-
1 рух
ч1) motion; movementрух планет — motion ( revolution) of the planets
рух по спіралі — spiral motion, spiral revolution
зворотно-поступальний рух — alternate/reciprocal motion
обертальний рух — rotation, whirl
плавний рух — gliding motion, glide
турбулентний рух — whirl, eddy
приводити в рух — to put in motion, to set going
прийти в рух — to start moving; to be stirring to action ( активізуватися)
сила руху — impulse, impetus
в русі — astir, afoot, afloat, under way
вільні рухи спорт. — free-gymnastics
2) ( громадський) movementвизвольний рух — liberation ( emancipation) movement
рух на захист довкілля — environmentalist ( ecological) movement, environmentalism
3) ( транспортний) trafficзалізничний рух — railway traffic, train service, railway traffic
рух заднім ходом авт. — backing
правила вуличного руху — traffic regulations; highway code
4) -
2 гонитва
ж1) ( переслідування) pursuit; chase2) ( дуже швидкий рух) rush3) ( посилене прагнення) pursuit (of); hunting, seeking4) -
3 потяг
I ч(прагнення, схильність) inclination ( for), bent ( for); yearning, longing, craving ( for), appetite; appetence; thirst ( for); propensity (to, for); attraction (to); aspiration ( for)II ч; тж. поїздмати потяг до чогось (до когось) — to be ( to feel) drawn to smth. (to smb.)
поштовий потяг — mail train, post train
товарний потяг — goods train; амер. freight train
товаро-пасажирський потяг — mixed train; composite-train
екскурсійний потяг — pleasure train, excursion train
потяг відходить о… — the train starts at…
потяг прибуває о… — the train is due at…
не встигати на потяг — to be late for the train, to miss the train
хвіст потяга — rear ( coaches)
См. также в других словарях:
швидкий — а/, е/. 1) Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий. || Здатний до стрімких, інтенсивних рухів, дій (про людину, тварину). || Схильний поспішати з чимсь. || Спритний (про руки). || до чого, перен., розм. Який… … Український тлумачний словник
швидкий — I 1) (про дії, рухи, темп тощо який вирізняється великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), стрімкий, стрімливий, прудкий, хуткий, шпаркий, бурхливий, невпинний, шалений; поспішний, спішний, поспішливий, квапливий, поквапливий, поквапний,… … Словник синонімів української мови
підганяти — я/ю, я/єш і підго/нити, ню, ниш, недок., підігна/ти, піджену/, піджене/ш, док., перех. 1) Примушувати швидше йти, їхати. || Примушувати або заохочувати робити що небудь швидше. || Сприяти швидкості пересування, спонукати більш швидкий рух,… … Український тлумачний словник
скік — I ско/ку, ч. 1) Те саме, що стрибок 1), 4). 2) Швидкий рух стрибками. 3) перен., заст. Стрибок (у 2 знач.). 4) Танець з підскоками. || Певний ритмічний рух у танці. 5) звичайно мн., діал. Пороги. II Уживається як присудок за знач. скікнути … Український тлумачний словник
гонитва — и, ж. 1) Переслідування з метою спіймати. 2) Дуже швидкий рух, дуже швидка їзда. 3) за чим, перен. Посилене прагнення до чого небудь, переслідування якої небудь мети … Український тлумачний словник
мах — I у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж – у протилежному; помах. || спорт. Елемент гімнастичних вправ. || Один оберт (колеса машини, крил вітряка тощо). Мах колеса. •• Да/ти ма/ху помилитися в чомусь, прорахуватися. II виг.… … Український тлумачний словник
метнути — ну/, не/ш, док. 1) перех. і неперех. Однокр. до метати 1). 2) неперех., чим. Зробити швидкий рух. Метнути бровами. 3) неперех., рідко. Те саме, що метнутися 2) … Український тлумачний словник
скачка — и, ж. 1) Швидкий рух, біг коня (коней); швидка їзда на коні (на конях). 2) тільки мн. Змагання вершників; перегони … Український тлумачний словник
швидкісний — а, е. 1) Прикм. до швидкість 1), 4). 2) Який рухається, діє з великою швидкістю (у 4 знач.). || Признач. для швидкого пересування. 3) Який відзначається прискореним темпом (про дію, процес і т. ін.). || Який здійснюється, виконується інтенсивно,… … Український тлумачний словник
пенд — стрімкий, швидкий рух; біг; політ; потяг, порив; прорість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
стрімкий — а/, е/. 1) Майже прямовисний, крутий; прот. спадистий, положистий. || Дуже крутий, прямовисний (про обрив, стіну урвища, ущелини і т. ін.). || Із спуском або підйомом, нерівний (про дорогу, стежку і т. ін.). 2) Який відзначається великою… … Український тлумачний словник