шкільні

Поле, на котором прежде сеяли лён или собрали посеянный лён.

lat. elenisché; lenisché

* * *

поле, на котором прежде сеяли лён или собирали посеянный лён

• lne

• lepí se

• tulíš se

• lepíš se

• lneš

1) вольный, свободный, независимый;

2) своевольный;

3) обширный, свободный, просторный;

4) подходящий по величине или тяжести; по руке;

5) вольный, раздольный;

1) свободно, просторно;

2) вольно, свободно;

3) вольно, тихо, не торопясь;

1) ( воля) freedom, liberty

2) ( фамільярність) familiarity, liberty

3) мн. (пільги, привілеї) liberties, rights

1) mobility

2) військ. manoeuvrability, mobility, removability, maneuverability

1) во́льность, свобо́да; (лёгкость, быстрота - о чтении, игре) бе́глость

2) (отступление от нормы; бесцеремонность) во́льность; свобо́да

1) довольный;

2) благодушный;

СТАНИ СУСПІЛЬНІ - традиційні, відносно замкнуті соціальні групи доіндустріального суспільства, що різнилися такими спадковими ознаками: юридично фіксованим статусом, правами, обов'язками та моральними нормами. В соціальній структурі доіндустріального суспільства С.с. пов'язані з класовим поділом, але їх чисельність переважає, як правило, чисельність класів внаслідок розмаїття форм і засобів позаекономічного примусу. Формування С.с. - тривалий процес, перебіг якого варіювався в різних суспільствах і пов'язаний з формуваням та закріпленням у праві майнової нерівності й соціальних функцій. Порівняно з кастами - як своєрідною вихідною становою формою, де принцип спадковості абсолютний, у С.с. цей принцип не є єдиним: належність до певного С.с. може купуватися, даруватися верховною владою тощо. В Європі класичним зразком станової організації є Франція - од XIV ст. до Великої французької революції з поділом на ієрархізовані С.с.: духовенство, дворянство і третій стан. Кожен С.с. надсилав своїх представників в органи станового представництва - генеральні штати; мав свої чітко окреслені права, привілеї та обов'язки. У слов'ян становий поділ досить чіткий вияв отримав у Росії, де формування С.с. тривало од серед. XVII ст. - початку об'єднання руських земель в єдину державу, від розмаїтого й дрібного станового поділу до поступового зміцнення стану дворянства і одночасного збільшення неповноцінності інших С.с. Од часів Маніфесту про вільність дворянства (1762) й Жалуваної грамоти дворянству (1785) в Росії встановився становий поділ на дворянство, духовенство, селянство, купецтво і міщанство, що проіснував до Лютневої революції 1917 р. В Азії поділ на С.с. отримав розмаїті форми - від жорсткої кастової системи в Індії до майже повної відсутності станових ознак у Бірмі. З переходом до індустріального суспільства в міру того, як ієрархія спадкових, з особистісними моментами залежностей поступається місцем юридичній рівності всіх перед законом, поділ на С.с. руйнується, зберігаючись лише в залишковій формі.

Кёльн

קֶלן נ'

* * *

lat. prihilenic

* * *

сторонник

девясил (бот. Inula helenium L)