-
1 шво
(род. шва) -
2 шво
техн. шов -
3 шво
-
4 шво
шов -
5 шво
шов -
6 шво
шов -
7 шво-стикове зварювання
шо́вно-стыкова́я сва́ркаУкраїнсько-російський політехнічний словник > шво-стикове зварювання
-
8 багатозрізне шво
многосре́зный шовУкраїнсько-російський політехнічний словник > багатозрізне шво
-
9 бічне шво
боково́й шов -
10 відкрите шво
откры́тый шов -
11 деформаційне шво
деформацио́нный шовУкраїнсько-російський політехнічний словник > деформаційне шво
-
12 допельне шво
до́ппельный шов -
13 заглоблене шво
законопа́ченный шовУкраїнсько-російський політехнічний словник > заглоблене шво
-
14 закарбоване шво
зачека́ненный шовУкраїнсько-російський політехнічний словник > закарбоване шво
-
15 зварене шво
сварно́й шов -
16 зварне шво
сварно́й шов -
17 зварювальне шво
сва́рочный шовУкраїнсько-російський політехнічний словник > зварювальне шво
-
18 зіступне шво
уса́дочный шов -
19 іверове шво
торцево́й шов -
20 кільцеве шво
кольцево́й шов
См. также в других словарях:
шво — іменник середнього роду шов розм … Орфографічний словник української мови
шво́рень — шворень, рня и шкворень, рня … Русское словесное ударение
шво — а, с. 1) розм. Те саме, що шов. 2) діал.Шиття … Український тлумачний словник
шво — (місце з єднання зшитих кусків тканини, шкіри тощо), зшивка, шов; фальц (місце з єднання тонких металевих аркушів); рубець, руб(чик) (у шитві); шрам (від операції) … Словник синонімів української мови
шво́рень — см. шкворень … Малый академический словарь
тройка а катр шво — * troïka à quatre chevaux. Тройка с запряжкой в четыре лошади. Пример несуразицы в представлениях французов о русской действительности. Если бы французские путешественники, так обстоятельно описавшие своим соотечественникам тенистыя клюквы (а l… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
шворень — шво/рень и шкво/рень (2 м), Р. шво/рня и шкво/рня; мн. шво/рни и шкво/рни, Р. шво/рней и шкво/рней … Орфографический словарь русского языка
шкворень — шво/рень и шкво/рень (2 м), Р. шво/рня и шкво/рня; мн. шво/рни и шкво/рни, Р. шво/рней и шкво/рней … Орфографический словарь русского языка
шворень — род. п. рня, также шкворень, укр. свiрень, род. п. свiрня, блр. шворен, род. п. рна, чеш., слвц. svor, польск. sworzen – то же. Из *sъvоrьnь, связанного с вереть, верать (см.); ср. Преобр., Труды I, 92; Калима, Festschr. Suolahti 550; Горяев, ЭС… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
шворить — связывать вместе , арханг. (Подв.), шворка свора (собачья) , также шнурок (Шолохов). От свора из *съвора (см. выше); ср. Горяев, ЭС 420 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
шворень — м. Стержень, штырь, являющийся вертикальной осью передка повозки или поворотной части локомотива, автомобиля и т.п., который обеспечивает поворот на ходу; шкворень. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой