-
81 буёк
поплавище, куга.* * *мор.ба́йдик, плаво́чок, -чка, куга́ -
82 веночек
уменьш.віно́чок, -чка -
83 верёвочка
уменьш.моту́зочка, мотузо́чок, -чка, вірьо́вочка, шво́рочка; (преим. у колыбели) верве́чка -
84 верховье
реки пруда) вершина (річки), верховина, верх, верхоріччя, верхів'я. [Гей з устя Дніпра та до вершини, сімсот річок і чотирі]. Расположенный выше -вья реки - заверховинний. [Більше почали низові землі подніпрянські з верховими і з заверховинними опізнаватися (Куліш)].* * *верхі́в'я, верхорі́ччя -
85 верхушка
1) верх, вершок, вершечок, верхів'я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів'я (Коцюб.)]. В. горы - вершок, вершечок, шпиль, шпилечок, щолопок; (соб.) верхогір'я. Крутая в. - щовб, щовба. Острая в. - остриця (гал.). В. растения - щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершечок (р. -чка), верхівка, кудер (р. - дря). В. дерева (соб.) - верховіття. [А я на тій руті-м'яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершечку, там посіяв мужик гречку. Золотії верхівочки]. См. Вершина;2) анат., в. легкого - вершок.* * *1) верхі́вка, верх, -у, верхі́в'я, вершо́к, -шка́, верше́чок, -чка, верхови́на; ( дерева) верхові́ття; ( горы) шпиль, -ля2) перен. верхі́вка3) анат. верхі́вка\верхушка лё́гкого — верхі́вка леге́ні
-
86 вершочек
уменьш.верше́чок, -чка -
87 вздёржка
1) см. вздёргивание2) (тесьма, шнур) шво́рка, шнуро́к, -рка́, моту́зочка, мотузо́чок, -чка -
88 височек
уменьш.висо́чок, -чка -
89 вливаться
влиться вливатися, влитися, (у)вілятися; (о реке) впадати, впасти до чого и у що. [Народ віллявся через ворота в двір (Коцюб.). Дніпро упадає до Чорного моря (вливається в Ч. м.). Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали].* * *несов.; сов. - вл`итьсяулива́тися, ули́тися и улля́тися и увілля́тися; ( о реке) впада́ти -
90 вожжи
ві́жки, -жок, ласк. ві́жечки, -чоквожжа́ — ед. ві́жка, ві́жечка
-
91 волосочек
уменьш.волосо́чок, -чка -
92 ворота
брама [Залізна брама], ворота (р. воріт, мест. на воротях). Ум. брамиця (ед. ч.), ворітка (р. воріток), ворітця (р. -тець, -тців), ворітечка (р. -чок). Ворота плетнёвые - ліса, ліска. Ворота, запирающие выходные улицы из деревни - царина, коворот, коливорот (р. -ту).* * *1) бра́ма, воро́та, -рі́тгородски́е \ворота — ист. міська́ бра́ма, міські́ воро́та
2) спорт. воро́та3) мед., анат. воро́та -
93 воротца
1) ворітця, ворітки, воріттячки;2) (иногда) хвіртка.* * *уменьш.ворі́тця, -тець, ворі́течка, -чок -
94 впадать
впасть1) западати, запасти, впадати, впасти. [Як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Впасти в кайдани (Шевч.)];2) попадатися, попастися, діставатися, дістатися, вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися. Впасть в бедность - зубожіти. Впасть в несчастие - на біду зійти, дістатися в біду. Впасть в меланхолию, тоску - задосадувати, занудьгувати, вдатися в меланхолію. Впасть в уныние - дійти до зневіри, (тяжко) засумувати, вдатися в (тяжку) тугу. Впасть в безверие, безбожие - перейти на безбожність, вкинутися в безбожність, знебожитися. Впасть в детство - несов. падати в дитинство, дитинитися, сов. здитинитися, несов. дитиніти, сов. здитиніти, розум вистаріти. Впасть в лиризм, искусственность, многословность - вдатися (вкинутися) в ліризм, штучність, многомовність. Впасть в бессознательное состояние (при болезни) - знепритомніти, втратити свідомість. Впасть в обморочное состояние - зомліти, умліти. Впасть в летаргию - замирати, замерти, обмирати, обмерти;3) (о щеках, глазах) опасти, позападати. [Щоки опали (позападали). Очі позападали глибоко];4) (о реке) впадати, впасти, вливатися, влитися, втікати, втекти, впливати, впливти, кидатися, вкинутися. [Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали. Там, де Случ з Горином кидається у Прип'ять]; (быть притоком) допливати, допливти.* * *несов.; сов. - впасть1) ( вваливаться) запада́ти, запа́сти, упада́ти, упа́сти, запада́тися, запа́стися2) (во что - приходить в какое-л. состояние) упада́ти, упа́сти (в що); ( предаваться) удава́тися, уда́тися (в що); (допускать что-л.) допуска́тися, допусти́тися, припуска́тися, припусти́тися (чого); ( погружаться) порина́ти, пори́нути (в що)3) (несов.: о реке) упадати, улива́тися -
95 времечко
ласк.часи́на, часи́нка, часо́чок, -чка; ( пора) годи́на, годи́нка -
96 гвоздочек
уменьш.-ласк.гвіздо́чок, цвяшо́к -
97 глазёнки
см. Глаз.* * *уменьш.-ласк.; тж. глазёночкиоченя́та, -ня́т, о́ченьки, -ньок, ві́ченьки, очи́ці, род. п. очи́ць, о́чки, род. п. о́чок, о́чка -
98 глазки
уменьш.-ласк.оченя́та, -ня́т, о́ченьки, -ньок, очи́ці, род. п. очи́ць, о́чки, род. п. о́чок, о́чкастро́ить (делать) гла́зки кому́ — бі́сики (бі́сика) пуска́ти, пря́сти очи́ма; моргати
-
99 глоточек
уменьш.ковто́чок, -чка -
100 год
1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.* * *рік, род. п. рокуго́ды — мн. роки́, -ків и ро́ки, -ків, літа́, род. п. літ
См. также в других словарях:
ЧОК — Чешское общество качества чеш.: CSJ, Ceska spolecnost pro jakost организация, Чехия, чеш. Источник: http://www.stq.ru/riasite/index.phtml?page=42&tbl=tb 124&id=1 ЧОК Чистый оборотный капитал фин … Словарь сокращений и аббревиатур
Чок — I нескл. ср. разг. Звук, возникающий в момент чокания. II предик. разг. Обозначение чокания как действия. III межд. разг. Употребляется при обозначении, при передаче звука, возникающего при чокании лёгком ударе одним бокалом, рюмкой и т.п. о… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Чок — I нескл. ср. разг. Звук, возникающий в момент чокания. II предик. разг. Обозначение чокания как действия. III межд. разг. Употребляется при обозначении, при передаче звука, возникающего при чокании лёгком ударе одним бокалом, рюмкой и т.п. о… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
чок — чок, звукоподр … Морфемно-орфографический словарь
Чок — У этого термина существуют и другие значения, см. Чок (значения). Чок в огнестрельном гладкоствольном оружии дульное сужение (или раструб), необходимое для уменьшения или увеличения рассеивания дроби при выстреле. Понятия чок, получок … Википедия
чок — [چاک] 1. шикоф, даридагии ягон чиз, пора; дили чок дили ҷароҳатнок, дили пураламу озор 2. ҷои буридашуда, буриш; чок задан шикоф кардан, дарондан, пора кардан; чок кардан а) шикофтан, сӯрох кардан; б) харошидан, дарондан, пора кардан; чок шудан… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
Чок, чок, чок, табачок, садится добрый молодец на точок, испивает Божию траву. Христов корешок. — (говорят против раскольников). См. ПИЩА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Чок-Ривер — (Chalk River), город на юго востоке Канады, на р. Оттава. Около 10 тыс. жителей. Конгломерат городов Чок Ривер, Дип Ривер (жилые дома учёных) и Ролфтон (экспериментальная АЭС в 20 МВт) один из важных центров по изучению проблем ядерной… … Энциклопедический словарь
Чок (значения) — Чок: Чок дульное сужение (или раструб) необходимое для уменьшения или увеличения рассеивания дроби. Чок (еда) традиционное корейское мясное блюдо, обязательная часть поминального обеда. Чок, Мэдисон (род. 1992) американская фигуристка … Википедия
ЧОК-РИВЕР — (Chalk River) город на юго востоке Канады, на р. Оттава. Ок. 10 тыс. жителей. Города Чок Ривер, Дип Ривер (жилые дома ученых) и Ролфтон (экспериментальная АЭС в 20 МВт) один из важных центров по изучению проблем ядерной энергетики Канады … Большой Энциклопедический словарь
Чок-бор — сверловка гладких ружейных стволов с перехватом, заключающаяся в том, что на расстоянии 4,5 5,5 калибров от дульного среза цилиндрический канал ствола переходит в конический, с падением производящей от 1/15 до 1/25 калибра; наконец, в дульной… … Википедия
