-
81 mediagenic
aтелегенічний; який підходить для теле-, радіопередач -
82 panel discussion
обговорення якого-небудь питання групою фахівців; теле- або радіодискусія -
83 plug
I n1) пробка, заглушка; клин; затичка3) eл. штепсельна вилка; штиковий контактplug fuse, fuse plug — плавкий запобіжник, пробка; свіча запалювання ( spark plug рознімання)
4) вiйcьк. поршневий затвор ( гармати)5) мeд. тампон; пломба6) гeoл. екструзивний бісмаліт7) гeoд. репер8) штранг, пресований тютюн; жувальний тютюн9) удар10) ковток11) cл. циліндр ( капелюх)12) cл. загнаний або старий кінь, шкапа; невміла, незграбна людина; поганий працівник; cл. поганий боксер-професіонал; зубрила; неходова книга, книга, що не має збуту; cл. неходовий товар; cл. фальшива монета13) cл. плаг, рекламна вставка (включена в теле- або радіопередачу, інтерв'ю, дискусію); рекомендація14) куля, свинець15) cл.; жapг. шпаргалка16) дiaл. затор колод ( при сплаві)17) гiдp. перемичка18) pиб. штучна принада; блешня19) шматок дерену ( для відновлення зеленого покриву); шматочок чого-небудь ( на пробу)II v1) затикати, закупорювати, законопачувати; вставляти пробку, затичку, заглушку ( plug up)3) мeд. вводити тампон, тампонувати; пломбувати ( зуб)4) зірвати плани, перешкодити5) наносити удари; ударяти6) без кінця повторювати ( що-небудь); вводити в моду, популяризувати ( пісеньку); рекламувати ( у нерекламних передачах радіо е телебачення)7) (at) працювати щосили, корпіти, длубатися (над чим-небудь; plug along, plug away); налягати на весла8) вирізати шматочок ( кавуна) на пробу9) дiaл. утворювати затор ( про колоди при сплаві) -
84 preview
I [`priːvjuː] n1) попередній ( закритий) перегляд кінофільму, вистави; анонс, рекламний показ уривків з кінофільму2) попередній розгляд або обстеження чого-небудь3) репетиція теле- або радіопостановки4) cл. повідомлення ( видавництва) про видання, які виходять з друкуII [`priːvjuː] v -
85 studio audience
-
86 television
n1) телебаченняcolour television — кольорове телебачення [див. 2]
2) телевізор (television receiver, television set)colour television — кольоровий телевізор [див. 1]
3) телевізійна передача, телепередача4) пpикм. телевізійний; теле-; television aerial /antenna/ телевізійна антенаtelevision film — телефільм, телевізійний фільм
television programme — телевізійна програма, програма телепередач
television series /serial/ — багатосерійний телефільм, телесеріал
-
87 winder-upper
nрадіо. теле. мелодія, що завершує передачу -
88 wipe
I [waip] n1) витирання2) заст. прост. носова хустинка3) дiaл., заст. удар з розмахуto fetch smb; a wipe, to take a wipe at smb — вдарити кого-н. з розмаху; саркастичне зауваження, насмішка; cл. синяк
4) кiнo, теле. стирання, наплив; витиснення, заміна зображення іншим5) = wiper 3II [ˌwaip] v1) (wipe away, wipe off, wipe out) витирати, обтиратиto wipe smth dry [clean] — витерти що-н. досуха [начисто]; знищити, ліквідувати
to wipe off a debt — розплатитися з боргом; погасити заборгованість
to wipe smb 's tears — осушити чиї-н. сльози
2) cл. замахнутися; вдаритиto wipe smb with one's stick — вдарити кого-н. палицею
to wipe smb 's eye — cл. поставити кому-н. синяк ( під оком); випередити кого-н.; поставити кого-н. на місце
to wipe the floor /the ground/ with smb — нанести нищівний удар кому-н., розбити наголову кого-н. ( в суперечці)
to wipe one's boots on smb — втоптати в бруд, принизити кого-н.
-
89 бренчать
1) см. Брякать;2) (дергать за струну, наигрывать, плохо играть на струн. инстр.) бринькати, трюмкати.* * *1) бря́зкати, брязкоті́ти, бряжча́ти, бре́нькати, бренькота́ти, бренькоті́ти; теле́нькати; ( звенеть) дзе́нькати; ( слегка) побре́нькувати2) ( на музыкальном инструменте) бре́нькати, бриньча́ти, бренькота́ти, бренькоті́ти; ( слегка) побре́нькувати, три́нькати, тринди́кати -
90 вздуваться
вздуться1) обдиматися, обдутися. [Од соячничиння корова обідметься];2) надиматися, надутися. [Хмара надималася як жива і росла швидко. Живіт надувсь];3) здиматися, здутися. [Молоко здимається на огні];4) в. от побоев - набряснути. [Так побив дочку, що й лице їй набрясло];5) (о коже на теле, о слое глины на стене и т. п.) кожушитися, скожушитися, здуватися, здутися, пирожитися. [Як помазала цією глиною, то так і скожушилось, наче оддулось. Фарба на помості здулася];6) в. пузырями - зніматися (знятися) пухирями, пузиритися, спузири[і]ти. [Попік руку, аж пухирем знялася. Спузирило йому все тіло. Все море зараз спузирило (Котл.). Оце поганая багнюка, глянь, пузириться як (Греб.)];8) (о реке) бутніти. [А річка все бутніє, ось-ось піде поверх греблі].* * *несов.; сов. - взд`уться1) ( подниматься от дуновения) здійма́тися, зня́тися (зні́меться) и здійня́тися и мног. поздійма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися, підніма́тися, підня́тися и мног. попідніма́тися; ( надуваться) надува́тися и надима́тися, наду́тися; понадува́тися; понадима́тися2) (увеличиваться в объёме, раздуваться) здува́тися, зду́тися, роздува́тися и роздима́тися, розду́тися, надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадува́тися и понадима́тися; обдима́тися, обду́тися; ( набухать) набряка́ти, набрякнути3) (перен.: чрезмерно повышаться) роздува́тися и роздима́тися, розду́тися, здува́тися, зду́тися, наганя́тися, нагна́тися; підніма́тися, підня́тися4) страд., (несов.) здійматися, підійма́тися, підніма́тися; здува́тися, роздува́тися, роздима́тися, надува́тися, надима́тися; обдима́тися; роздува́тися, роздима́тися, здува́тися, наганя́тися; роздува́тися, роздму́хуватися; запа́люватися -
91 вошь
воша (р. воші, мн. воші, р. вошей), соб. - нужа [Слабу людину нужа нападає], кузка; (грубо) вошва. Вошка по детски - кука. Искать вшей в голове, на теле - ськати, ськатися. Истреблять вшей в одежде - прудити воші. Вошь травяная (тля) - попелюха, попельнуха, рослинна воша (р. -ші), мушара (гал.), мшиця (гал.).* * *во́шарасти́тельная \вошь — росли́нна во́ша, попели́ця
лобко́вая \вошь — лобко́ва во́ша, блощи́ця
-
92 выскакивать
выскочить, выскокнуть1) вистрибувати, вистрибати, вистрибнути, вискакувати, вискочити, виска[і]кнути, виплигувати, виплигнути, цибати, вицибнути, вигулькнути;2) вихоплюватися, вихопитися, вихвачуватися, вихвачатися, вихватитися, вирватися. [Вихопився з хати в чому сидів. Поперед війська не вихвичайсь. Не виривайся з своїм словом - сиди тихо];3) выскочить в - вилізти на, вискікнути в. [Пособив йому вилізти на старшину (вискікнути в старшини)];4) -ить на теле - нарядитися. Як що-небудь нарядиться зверха на тілі, то це називається чиряк].* * *I несов.; сов. - в`ыскочитьвиска́кувати, ви́скочити и ви́скокнути и мног. повиска́кувати; ( выпрыгивать) випли́гувати, ви́плигнути и мног. повипли́гувати, вистри́бувати, ви́стрибнути и мног. повистри́бувати; (быстро, неожиданно появляться откуда-л.) вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися, вихва́чуватися, ви́хватитися и мног. повихва́чуватися, вирива́тися, ви́рватися и мног. повириватисьII несов.; сов. - в`ыскакать( на лошади) виска́кувати, ви́скочити, вихо́плюватися, ви́хопитися -
93 грязь
на земле) болото, грязь (р. грязи), грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (тинистая) твань (р. твани), тванюка, багно, багнюка. Растоптать, размесить грязь - розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що. Валяться, возиться в грязи - барложитися, бабратися. Запачканный грязью - заболочений, закаляний. Грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге - груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа. Грязные и смрадные подонки при производстве - чвир, чмир (р. -рю). Грязь от неопрятности (нечистота) - бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри). Грязь давняя на теле - леп, туриця. Грязь на голове у малых детей - тімениця. Втоптать в грязь кого (принизить) - закаляти (обкидати) болотом, упосліднити. [Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев'я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].* * *1) грязь, -зі; грязю́ка; (нечистоты, сор) бруд, -у; (топкая, жидкая) твань, -ні, боло́то, багно́, тваню́ка, багню́ка, кал, -у2) перен. бруд, брудно́та, грязь -
94 дёрнуть
-
95 дерябнуть
бацнути, зацідити, затопити. [Зацідив у вухо. Затопив по пиці].* * *1) ( захватить) хапну́ти и усилит. хапону́ти, гребну́ти, заграба́стати2) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, смикну́ти и усилит. смикону́ти, теле́пнути3) (огреть, хватить) диал. ба́цнути, упері́щити, опері́щити, заціди́ти, затопи́ти, опереза́ти, упереза́ти -
96 дзиньканье
дзе́нькіт, дзе́нькання; теле́нькання -
97 дутик
1) (стекл. или метал. вещь с пустотой внутри, пузырь) видуток, дутик, дуток (р. -тка). [Бджоли кусали її і тим робили часом із любенького личенька якийсь дутик (М. Вовч.)];2) (полный в лице) пухтик, мазепка, повновидий, пикатий, (о ребёнке) опецьок (р. -цька);3) (кто сердится молча) дутий, надутий, насуплений, понура (р. -ри), похнюпа (р. -пи);4) (спесивый) надутий, чванько;5) (воздушн. пирог) духовий пиріг (р. -рога).* * *1) спец. ду́тик2) (перен.: тот, кто сердится, дуется) наду́тий, -ого, насу́плений; презр. пону́ра; диал. похню́па3) (перен.: с полным лицом) повнови́дий, -ого, повноли́ций; вульг. морда́тий, морда́нь, -ня, пика́тий; ( о ребёнке) опе́цьок, -цька, теле́сик -
98 жжение
паління, перепалювання, печіння.* * *1) ( действие) печіння, палі́ння; печі́ння; випа́лювання2) ( жар в теле) жар, -у; ( изжога) печія́, печі́йка -
99 жировик
1) (жировой нарост на теле) жирвак (ум. жирвачок) (Сквир. п.);2) каганець. [Засвітила-б каганець, та вже лій увесь вигорів];3) камінь-жировик, стеатит (Steatites).* * *I см. жирник II1) мед. жирва́к, -а2) мин. жирови́к, -у -
100 исхудать
или Исхудеть схуднути, (о мн. похуднути), змарніти, помарніти, охлянути, (с оттенк. зачахнуть) знидіти, винидіти, понидіти; (в лице) спасти з лиця, з[по]марніти на лиці, на виду; (в теле) спасти з тіла, на тілі, змарніти, помарніти, (в конец известись) ні на що звестися; см. Похудеть. [Схуд, висох Павло (Грінч.). За довгий час змарнів, борода одросла (Рудч.). Ой вже-ж наші сіромахи та без харчів помарніли (Пісня). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла (Номис). Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи (Чуб. III)]. Покуда жирный -дает, худого чорт возьмёт - поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка).* * *сху́днути; ( осунуться) змарні́ти, помарні́ти; стягти́ся и мног. постя́гуватися и постяга́тися, перепасти́ся, -паду́ся, -паде́шся, ви́худіти, ви́худнути
См. также в других словарях:
теле... — ТЕЛЕ... 1. ТЕЛЕ... [от греч. tēle далеко] Первая часть сложных слов. 1. Обозначает: действующий на далёком расстоянии. Телеобъектив, телеконтроль, телерегулирование, телесигнализация, телестереоскоп. 2. Обозначает: воздействующий на психику на… … Энциклопедический словарь
Теле — Теле: Теле компонент сложных слов Теле древний тюркоязычный народ Теле озеро в Центральной Африке. См. также Тэле … Википедия
теле — неизм. télé < télévision f. разг. Телевидение. Как то раз в конце недели, А точней под выходной, Он смотрел программу теле На диване в час ночной. И. Иртеньев Про Федота. // Огонек 1990 № 4. Не вынеся <на экране> слаборазвитой семьи,… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
теле — (греч. tele далеко) (тех.). 1. Первая часть составных слов в знач. направленный вдаль, напр. телеграф, телефон, телескоп, телевидение. 2. Первая часть составных слов в знач. прил. к телевидение (нов.), напр. телеперадача, телеизображение,… … Толковый словарь Ушакова
теле… — (греч. tele далеко) (тех.). 1. Первая часть составных слов в знач. направленный вдаль, напр. телеграф, телефон, телескоп, телевидение. 2. Первая часть составных слов в знач. прил. к телевидение (неол.), напр. телеперадача, телеизображение,… … Толковый словарь Ушакова
Теле- — радио , видео , кинохроникальная программа в РФ совокупность периодических аудио , аудиовизуальных сообщений и материалов (передач). Программа имеет постоянное название и выходит в свет (в эфир) не реже одного раза в год. Синонимы: радио , видео … Финансовый словарь
теле... — теле... (гр. tile вдаль, далеко) первая составная часть сложных слов: а) обозначающая: действующий на дальнее расстояние или осуществляемый ва расстоянии, напр.: телескоп, телевидение; б) соответствующая по значению слову телевизионный*, напр.:… … Словарь иностранных слов русского языка
теле... — ТЕЛЕ... télé < tele вдаль, далеко. В начале сложных слов, указывает на отношение данных слов к дальнему расстоянию, напр. телеграф, телевидение. СИС 1954. Телебинокль, телекомитет. БАС 1. Лекс. СИС 1937: теле … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ТЕЛЕ... — ТЕЛЕ... (от греческого tele вдаль, далеко), часть сложных слов: 1) обозначает дальность, действие на большом расстоянии (например, телевидение, телеграф); 2) соответствует по значению слову телевизионный (например, телецентр) … Современная энциклопедия
ТЕЛЕ... — ТЕЛЕ... (от греч. tele вдаль далеко), часть сложных слов:..1) обозначает дальность, действие на большом расстоянии (напр., телевидение, телеграф)2)] Соответствует по значению слову телевизионный … Большой Энциклопедический словарь
теле́ц — телец, тельца; золотойтелец … Русское словесное ударение