-
121 yield
I [jiːld] n1) плоди, врожай2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)5) eк. дохід; прибутковість6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалентthe actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції
milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)
animal yield — c-г приплід
livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби
yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)
II [jiːld] vto increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту
1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)5) бути причиною, викликати/спричинювати щось6) icт. відплачувати, віддаватиthis land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить
these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть
to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь
to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові
to yield consent — дати ( вимушену) згоду
to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися
to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою
we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося
the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода
to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні
to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням
to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин
to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням
to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою
to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)
I yield to none in my enthusiasm for the plan — я ставлюся до цього плану з не меншим ентузіазмом ніж усі інші
will the Senator yield — є чи не зволить сенатор передати слово іншому ( ораторові)є to yield to do smth погодитися щось зробити
to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено
-
122 вбиваться
вбиться вбиватися, вбитися, заганятися, загнатися. [Клин загнавсь у колоду. У землю вбивсь]. Вбиваться, вбиться в милость кому-л. - підходити, підійти під чиюсь ласку, запобігати, запобігти чиєїсь ласки.* * *убива́тися; забива́тися -
123 вкрадываться
вкрасться1) украдатися, украстися, закрадатися, закрастися, уклюнутися. [Увечері якось укрався в сіни. Вклюнуться злидні на час, не виживеш їх за год];2) закрадатися, закрастися, підлещуватися, підлещатися, підлеститися. Вкрасться в милость - втиснутися в чиюсь ласку, улесливістю підійти під чию ласку, закрастися в душу комусь.* * *несов.; сов. - вкр`астьсяукрада́тися, укра́стися; ( закрадываться) закрада́тися, закра́стися -
124 воспроизводить
-ся, воспроизвесть, -ся відтворювати, -ся, відтворити, -ся, репродукувати, -ся, зрепродукувати, -ся; а теснее - удавати, удати, показувати, -ся, показати, -ся, віддавати, -ся, віддати, -ся, поновляти, -ся, поновити, -ск, відновляти, -ся, відновити, -ся, відбудовувати, -ся, відбудувати, -ся. [Удавати чиюсь мову, звірячий крик. В драмі проходять події перед нашими очима, показуються живцем (Єфр.). Поновляти (поновити) в пам'яті що-н. = воспроизводить в памяти. Відновляти (відновити) минуле = воспроизводить прошлое].* * *несов.; сов. - воспроизвест`ивідтво́рювати, відтвори́ти; несов., сов. репродукува́ти; ( излагать) виклада́ти, ви́класти; ( приводить) наво́дити, навести́; ( копировать) копіюва́ти, скопіюва́ти; ( перепечатывать) передруко́вувати, передрукува́ти -
125 дудка
дудка, сопілка. См. Дуда. Плясать по чужой -ке - танцювати під чужу дудку, (гал.) грати під чиюсь батуту. Мастер, делающ. -ки - дудар (р. -ря), ум. дударик, дудник, (провинц.) дудлик.* * *ду́дка; сопі́лкапляса́ть под чью ду́дку — перен. танцюва́ти під чию́ ду́дку
-
126 забота
клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).* * *1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журбабез \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно
\забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́
2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням
проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)
-
127 завладевать
завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).* * *несов.; сов. - завлад`еть1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим) -
128 изобличать
изобличить (кого) виявляти, виявити, виводити, вивести (на чисту воду), викривати, викрити кого, доказувати, доказати на кого, (стар.) висвідчати, висвідчити кого; кого в чём - виявляти, виявити, доказувати, доказати кому и на кого що, виказувати, виказати на кого що; (выдавать что) зраджувати, зрадити щось; см. Обличать, Уличать. [Він сам зраджує своє неуцтво (Крим.)]. -чать кого во лжи, в воровстве - виявляти (виводити, виказувати) чиюсь брехню, чиєсь злодійство. Арестованного -чили в убийстве - заарештованому довели (доказали) душогубство, виявили, що заарештований убійник (душогуб). Изобличённый - виявлений, виведений, викритий, (опровергнутый) спростований. -ная ложь - висвідчена, виявлена неправда. -ный в чём - той, кому доведено що, на кого и кому доказано що. В чём он -чён? - що йому доведено? що на його доказано? Он -чён в измене - доведено його зраду, на його или йому доказано зраду. -ться -1) виявлятися, виводитися, викриватися, бути виявленим, виведеним, викритим;2) (самого себя) виявляти, виявити себе, викривати, викрити себе, зраджувати, зрадити самого себе.* * *несов.; сов. - изоблич`итьвикрива́ти, ви́крити, -крию, -криєш; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, -явлю, -явиш; ( обвинять) обвинува́чувати, обвинува́тити, -ва́чу, -ва́тиш, звинува́чувати, звинува́тити\изобличать чить кого́-либо во лжи — ви́крити (ви́явити) чию́сь брехню́
См. также в других словарях:
послухати — I посл ухати аю, аєш, док., перех. і без додатка, 1) Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого , що небудь. || кого. Побувати на концерті якого небудь співака або відвідати оперу з його участю. 2) Слухати кого , що небудь… … Український тлумачний словник
похоронний — а, е. 1) Стос. до похорону; поховальний, погребальний. || Признач. для похорону. || Який здійснює, організує похорон. Похоронне бюро. || Такий, як на похороні; сумний. || Який містить офіційне повідомлення про чиюсь смерть, загибель. 2) у знач.… … Український тлумачний словник
прагнути — ну, неш, недок., перех. 1) чого. Дуже хотіти чого небудь. || чого, до чого і з інфін. Пристрасно бажати здійснення, утвердження чого небудь, опанування чимось. || кого. Дуже хотіти завоювати чиюсь любов, здобути чиюсь прихильність. || чого. Дуже… … Український тлумачний словник
представляти — я/ю, я/єш, недок., предста/вити, влю, виш; мн. предста/влять; док., перех., книжн. 1) кого кому, також зі сл. одне одному, одного одному. Знайомлячи з кимось, називати чи характеризувати кого небудь; рекомендувати. 2) тільки недок. Бути… … Український тлумачний словник
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник
ач — розм. 1) виг. Уживається для вираження здивування, докору, невдоволення, захоплення і т. ін. 2) част. Уживається (часто в сполуч. з який, як), щоб звернути чиюсь увагу на кого , що небудь … Український тлумачний словник
баки — I ів, мн. Те саме, що бакенбарди. II ів: •• Забива/ти (заби/ти) ба/ки кому розм. нав язливими розмовами відвертати чиюсь увагу від чого небудь; заморочувати, задурювати голову комусь. III ба/кси, ів, мн., жарг. (одн. бак, а, ч.) … Український тлумачний словник
бач — част. 1) Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на що небудь; бачиш, дивись, ось. 2) Уживається для вираження здивування, докору і т. ін. 3) у знач. вставн. сл. Бачиш, як бачиш … Український тлумачний словник
бачити — чу, чиш, недок. 1) неперех. Мати здатність сприймати зором. 2) перех. Сприймати очима, спостерігати. || Зустрічати кого небудь; мати особисту зустріч із кимсь. || Зазнати, пережити. Бачити наскрізь. •• Ба/чиш (ба/чите, ба/чте) у знач. вставн. сл … Український тлумачний словник
ввертати — (уверта/ти), а/ю, а/єш, недок., вверну/ти (уверну/ти), вверну/, вверне/ш, док., перех. 1) Вкручуючи, вставляти, вгвинчувати що небудь усередину чогось. 2) перен., розм. Вставляти в чиюсь розмову слово, зауваження, жарт і т. ін. || Вживати у своїй … Український тлумачний словник
ввіряти — (увіря/ти), я/ю, я/єш, недок., вві/рити (уві/рити), рю, риш, док. 1) перех. Покладаючись на кого , що небудь, довіряти, віддавати щось у чиєсь розпорядження, на чиюсь волю. || Довіряючи, розкривати, розповідати те, що не підлягає розголосу. 2)… … Український тлумачний словник
