Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

чьими

  • 1 взгляд

    1) погляд, (зрение) зір (р. зору), (наружн. вид) позір (р. позору). Человек с весёл. взглядом - веселого погляду (М. Вовч.). С недобрым взглядом - звірогляд. На взгляд - на око, на погляд, на позір, як глянути. Встретились взглядами - вони ззирнулися, очі їх ззирнулися (Грінч.). Окинуть, охватить взглядом что - скинути, зглянути оком, зирнути по чому. [Зирнув по хаті]. Окидывать, окинуть, обводить, обвести взглядом многое - озирати, (сов.) озирнути, обвести, зглядіти оком, перебігти очима, перезріти (гал.). Привлекать взгляд - брати очі, вбирати в себе очі. Проникать, проникнуть -дом - прозирати, прозирнути кого, проглядати, -ся, проглянути, -ся, продивлятися, продивитися в кім, протиснути погляд (Франко). Смерить -дом - обміряти поглядом, очима. Встретиться с чьим -дом - спасти очима на кого. [Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду = с его взглядом встречаюсь глазами (М. Вовч.)]. Устремить взгляд - уп'ястися очима, втопити очі (Неч.-Лев.). На мой, ваш взгляд - на мої, ваші очі, на мій, ваш погляд. [На ваші очі - бур'ян, а на мої - чудові квіточки (Неч.-Лев.)]. Бросить взгляд - см. Взглянуть;
    2) взгляд (мнение) - погляд, гадка, думка, переконання. На мой, его взгляд - з погляду мого (його), (як) на мій (його) погляд, як на мене (на його), по моєму, по його; на мою (на його) думку (гадку). Вырабатывать -ды - доходити до поглядів. Не соглашаться с чьими -дами - не згоджуватися з чиїмись поглядами, (описат.) не туди дивитися. Высказывать свой взгляд - давати свій суд, висловлювати свою думку (погляд).
    * * *
    1) по́гляд, -у; ( взор) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́ру

    броса́ть, бро́сить (кида́ть, ки́нуть) \взгляд на кого́-что — позира́ти (пози́ркувати, зи́ркати), зи́ркнути (зирну́ти) [о́ком, очи́ма] на ко́го-що, ки́дати, ки́нути (скида́ти, скину́ти) о́ком (очи́ма, по́гляд, по́глядом) на ко́го-що, бли́мати (побли́мувати), бли́мнути [очи́ма, о́ком, зо́ром] на ко́го-що

    на \взгляд — ( судя по виду) на ви́гляд; на по́гляд; диал. на позі́р

    2) (перен.: воззрение) по́гляд, перекона́ння; ( мнение) ду́мка, га́дка

    на мой \взгляд — [як] на мій по́гляд, як на ме́не, на мою́ ду́мку (га́дку), по-мо́єму

    Русско-украинский словарь > взгляд

  • 2 знамя

    прапор (-ру). стяг (-гу), корогва, (ум. короговка, короговця), корогов (-гви, ж. р.) и корогов (-рогву, м. р.), коруга, знамено. [Із-за гори козацькії короговки видко (Дума). У головоньках червоний прапор постановили (Лукаш.). Вже військо пішло, знамена мають (Чуб. V). Вони високо держали свій стяг (Єфр.)]. -мя науки, свободы, коммунизма - прапор науки, волі, комунізму. [Вгору високо підняти прапор рідної науки (Самійл.)]. Сражаться под чьими-л. -мёнами - битися під чиїмись прапорами, корогвами. Водрузить -мя - поставити прапор, стяг и т. д.
    * * *
    пра́пор, стяг, знаме́но и знамено́;, воен. ист. корогва́, хоругва́, корого́в, -гви́ и -гва́, хоруго́в, -гви́

    высоко́ держа́ть \знамя мя чьё (чего́) — ви́соко трима́ти пра́пор чий (чого)

    под и́менем чего — під пра́пором чого́

    встать (стать) под \знамя мя (под \знамя мёна) кого́-чего́ — ста́ти під пра́пор кого́-чого́

    Русско-украинский словарь > знамя

  • 3 пользоваться

    воспользоваться чем
    1) користуватися, скористуватися и покористуватися з чого и чим, (реже) користувати, скористувати и користати, скористати з чого, (гал.) хіснуватися, похіснуватися чим; (использовать) використовувати, використувати що, пожиткувати и спожитковувати, спожиткувати, зужитковувати, зужиткувати що, (потреблять) (с)поживати, (с)пожити що, заживати, зажити, уживати, ужити чого и що, живитися чим. Срв. Воспользоваться, Попользоваться. [Користуватися з усіх здобутків людського розуму й культури (Єфр.). Треба тільки, аби ввесь цей скарб незліченний людської мови письменник використовував уміючи (Єфр.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає, та не дав йому бог розуму хіснуватись тим (Еккл.). Скупий складає, а щедрий поживає (Номис). На світі так скупий живе: і сам не пожива, і людям не дає (Боров.). З чужої праці живитися (Єфр.)]. -ться своими правами - користуватися з своїх прав (и своїми правами), використовувати свої права. Эта земля ему не принадлежит, он только владеет и -зуется ею - ця земля йому не належить, він тільки посідає (орудує) і користується з неї. Он -зуется моей лошадью - він користується моїм конем, моєю конякою. -ться силою ветра, воды - використовувати силу вітра, води, послугуватися (орудувати) силою вітра, води, (употреблять) уживати сили вітра, води на що и для чого. -ться временем, случаем - використовувати (використати) час, нагоду, скористати з часу, з нагоди. -ся слабостью противника - користуватися з слабости ворога, використовувати слабість ворога. -ться жизнью - уживати (запобігати) світа, життя споживати. [Уживай (запобігай) світа, поки служать літа (Номис)]. -ться всеми благами - заживати всякого добра. [У дні щасливі заживай добра (Еккл.)]. -ться наслаждениями - заживати втіх (розкошів). -ться свободой - вільности вживати, заживати. [У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас (Куліш). Волю ся в річці напити, але вольности зажити (Гол.)]. -ться нечестными способами борьбы - нечесних засобів боротьби вживати. Он умеет -ться другими для своих целей - він уміє загрібати жар чужими руками. -ться чьим-л. расположением, чьими милостями - тішитися чиєю прихильністю, чиєю ласкою. -ться славою, популярностью, симпатией - тішитися славою, популярністю, симпатією. [Але не на белетристичному полі судилось йому зажити тієї величезної популярности, якою тішиться ім'я його серед українського й не українського громадянства (Єфр.)]. -ться славой, репутацией, реноме кого - мати славу кого, як хто. [Він має славу доброго шевця, як добрий швець (= сапожник)]. -ться дурной репутацией - недобру славу мати, у неславі бути. Он -зуется большой известностью - він дуже (велико) відомий;
    2) куруватися, лікуватися, лічитися (срв. Выпользоваться); уживати, заживати чого. У кого вы -зуетесь? - у кого ви куруєтесь (лікуєтесь)? Он -зуется от ревматизма - він лікується (курується) від ревматизму. Он -зуется минеральными водами - він заживає (вживає) мінеральних вод.
    * * *
    1) (кем-чем) користува́тися, користа́тися (ким-чим, з чого); диал. користа́ти (з чого, що); послуго́вуватися (чим); ( использовать) використо́вувати (кого-що); (употреблять, потреблять) ужива́ти, спожива́ти, пожиткува́ти (що)
    2) (чем - обладать, иметь) ма́ти (що)
    3) ( лечиться) лікува́тися

    Русско-украинский словарь > пользоваться

См. также в других словарях:

  • устами говорить — чьими уста/ми говорить (изрекать и т.п.) Говорить чьими л. словами …   Словарь многих выражений

  • Маячить перед глазами — чьими, у кого. Разг. Экспрес. Непрерывно, неотступно быть в поле зрения кого либо. И тут же поймал себя на том, что перед глазами маячит у меня эта девушка в цветастом халатике. Смелая девушка! (В. Беляев. Старая крепость) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Почва колеблется под ногами — чьими, у кого. Экспрес. Положение кого либо становится ненадёжным, шатким …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • завладеть умами — чьими 1) Подчинить себе. 2) Охватить, захватить (об идеях) …   Словарь многих выражений

  • Поставки и подряды казенные — регулируются в русском праве особыми узаконениями, составляющими приложение к гражданским законам, под заглавием: Положение о казенных П. и подрядах . Источником многих статей этого положения служит отчасти еще законодательство XVIII в. (например …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Струэнзе Иоганн Фридрих — датский государственный деятель, немец по происхождению и воспитанию (1737 1772). Отец его, пастор и профессор в Галле, был приглашен на службу датским правительством и достиг звания суперинтенданта в Шлезвиг Голштинии. Молодой С., избравший… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Струэнзе Иоганн-Фридрих — датский государственный деятель, немец по происхождению и воспитанию (1737 72). Отец его, пастор и проф. в Галле, был приглашен на службу датским правительством и достиг звания суперинтенданта в Шлезвиг Голштинии. Молодой С., избравший профессию… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • глаз — а ( у), предл. о глазе, в глазу, мн. глаза, глаз, ам, м. 1. Орган зрения. Анатомия глаза. Близорукие глаза. Голубые глаза. Зажмурить глаза. Прищурить глаза. Вытаращить глаза. □ У него был немного вздернутый нос, зубы ослепительной белизны и карие …   Малый академический словарь

  • уста́ — уст, устам, мн. трад. поэт. и устар. Рот, губы. И в чело и в уста мы, в полуденный час, Целовали красавца не раз. Лермонтов, Русалка. Я был безумно счастлив; слова без удержу полились из уст моих. Гаршин, Надежда Николаевна. ◊ вложить в уста… …   Малый академический словарь

  • ИНТЕЛЛИГЕНЦИЯ —         (лат. intelligentia, intellegentia понимание, познавательная сила, знание; от intelligens, intellegens умный, знающий, мыслящий, понимающий)         в современном общепринятом (обыденном) представлении общественный слой образованных людей …   Энциклопедия культурологии

  • РУКА — руки, вин. руку, мн. руки, рукам, жен. 1. Одна из двух верхних конечностей человека, от плеча до конца пальцев. Кисть руки. Правая, левая рука. Поднять, опустить руки. Скрестить руки. Вывихнуть руку. Руки вверх. Взять ребенка на руки. Носить,… …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»