чорнити

См. также в других словарях:

• чорнити — ню/, ни/ш, недок., перех. 1) Робити що небудь чорним (у 1 3 знач.); забарвлювати в чорний колір. 2) перен. Ганьбити, знеславлювати кого , що небудь. 3) Покривати черню (у 1 знач.); воронувати …   Український тлумачний словник

• чорнити — 1) (забарвлювати в чорний колір), зачорнювати, зачорнити, вичорнювати, фабрити (бороду, вуса); воронувати (поверхню металу шаром окису) 2) див. ганьбити 1) …   Словник синонімів української мови

• чорнити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• дочорнити — ню/, ни/ш, док., перех. Закінчити чорнити що небудь; чорнити що небудь до кінця, до якоїсь межі …   Український тлумачний словник

• воронувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Покривати поверхню металу шаром оксиду феруму або якогось іншого металу для захисту від ржавіння та надання їй чорного, темно синього або брунатного кольору; чорнити (метал) …   Український тлумачний словник

• паскудити — джу, диш, недок., розм. 1) перех. Покривати брудом; бруднити. || перен. Дотиком, втручанням, присутністю і т. ін. оскверняти, опоганювати когось, щось. || перен. Виставляти кого , що небудь у недоброму світлі, соромити, чорнити когось. 2) перех.… …   Український тлумачний словник

• почорнити — ню/, ни/ш, перех. Док. до чорнити …   Український тлумачний словник

• фабрити — рю, риш, недок., перех. 1) Фарбувати фаброю (у 1 знач.) вуса, бороду; чорнити. 2) заст. Фарбувати …   Український тлумачний словник

• чорнений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до чорнити …   Український тлумачний словник

• чорніння — я, с. Дія за знач. чорнити 1), 3) …   Український тлумачний словник

• безчестити — (позбавляти доброї слави), неславити, знеславлювати, знеславити, безславити, заплямовувати, заплямувати, заплямити, ганьбити, чорнити, очорнювати, очорняти, очорнити, паплюжити, компрометувати …   Словник синонімів української мови