Перевод: с русского на все языки

чиялтыме тӱрван

  • 1 тӱрван

    тӱрван
    Г.: тӹрвӓн
    с губой, губами; имеющий губы

    Вичкыж тӱрван с тонкими губами, тонкогубый;

    чиялтыме тӱрван с крашеными губами.

    Марийско-русский словарь > тӱрван

  • 2 нугыдын

    нугыдын
    Г.: ныгыдын

    Озым нугыдын кушкеш. «Ончыко» Озимь растёт густо.

    Нугыдын чиялтыме тӱрван ӱдырамашын кидыштыже – кем. «Мар. ком.» В руке женщины с густо накрашенными губами – сапоги.

    Кӱшнӧ нугыдын шӱдыр чӱкталте. «Ончыко» На небе густо зажглись звёзды.

    Марийско-русский словарь > нугыдын

  • 3 чиялтыме

    чиялтыме
    Г.: чиӓлтӹмӹ
    1. прич. от чиялташ
    2. прил. крашеный; покрытый, пропитанный краской

    Чиялтыме мунат пужлышо лийын кертеш. Калыкмут. И крашеное яйцо может быть протухшим.

    Ӱдырамаш чиялтыме тӱрвыжым куптыртыш. П. Корнилов. Женщина сморщила крашеные губы.

    3. прил. красильный; относящийся к крашению; предназначенный, служащий для крашения

    Чиялтыме производство красильное производство.

    Сборочный, обкаточный да чиялтыме цехлаштат тыгак. А. Асаев. Такая же (ситуация) и в сборочном, обкаточном и красильном цехах.

    Марийско-русский словарь > чиялтыме

  • 4 шӧрван

    шӧрван
    ясеневый, с ясенями, содержащий ясень

    Эше мо дене ойыртемалтеш тиде вер-шӧр? Тыште гына вашлиялтше шӧрван чодыраж дене. «Ончыко» Ещё чем отличается эта местность? Встречающимися только здесь ясеневыми лесами.

    Марийско-русский словарь > шӧрван

  • 5 сейчас рванёт!

    General subject: fire in the hole

    Универсальный русско-английский словарь > сейчас рванёт!

  • 6 рванё

    plīsums

    Русско-латышский словарь > рванё

  • 7 надрывать

    несов.; сов. - надорва́ть

    плато́к надо́рван — mendilin kenarı yırtık; mendilin kenarında (bir) yırtık var

    2) перен.

    надрыва́ть си́лы (переутомляться)sürmenaj olmak

    надорва́ть го́лос — sesi kısılmak

    Русско-турецкий словарь > надрывать

  • 8 порвать

    сов.
    1) разг. ( разорвать) yırtmak

    рука́в немно́го по́рван — kolda küçük bir yırtık var

    Русско-турецкий словарь > порвать

  • 9 оторванный

    isolé, éloigné

    он надо́лго был ото́рван от свое́й среды́ — il a été longtemps arraché à son milieu

    * * *
    adj
    gener. détaché

    Dictionnaire russe-français universel > оторванный

  • 10 рвануть

    сов.
    2) разг. balzare vi (e, a), scattare vi (e, a)

    лошади рвану́ли вперёд — i cavalli <si lanciarono / partirono di scatto>

    3) прост. (поехать, пойти куда-л.)

    рванём-ка в...! — facciamo un salto da / a...!

    * * *
    v
    gener. fiondarsi, dare uno strappo

    Universale dizionario russo-italiano > рвануть

  • 11 караван

    м
    а) чүлләрдә, далаларда сыртларына йөк салынган дөяләр, ишәкләр төркеме
    б) сәүдә суднолары, корабльләр төркеме

    Русско-татарский словарь > караван

  • 12 поезд

    Русско-татарский словарь > поезд

  • 13 надламывать

    надломать и Надламливать (Надломлять), надломить надламувати и надламлювати, надламати, надломлювати, надломити, (о мног.) понадламувати, понадламлювати, понадломлювати що. [Наїхав з гори на пліт, надламав дишля (Брацл.). Надломили у садку вишню (М. Вовч.)]. Надломанный, Надломленный - надламаний, надломлений, понадламуваний, понадла[о]млюваний. [Надламане стебло (Грінч.). Надломлена билинонька (Черняв.)]. -ное здоровье, -ные силы - надломлене (підірване) здоров'я, надломлені (підірвані, підтяті) сили. (Безвременно) -ный жизнью - на цвіту прибитий. -ться -
    1) надламуватися и надламлюватися, надламатися, надломлюватися, надломитися, понадламуватися и т. п., (слегка) наламуватися, наломлюватися, наломитися; бути надламуваним, надламаним и т. п. [Вісь наломилася (Сл. Гр.)]. Силы мои -ны - сили мої надломлені (-но), сили мої підірвані (-но) или підтяті (-то), моя сила занепала;
    2) см. Надрываться 2 (под
    I. Надрывать).
    * * *
    несов.; сов. - надлом`ить и надлом`ать
    1) надла́мувати, -мую, -муєш, надлама́ти и мног. понадла́мувати, надло́млювати, -люю, -люєш, надломи́ти, -ломлю́, -ло́миш и мног. понадло́млювати
    2) перен. надло́млювати, надломи́ти

    Русско-украинский словарь > надламывать

  • 14 надорванность

    1) надірваність, наддертість (-тости);
    2) надірваність, підірваність, надсадженість, надвередженість, під[у]вередженість, (здоровья, сил) підірваність, занепалість (-ости), надвереда (здоров'я, сил); (нравственная) надсада, надрив (-ву), уверед (-ду); срв. Надрыв 4.
    * * *
    надірваність, -ності; піді́рваність; надса́дженість

    Русско-украинский словарь > надорванность

  • 15 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 16 оторванность

    відірваність (-ности).
    * * *
    віді́рваність, -ності

    Русско-украинский словарь > оторванность

  • 17 отторгать

    отторгнуть відривати, відірвати, відсмикувати, відсмикнути що від чого. [Одірвав дошку від паркана]; (перен.) відривати, відірвати, відчахнути що, кого від чого, від кого. Срв. Отлучать. Отторженный, отторгнутый - відірваний. Земли, -тые от Украйны - землі, відірвані від України.
    * * *
    несов.; сов. - отт`оргнуть
    відрива́ти, відірва́ти, відторга́ти, відто́ргнути

    Русско-украинский словарь > отторгать

  • 18 пробуждение

    1) (действие) пробудження, збудження. [Пробудження в масах свідомости особистих прав (Доман.). Не стелено їй подушок для сну, не грали їй при збудженню музики (Франко)];
    2) прокид, просип, прочинок (-нку), пробудок (-дку). [Прокид від сну (Куліш). Одірваність од життя і прокид до його (Єфр.). Не можна сказати, щоб той хміль був без пробудку (Куліш)].
    * * *
    1) ( действие) пробу́дження, розбу́дження; збу́дження
    2) ( состояние) пробу́дження; прокида́ння, проки́нення, про́кид, -у

    Русско-украинский словарь > пробуждение

  • 19 Неотторгнутый

    невідірваний. -тые земли - невідірвані землі.

    Русско-украинский словарь > Неотторгнутый

  • 20 дёрн

    дзёран; дзірван
    * * *
    2) (вырезанные пласты этого слоя) собир. дзёран, -рну муж., мн. нет

    Русско-белорусский словарь > дёрн


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»