-
1 четь
четь, -ті -
2 агіографія
АГІОГРАФІЯ ( від грецьк.бсуи^ - святий, γράφω - пишу) - література житій святих; жанр духовної біографії людей, по смерті канонізованих церквою, тобто офіційно віднесених нею до лику святих. Адресувалися житія, зазвичай, найширшому колу читачів, котрим мали явити певний моральний взірець, що втілював основні християнські ідеали в їх конкретно-історичному сприйнятті. Специфіку філософського змісту А. можна вбачати в тому, що релігійно-світоглядні настанови й положення теоретичного богослов'я втілюються тут у смислових вимірах індивідуального життєвого шляху людської особистості. Відтак філософічність А. полягає не стільки в прямій репрезентації тих або тих ідей, скільки в морально-духовній категоризації буття, запроваджуваній самим життєвим чином святого. Появу житійної літератури у Київській Русі - спочатку перекладної візантійської, а згодом і власної - датують здебільшого серед. XI ст. Основні пам'ятки А. Києво-руської доби - житія святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба, Києво-Печерський патерик - не лише відбивали особливості давньоруської християнської духовності, а й через свою популярність значною мірою сприяли їх утвердженню в свідомості багатьох поколінь. До визначних пізніших пам'яток А., укладених укр. авторами, відносяться 4-томні "Четьї-Мінеї" св. Димитрія Ростовського.Т. Чайка -
3 Ясинський, Варлаам
Ясинський, Варлаам (? - 1707) - укр. церковний і громадський діяч, філософ О. світу здобув у КМА. По закінченні був ієромонахом і вчителем школи Богоявленського братства. У 1668 р. висвячений ігуменом Братрького монастиря, у 1669 р. - ректор КМА. У 1673 р. обійняв посаду ігумена Михайлівського монастиря, в 1684 р. - архімандрита Києво-Печерської лаври. За сприяння Туптала Данила зібрав і виправив Житія Святих, а також видав виправлені перші дві частини "Четьї-Мінеї". Від 1690 р. Я. - Митрополит Київський. Разом із гетьманом Мазепою доклав чимало зусиль до розбудови КМА, започаткував систематичне поповнення її бібліотеки, в т.ч. за рахунок власної книгозбірні, підтримував СтефанаЯворського, Данила Туптала та ін. За своїми філософськими поглядами був типовим представником поренесансової барокової схоластики з переважним інтересом до етичної проблематики, прихильник розмежування світської і духовної влади.
См. также в других словарях:
четь — четь, и … Русский орфографический словарь
четь — четь/ … Морфемно-орфографический словарь
Четь — Четь: В Викисловаре есть статья «четь» четвёртая часть чего либо, четверть. В Русском государстве в XVI XVII веках госуд … Википедия
ЧЕТЬ — ЧЕТЬ, чети, жен. 1. То же, что четверть в 3 знач. (старин., ист.). С чети пашни по четверику ржи. 2. Вообще четверть (см. четверть в 1 и 2 знач.; прост. фам.). «Потом она пол пальца прибавит, а он четь пальца отбавит: будьте, значит, знакомы!»… … Толковый словарь Ушакова
четь — ЧЕТЬ, арх., истор. – Четверть, четвертая часть пахотной земли (Срезневский 3. 1512); четверть как мера объема сыпучих веществ, содержащая в себе 8 четвериков (около 210 мл) (Самотик Пасс. сл. 93). На острожное ставленье указаны были денежные… … Словарь трилогии «Государева вотчина»
Четь — ордынский мурза, выехавший в Россию при великом князе Иване Даниловиче Калите в 1330 г. и принявший святое крещение с именем Захария. Четь был родоначальником нескольких знатных русских дворянских фамилий: Годуновых , Сабуровых , Зерновых ,… … Биографический словарь
четь — ж.; = четверть VII Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
четь — сущ., кол во синонимов: 2 • река (2073) • четверть (13) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
четь — и; ж. Устар. = Четверть (1, 5 8 зн.). Земли у них десятина с четью … Энциклопедический словарь
четь — іменник жіночого роду чверть рідко … Орфографічний словник української мови
четь — ж. четверть , четвертая часть пахотной земли , укр. четь, др. русск. четь ж., наряду с четвьрть, четъка – то же (ХV в.; см. Срезн. III, 1512). Считается сокращением слова четвьрть ж.; см. Горяев, ЭС 413. См. четвёртый … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
