щав

См. также в других словарях:

• щавій — іменник чоловічого роду діал …   Орфографічний словник української мови

• щавій — ю/, ч., діал. Щавель …   Український тлумачний словник

• щавелевый — щав елевый …   Русский орфографический словарь

• щавель — щав ель, я и ю, твор. п. ём …   Русский орфографический словарь

• щавельный — щав ельный …   Русский орфографический словарь

• радъ — Рад радъ, а, о (1) 1. О состоянии радости, удовлетворения: Игорь князь въ Рускои земли. ...Игорь ѣдетъ по Боричеву къ святѣи Богородици Пирогощеи. Страны ради, гради весели. 44 45. Авраамъ, отьць вашъ, радъ бы былъ, дабы видѣлъ дьнь мои, и видѣ,… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

• безплътьныи — (86) пр. Бесплотный, бестелесный, невещественный: не къ бесплътьнѣи зьрѩ добротѣ и хотѣниѥ къ дольниимъ. течеть истиньнааго похотовани˫а ѡ(т)пада˫а. (ἄϋλον) ΚΕ XII, 243б; во плоти смѣшениѥ бы(с) бесплотноѥ. въ ѥдину оупостась. МинПр XIII XIV, 71… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• начало — НАЧАЛ|О (508), А с. 1.Начало, основание, происхождение: ѿ саторьнила же начало ѥреси имѹще. КР 1284, 362а; сниде к намъ с҃нъ б҃ии. безначальныи. бес конца и без начала. ПрЛ XIII, 106б; •а•˫а не(д)лѧ сѹщи въ начало створени˫а ΓΑ XIII–XIV, 139а;… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• авгур — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – жрець, що, спостерігаючи політ і поведінку птахів, провіщав нібито волю богів. 2) перен., ірон. Про людину, що перетворює свої спеціальні знання в таємницю …   Український тлумачний словник

• маг — а, ч. 1) У країнах Стародавнього Сходу – жрець, що виконував релігійні обряди й провіщав майбутнє. 2) Людина, що нібито володіє таємницями магії (у 1 знач.); характерник, чарівник, чаклун, віщун …   Український тлумачний словник

• щавель — (трав яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових), квасець, квасок, щавій …   Словник синонімів української мови