Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

чтобы наказать

  • 1 наказание

    1) (действие) а) покарання; скарання; (через палача) с[від]катування кого за що. [З покаранням убійців справа затихне (Франко)]; б) наказ, загадання, загад (-ду);
    2) (кара) кара, (ум. каронька), покара, карання, покарання, скарання, укарання (-ння), пеня (-ні). [За всякі провини була зараз кара (Грінч.). Варті ми надгороди, а не кар (Франко). Не боже карання, своє дурування (Номис). Всякі його укарання зносила, терпіла (Гол. 1). Хоч вина твоя яка буде - за правду збавлю тобі пені (Квітка)]. -ние божье (божеское, господне) - кара божа (господня), божий на[по]пуст (-ту). Жестокое -ние - люта кара, люте покарання. -ние исправительное - кара для поправи, виправна кара. -ние розгами - кара (покарання) різками, хлоста (-ти), хлост (-ту). [Після хлости жити не можна: дівчата очі висміють (Кониськ.)]. -ние смертью - кара на горло (на смерть), скарання горлом, покарання смертю. -ние телесное - тілесна кара, кара по тілу (Кониськ.), кара на тіло (М. Грінч.). -ния уголовные - горлові кари. Мера -ния - міра (вимір) кари. Высшая мера -ния - найвища кара, розстріл (-лу). Степень -ния - міра (ступінь) кари. Положение о -ниях - карний статут (-ту), карний кодекс (-су). Под страхом -ния - під загрозою кари, під карою. [А я під карою готов по світу оповістить, що рівні нам немає (Куліш)]. В -ние кому - на кару, (вместо -ния) за кару кому. [Хай на кару вам се прийде без завади (Самійл.). Доля щербата поставила їх за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Рада)]. По совокупности -ний - за сукупністю кар. Заслужить -ние - заслужити кари (на кару). Назначить (определить) -ние - визначити (призначити) кару. Налагать, наложить -ние - накладати, накласти кару. Нести, понести -ние - приймати, при(й)няти кару (покуту), (казниться) каратися. [Щоб міг нарешті він принять од мене кару (Самійл.). Приняв кару й покуту (Коцюб.) А я й досі караюся і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Подвергать, -ся -нию - см. Подвергать, -ся. Смягчить -ние - полегчити кару. Увеличить, уменьшить -ние - збільшити, зменшити кару. Не избегнуть -ния - не втекти (від) кари, не минути кари (Кониськ.);
    3) стар. - наука, навчання (чого).
    * * *
    ка́ра, покара́ння, кара́ння, скара́ння; (церк., перен.) поку́та; (возмездие поэз.) пока́ра; диал. укара́ння

    в \наказание ние кому́ — на ( реже за) ка́ру кому́; ( чтобы наказать) щоб покарати кого́

    [вот] \наказание ние [мне, тебе́] с кем — [от] му́ка (клопіт, моро́ка, заморо́ка, ка́ра) [мені́, тобі́] з ким

    су́щее (бо́жеское, пря́мо, про́сто) \наказание ние с кем-чем — спра́вжня (бо́жа, про́сто, яка́сь) ка́ра з ким-чим

    теле́сное \наказание ние — тіле́сна ка́ра, тіле́сне покара́ння

    Русско-украинский словарь > наказание

  • 2 наказать

    -ся см. Наказывать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наказать

  • 3 чтобы

    тж. чтоб
    1) союз щоб, що́би; ( со значением цели) неха́й, хай, диал. аби́, нех

    вме́сто того́, что́бы (чтоб) — за́мість то́го, щоб; за́мість

    не то, что́бы (чтоб) — не то, щоб

    нет того́, что́бы (чтоб) — нема́є (нема́) того́, щоб

    что́бы то́лько — ( лишь бы только) аби́ лише́ (лиш), аби́ ті́льки, щоб ті́льки, аби́-но

    2) част. щоб, що́би; ( для выражения пожелания) бода́й, неха́й, хай, диал. нех; чтоб

    ты ло́пнул! — бран. щоб (бода́й, бода́й би) ти лу́снув (ло́пнув)!

    что́-либо, что́-нибудь — мест. що-не́будь, род. п. чого́-небудь, щось, род. п. чого́сь; ( кое-что) де́що, род. п. де́чого; ( что бы то ни было) бу́дь-що, аби́що; що́-будь

    Русско-украинский словарь > чтобы

  • 4 наказывать

    наказать
    1) кого кем, чем, за что - карати, покарати, накарати кого ким, чим, за що, скарати, укарати кого на що, завдавати, завдати кару кому за що. [Дома його не карали за жадні пакості (Франко). Коли я знехтую закон природи, то природа покарає мене головною слабістю (Наш). Проти того, щоб накарати хлопця, я нічого не маю (Крим.). Ой, накарав мене бог таким чоловіком! (Г. Барв.). Чия кривда, нехай того бог скарає (Номис). Ви сами собі кару завдаєте (Крим.)]. -вать, -зать плетьми - карати, покарати канчуками (батогами, нагаями, шпицрутенами: киями). -вать, -зать через палача - катувати, с[від]катувати. [Суд присудив одкатувати прилюдно (Кониськ.)]. -вать, -зать розгами - карати (бити), покарати (вибити) різками кого, (ирон.) (зав)давати, (зав)дати хлости (и хлосту) кому. [Дивися, хлопче Валер'яне, щоб не дали тобі там хлосту (В. Еллан.)]. -вать, -зать смертью - карати, скарати на горло (на смерть, горлом), карати, покарати смертю, завдавати, завдати на смерть кого. -вать, -зать так, чтобы помнил - (шутл.) пам'яткового (пам'ятного) давати, дати. -жи меня бог! - скарай мене, боже! [Люблю тебе вірно, - скарай мене, боже! - буду тебе цілувать, поки сон ізможе (Пісня)];
    2) (приказывать кому) наказувати, наказати, заказувати, заказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти, (о мног.) понаказувати, позаказувати, позагадувати кому що или що (з)робити. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала? (Пісня). Поховали його, як він заказав (Манж.). Загадали йому хорошенько грати (Метл.). Звеліла мені мати ячменю жати (Чуб. III)]. Наказанный -
    1) покараний, накараний, скараний; катований, с[від]катований; битий. [«Холодна» за-для накараних (Крим.)];
    2) наказаний, заказаний, загаданий, звелений, понаказуваний, позаказуваний, позагадуваний. [Загадану роботу я вже доробив (Київщ.)]. -ться -
    1) каратися, бути караним, покараним и т. п. [Розбійники ті були покарані смертю (Л. Укр.). Я-ж за те найбільш і буду покараний (Крим.)]. Смертоубийство -вается (-зуется) смертной казнью - за душогубство карають на горло (смертю). Воровство -ется тюрьмой - за злодійство карають ув'язненням (в'язницею);
    2) наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п. [Ой, заказано і загадано всім козаченькам у військо йти (Маркев.)]. -ется вам - наказується вам, дається вам наказ(а).
    * * *
    I несов.; сов. - наказ`ать
    ( подвергать наказанию) кара́ти, покара́ти и накара́ти и скара́ти; сов. диал. укара́ти
    II несов.; сов. - наказ`ать
    (давать наказ, наставление), нака́зувати, наказа́ти; прика́зувати, приказа́ти; ( велеть) велі́ти, звелі́ти, зага́дувати, загада́ти

    Русско-украинский словарь > наказывать

  • 5 вести

    или весть
    1) вести, провадити. [Дівчиноньку до вінця ведуть. Куди бог провадить? Провадити військо до бою];
    2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) провадити, керувати, кермувати, кочувати (гал.). [Се керманич молоденький, се дарабу він кочує (Федьк.)];
    3) (простираться, направляться) вести, провадити, прямувати, доводити. [Стежка веде до гаю. Сіни провадять до світлиці. Куди цей шлях прямує?];
    4) Вести дело, работу - провадити (справувати) діло, справу (справи), роботу. [Загад діло справує]. В. процесс, тяжбу с кем - позиватися з ким. Судья ведёт процесс, дело - судець провадить процес, справу. Вести борьбу, вести войну - точити (провадити) боротьбу, війну. Вести хоровод - вести танок. Вести разговор, -ти речь, -ти рассказ - провадити (вести) розмову, мову, речі, оповідання. Вести переговоры - вести пересправи, трактувати. [Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Вести переписку - листуватися з ким. Вести дневник - вести щоденника. Вести торговые сношения - провадити (відбувати) торг, торгові зносини. Вести жизнь - провадити життя. Вести хозяйство - держати хазяйство, господарство, хазяйнувати, господарювати. Вести детей - провадити діти, виховувати діти. Вести свой род от кого-л. - вести свій родовід (родословную), походити від кого, бути з роду кого. Вести дело к тому (так), чтобы… - кермувати (гнути) на те, щоб…, хилити речі так, щоб… [Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти нас до суду]. Вести себя - поводитися (сов. повестися), держатися, справуватися (гал.). [Сестра навчає, як мені, малій, треба поводитися, як дядину любенько вітати (М. Вовч.). Справуйся добре, не пустуй (Франко)]. Вести себя по отношению к кому-л. - обходити коло кого, триматися супроти кого. [Лучче коли-б Яків тихенько обходив коло його (М. Вовч.)]. Вести себя хорошо, достойным образом - шануватися, чтитися. [Гляди-ж шануйся, стережись, робити так не вчись (Гліб.)]. Плохо вести себя - не шануватися, пусто йти;
    5) (корчить, коробить) судомити, жолобити, безл. [Пучки судомить. Дошку жолобить]. А он и ухом не ведёт - а він ані гадки, а він і гадки не має, а він ні кує, ні меле.
    * * *
    1) вести; (проводить, делать) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием) призво́дити

    \вести и [речь] к чему́ — вести́ [мо́ву] до чо́го; хили́ти (гну́ти) до чо́го

    2) ( сводить) зво́дити; ( корчить) ко́рчити, судо́мити

    Русско-украинский словарь > вести

  • 6 взять

    узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).
    * * *
    узя́ти, мног. побра́ти; ( забрать) забра́ти; (крепость, город) здобу́ти

    Русско-украинский словарь > взять

  • 7 вместо

    замість, замісто, намість, намісто, за. [Замість старих порядків настали нові. Чужої дитини не май за свою. Скриня за стіл править. Була мені за сестру]. Вместо того, чтобы делать, ехать и т. п. - замість (щоб) робити, їхати і т. и., де-б, що-б. [Де-б молитися, вона пику собі малює. Що-б гуляти,- без пуття сумує. Що-б мав пожалувати мене,- лаєш]. Вместо того, вместо этого - натомість. [Мав-би я, кавалер, казати вам компліменти, а натомість чую їх од вас (Крим.)].
    * * *
    предл. с род. п.
    за́мість (чого); замі́сто (чо́го); диал. на́мість, по́мість (чо́го)

    \вместо того́ — за́мість то́го, нато́мість; зато́мість

    Русско-украинский словарь > вместо

  • 8 возможно

    можна, можлива річ, можливо, спроможно. Возможно, что (вероятно) - мабуть чи не. [Мабуть чи не бачив я тебе (Крим.)]. Насколько возможно - яко [як] мога, як спромога. Чем -жно - чим мога. Насколько возможно шире, больше - як-найширше, як- найбільше. Возможно-ли? - чи може бути? Ну, возможно-ли, чтобы… - де то вже таки. [Де то вже таки Господь так сказати може?! (Руд.)]. См. Невозможно.
    * * *
    1) нареч. можли́во, як мо́жна, якомо́га, по можли́вості, по змо́зі
    2) в знач. сказ. можли́во; ( можно) мо́жна
    3) в знач. вводн. сл. можли́во, мо́же; ( вероятно) мабу́ть и ма́буть

    Русско-украинский словарь > возможно

  • 9 вырывать

    вырвать
    I. виривати, вирвати, видирати, видрати, видерти, вихоплювати, вихопити; (выдёргивать) висмикати, висмикнути, випручувати, випручати; (о ветре) викручувати, викрутити; (перья, волосы) вискубати, вискубти; (нити из ткани) виторочувати, виторочити, висотувати, висотати; (с корнем) викорінювати, викоренити; (часть растений, чтобы разредить) проривати, прорвати, пробирати, пробирати; (просо, гречку) мачкувати, микати; (нажимом дверь) виставляти, виставити, виважувати, виважити.
    II. Вырывать, вырыть - виривати, вирити, викопувати, викопати, укопати, відкопувати, відкопати, вигрібати, вигребти, випорпувати, випорпати, вибуртувати [Укопай картоплі на борщ. Курка випорпує щось з-під листя. Яку яму собака вибуртував], (в земле ямку для гнезда) кублитися.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ырвать
    вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( выдирать) видира́ти, ви́дерти и ви́драти и мног. повидира́ти; ( выдёргивать) висми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмикати; ( выхватывать) вихо́плювати, ви́хопити и мног. повихо́плювати, вихва́чувати, ви́хватити и мног. повихва́чувати
    II несов.; сов. - в`ырыть
    вирива́ти, ви́рити и мног. повирива́ти; ( выкапывать) вико́пувати, ви́копати и мног. повико́пувати

    Русско-украинский словарь > вырывать

  • 10 высматривать

    высмотреть
    1) см. Выглядывать;
    2) см. Выглядеть 2;
    3) глядіти, наглядати, нагле[я]діти, пильнувати, назирати, назорити, пантрувати, випантрувати, визирати, визирити, виглядати, виглядіти що; (осмотреть) видивлятися, видивитися в чому. [Вовк гусячий табунчик назорив (Греб.). Пантрує,- чи не можна потягти чого. Прибігає до костьола, глядить свою пані (Рудан.). Визирають доброї нагоди. Скрізь ми там видивилися (Куліш)]. Притти чтобы высмотреть - прийти на виглядки, на підгляди, на розгляди, на визирки. Высматривая - визираючи, визирцем, визирці;
    4) высмотреть - см. Выняньчить. Высмотренный - вигляджений, визорений, назорений, виняньчений.
    * * *
    несов.; сов. - высмотреть
    1) (осматривая, находить, замечать) вигляда́ти, ви́глядіти, видивлятися, ви́дивитися; ( приискивая) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти, сов. назори́ти
    2) ( старательно разглядывать) видивля́тися, ви́дивитися; ( осматривать) огляда́ти, огля́нути и огле́діти и огля́діти, обгляда́ти, обгля́нути; ( рассматривать) розгляда́ти и розгля́дувати, розгля́нути
    3) (несов.: смотреть, выглядывая откуда-л.) вигляда́ти, визира́ти

    Русско-украинский словарь > высматривать

  • 11 где

    де, (зап.) где. Где бы - де-б. Где бы ни - хоч де. Где бы то - де-б то. Где бы то ни было - аби-де; (вульг.) будлі-де. Где в другом месте - де-инде. Кое-где - де-де, де-не-де, десь-не- десь, подекуди, декуди. Где же - де-ж, де то. Где-нибудь - де-будь, де-небудь, десь, аби-де, будлі-де. Где попало - аби-де, (шутл.) на трапку. Где-то - десь, де десь, десь-инде, де-то. Где угодно - де хоч, де хотя, (где бы ни) хоч де. Вон где - он-он-о. Вот где - ось-де, от-де, он-де, осьдечки, осьденьки, аж-ось, аж-от, аж отде, аж-огось, аж-осьдечки, аж-осьденьки. Да где уж - та ба! Где уж тебе - куди тобі! Ну, где таки! - де вже! де то вже таки! Где уж! где там! - де там! деж пак! де в біса! де в ката! Где ни - десь, деся. [Деся взялася із моря синя хвиля].
    * * *
    де

    вот где — от (ось) де, усилит. аж от (ось) де; о́сьде, осьдечки

    где бы — де б; (вместо того, чтобы) чого́ б

    где бы ни... — де б не..., хоч де

    где бы то ни было — бу́дь-де, аби́де; ( в другом месте) деі́нде

    где-где(кое-где, изредка) уст. де де, де-не-де́; диал. десь-не-де́сь

    где уж!, где там! — ( совсем нет) де вже!, де там!, та де тобі́!, куди́ тобі; де ж пак!, де в бі́са!, де в ка́та!

    где уж (где там) кому́-чему́ — (для выражения отрицания, сомнения) де вже (де там) кому́-чому́

    где-где не..., где уж не..., где [уж] то́лько не... — (всюду, везде) де не..., де вже не..., де [вже] ті́льки не

    где ни на есть — бу́дь-де, аби́де, де завго́дно, десь, де-не́будь

    Русско-украинский словарь > где

  • 12 давать

    дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.
    * * *
    несов.; сов. - дать
    дава́ти, да́ти и мног. подава́ти; ( предоставлять) надава́ти, нада́ти, подава́ти, пода́ти

    дава́й, дава́йте — (как приглашение к совместному действию; в сочетании с повел. другого глаг. - как понуждение к действию) дава́й, дава́йте, дава́ймо, ну́мо, нум; ( ко многим) ну́те, ну́мте

    дава́й — (с неопр. глаг. несов. в знач. "начал, стал, принялся") дава́й

    Русско-украинский словарь > давать

  • 13 досаждать

    досадить кому досаждати, досадити кому, досаду кому вчинити, доїдати, доїсти кому, докучати, докучити, прикритися, наприкритися; см. Донимать. Досадило кому - доїло кого, за серце взяло кого, допекло кому; (вульг.) за печінки взяло кого. Чтобы досадить - на злість, на збитки, аби досадити, аби дозолити кому.
    * * *
    несов.; сов. - досад`ить
    досажда́ти, досади́ти; дозоля́ти, дозоли́ти; ( докучать) докуча́ти, доку́чити, надокуча́ти, надоку́чити

    Русско-украинский словарь > досаждать

  • 14 жертвовать

    пожертвовать кого, что и кем, чем
    1) жертвувати, пожертвувати, офірувати, заофірувати, віддавати, віддати кого, що. Я всем -вую для того, чтобы… - я все жертвую, щоб… -вать своею жизнью для отчизны - життя своє віддавати за батьківщину;
    2) (делать пожертвование) жертвувати, дарувати. -вать собою - віддавати себе (на жертву), офіруватися. Жертвующий - той, що жертвує (офірує), жертводавець.
    * * *
    же́ртвувати, -твую, -твуєш, высок. офірува́ти

    Русско-украинский словарь > жертвовать

  • 15 задержка

    1) задержання, затримання; см. Задержание 1;
    2) (промедление, приостановка) загаяння, загайка, загай, угайка, угайство, перебивка. Чтобы не было -ки - щоб не було загайки (загаю, угайки, перебивки). Исполнить без -ки - виконати не гаючись, негайно, без загаяння.
    * * *
    за́тримка и затри́мка, заде́ржка; ( промедление) зага́яння, барі́ння

    без \задержкаки — без затри́мки, без заде́ржки

    Русско-украинский словарь > задержка

  • 16 заключение

    1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнення, зачиняння (оконч. зачинення), замикання (замкнення, замкнуття), завдавання (завдання), закидання (закинення) до в'язниці. [Поставився до свого ув'язнення цілком байдужно]. Тюремное -ние - (тюремне) ув'язнення, в'яз(н)ення, замкнення.[Сажає її у тяжке в'язення (О. Левиц.)]. Домашнее -ние - домове в'яз(н)ення (О. Левиц.). Одиночное -ние - самотнє замкнення. Предварительное -ние - досудове замкнення, попереднє ув'язнення (замкнення). Наказать тюремным -нием - покарати в'язницею. Подвергнуть -нию - замкнути, забрати (узяти) до в'язниці, в тюрму, за сторожу, (гал.) дати за ключ;
    2) (вывод) висновок (-новку). [Який висновок треба зробити з ваших слів? Висновок експертної комісії. Висновок прокурора]. Вывести -ние - зробити висновок, виснувати. Давать своё -ние - подавати свій висновок, висловлювати (подавати) свою думку. На ваше -ние - на вашу думку, на ваш висновок;
    3) кінець (-нця), закінчення. В -ние - в кінці всього, на закінчення, наостанці, наостанку, напослідок, наприкінці. -ние счетов - замкнення рахунків. Выпить в -ние - випити наостанку, на потуху;
    4) -ние условия, договора, контракта - складання умови, договору, контракту, підписування, підписання умови, договору, контракту. -ние мира, перемирия - замирення.
    * * *
    1) ( действие) за́мкнення, (неоконч.) замика́ння; ув'я́знення, (неоконч.) ув'я́знювання; помі́щення; укла́дення, (неоконч.) уклада́ння, склада́ння
    2) ( тюремное) ув'я́знення

    подверга́ться \заключение нию — ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся

    3) ( вывод) ви́сновок, -вку
    4) (окончание, завершение) закі́нчення, заве́ршення

    в \заключение ние — на закі́нчення

    Русско-украинский словарь > заключение

  • 17 затем

    1) (потом) потім, потім того, потому, після того, опісля, далі, тоді, (зап.) відтак. А -тем - а тоді. [Потім, немов схаменувшись, він позирнув на Гнатка (Крим.). Попереду ходив до батька, а тоді до сестри (Звин.)]. Вскоре -тем - незабаром (невзабарі) після того. Вслед -тем - зараз після того. -тем имею честь быть… - з тим маю честь бути…;
    2) (поэтому) того, тому, тим; (с этой целью) на те. Я -тем и приехал сюда - я того (тому, на те) й приїхав сюди. Затем что (потому что) - тим, що; тому, що; того, що; затим, що; через те, що; бо. [Того тепло, що весна настала. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали (Макс.)]. Затем, чтобы - з тим, щоб; на те, щоб; про те, щоб; задля того, щоб. Я приехал -тем, чтобы… - я приїхав із тим, щоб…
    * * *
    нареч.
    1) ( потом) по́тім, пото́му, да́лі, відта́к; диал. зати́м
    2) ( далее) да́лі
    3) (с этой, с той целью) для то́го, для цьо́го; диал. зати́м

    \затем м, что́бы — для то́го, щоб

    4) (поэтому, потому) тому́, того́; диал. зати́м

    \затем м, что — тому́ (того́), що; тим, що

    Русско-украинский словарь > затем

  • 18 изощряться

    изощриться
    1) загострюватися, загостритися, витончуватися, витончитися;
    2) в чём - насталюватися, насталитися, удосконалюватися, удосконалитися, (упражняться) вправлятися, вправитися, (вульг.) прахтикуватися, випрахтикуватися, звиватися, звинутися, (умудряться) примудрюватися, примудритися у чому. -ряется, чтобы своего добиться - на всякі способи береться (примудрюється, мудрує), щоб свого досягти. -ться в пустословии - вправлятися в пустім балаканні (в балаканині).
    * * *
    несов.; сов. - изощр`иться
    1) вито́нчуватися, ви́тончитися; заго́стрюватися, -рююся, -рюєшся, загостри́тися, -гострю́ся, -го́стришся; розвива́тися, розви́нутися и розви́тися, -зів'ю́ся, -зів'є́шся; удоскона́люватися, -лююся, -люєшся, удоскона́литися
    2) (достигать успеха в чём-л.) вправля́тися, навправля́тися; набива́ти ру́ку, наби́ти (-б'ю́, -б'є́ш) ру́ку
    3) ( ухищряться) ухитря́тися, ухитри́тися; ( умудряться) умудря́тися, умудри́тися

    Русско-украинский словарь > изощряться

  • 19 конец

    1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;
    2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;
    3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);
    4) швальный -нец (верва) - дратва;
    5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;
    6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;
    7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;
    8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?
    * * *
    кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́ю

    в конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́

    в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    в о́ба конца́ — в оби́два кінці

    до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно

    Русско-украинский словарь > конец

  • 20 лучше

    1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;
    2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.
    * * *
    1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше
    2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше
    3) в знач. част. кра́ще, лі́пше
    4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

    Русско-украинский словарь > лучше

См. также в других словарях:

  • НАКАЗАТЬ — НАКАЗАТЬ, накажу, накажешь. 1. кого что. Подвергнуть наказанию. Наказать виновного. «В вашей воле меня презреньем наказать.» Пушкин. 2. кому чему. Дать поручение, сделать наставление (устар. и прост.). Накажи сыну, чтобы работал хорошо. Толковый… …   Толковый словарь Ушакова

  • чтобы неповадно было — Чтобы впредь не вошло в привычку. Наказать так, чтобы неповадно было …   Словарь многих выражений

  • Шамиль — имам Чечни и Дагестана; сын аварского узденя, родился в 1798 году в ауле Гимры (в Андии), в том же самом, в котором родился также известный Кази Мулла. С детства Шамиль отличался живым характером, суровостью и непреклонной волей. Он был отдан в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • 07-Ghost — セブンゴースト (Седьмой дух) Жанр приключения, мистика, военная драма …   Википедия

  • Алжир французская колония в Африке — или Алжирия (фр. Alg é rie) название французской колонии в cеверной Африке, простирающейся вдоль берегов Средиземного моря между Тунисом на востоке и Марокко на западе на протяжении 1070 км, на юге же заходящей далеко в глубь Сахары и обнимающей… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Алжирия, Алжир — Алжирия (фр. Algérie), или Алжир, название французской колонии в Северн. Африке, простирающейся вдоль берегов Средиземного моря между Тунисом на востоке и Марокко на западе на протяжении 1070 км, на юге же заходящей далеко в глубь Сахары и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Персидско-греческие войны — (Τά Μηδικά) составляют самый блестящий период греческой истории. Персидская монархия (см. Персия) достигла к концу VI столетия высшего своего могущества, подчинив себе почти весь исторический Восток. Первое столкновение персов с греками… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Саундтрек Grand Theft Auto: Vice City — Оформление официального сборника Саундтрек к игре Grand Theft Auto: Vice City популярен не только у её поклонников, но и у простых любителей 80 х. В игре музыка транслируется на различных …   Википедия

  • Персидско-греческие войны — Греко персидские войны Карта греко персидских войн Дата 500 449 до н. э. Место Греция, Иония …   Википедия

  • Взять Тарантину — Жанр Комедия, приключения В главных ролях Пётр Фёдоров Богдан Ступка Игорь Золотовицкий Хад …   Википедия

  • Список эпизодов телесериала «Никита» — Список серий американского телевизионного сериала «Никита» 2010 года, выходящего на американском телеканале CW. Он основан на французском фильме «Её звали Никита», его римейке «Возврата нет», а также на сериале «Её звали Никита» …   Википедия

Книги

  • Цикл "Му-му" (комплект из 12 книг), Андрей Воронин, Максим Гарин. Ради того, чтобы наказать врага, обидчика, чтобы восторжествовала справедливость, человек готов на все. Единственное на что он не имеет права - умереть пока живы еговраги... Герой книги… Подробнее  Купить за 1400 руб
  • Наказать беспредельщиков, Наст Алексей. С бандой Федора Оргункова, который два года терроризировал город, решено покончить. Преступники орудовали предельно нагло и жестоко и до такой степени запугали жертв, что любое возбужденное… Подробнее  Купить за 166 руб
  • Наказать беспредельщиков, Наст А.. С бандой Федора Оргункова, который два года терроризировал город, решено покончить. Преступники орудовали предельно нагло и жестоко и до такой степени запугали жертв, что любое возбужденное… Подробнее  Купить за 158 руб
Другие книги по запросу «чтобы наказать» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»