Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

чью-либо

  • 1 благосклонность

    к кому прихилля, прихильність, ласка, ласкавість, доброзичливість до кого и для кого. Снискивать, приобретать чью-либо благосклонность, добиваться благосклонности - запобігати ласки чиєїсь или у кого, підходити під ласку кому, добуватись до ласки кому. Назойливо стараться снискать чью-л. благосклонность - підсипатися до кого.
    * * *
    прихи́льність, -ності, ла́ска, ласка́вість, -вості, добрози́чли́вість

    Русско-украинский словарь > благосклонность

  • 2 возбуждать

    возбудить
    1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;
    2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.
    * * *
    несов.; сов. - возбуд`ить
    1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти
    2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити
    3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти
    4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > возбуждать

  • 3 отвергать

    отвергнуть відкидати, відкинути що; не приймати, не при(й)няти чого, відмовлятися, відмовитися від чого, (отрицать) заперечувати, заперечити що. -гнуть предложение, законопроект, требование - відкинути пропозицію, законопроєкт, вимогу. -гать дары - відкидати чиї дари, вдновлятися від чиїх дарів, не приймати чиїх дарів. -гнуть чью-либо дружбу - відкинути чию дружбу. Суд -гнул его свидетельство - суд відкинув (не взяв до уваги) його свідчення. -гать бытие бога, идеалистическое миропонимание - відкидати (заперечувати) існування бога, ідеалістичне світорозуміння. Отверженный и отвергнутый - відкинутий, покинутий. -нутая в науке теория - відкинута наукою теорія, покинута в науці теорія. Человек всеми -женный - людина всіма покинута (зацурана, занедбана), людина, що всі її (від неї) відцуралися.
    * * *
    несов.; сов. - отв`ергнуть
    відкида́ти, відки́нути; ( отказываться) відмовля́тися, відмо́витися; (не признавать чего-л., отрицать) запере́чувати, запере́чити; ( пренебрегать) не́хтувати, зне́хтувати; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; несов. відри́нути

    Русско-украинский словарь > отвергать

  • 4 ответственность

    відповідальність (-ности). Брать на себя -ность - брати на себе відповідальність. Взаимная -ность - кругова відповідальність. Нести на себе -ность - відповідати за що. Оставлять на чью-либо -ность - кидати, залишати на чию відповідальність, на чию голову. Быть на чьей -ности - бути на чиїй відповідальності (відповіді), на чиїй голові. Слагать с себя -ность - скидати з себе відповідальність. Сложить -ность на кого - переложити, перекинути на кого відповідальність. На нас пала - ность - на нас лягла відповідальність. Привлекать к судебной -ности кого - позивати до суду (в суд) кого, подавати до суду на кого.
    * * *
    відповіда́льність, -ності; відвіча́льність

    Русско-украинский словарь > ответственность

  • 5 туфля

    ту́фля; ( низкий башмак) череви́к

    ту́фли — мн. ту́флі, -фель; череви́ки, -ків

    дома́шние ту́фли — ха́тні ту́флі; ка́пці, панто́флі, ви́ступці, чо́вганці, пати́нки

    попа́сть под чью́-либо ту́флю — перен. потра́пити під чий-не́будь каблу́к (закаблу́к), опини́тися під чиїм-не́будь каблуко́м (закаблу́ком)

    ста́рая \туфля — перен. фам. стара́ панто́фля

    Русско-украинский словарь > туфля

  • 6 взимать

    -ся брати, -ся, збирати, -ся; (о податях и т. п.) - ви[с]правляти, -ся, стягати, -ся. [В суботу звечора виїхати-б на села податки виправляти (Васильч.)]. Взимаемый - справлюваний, збираний, стяганий, виправлюваний. Мера чего-либо взимаемая в чью пользу - мірчук. [Міряє і мірчук збирає - їдну міру зоставляє, дев'ять мір пускає (Рудан.)].
    * * *
    справля́ти, пра́вити, виправля́ти, стяга́ти, стя́гувати; ( собирать) збира́ти, брати

    Русско-украинский словарь > взимать

  • 7 взять

    узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).
    * * *
    узя́ти, мног. побра́ти; ( забрать) забра́ти; (крепость, город) здобу́ти

    Русско-украинский словарь > взять

  • 8 предоставлять

    предоставить (право кому) давати, дати, надавати, надати кому що (право), (себе) застерегати, застерегти (собі право); (отдавать на волю чью) віддавати віддати (на волю чию), (себя) здаватися, здатися на кого, на що; (позволять) дозволяти, дозволити кому що (з)робити. -лять волю (свободу действий) - давати волю кому. [Він за день увесь садок обірве, коли дасте йому волю (Звин.)]. -лять на чьё-л. усмотрение, кому-л. на усмотрение - давати (віддавати) на волю чию, давати (віддавати) кому на волю, на призволяще. [Даю вам на волю (на призволяще) - як хочете, так і робіть]. -вляю себя на ваше усмотрение - здаюся на вашу волю, на ваш суд. -вить себя на волю судьбы, на волю случая - здатися на долю (на ласку долі), на випадок. -вьте это судьбе, на волю судьбы - дайте (віддайте) це на волю долі. -вьте это времени - дайте це на волю часові. -влять, -вить себе право - застерегати (застерегти) собі право. -влять право кому - давати (надавати) право кому. [Громада надала мені таке право (Звин.)]. -влять что в пользование чьё либо - давати що до користування кому. -влять в чьё-л. распоряжение - давати кому що до волі, на чию хіть (волю) здавати. -влять себя в чьё-л. распоряжение - здаватися на чию волю. -вить выбор (выбрать) - дати до вибору (дати вибрати) кому що. -вить кому жить как хочет (как угодно) - дати кому жити, як хоче. -вить кому делать, что хочет - дати волю чинити що-хотя. [Воля їм тепер чинити що-хотя (Куліш)]. -вить работу, службу кому - дати працю, посаду кому. -вьте мне это сделать - дозвольте (дайте, дайте мені волю) це зробити. -вьте мне это знать, решить - дозвольте мені це знати, вирішити. -тавь это мне (не мешайся в это) - полиши це на мене, не втручайся в це (в цю справу). Суд -вил мне подать ходатайство о помиловании - суд дав мені право (суд дозволив мені) прохати про помилування. Предоставленный - даний, відданий. -ный на волю судьбы - даний (відданий) на ласку долі. -нное кому право - (на)дане кому право. -ный самому себе - покинутий (полишений, зданий) на самого себе. Предоставляемый - даваний. -ться - даватися, надаватися, бути даним. -ется вам право - дається (надається) вам право. Судить об этом -ется другим - міркувати про це дається (на волю) иншим.
    * * *
    несов.; сов. - предост`авить
    1) (давать в пользование что-л., давать возможность обладания кем-чем) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́); ( отдавать) віддава́ти, відда́ти

    \предоставлять вить кого́ самому́ (сами́м) себе́ — ( дать возможность поступать самостоятельно) да́ти змо́гу кому́ ді́яти самості́йно (розпоряджа́тися свої́м ча́сом); ( перестать заботиться) поки́нути (поли́шити) кого́ на само́го се́бе; ( оставить на произвол судьбы) поки́нути кого́ напризволя́ще

    2) (что - давать возможность делать что-л., распоряжаться чем) дава́ти, да́ти (що); (слово, право пользования) надава́ти, нада́ти (що, чого); ( оставлять) залиша́ти, зали́ши́ти, полиша́ти, полиши́ти (що); ( позволять) дозволя́ти, дозво́лити (що)

    Русско-украинский словарь > предоставлять

См. также в других словарях:

  • На чью-либо голову — (иноск.) на погибель. Въ свою голову сдѣлать, что либо (иноск.) самовольно и на свою отвѣтственность. Ср. Лучше въ чужую голову, чѣмъ въ свою. Ср. Игнатьевск. лѣтоп. (Карамзинъ. И. Г. Р. 2.) Ср. In suum ipsius caput. Ср. εἰς τὴν αὐτοῦ κεφαλήν. Ср …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Подхватить чью-либо мысль — – перебить чью то речь или быстро ответить, соглашаясь. Вид одобрения и похвалы. Если в отношении своего начальника – может внушить мысль о подхалимстве. Если по отношению к оппоненту, к «недоброжелателю», знак непредвзятости и достоинства …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • подхватить чью-либо мысль —    перебить чью то речь или быстро ответить, соглашаясь. Вид одобрения и похвалы. Если в отношении своего начальника – может внушить мысль о подхалимстве. Если по отношению к оппоненту, к «недоброжелателю», знак непредвзятости и достоинства …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

  • на чью-либо голову — (иноск.) на погибель В свою голову сделать что либо (иноск.) самовольно и на свою ответственность Ср. Лучше в чужую голову, чем в свою. Ср. Игнатьевск. летоп. (Карамзин. И.Г. С. 2.) Ср. In suum ipsius caput. Ср. είς τήν αύτού κεφαλήν. Ср. На нашу …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • руку держать чью-либо — (иноск.) быть на его стороне, заодно с ним Ср. Бушевал пьяный повар. Пирожков должен был призвать дворника, но дворник держал руку повара... П. Боборыкин. Китай город. 4, 6. Ср. Родной дядя моей женушки мою руку держит и ко мне с полным уважением …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • тянуть руку{ кого-либо} — (иноск.) тянуть на чью сторону, (кривить) в чью либо пользу Ср. Все знали, что... он всегда подкапывается под своего брата дворянина, тянет руку мужиков. Боборыкин. Ранние выводки. 14. См. подкапываться. См. наш брат …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Управление, власть, принуждение — Имена существительные     ЗАПРЕ/Т, запреще/ние, книжн. ве/то, книжн. табу/, офиц. воспреще/ние.     Категоричное предписание не делать чего либо, не разрешать кому либо что либо.     ПОВИНОВЕ/НИЕ, подчине/ние, послуша/ние.     Беспрекословное… …   Словарь синонимов русского языка

  • смелый — прил., употр. часто Морфология: смел, смела, смело, смелы и смелы; смелее; нар. смело 1. Смелым называют того, кто не поддаётся чувству страха, не боится опасности. Смелый солдат, наездник, разведчик. | Смелые люди. 2. Смелым называют то, в чьём… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Доверитель — (settlor) Лицо, совершающее в чью либо пользу акт распоряжения имуществом (settlement) или учреждающее доверительное управление (trust). С точки зрения налогообложения доверителем считается любое лицо, предоставляющее деньги или имущество в чью… …   Финансовый словарь

  • рука — сущ., ж., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? руки, чему? руке, (вижу) что? руку, чем? рукой, о чём? о руке; мн. что? руки, (нет) чего? рук, чему? рукам, (вижу) что? руки, чем? руками, о чём? о руках 1. Рукой называется каждая из двух… …   Толковый словарь Дмитриева

  • голова — сущ., ж., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? головы, чему? голове, (вижу) что? голову, чем? головой, о чём? о голове; мн. что? головы, (нет) чего? голов, чему? головам, (вижу) что? головы, чем? головами, о чём? о головах 1. Голова это… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»