шерсть.

техн. обезвола́шивать

техн. обезвола́шивать

техн. обезвола́шивать, сгоня́ть во́лос

техн. обезвола́шивать, сгоня́ть во́лос

шерсть) кардати (вовну), (ворсить) ворсувати що.

техн., несов. обезвола́шивать, сов. обезволо́сить

техн., несов. обезвола́шивать, сов. обезволо́сить

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

техн. растрёпывать ( шерсть), трепа́ть ( шерсть - ещё), чеса́ть

1) (терять цвет) линяти, вилинювати, блякувати, блякнути, половіти, здавати, облазити. [По заході сонця всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб.). Тепер, на провесні, вони саме блякують (Яворн.). Ситець почина здавати (Сл. Ум.). Китайка половіє (Коцюб.). Перкаль облазить (Коцюб.)]. Краска -няет - фарба линяє, блякне, збігає;

2) (терять покров) линяти, вилинювати, облазити, губити волос, вовну, шерсть, перо, скидати вовну, перо, шкуру. [Затим вовк не линяє, що в комору часто никає (Номис)]. Змея - няет - гадюка линяє, шкуру скидає. Птица -няет - птах линяє, перо скидає (губить);

3) (сходить, о покрове) линяти, вилинювати, (о шерсти) облазити, злазити, (о перьях) падати. [Шерсть на собаці почала облазити (Сл. Ум.)]. Волос -няет - волос, волосся облазить. Кожа -няет - шкура злазить. Перья -няют - перо падає;

4) (переносно) линяти, шкуру скидати, мінитися. Он часто -няет - він частенько шкуру скидає. См. Полинять.

* * *

напыжить

1) (шерсть, перья) настовбурчувати, настовбурчити, напутрювати, напутрити, (о мног.) понастовбурчувати, понапутрювати що;

2) -жить лошадь - напіжити (нахльостати, нах(а)лястати) коня. Напыженный -

1) настовбурчений, напутрений, понастовбурчуваний, понапутрюваний;

2) напіжений, нахльостаний, нах(а)лястаний. -ться -

1) (стр. з.) настовбурчуватися, бути настовбурчуваним, настовбурченим, понастовбурчуваним и т. п.;

2) (натопыриваться) настовбурчуватися, настовбурчитися, наїжуватися, наїжитися, напужуватися, напужитися, надиматися, надутися, (спесиво) напиндючуватися, пиндючитися, напиндючитися, набундючуватися, бундючитися, набундючитися, (о мног.) понастовбурчуватися и т. п.; срв. Надуваться 4. [Шаравари напужилися (Квітка). Їхав напиндючившись (Свидниц.)];

3) (натужиться) напинатися, напнутися и нап'ястися. [Нап'явсь, за гілечку смикнув (Котл.)]; (вдоволь, сов.) настовбурчити, -ся, напутрити, -ся, попостовбурчити, -ся (досхочу) и т. п.; срв. Пыжить, -ся.

* * *

несов.; сов. - напыжить

1) (шерсть, перья) настовбурчувати, -чує, настовбу́рчити и мног. понастовбу́рчувати, настобу́рчувати, настобу́рчити и мног. понастобу́рчувати; наї́жувати, -жує, наї́жити

2) (придавать важный вид) набундю́чувати, набундю́чити, напиндю́чувати, напиндю́чити

обжечь

1) о(б)пікати, о(б)пекти кого, що [Обпік руку праскою], упікати, упекти [Не впечи руки коло жару], обпалювати, обпаляти, обпалити що; (волосы, шерсть, свинью и т. д.) обсмалювати, обсмалити; (кипятком и т. п.) о(б)шпарювати, о(б)шпарити. [Геть обшпарив руку];

2) (кирпич, горшки, угли, руду и т. п.) випалювати, випалити. Обожжённый -

1) обпечений, обпалений, обсмалений, о(б)шпарений;

2) випалений.

* * *

несов.; сов. - обж`ечь

1) обпа́лювати, обпали́ти и пообпа́лювати, опа́лювати и опаля́ти, опали́ти; (сжигать поверхность чего-л.) спа́лювати, спали́ти и попали́ти; (преим. волосы, шерсть, щетину) обсма́лювати, обсмали́ти и пообсма́лювати

2) ( причинять ожог) обпіка́ти, обпекти́ и пообпіка́ти, опіка́ти, опекти́ и поопіка́ти и попекти́, несов. упекти́; (несов.: перен.) ужа́лити; ( кипятком) обпа́рювати, обпа́рити и пообпа́рювати, обшпа́рювати, обшпа́рити, опа́рювати, опа́рити, ошпа́рювати, ошпа́рити и пошпа́рити

3) техн. випа́лювати, ви́палити и повипа́лювати

1) попалити, пообпалювати, (перья, шерсть) посмалити, пообсмалювати (пір'я, шерсть);

2) вистріляти, повистрілювати. [Ми ввесь порох повистрілювали].

* * *

1) закуйовдити, закошлати, закучмити, почати куйовдити;

2) (взъерошить: волосы, шерсть) скуйовдити, покошлати, накучмити (волосся, шерсть, вовну).

вилізлий, облізлий. -лая шерсть - вилізла шерсть (-ти).