыщIэу тетщи къожэр. П. Б.псы зешапIэ водопровод/ Псыр бжьамийхэмкIэ зэрызэрашэ ухуэныгъэ.Къуажэхэм псы зешапIэхэр щащIащ.псы ина лужа/ Уэшх нэужьым, уэсыр щыткIукIэ е псы къытеуа нэужь кумблIэмбхэм къинэ псы.Машинэм псы инахэр иутхыурэ мажэ.псы куу глубоководный/ Зи гущIыIумрэ зи лъащIэмрэ зэпэIэщIэ псы.Псы куухэм кхъухь щызокIуэ.псы кIантIэ ручей/ Псыежэх цIыкIу.псы кIэнтхъ незначительный остаток воды ( после запруды или пересыхания)/ Псы кIэкъинэ.Псы кIэнтхъ икIутын.псы къиуа разлив, половодье/ Уэсымрэ мылымрэ куэду ткIууэ е уэшхышхуэ къешхыху псыр ину къежэхыныгъэ.Псы къиуам нэри пэри ихьу йожэх. Псы къиуам хэхуэн.псы къыпыжыпIэ водосток/ Псыр къыщыпыж, къызыпыж.Псы къыпыжыпIэр пыщтыкIат.* Псы къыпыжыпIэм пэгун щIэгъэувэн.псы къыхэжыпIэ исток реки/ Псыежэхым и къежьапIэ.псы къуэкIий см. псыбэкъу.* Темботрэ Исуфрэ шыгъуэгу щхьэгъубжэмкIэ долъ, бжыхьым щхьэдолъыхри псы къуэкIийм долъадэ. Щ. Ам.псы нэпкъ обрывистый крутой берег/ Псы Iуфэ задэ.псы ныджэ пойма реки/ Псы къыщиуам деж щIигъанэ щIыналъэр.* Си наджэ-къаджэм псы ныджэ пшахъуэр яубэ... Къэб. п. и ант.псы уэрыпIэ стремнина ( в реке)/ Псыежэхыр нэхъ щыуэр щIыпIэ.Псы уэрыпIэм щынэсым шур шым кърихьэхащ.псы хэлъэдапIэ устье реки/ Псы ежэхыр тенджызым, гуэлым е нэгъуэщI псыежэхым щыхэхуэж щIыпIэ.псы хэхуапIэ см. псы хэлъэдапIэ.псы хэхуэжыпIэ см. псы хэлъэдапIэ.псы хущхъуэ целебная вода, лечебный источник/ Уз гуэрхэм зэреIэзэ псы.Ди республикэр псы хущхъуэхэмкIэ къулейщ.псы хьэлывэ вареник/ Кхъуейлъалъэ, кIэртIоф с. ху. дэлъу гъэва хьэлывэ цIыкIу.Псы хьэлывэ щIын.псы хъумапIэ водохранилище/ Псы щахъумэн папщIэ ящIа гуэл IэрыщI.псы шындырхъуо тритон ( хвостатое земноводное)/ КIэпIащIэ зиIэ, псым щесыф, шындырхъуом ещхь псэущхьэ.псы щхьэл водяная мельница/ Псым игъэхьэжэ щхьэл./ Псым и лъащIэ.Псыр къабзэти псы щIагъым щIэлъ псори плъагъурт.псы щIагъ кхъухь подводная лодка/ Псы щIагъым щызекIуэ кхъухь.Псы щIагъ кхъухьым къулыкъу щыщIэн.псы IэфI газированная вода с сиропом/ Газ зыхэт, пхъэщхьэмыщхьэпс IэфI зыхэкIа псы.Псы IэфI ефэн.псы Iуб глоток воды/ Псы ткIуэпс, гъаткIуэ, псы еIубыгъуэ.* Пхъэру къажэм псы Iуб ягъуэткъым. фольк. Дыгъужьыгъуэ хьэкхъуафэм итым щыщу зы псы Iуби сIухуакъым. Нарт.псы Iуфэ берег реки/ Псыежэхыр зыдэт къуэм и джабитI псым хуэгъэзар.* КIукIуэ нэпкъым ехри псы Iуфэм Iулъ мывэ гуэрым тетIысхьащ. Iуащхь. Псы Iуфэм Iусым икIыпIэр ещIэ. (погов.)Псы Iуфэ мылу зыIуегъэхын убраться, уйти с глаз долой.Псы Iуфэ мылу IугъэсыкIын заставить кого-л. уйти, убраться.* Пщы ябгэм и гъунэгъуу хамэ гуэр къэтIысамэ, псы Iуфэ мылу IуигъэсыкIырт. Къэб. таур.псы Iуфэ бзу трясогузка ( птица)/ Псыхъуэм дэсырей бзу кIэ кIыхь цIыкIу; мывэкIэпыс.II 1. шнурок2. ручка чего-л./ Сумкэ, портфель с. ху. яIэ убыдыпIэ. -
4 щхьэлкъуэкI
Iэрыхьэжэ мывэ щхьэл цIыкIум и кIыр лъагэу ищхьэмкIэ щыпыщIат хуиту иджэрэзыхьу, щхьэлыщхьэ мывэми абы и кIапэр зырагъэувэ кумб иIэти, Iэгум щIэмыджэрэзыхьу ирагъэкIэрахъуэт, арат щхьэлкъуэкIыр
подвешенная наверху, свободно вращающаяся ручка домашней маленькой мельницы