Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

шлюб

  • 1 брак

    I. одружіння, шлюб. [Давнішими часами на Україні цивільне одружіння було правне. За імператора Лева Мудрого шлюб без вінчання в церкві оголошено було незаконним]. Вступать, (сов. -пить) в брак, сочетаться -ком - дружитися (сов. одружитися), братися (сов. побратися, понятися з ким), шлюб брати, (сов. взяти), стати дружиною з ким. Сочетать -ком - одружити, пошлюбити, в закон увести, (о многих поодружувати). Б. гражданский - цивільне одружіння, цивільний шлюб. Жить без оффициального -ка - жити на віру.
    II. Брак -
    1) брак (р. -ку); вибірки, покидьки. [Гарні грушки повибірали, а мені брак покинули. Такому покупцеві не варт гарного краму показувати, йому й вибірки годяться];
    2) см. Бракование, браковка.
    * * *
    I
    шлюб, -у, одру́ження; ( супружеская жизнь) подру́жжя
    II
    (испорченная продукция; изъя́н) брак, -у, ва́да, хи́ба, по́кидь, -ді, обі́рок, -рку, ви́бірки, -рок

    Русско-украинский словарь > брак

  • 2 брачный

    шлюбний; весільний. [Метрики шлюбні. Буду рястом висипати весільнеє ложе (Філян.)]. Б. обряд - шлюб, вінчання. Б. контракт - шлюбна умова, шлюбний контракт. Б- ое свидетельство - свідоцтво про шлюб. Б. возраст - шлюбний вік, пора. Достиг брачного возраста (о парне) - він на оженінні, на літі; (о девушке) вона на порі, на відданні, відданиця. [У неї дві дочки - відданиці].
    * * *
    шлю́бний; ( свадебный) весі́льний

    Русско-украинский словарь > брачный

  • 3 венец

    1) вінець, (р. -нця), корона;
    2) (на иконах) вінець, сяйво;
    3) вінець, вінок. [Терновий вінок];
    4) (бракосочетание) вінець, вінчання, шлюб. Итти, пойти к венцу, под венец - іти до шлюбу, до вінця, стати на рушнику. Вести под венец - вести до шлюбу, до вінця. Стоять под венцом - стояти на рушнику;
    5) вінець, слава, нагорода. [Вінець безсмертя];
    6) (удачное завершение дела, верх совершенства) вінець. [Вінець творива];
    7) (в деревянном строении: ряд брёвен) вінець; также и в других значениях.
    * * *
    I в`енец
    ві́денець, -нця и віде́нець
    II вен`ец
    1) ( венок) віно́к, -нка́, віне́ць, -нця
    2) ( драгоценный головной убор) віне́ць; ( корона) коро́на
    3) (венчальная корона; венчание) віне́ць; ( бракосочетание) вінча́ння, шлюб, -у

    идти́, пойти́ под \венец с кем — іти́, піти́ під віне́ць (до вінця́, до шлю́бу) з ким; става́ти, ста́ти на рушнику́ (на рушники́) з ким

    4) (перен.: завершение чего-л.) віне́ць

    \венец достиже́ний — віне́ць дося́гнень

    5) (ореол вокруг светил, нимб) віне́ць
    6) ( ряд брёвен в срубе) віне́ць, вінце́
    7) техн. віне́ць

    Русско-украинский словарь > венец

  • 4 венчаться

    1) вінчатися, коронуватися;
    2) вінчатися, вінець брати, шлюб брати, на рушнику стояти. Не венчаясь - безшлюбно, невінчаним шлюбом.
    * * *
    1) вінча́тися, уві́нчуватися; закві́тчуватися; нагоро́джуватися; виве́ршуватися
    2) вінча́тися, бра́ти шлюб; става́ти на рушнику́ (на рушники́)

    Русско-украинский словарь > венчаться

  • 5 жениться

    на ком женитися, дружитися, одружуватися з ким (не на кім), (сов.) оженитися, одружитися з ким, братися, побратися з ким, брати, узяти за себе кого, (о многих) поженитися, подружитися з ким.
    * * *
    (на ком) несов., сов. одру́жуватися, -жуюся, -жуєшся, одружи́тися и мног. поодру́жуватися (з ким, на кому), шлюб бра́ти (беру́, бере́ш), шлюб узя́ти (візьму́, ві́зьмеш) (з ким); бра́тися, побра́тися, спаро́вуватися, -ро́вуюся, -ро́вуєшся, спарува́тися, дружи́тися, подружи́тися, сов. зашлю́битися, -блюся, -бишся (з ким); мног. пожени́тися, -же́нимося, -же́нитеся, пооже́нюватися, -нюємося, -нюєтеся (з ким); ( о мужчине) жени́тися, -ню́ся, -нишся (несов. и сов.), ожени́тися (з ким, на ко́му), брати за дружи́ну (за жі́нку; за се́бе), узя́ти за дружи́ну (за жінку; за себе), бра́ти, узя́ти (кого́)

    Русско-украинский словарь > жениться

  • 6 заключаться

    заключиться
    1) кінчатися, скінчитися [Так кінчаються всі наші розмови];
    2) міститися (вміщатися), вміститися в чому, складатися з чого. [У цьому міститься вся їхня мудрість];
    3) полягати, лежати в чому. [Завдання суспільства полягає в тому, щоб помагати особі в боротьбі за існування (Наш). Вага такого поділу лежить у його практичній зручності (Єфр.)]. Дело -чается в том - справа полягає в тому;
    4) стр. з. - ув'язнюватися; складатися, підписуватися и т. п.; срв. Заключать 1 и 5. Брак -тся в загсе - шлюб беруть у загсі, шлюб записується в загсі.
    * * *
    1) ( содержаться) місти́тися (мі́ститься)
    2) (состоять в чём-л.) поляга́ти
    3) (заканчиваться, завершаться) закі́нчуватися, -чується, заве́ршуватися
    4) ( помещаться) поміща́тися
    5) (о договоре, условии) уклада́тися, склада́тися
    6) ( в тюрьму) ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся

    Русско-украинский словарь > заключаться

  • 7 марьяж

    1) (брак) шлюб (-бу), одружіння, (иронич.) маріяж (-жу);
    2) (карт. игра) маріяж (- жа).
    * * *
    1) ( брак) шлюб, -у; ( свадьба) весі́лля
    2) карт. мар'я́ж, -у

    Русско-украинский словарь > марьяж

  • 8 неравный

    нерівний, неоднаковий. [Переломив на дві нерівні частини (Полт.). Ясно, що «бій» надто нерівний (Еллан)]. -ный брак - нерівний шлюб, шлюб із нерівнею (не под стать: не до пари). И худо худу -но - і лихо лихові нерівне.
    * * *
    нері́вний; ( неодинаковый) неодна́ковий

    Русско-украинский словарь > неравный

  • 9 Второбрачие

    другий шлюб, завдругий шлюб, завдруге одружіння.

    Русско-украинский словарь > Второбрачие

  • 10 Насильный

    силуваний, примушений, поневільний, приневолений, зневолений; срв. Насильственный. [Силуваний шлюб (Франко). Ой, шлюбе, мій шлюбе, примушений шлюбе! (Гол. I). Там дівчина поневільний шлюб брала (Гол. I). Приневолені адміністративні пересеління (Н.-Лев.)].

    Русско-украинский словарь > Насильный

  • 11 бракосочетание

    см. I. Брак.
    * * *
    одру́ження, шлюб, -у

    Русско-украинский словарь > бракосочетание

  • 12 бракосочетаться

    одру́жуватись, бра́ти шлюб, шлю́битись

    Русско-украинский словарь > бракосочетаться

  • 13 венчание

    1) вінчання (на трон), коронування;
    2) вінчання, вінець, шлюб (р. -бу).
    * * *
    1) вінча́ння и ві́нчання, увінча́ння
    2) ві́нча́ння, пові́нчання

    Русско-украинский словарь > венчание

  • 14 венчать

    1) вінчати, вінцем квітчати;
    2) коронувати;
    3) (удостаивать, награждать) квітчати, нагороджати. [Квітчати славою героя];
    4) (завершать) вінчати, квітчати. [Кінець діло вінчає];
    5) (покрывать вершину) квітчати, [по]укривати, повивати;
    6) вінчати, шлюб давати.
    * * *
    1) вінча́ти, уві́нчувати; (венком, цветами) закві́тчувати; ( награждать) нагоро́джувати; ( заканчивать собою что) виве́ршувати
    2) церк. вінча́ти; вво́дити в зако́н

    Русско-украинский словарь > венчать

  • 15 гражданский

    общественный) громадський, громадянськийю -ий долг - громадянська повинність, громадянський обов'язок. -кая война - громадянська війна. -ое мужество - громадянська (гал. цивільна) відвага; (не военный) цивільний. [Одягнутий він не по військовому, а по цивільному. Курс цивільного права]. Свод гражданских законов - всезбірка цивільних законів.
    * * *
    1) громадя́нський

    гражда́нская война́ — громадя́нська війна́

    гражда́нская смерть — політи́чна (громадя́нська) смерть

    2) ( не военный) циві́льний; ( штатский) шта́тський

    \гражданский брак — циві́льний шлюб

    \гражданский кодекс — юр. циві́льний ко́декс

    3) ( светский) сві́тський

    Русско-украинский словарь > гражданский

  • 16 групповой

    групови́й

    \групповой брак — ист. групови́й шлюб

    Русско-украинский словарь > групповой

  • 17 двоебрачие

    1) другий шлюб;
    2) двоєженство, двуженство.
    * * *
    двошлю́бність, -ності

    Русско-украинский словарь > двоебрачие

  • 18 женитьба

    на ком одружіння, (о)женіння з ким, (вульг.) женячка. Срв. Брак.
    * * *
    одру́ження, шлюб, -у, ожені́ння

    Русско-украинский словарь > женитьба

  • 19 законный

    законний, правний, (переносно) справедливий. [Законний термін - один місяць (Грінч.). Правні дороги для мене замкнені, сама установа пхає мене на неправні (Франко). Це цілком справедлива вимога]. -ная власть - правна (законна) влада. -ные средства - правні (законні) способи. -ным путём - правною (законною) дорогою (-ним шляхом). Имеющий -ную силу - правосильний, важний, законочинний. [Постанова ваша не правосильна (не важна)]. Войти в -ную силу - набути правної сили, статися правосильним. Имеющий -ное право делать что - правомічний. Имеющий -ное право на что - законоправний, правоправний у чому. [Я в цьому ділі правоправний. Трон правоправний (Куліш)]. -ная жена, -ный муж - шлюбна (правна, законна) жінка, шлюбний (правний, законний) чоловік. -ное супружество - шлюбне (правне, законне) подружжя. -ный наследник - правний (законний) спадкоємець (-ємця). -ное право - законне право на що.
    * * *
    зако́нний; ( брачный) шлю́бний

    \законныйый брак — законний шлюб

    Русско-украинский словарь > законный

  • 20 замуж

    нрч. заміж. [Убогого полюбила, мати заміж не пустила (Шевч.). Візьму заміж за себе (Пісня)]. Выходить, выйти -муж - іти, піти заміж за кого, дружитися, одружитися з ким, зашлюбитися з ким, віддаватися, віддатися, (о мн.) повіддаватися за кого, поодружуватися з ким; (образно) зав'язати голову (косу), покрити косу, (о несчастл. замужестве образно) зав'язати світ кому. [Чи за иншого пішла, чи мене чекаєш? (Пісня). Зашлюбитись, не дощик перечекати (Номис). Віддалася за Андрія (Коцюб.). Мої подруги всі вже поодружувалися. Я не буду, козаченьку, коси покривать (Пісня). Зав'язала головоньку, - не розвяжу довіку (Чуб. V). Взяли мене, ізвінчали і світ мені зав'язали (Пісня)]. Выйти -муж раньше старшей сестры - (шутливо) під корито підвернути старшу. [Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під корито (Г. Барв.)]. Выдавать, выдать -муж - давати, дати (заміж), віддавати, віддати (заміж), дружити, одружити. [Синів женити, а дочок давати, родичів на весілля звати (Мет.). Тому сина женити, тому дочку дружити (Основа)].
    * * *
    нареч.
    за́між

    выходи́ть, вы́йти (идти́, пойти́) \замуж ж за кого́ — вихо́дити, ви́йти (іти́, піти́, мног. повихо́дити) за́між за ко́го, одру́жуватися, одружи́тися и мног. поодру́жуватися з ким, віддава́тися, відда́тися за ко́го, бра́ти, узя́ти шлюб з ким; сов. зашлю́битися з ким

    Русско-украинский словарь > замуж

Страницы

См. также в других словарях:

  • ШЛЮБ — муж., южн., зап. свадьба, бракосочетание, венчанье. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • Шлюб — гэта каханне, якое папрасілі яшчэ пра што нішто …   Слоўнік Скептыка

  • шлюб — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • шлюб — у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб. •• Морганати/чний шлюб книжн. офіційно не визнаний шлюб особи царського роду з особою нижчого походження, який не давав їхнім дітям прав… …   Український тлумачний словник

  • шлюб — род. п. а свадьба, женитьба, венчание , зап., южн. (Даль), укр., блр. шлюб из польск. slub – то же, относительно которого см. Брюкнер 531 и сл …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Шлюб — див. Таїнство Шлюбу …   Словник церковно-обрядової термінології

  • шлюб — Союз чоловіка й жінки, що прийняли Таїнство Шлюбу …   Словник церковно-обрядової термінології

  • шлюб — 1) (спільне родинне життя чоловіка й жінки), подружжя, союз; заміжжя (життя одруженої жінки); мезальянс (нерівний); співжиття (на віру, без вінчання й запису); партія (корисливий) 2) (шлюбна церемонія), одруження, вінчання, вінець, розпис …   Словник синонімів української мови

  • брати шлюб — Приймати Таїнство Шлюбу; вінчатися; шлюбуватися …   Словник церковно-обрядової термінології

  • давати шлюб — Здійснювати Таїнство Шлюбу; вінчати; шлюбувати …   Словник церковно-обрядової термінології

  • брати шлюб — Пр. Одружуватись …   Словник лемківскої говірки

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»