-
41 high
I [hai] n1) вища точка, максимум2) cпeц. "пік"3) мeтeop. область підвищеного тиску, антициклон4) кapт. старша карта, яка знаходиться на руках5) aмep. середня школа ( high school)6) cл. "кайф", стан наркотичного сп'яніння7) aвт. висока передача ( high gear)II [hai] a1) високий (нaпp., про гору, стіну); високий, який знаходиться на висоті, нагорі2) який має певну висоту, висотою в3) великий, високий (нaпp., про температуру, швидкість)4) дорогий, високий ( про ціну)5) великий, сильний; інтенсивнийhigh diet /feeding/ — посилене харчування; насичений, з високим вмістом ( чого-небудь)
7) вищий, високопоставлений; верховний8) кращий, вищий9) високий, піднесений, шляхетний10) серйозний, вирішальний, критичний11) високий, різкий ( про звук)12) веселий, радісний13) збуджений, напружений14) п'яний, сильно підпилий; сп'янілий від наркотиків15) гарячий, баский ( про коня)16) багатий, розкішний; світський17) з душком (про м'ясо, дичину); який погано пахне, який смердить18) гpaм. верхній, верхнього підйому; високого підйомуIII [hai] advthe Most High — peл. Всевишній
1) високо2) сильно; інтенсивно3) дорого4) багато, заможно, розкішно5) високо, різко, на високих нотах -
42 high-hearted
a1) мужній, хоробрий; шляхетний2) веселий; легковажний -
43 high-minded
a1) шляхетний, піднесений; великодушний2) гордий, гордовитий -
44 high-souled
aпіднесений, благородний, шляхетний -
45 highbred
[hai'bred]a1) шляхетного походження; породистий ( про тварину)2) добре вихований; шляхетний, вишуканий ( про манери) -
46 honourable
I n1) ( Honourable) особа, яка має титул "високоповажний"II a1) чесний, благородний2) шляхетний, знатний3) почесний4) шановний, поважний, вельмишановний; ( Honourable) високоповажний ( звертання до суддів) -
47 knightly
I a1) icт. лицарський, який відповідає званню лицаря; який складається з лицарів2) лицарський, шляхетнийII advпо-лицарськи, шляхетно -
48 lordly
I [`lxːdli] a1) властивий лордові, панський2) чудовий, розкішний, пишний3) великодушний, шляхетний4) зарозумілий, пихатийII [`lxːdli] adv1) як личить лордові, по-панськи2) зарозуміло, пихато -
49 noble
I n1) = nobleman I, II3) aмep.; cл. керівник штрейкбрехерів; представник компанії, що поставляє штрейкбрехерів4) aмep.; cл. ханжа, лицемірII a1) шляхетний, благородний, великодушний2) величний; прекрасний, чудовий3) титулований, знатний4) благородний ( про метал)5) xiм. інертний ( про газ) -
50 noble-minded
aвеликодушний, шляхетний, благородний -
51 princely
['prinsli]a1) який стосується, відноситься до принца; князівський; королівськийof princely birth — шляхетного /королівського, князівського/ походження
2) належний принцові, князівський; царствений; шляхетний3) величний; чудовий, розкішний -
52 proud
I [praud] a1) гордий, який володіє почуттям власної гідності2) гордовитий, зарозумілий; пихатий; самовдоволений3) який відчуває задоволення, гордий; який викликає почуття гордості, задоволення4) похвальний, який робить честь5) гордовитий, величний; чудовий6) високий; шляхетний, благородний7) пoeт. гарячий, палкий8) який здійнявся; який піднявся ( про рівень води)9) розпухлий, набряклийII [praud] advгордо, гордовито -
53 virtuous
a1) доброчесний; а virtuous wіfe іs a crown to her husband рел. доброчесна дружина – вінець для чоловіка свого; цнотливий (про ж.інку); upon, шляхетний ( про обурення)2) сильний, діючий, ефективний; virtuous herbs цілющі трави
См. также в других словарях:
шляхетний — а, е. 1) Прикм. до шляхта і шляхтич. || Аристократичного, дворянського походження. || Власт. шляхті, аристократам; такий, як у шляхти, аристократів. || Належний шляхті, аристократам. 2) Який відзначається високими моральними якостями; який дістав … Український тлумачний словник
шляхетний — I 1) (який вирізняється високими моральними якостями, керується високими принципами тощо); великодушний (який має прекрасні душевні якості, доброзичливість) Пор. порядний I, 1), чесний I, 1) 2) (про вчинки, поведінку, переконання тощо який… … Словник синонімів української мови
шляхетний — прикметник … Орфографічний словник української мови
шляхетний — на, не, Пт. Учтивий, пристойний, чесний, гідний, достойний, благородний, моральний … Словник лемківскої говірки
чесний — I 1) (який вирізняється високими чеснотами; який виражає ці якості тощо); доброчесний, цнотливий (який дотримується правил моралі; який виражає чесність); правдивий, чистий (який виражає правдивість, чесність); порядний (не здатний на лихі,… … Словник синонімів української мови
шляхетність — (чистота моральних якостей, висока принциповість тощо), великодушність; лицарство; аристократизм (перев. в манерах, поведінці, ставленні до кого н.) Пор. шляхетний I, 1), шляхетний I, 2) … Словник синонімів української мови
Заимствованные слова в украинском языке — Из немецкого бровар Brauer пивовар будинок Gebäude, Bauten здание, строение вартість Wert стоимость гвалтувати vergewaltigen насиловать гетман Hauptmann дах Dach крыша… … Википедия
шляхетність — ності, ж. Абстр. ім. до шляхетний … Український тлумачний словник
шляхетно — Присл. до шляхетний … Український тлумачний словник
пансіон — (фр.) 1. Старовинний невеликий готель з регулярним харчуванням. 2. Закритий учбовий заклад з гуртожитком і їдальнею. Серед останніх мав місце: шляхетний пансіон пансіонат при гімназії або університеті у Російській імперії, призначений для… … Архітектура і монументальне мистецтво
планетарій — (лат.) 1. Споруда для демонстрації планетних систем. 2. Шляхетний поверх в італійських палаццо, над колонадою чи аркадою … Архітектура і монументальне мистецтво
