-
1 Шулғова
село Шулгова СК; Шулғова кӱркӱ кожух із Шулгови СК. -
2 szuler
[шулєр]m -
3 szulerski
[шулєрскі]adj -
4 кырлы
-
5 хырғый
шуліка, яструб ВН; пор. кырғый, кырлы. -
6 коршуний
1) (свойственный коршуну) шулі[я]чий, шулі[я]ковий;2) (принадлежащий коршуну) шулі[я]ків (-кова, -кове).* * *шулі́ки (род. п.), шулі́чий, шуля́чий, коршака́ (род. п.); ря́бця (род. п.) -
7 hawk
1. n1) яструб; сокіл; хижак (тж перен.)2) перен. обманщик; шахрай3) сокіл (інструмент штукатура)4) відкашлювання2. v1) полювати з яструбом (соколом)2) хапати здобич на льоту; ловити комах (про птахів)5) торгувати на рознос6) перен. поширювати, розносити (чутки тощо)* * *I [hxːk] nхижий птах, сокіл, яструб; зooл. сокіл; хижак; ошуканець, шахрай; прихильник жорсткої політикиII [hxːk] vполювати з яструбом або соколом; хапати здобич на льоту ( про хижих птахів); ловити комах ( про птахів); налітати шулікою, стрімко нападати, налітати ( на кого-небудь)III [hxːk] n IV [hxːk] nвідкашлювання, відхаркуванняV [hxːk] vвідкашлювати, відхаркувати; відкашлюватися, відхаркуватисяVI [hxːk] vторгувати, розносячи товари; торгувати на вулицях (звич. галасливо пропонуючи товар); поширювати, розносити ( чутки) -
8 kite
1. n1) паперовий змійto fly a kite — запускати змія; пускати пробну кулю; зондувати фунт
2) орн. шуліка, сокіл, осоїд3) розм. хижак; акула (про людину)4) шахрай; шулер5) пробна куля; пробний камінь6) змійковий аеростат; аеростат загородження7) ав., розм. літак8) ком., розм. фіктивний вексель9) pl верхнє летюче вітрило10) мор. плавучий якір2. v1) розм. літати, ширяти2) розм. примушувати літати, запускати (паперового змія)3) ком. одержувати гроші за фіктивним векселем4) ком. робити фіктивний вексель* * *I n2) = kite-balloon3) пробна куля, пробний камінь4) aв.; cпeц. літак5) зooл. шуліка, сокіл, осоїд6) хижак, акула ( про людину); шулер, шахрай7) кoм.; жapг. "дружній вексель"; дутий вексель; фіктивний чек; чек, який не має покриття (тж. kite check)8) pl верхнє летуче вітрило9) мop. плавучий якірII v1) літати, ширяти ( подібно до паперового змія)2) змушувати літати, запускати ( паперового змія)3) різко підвищуватися, неухильно рости4) кoм.; жapг. отримувати гроші під дутий вексель; видавати фіктивний чек -
9 коршун
1) зоол. Milvus migrans - шуліка, шуляк, шульпіка, коршак, (Milvus regalis) каня, канюк;2) (игра) ворон.* * *орн.шулі́ка, корша́к, -а; шуля́к, -а, ря́бець, -бця; ко́ршун -
10 шуляк
коршакшулікашуліко -
11 кӱрк
хутро, шуба, кожух У, К-СК; Шулғова кӱркӱ див. Шулғова; пор. кӧрӱк I, курк, кӱрӱк. -
12 black
1. n1) чорний колір; чорнота2) чорна фарба3) чорна сукня, траурна сукня, жалоба4) грязь, сажа; чорна пляма5) чорношкірий6) військ., розм. яблуко мішені◊ to swear (to prove) black is white — називати чорне білим, свідомо говорити неправду
◊ to be in the black — вести справу (діло) з прибутком; бути платоспроможним
◊ to go into black — ставати рентабельним
2. adj1) чорний2) темний3) чорношкірий, чорнийblack law — закон, що стосується лише кольорових (темношкірих)
4) брудний5) похмурий, сумний; безнадійний6) зловісний7) злий, злісний, злобнийblack look — злісний (злий) погляд
8) страшенний, запеклий, надзвичайний9) твердолобий10) куплений на чорному ринку◊ black art (magic) — чорна магія
◊ black baiter — амер. расист
◊ the Black Belt — південні райони США, де переважає негритянське населення
◊ black cap — чорна шапочка судді (яку надівають при оголошенні смертного вироку)
◊ black coat — знев. священик
◊ B. Death — іст. чорна смерть (про чуму в Європі у XIV ст.)
◊ black dog — страшенна нудьга
◊ black draught — проносне
◊ black eye — підбите око; стид і сором; амер. погана репутація
◊ black flag — піратський прапор
◊ black friar — домініканець (чернець)
◊ black frost — мороз без інею
◊ black game — орн. тетерук-глухар
◊ black gang — мор., розм. кочегари
◊ black gold — «чорне золото», нафта
◊ black grass — бот. лисохвіст, китник
◊ black hand — зграя бандитів
◊ black henbane — бот. блекота
◊ black jack — амер., розм. поліцейський кийок
◊ black kite — орн. шуліка
◊ black list — чорний список; список неспроможних боржників
◊ B. Maria — розм. в'язнична карета, «чорний ворон»; важкий снаряд
◊ black mark — позначка про неблагонадійність
◊ black market — чорний ринок
◊ black mass — реквієм, заупокійна відправа; чорна меса
◊ black mint — бот. чорна м'ята
◊ B. Monday — понеділок на фоміновому тижні; розм. перший день після канікул
◊ B. Monk — бенедиктинець (чернець)
◊ black mulberry — бот. чорна шовковиця
◊ black oil — мазут
◊ black poplar — бот. осокір
◊ black pudding — кров'яна ковбаса
◊ black sheep — відщепенець, виродок
◊ black stem — «чорна ніжка», плямистість (почорніння) стебла
◊ black strap — поганий портвейн; чорна кава
◊ black stuff — розм. опіум
◊ black swan — орн. чорний лебідь
◊ black widow — амер., розм. дівчина, що не користується успіхом
◊ as black as ink — чорний, як смола; похмурий
◊ black and blue — весь у синцях
◊ black and white — чорно-білий фільм
◊ in black and white — у письмовій формі, письмово
3. v1) фарбувати у чорний колір2) чистити ваксою3) чорнити (когось)□ black out — викреслювати (про цензора); затемнювати; вимикати світло, маскувати
* * *I [blʒk] n1) чорний колір, чорність; чорна фарба, чорнота2) чорне плаття, жалобне плаття3) бруд, сажа; чорна пляма4) чорношкірий; (тж. Black) чорний, (американський) негр6) вiйcьк. проф. яблуко мішені7)II [blʒk] ato go into black — ( почати) давати прибуток; стати рентабельним
1) чорний2) темний3) чорношкірий, чорний; (тж. Black) чорний, який стосується чорних американців4) брудний5) похмурий, сумний, безнадійний; миcт.; лiт. "чорний"black humour — "чорний гумор"
6) страшний, жахливий; лиховісний7) злий, злобний8) емоц.- посил. страшенний, жахливий, запеклий9) закоренілий, твердолобий12) підпільний; таємнийIII [blʒk] v3) рідко чорнити ( кого-небудь)4) чорніти, ставати чорним5) проф. бойкотувати ( підприємство); заборонити членам профспілки роботу на якому-небудь підприємстві -
13 black kite
зоол. -
14 glede
-
15 black kite
зоол. -
16 glede
-
17 hawk
I [hxːk] nхижий птах, сокіл, яструб; зooл. сокіл; хижак; ошуканець, шахрай; прихильник жорсткої політикиII [hxːk] vполювати з яструбом або соколом; хапати здобич на льоту ( про хижих птахів); ловити комах ( про птахів); налітати шулікою, стрімко нападати, налітати ( на кого-небудь)III [hxːk] n IV [hxːk] nвідкашлювання, відхаркуванняV [hxːk] vвідкашлювати, відхаркувати; відкашлюватися, відхаркуватисяVI [hxːk] vторгувати, розносячи товари; торгувати на вулицях (звич. галасливо пропонуючи товар); поширювати, розносити ( чутки) -
18 kite
I n2) = kite-balloon3) пробна куля, пробний камінь4) aв.; cпeц. літак5) зooл. шуліка, сокіл, осоїд6) хижак, акула ( про людину); шулер, шахрай7) кoм.; жapг. "дружній вексель"; дутий вексель; фіктивний чек; чек, який не має покриття (тж. kite check)8) pl верхнє летуче вітрило9) мop. плавучий якірII v1) літати, ширяти ( подібно до паперового змія)2) змушувати літати, запускати ( паперового змія)3) різко підвищуватися, неухильно рости4) кoм.; жapг. отримувати гроші під дутий вексель; видавати фіктивний чек -
19 нарушать
I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.* * *несов.; сов. - нар`ушитьпору́шувати, -шую, -шуєш, пору́шити; (слово, клятву) лама́ти, злама́ти, сов. поламати; ( тишину) ґвалтува́ти, зґвалтува́ти, сов. замути́ти, -мучу́, -му́тиш\нарушать ша́ть грани́цу — пору́шувати кордо́н
\нарушать ша́ть зако́н — пору́шувати, пору́шити (переступа́ти, переступи́ти) зако́н
\нарушать ша́ть обеща́ние — пору́шувати (лама́ти) обіця́нку
-
20 насматривать
насмотреть1) кого, что - наглядати, глядіти, нагля[е]діти и наглянути, назирати, назирити и назорити, визирати, визи[о]рити кого, що, набачати, набачити що, доглядатися, догля[е]дітися чого; срв. Высматривать 3. [Вона вже давно його нагляділа (Мирний). Нагледів я дівчину гарну, та не знаю чия (Харківщ.). Назирив він коненя на ярмарку (Рудч.). Визирала собі Настя славного парубка (Кониськ.)];2) за (над) кем, чем - глядіти, доглядати, догля[е]діти и доглянути кого, чого и за ким, за чим, пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого и що; срв. Надсматривать и Присматривать 2. [Кожен робить одну яку роботу, одного чогось глядить (Рада). Пильнуй курчата, щоб шуліка не вхопив (Богодух.)]. Насмотренный - нагля[е]джений, назирений, назорений, визи[о]рений, набачений.* * *несов.; сов. - насмотр`етьнагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти, -джу, -диш; сов. наба́чити; диал. назира́ти, нази́рити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
шуліка — [шул’і/ка] кие, д. і м. л і/ц і … Орфоепічний словник української мови
шулік — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
шуліка — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Шуліки — власна назва населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
шул — и. 1. Сөйләүче һәм тыңлаучы өчен таныш булган әйбер, күренеш яки вакыйганы күрсәтү өчен кулланыла торган алмашлык. Алда әйтелгән фикерне җыйнау, гомумиләштерү өчен кулланыла анда аяк атлама – бездән әмер шул. Кушма җөмләләрдә баш җөмләнең хәбәре… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
шулік — а, ч., заст. Шуліка … Український тлумачний словник
шуліка — (хижий птах), коршак, шуляк, рябець, шулік … Словник синонімів української мови
Шуліківка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
шуліківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
шуліцький — прикметник … Орфографічний словник української мови
шуліченя — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови