-
1 чорний метал
чёрный мета́лл -
2 чорний турмалін
чёрный турмали́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > чорний турмалін
-
3 чорний фактис
чёрный факти́с -
4 Байховый чай
чорний чай. -
5 Воронь
чорний полиск (на металлах), чорноблиск. -
6 Наворонь
чорний полиск (-ку), набарвлення (-ння). -
7 дымный порох
-
8 черный излом
-
9 черный рельеф разрушения
Словарь металлургической терминов > черный рельеф разрушения
-
10 день
день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.* * *день, род. п. дня; (преим. в знач. "денёк") дни́на -
11 кошка
1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;4) (плеть) канчук-трійчатка;5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.* * *I1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́как угоре́лая \кошка — як очмані́лий кіт
3)IIко́шки — (мн.: приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів
( отмель) диал. коса́, котви́ця -
12 морозник
бот. Helleborus niger L. чемерник (-ку) (чорний), чемериця (чорна), чемеруха, чемеричник, горицвіт (-ту), морозник (-ку) (чорний).* * *бот.чемерни́к, -а, староду́бка -
13 мрачный
1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].* * *похму́рий, похму́рний, хмурни́й, хма́рний, хму́рий; ( понурый) пону́рий -
14 грубый
1) матем., техн. ( приблизительный) прибли́зний, набли́жений, гру́бий3) техн. ( тяжёлый) важки́й5) (жёсткий, плотный) гру́бий, цупки́й -
15 грубый
1) матем., техн. ( приблизительный) прибли́зний, набли́жений, гру́бий3) техн. ( тяжёлый) важки́й5) (жёсткий, плотный) гру́бий, цупки́й -
16 белобрюхий
білочеревий, підласий, підласистий, білопузий. [Підласий: сам чорний, а живіт або груди білі. Чапелька підласа].* * *білочере́вий, білопу́зий, підла́сий, підла́систий -
17 взвиваться
взвиться зніматися, знятися вгору, звиватися, звитися, (сов.) сягнути, шугнути. [Знявсь угору чорний дим (Грінч). Звився жайворонок. Наче ті стружки смолові: пальне, шугне та й згасне (Кониськ.). Високо вгору сягнуло полум'я]. В. на дыбы - ставати, стати дибки.* * *тж. взвитьсяздійма́тися, підійма́тися, и зніма́тися; здійня́тися, підійня́тися и зня́тися и мног. поздійма́тися, попідійма́тися и позніма́тися, попідніма́тися; підня́тися и мног. попідніма́тися, звива́тися, зви́тися -
18 ворон
зоол. ворон (ум. воронець) (р. -нця), крук, (диал. крюк), (редко) крумкач. [По козакові чорний воронець кряче].* * *во́рон, крук; диал. крюк; га́йворон; диал. гавра́н -
19 гагат
гагат, чорний бурштин.* * *мин.гага́т, -у -
20 грязный
нечистий, занечищений, умазаний [В мене руки нечисті, умазані], брудний, забруднений, нехарний; (о белье) чорний. [Чорна сорочка = грязная рубашка]. Грязное бельё - чорна білизна, бруд. [Ці рушнички - вже в бруд положити?]; (о дороге, о растворённой дождём земле) грязький, калний, калкий, багнистий, болотяний, розкислий. Сделаться грязной (о дороге) - розбагнитися, розкиснути, (мног.) порозкисати. [Багато дощів було, всі шляхи порозкисали]. Грязная наслойка на голове у малых детей - тімениця. Возиться с грязной работой - бабратися, баблятися. [Остогидло мені оце бабрання; зранку й до вечора бабраюся в болоті]. Грязный (о человеке, деле) - брудний, паскудний. [Брудна то справа, - далі від неї! Паскудний з нього чоловік - на всяку гидоту піде].* * *брудни́й, гря́зний; кальни́й; (испачканный, замаранный) чо́рний, заму́рзаний; ( забрызганный грязью) забо́втаний; ( о дороге) грязьки́йгря́зная рабо́та — брудна́ робо́та; ба́брання
См. также в других словарях:
Чорний — Чорний, Артём Александрович Артём Чорний … Википедия
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник
Чорний, Артём Александрович — Артём Чорний Общая информация … Википедия
Чорний Ташлик — Sp Čòrnyj Tašlýkas Ap Чорний Ташлик/Chornyy Tashlyk L u. C ir P Ukrainoje … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Чорний Черемош — Sp Čòrnyj Čeremòšas Ap Чорний Черемош/Chornyy Cheremosh L u. PV Ukrainoje … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
чорний — I (кольору сажі, вугілля); смолистий, смолянистий, смоляний (кольору смоли); аспідний (кольору аспіду); агатовий (кольору агату) II ▶ див. брудний I, 2), брюнет, важкий 4), вороний, лихий I, непорядний 2) … Словник синонімів української мови
чорний — прикметник … Орфографічний словник української мови
червоно-чорний — а, е. 1) Чорний із червоним відтінком. 2) Двобарвний – червоний і чорний. Червоно чорне знамено … Український тлумачний словник
вугільно-чорний — а, е. Дуже чорний, кольру вугілля … Український тлумачний словник
оксамитно-чорний — а, е. Чорний з оксамитовим відтінком … Український тлумачний словник
смолисто-чорний — а, е. Чорний, що нагадує смолу … Український тлумачний словник