шат+күлкіге+көмілу

1) ( болезненное состояние) хита́ння

2) ( чёрт) чорт, біс, ді́дько, нечи́стий, -ого

1) (действие) - см. Намётка 1;

2) (куча) купа, куча, (побольше) кучугура, валява, (нанос) наніс (-носу), надув (-ву), (намыв) намул (-лу), наплав (-ву), наплинок (-нку); (снежный сугроб) наме[і]т; (занос) заме[і]т (-мету), соб. заміття (-ття). [Мороз і снігові намети з синіми тінями за ними (В. Поліщук)];

3) (покрышка) покриття, накриття (-ття), (чехол) чехол (-хла);

4) (шатёр) намет (-ту), шатро. Ой, нап'яли козаченьки голубий намет (Пісня)];

5) (сеть для ловли птиц) сітка (на птахи);

6) (рыболовная сеть на шесте) хватка, то[у]рбук (-ка);

7) строит. - накидь (-ди);

8) (мантия герба) мантія;

9) (железная полоса) штаба, штиба, (болт у ставень) прогонич;

10) (побежка зверя) біга.

* * *

1) (то, что наметено; куча, сугроб) наме́т, -у, заме́т, -у, кучугу́ра

2) ( шатёр), диал. намет, шатро́

3) рыб. хва́тка, торбу́х, -а

4) ( в геральдике) наме́т

5) (сеть для ловли птиц, силок) сильце́

6) ( аллюр лошади) диал. наме́т, чвал, -у

1) (действие) - см. Наряжание и Наряжение;

2) (приказ о посылке людей на работу) загад (-ду), наказ (-зу), наряд и (рус.) наряд, виряд (-ду), нарядження, відрядження. [Цими днями Союзхліб дасть перші наряди Наркомзему на відвантаження насіння (Пр. Правда). Київські підприємства приймають екскурсійні групи за нашими нарядами (Пр. Правда). Коні розіслані в наряд (Івч.)]. По -ду - з наказу, за нарядом, за на[від]рядженням;

3) (отряд) наряд (-ду). -ряд гарнизонный - залоговий наряд. -ряд полицейский - наряд (загін) поліції. - ряд рабочих - наряд робітників. -ряд суточный - наряд добовий;

4) (роспись, список) реєстр (-ру), спис (-су), список (-ску). -ряд приданому - реєстр (спис) посагу (віна);

5) (одеяние) убрання, убір (р. убору), (редко) прибір (-бору), (зап.) стрій (р. строю), (роскошный) шати (р. шат). [Знов фіялочка на себе синє вбрання надіва (Крим.). І пишно так горить нове твоє убрання, немов ти під вінець весільний одяглась (Філян.). Витрусила до дна кешені свого чоловіка на убори (Н.-Лев.). Жінота закрашала святними строями сіре тло голого села (Коцюб.)]. В полном -де - в усьому (в повному) уборі (строї);

6) (у птиц) убрання;

7) (избы) опорядження; (украшение) оздоблення, оздоба;

8) (инструментов) справилля (-лля); срв. Набор 3.

* * *

тж. шат`ало, шат`ала

техн. тент, шатёр

техн. шатёр

1) (крытая повозка, сани) будка, халабуда, будара, (еврейск. извозчичья) балагула. [Ой їдуть вози на перевози, а попереду будка (Метл.). Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купідон (Котл.)];

2) (гнутый верх повозки, саней) буда, будка, халабуда;

3) (жильё кочевников) кіш (р. коша), халабуда, буда, будка, (шатёр) намет (-ту), шатро (-ра).

* * *

кучка, (торж.) куща; срвн. Шатёр, Палатка. [Ходімо в кущу, опочий (Шевч.)]. Праздник -щей - шатрування, кучки (-чок). [Було близько свято юдейське - шатрування (Біблія)].

* * *

1) см. Навеска 1;

2) (наклон, склон) нахил, схил (-лу);

3) (свес, выступ кровли) причілок (-лка), стріха, острішок, острішина, піддах (-ху), піддашок (-шка);

4) (кровелька, преимущ. над крыльцом) піддашок (-шка), піддашшя (-шшя), піддашки (-шків, мн.); підсіння (-ння). [Посадив хміль біля піддашшя, що над дверима: розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив і на хату поп'явся (Грінч.). Перед брамою було підсіння (Франко)];

5) (крыша на столбах без стен или род сарая без передней стены) повітка, повіть (-ти), шура, шопа, ум. повіточка, шурка, ші[о]пка, (для экипажей) возі[о]вня (-ні). [Під повіткою наймички коноплі тіпають (Н.-Лев.). Повіть, хату й новий тин (Макар.). Нема коло тієї хати ні тиночка кругом двору, ні хлівця, ні кошарочки, ні повіточки, - нічого не було (Март.). Дощ іде, зажени корову під шуру (Звин.). Пішли до шопи (Чуб. III)];

6) (круглый, куполообразный зонт над трубою, над горном и т. п.) дашок (-шка), клубок (-бка), будка, будчина, (диал.) бундар (-ра); (шатёр) намет (-ту), курінь (-реня), халабуда, накриття (-ття). [От наче ще перед моїми очима ті крамнички під наметом (М. Вовч.) Люди звикли там на своїх далеких полях та сіножатях ставати собі холодні хатки, або хоч курені та халабуди (М. Лев.). Налинув дощ і перервав промову, я сів під накриття і думу думав (Л. Укр.)];

7) (дверные петли) наві[и]ска (мн. -ки), начепа.

* * *

1) наві́с, -у, накриття́; ( полотняный) наме́т, -у; (для хранения сена, необмолоченного хлеба диал.) оборі́г, -ро́гу; ( род сарая) пові́тка, ші́пка, диал. шо́па

2) ( выступающая часть) наме́т, наві́с; (преим. над входной дверью, крыльцом) підда́шшя, підда́шок, -шка, дашо́к, -шка́

и одёжа одежа (-жі), одіж (-жи), одяг, одіг (-гу), (з)одяга, (з)одів, одіва, одіння, шати (мн.), (костюм) убрання, убір (р. убору), стрій (р. строю). Праздничная -жда - святне убрання. Одна штука -жды - одежина. Приличная -жда - гарне убрання. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку.

* * *

1) о́дяг, -у, оде́жа, оді́ння; диал. оді́ва; о́діво; о́діж, род. п. о́дежі; (платье, наряд) убра́ння и убрання́, убі́р, род. п. убо́ру; ша́ти, род. п. шат, ша́та; диал. шма́ття, одяга́ло, шу́плаття, луді́ння; диал. фа́нтя

2) ( покрытие дороги) спец. покриття́, о́дяг, -у

одіння, одяг, (з)одів, убрання, шати. Срв. Одежда.

* * *

1) (шатёр) намет, шатро, таш (-шу), таша (-ші), (базарная) ятка. Походная -ка - похідний намет, -не шатро. Розбивать, разбить -ку, натягивать, натянуть -ку - намет на[роз]пинати, на[роз]п'ясти. [Нап'яли козаченьки великий намет];

2) (верх над яткой) намет. [Крамнички під наметом]. Пробирная -ка - пробірня.

* * *

1) наме́т, -у, пала́тка

2) ( для мелкой торговли) пала́тка, я́тка

1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);

2) см. Поставлять.

* * *

1) ( облачение) церк. ри́зи, род. п. риз, ша́ти, род. п. шат; (изредка ед.) ри́за

2) ( оклад иконы) ри́за, ша́та

3) ( одеяние) ист., поэз. ша́ти, ша́та; ( изредка) ри́зи, ри́за; (род плаща; мантия) кире́я

1) диал. см. уборка 1)

2) ( наряд) убі́р, род. п. убо́ру; (одежда, одеяние) убра́ння и убрання́, наря́д, -у, стрій, -ро́ю; ша́ти, род. п. шат, реже ша́та

3) см. убранство 1)