-
21 attorney
n юр.адвокат, юрист; чиновник органів юстиції; прокурор; повіренийA. General — найвищий чиновник органів юстиції (у Великій Британії); міністр юстиції і генеральний прокурор (у США)
prosecuting attorney — амер. державний обвинувач, прокурор
by attorney — за дорученням, через повіреного
* * *n; юр.адвокат; повірений; юрист; чиновник органів юстиції; прокурор, аторней -
22 officer
1. n1) чиновник; службова особа; службовець, урядовецьofficer of the court — судовий виконавець, службовець суду
scientific (research) officer — науковець, науковий працівник
2) член правління (клубу тощо)3) офіцер; командирofficer of the day — військ. черговий офіцер
officer of the guard — амер. начальник караулу; мор. черговий рейду
officer commanding — військ. командир (підрозділу)
officer general — військ. командувач, командир з'єднання
officer of the deck — військ. черговий по кораблю
officer of the watch — мор. вахтовий офіцер
4) pl офіцерський склад5) поліцай, полісмен; констебль (особл. при звертанні)6) мор. капітан (на торговельному судні)first officer — старший (перший) помічник
2. v1) укомплектовувати (забезпечувати) офіцерським складом2) командувати* * *I n1) чиновник, посадова особа; службовець, співробітник ( установи)scientific /research/ officer — науковий співробітник
2) поліцейський; констебль ( часто як звертання до поліцейського)3) вiйcьк. офіцер; командирofficers and crew — мop. команда корабля
billeting officer — квартир'єр; pl офіцерський склад
4) мop. капітан на торговельному судні; перший помічник капітана ( first officer); штурман5) член правління (клубу, товариства)II v1) pass укомплектовувати, забезпечувати офіцерським складом2) командувати, заправляти -
23 diplomatic officer
= diplomatic official чиновник дипломатичної служби, дипломатичний чиновник -
24 judicial officer
судовий чиновник, чиновник судової влади -
25 P.O.
скор.державна (публічна) посада; державна установа; державний чиновник, чиновник державної установи ( або органу самоврядування) -
26 top official
високопосадова особа, високопосадовий чиновник, чиновник найвищого рангу; найвища посадова особа -
27 top-ranking officer
високопосадова особа, високопосадовий чиновник, чиновник найвищого рангу -
28 apposer
nревізор, чиновник казначейства (що перевіряє звітність шерифів)* * *n; іст.ревізор, чиновник казначейства, що перевіряє звітність шерифів -
29 associate
I1. n1) компаньйон; партнер; член товариства; колега2) товариш; приятель3) спільник, товариш по зброї4) молодший член університетської корпорації; член-кореспондент (наукового товариства)5) юр. спільник, співучасник6) іст. судовий чиновник судів загального права2. adj1) об'єднаний, тісно зв'язаний, приєднанийa group of associate societies — ряд товариств, об'єднаних на рівних правах
2) що не користується всією повнотою прав; що є помічником (молодшим членом)associate editor — амер. помічник редактора
associate producer — кін. помічник режисера, постановник фільму
3) бот. супровіднийassociate species — супровідні (асоціативні) породи
IIv1) асоціювати; з'єднувати; пов'язувати2) приєднуватиto associate oneself — приєднуватися (до думки тощо), солідаризуватися
4) об'єднуватися; асоціюватися5) сполучати, вводити до складу сполукиgold associated with copper — золото, сполучене з міддю
* * *I n1) компаньйон, партнер; член товариства2) колега; приятель; товариш3) член організації, який має обмежені права ( дорадчий голос); кандидат у члени ( якої-небудь організації); член-кореспондент ( наукового товариства)4) aмep. ступінь, що присвоюється випускникові середнього спеціального навчального закладу5) юp. спільник, співучасник, пособник6) icт. судовий чиновник судів загального праваII a1) об'єднаний, тісно пов'язаний; який приєднався2) який є помічником або заступником3) який користується обмеженими правами; який має дорадчий голос4) бoт. супутнійIII v1) об'єднуватися (у товариство, блок, союз); об'єднувати2) приєднувати (як учасника, компаньйона)3) асоціювати, викликати асоціацію; нагадувати4) ( with) спілкуватися5) сполучати, вводити до складу сполуки -
30 clerk
1. n1) клерк, конторський службовець; діловод, письмоводитель; канцеляристcorrespondence clerk — ком. кореспондент
2) чиновник, секретарChief C. — секретар муніципалітету; керуючий справами
3) амер. продавець, продавщиця (у магазині); прикажчик4) церковний служитель; клірик5) освічена (грамотна) людина6) військ. писар7) спорт. секретар (змагання)C. of the Weather — жарт. «чиновник у справах погоди» (про метеорологів)
2. v розм.працювати канцеляристом* * *I n1) конторський службовець, клерк; канцелярист2) aмep. продавець, продавщиця ( у магазині); прикажчик3) цepк. клірик4) ( часто Clerk) секретар ( у назвах посад)5) вiйcьк. писар, діловод6) cпopт. секретар ( змагання)7) адміністратор ( готелю); портьєII v1) працювати клерком, канцеляристом -
31 desk
n1) письмовий стіл, робочий стіл2) парта3) конторка4) шухляда (для письмового приладдя)5) бювар6) церк. аналой, поставець7) амер. кафедра проповідника8) тех. пульт управління9) амер. редакція газети11) амер. клерк, чиновник12) муз. пюпітрdesk book — настільна книга; довідник
* * *[desk]n1) письмовий стіл, робочий стіл; парта; конторка; ящик для письмового приладдя; бювар; каса2) цepк. аналой; aмep. кафедра проповідника3) мyз. пюпітр4) тex. пульт керування; щит керування (тж. control desk); eл. панель розподільчого пристрою; cпeц. стенд5) aмep. редакція газети6) відділ, сектор референтури7) aмep. клерк, чиновник; проповідник -
32 exciseman
n (pl excisemen)збирач акцизу; акцизний чиновник; службовець акцизного управління* * *[ik'saizmʒn]n; (pl- men [-men])збирач акцизу, акцизний чиновник -
33 extortioner
-
34 fen-reeve
nчиновник, який завідує меліоративними роботами* * *nчиновник, який відає меліоративними роботами -
35 flesh-taster
nчиновник, який перевіряє якість м'яса* * *nчиновник, що перевіряє доброякісність м'яса -
36 functionary
1. n1) службова особа; чиновник2) функціонер2. adj1) офіційний2) функціональний* * *I nпосадова особа; чиновник; функціонерII a1) офіційний2) = functional II 1 -
37 gonfalonier
n1) прапороносець; корогвоносець2) іст. вищий чиновник управління* * *n1) прапороносець; корогвоносець2) icт. вищий чиновник управління ( в середньовічних італійських містах-республіках) -
38 government-man
n (pl government-men)1) урядовий чиновник2) вірний прихильник існуючого уряду3) австрал. засуджений* * *n1) урядовий чиновник; вірний прихильник існуючого уряду2) aвcтpaл.; icт. засуджений -
39 hakim
n араб.суддя; правитель; великий чиновник* * *I [`hʒkiːm] n; араб.суддя, правитель, великий чиновникII [`hʒkiːm] = hakeem -
40 justiciary
1. n1) судовий чиновник; працівник суду2) карний суд (у Шотландії)High Court of J. — Верховний суд Шотландії з карних справ
3) юстиціарій2. adj1) судовий; судейський2) законний* * *I n2) карний суд ( у Шотландії)3) icт. юрисдикція юстиціаріяII aсудовий; законний
См. также в других словарях:
ЧИНОВНИК — Только в государственной службе познаёшь истину. Козьма Прутков Казенная служба последнее прибежище разгильдяя. Бойс Пенроуз Государственный служащий это тот, кто нанимает других для выполнения работы, на которую наняли его. Герберт Прокноу… … Сводная энциклопедия афоризмов
чиновник — См … Словарь синонимов
ЧИНОВНИК — ЧИНОВНИК, чиновника, муж. 1. Государственный служащий (дорев., загр.). Крупный чиновник. Мелкий чиновник. «Довольно командовали помещики, земские начальники и всякие чиновники над крестьянами!» Ленин. 2. перен. Человек, относящийся к своей работе … Толковый словарь Ушакова
ЧИНОВНИК — в России до 1917 государственный служащий, имевший определенный классный чин по Табели о рангах. Высшие чиновники (обычно 4 1 го классов) неофициально назывались сановниками. В широком смысле название и низших государственных служащих, не имевших … Большой Энциклопедический словарь
ЧИНОВНИК — ЧИНОВНИК, а, муж. 1. Государственный служащий (в России до 1917 г. обязательно имеющий один из служебных разрядов табели о рангах). Правительственный ч. Военные, полицейские чиновники. Крупный, мелкий ч. 2. перен. Человек, к рый ведёт свою работу … Толковый словарь Ожегова
ЧИНОВНИК — ЧИНОВНИК, в 18 начале 20 вв. государственный служащий, имевший определённый классный чин по Табели о рангах. Высшие чиновники (обычно 4 1 го классов) неофициально именовались сановниками. В широком смысле название и низших государственных… … Русская история
Чиновник — в России до 1917 государственный служащий, имевший определенный классный чин по Табели о рангах. Высшие чиновники (обычно 4 1 го классов) неофициально назывались сановниками. В широком смысле название и низших государственных служащих, не имевших … Политология. Словарь.
Чиновник — ■ Внушает уважение независимо от исполняемых обязанностей … Лексикон прописных истин
чиновник — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) кого? чиновника, кому? чиновнику, (вижу) кого? чиновника, кем? чиновником, о ком? о чиновнике; мн. кто? чиновники, (нет) кого? чиновников, кому? чиновникам, (вижу) кого? чиновников, кем? чиновниками, о… … Толковый словарь Дмитриева
Чиновник — Запрос «Чиновник» перенаправляется сюда; см. также другие значения. В Викисловаре есть статья «чиновник» Чиновни … Википедия
чиновник — а, м. 1) В дореволюционной России и некоторых других странах: государственный служащий, имевший чин и состоявший на гражданской службе. Эти чиновники и суть наша чернь; чернь вчерашнего и сегодняшнего дня: не знать и не простонародье... (Блок).… … Популярный словарь русского языка