-
121 ербій
символ Erru\ \ эрбийen\ \ erbiumde\ \ Erbiumfr\ \ \ Erbiumелемент №68 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 167,26; існує 23 ізотоп з масовими числами 151—173, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1795 К; відкритий 1843 року К.Мосандером (Швеція); застосовують як компонент магнітних сплавів, скла, яке добре поглинає інфрачервоне випромінювання -
122 ітрій
символ Yru\ \ иттрийen\ \ yttriumde\ \ Yttriumfr\ \ \ yttriumелемент №39 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 5 період), атомна маса 88,905; відомі 21 ізотоп з масовими числами 81—100, 102; типовий ступінь окислювання +III; проста речовина, сріблясто-білий м'який метал, Tпл 1795 К; за хімічними властивостями близький до лантаноїдів, легко розчиняється в звичайних кислотах;у природі зустрічається разом з рідкісноземельними елементами; відкритий 1794 року Ю.Гадоліном (Фінляндія) в мінералі з Іттербю (Швеція); 1797 р. А.Екеберг назвав його "ітрієвою землею"; застосовується як конструкційний матеріал у ядерних реакторах, в авіації, а також як легувальний елемент у сплавах з алюмінієм, магнієм, хромом, титаном, залізом тощо; оксид Y2O3 застосовують для виготовлення ітрієвих феритів для радіоелектроніки, лічильновирішувальних пристроїв тощо -
123 кисень
символ Oru\ \ кислородen\ \ oxygende\ \ Sauerstofffr\ \ \ oxygèneелемент №8 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 2 період), атомна маса 15,9994; відомі 8 ізотопів з масовими числами 13—20; типові ступені окислювання -II, -I; двоатомний газ без кольору і запаху, Tпл 55 К, Tкип 90 К, парамагнітний; під дією електричного розряду з кисню утворюється озон; малорозчинний у воді, добре поглинається деревним вугіллям і розплавленими благородними металами; утворює сполуки з усіма хімічними елементами, крім легких інертних газів, активно окислює органічні речовини; у вільному стані міститься в атмосферному повітрі (21% за об'ємом); одержують з повітря; походження назви — від грецьк. oxys — кислий і gennao — народжую — той, що народжує кислоту; відкритий 1771 року К.Шеєле (Швеція) і Д.Прістлі (Великобританія); використовують як окислювач у металургії і хімічній промисловості, у медицині, авіації, на підводних судах тощо -
124 кремній
символ Siru\ \ кремнийen\ \ siliconde\ \ Siliziumfr\ \ \ siliciumелемент №14 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 3 період), атомна маса 28,086; відомі 10 ізотопів масовими числами 25—34; типові ступені окислювання -IV, +II, +IV; темно-сіра кристалічна речовина з металевим блиском, 1683 К; реагує з багатьма розплавленими металами, утворюючи силіциди; у природі зустрічається у вигляді SiO2 і силікатів; походження назви — від лат. silex — кремінь; російська назва від грецьк. kremnos — скеля; відкритий 1823 року И.Берцеліусом (Швеція); застосовують у металургії для розкислення, входить до складу залізних, мідних, алюминієвих та інших сплавів, є основним напівпровідниковим матеріалом і основою великої групи видів скла -
125 лантан
символ Laru\ \ лантанen\ \ lanthanumde\ \ Lanthanfr\ \ \ lanthaneелемент №57 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 138,91; відомі 24 ізотопи з масовими числами 125—148, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до групи рідкісноземельних металів, має гарну ковкість, Tпл 1194 К; при кімнатній температурі розкладає воду; легко розчиняється в розведених кислотах; у природі зустрічається у вигляді складного мінералу монациту; походження назви — від грецьк. lanthano — приховую, ховаю; відкритий 1839 року К.Мосандером (Швеція) у вигляді оксиду; застосовується як гетер, легувальна добавка до легких сплавів, як екстрагент плутонію з його рідкого сплаву з ураном -
126 літій
символ Liru\ \ литийen\ \ lithiumde\ \ Lithiumfr\ \ \ lithiumелемент №3 періодичні системи Д.І.Менделєєва (I група, II період), атомна маса 6,939; відомі 5 ізотопів з масовими числами 6—9, 11, типовий ступінь окислювання +1; сріблясто-білий, м'який, найлегший метал, належить до лужних металів; Tпл 454 К; на повітрі тьмяніє внаслідок утворення оксиду Li2O і нітриду Li3N; з водою реагує менш енергійно, ніж інші лужні метали; широко розповсюджений у природі (гірські породи, мінеральні джерела, морська вода, кам'яне вугілля тощо); походження назви — від грецьк. lithos — камінь; відкритий 1817 року І.Арфведсоном (Швеція); застосовують для легування алюмінієвих сплавів, бронзи, магнієвих сплавів, 6Li — для одержання тритію, для виготовлення регулювальних стрижнів в атомних реакторах, 7Li — як теплоносій у ядерних реакторах, як каталізатор полімеризації тощо -
127 марганець
символ Mnru\ \ марганецen\ \ manganesede\ \ Manganfr\ \ \ manganèseелемент №25 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 4 період), атомна маса 54,938; відомі 10 ізотопів з масовими числами 49—58; типові ступені окислювання +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI, +VII; проста речовина, важкий сріблясто-білий крихкий метал; на повітрі покривається тонкою плівкою оксидів, розчинний у кислотах; Tпл 1517 ±3 K; основна сировина — мінерали піролюзит ΜnΟ·nH2O, брауніт Mn2O3 ·nSiO2; походження назви — від першої назви мінералу піролюзит: чорна магнезія — Magnesia nigra; відкрита 1774 року К.Шеєле, І.Ганом (Швеція); застосовують як компонент сплавів, сталей і чавунів, а також як каталізатор в органічному синтезі -
128 молібден
символ Moru\ \ молибденen\ \ molybdenumde\ \ Molybdänfr\ \ \ molybdèneелемент №42 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 5 період), атомна маса 95,94; відомий 21 ізотоп з масовими числами 88—108, типові ступені окислювання +VI, +II, +III, +IV, +V; світло-сірий, тугоплавкий (Tпл 2890 K), твердий метал; при звичайній температурі стійкий, при нагріванні (873 K) окислюється до газоподібного MoO3; одержують з мінералу молібденіту MoS2, походження назви — від грецьк. molybdos — свинець; відкритий 1778 року К.Шеєле (Швеція); застосовують для легування сталі, титану й ін. металів, у електро- і радіотехніці, як конструкційний матеріал електровакуумних приладів, як основу жароміцних сплавів тощо
См. также в других словарях:
Швец — Швец фамилия. Известные носители: Швец, Виталий Иванович (род. 1936) биотехнолог. Швец, Любовь Никитична (род. 1943) политик. Швец, Надежда Фёдоровна художница. Швец, Николай Николаевич политик, управленец,… … Википедия
швец — портняжка, лицовщик, портной Словарь русских синонимов. швец см. портной Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
ШВЕЦ — ШВЕЦ, швеца, муж. 1. Портной (старин. обл.). «Швец, и жнец, и в дугу игрец (см. игрец).» погов. 2. Рабочий по сшиванию сброшюрованных листов (тип.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ШВЕЦ — ШВЕЦ, а, муж. (стар.). То же, что портной. И ш., и жнец, и в дуду игрец (погов. о том, кто всё умеет). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Швец Л. Н. — Швец, Любовь Никитична Дата рождения: 17 апреля 1943 Любовь Никитична Швец депутат Государственной Думы. Родилась 17 апреля 1943 года в пос. Григорьевка Кировоградской области Украинской СССР, украинка. После окончания Львовского торгово… … Википедия
Швец Л. — Швец, Любовь Никитична Дата рождения: 17 апреля 1943 Любовь Никитична Швец депутат Государственной Думы. Родилась 17 апреля 1943 года в пос. Григорьевка Кировоградской области Украинской СССР, украинка. После окончания Львовского торгово… … Википедия
швец — а; м. Устар. 1. Портной. * И жнец, и швец, и на дуде игрец (погов.; о том, кто всё умеет). 2. Типографский рабочий, сшивающий сброшюрованные листы … Энциклопедический словарь
швец — швец, а, ом; мн.швецы, ов … Русское словесное ударение
Швец — I м. устар. Портной. II м. устар. Типографский рабочий, сшивающий сброшюрованные листы. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
швец — швец, а, твор. п. ом, род. п. мн. ч. ов … Русский орфографический словарь
Швец. — Швец. Швеция Швеция … Словарь сокращений и аббревиатур
