Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

чем)+(управлять

  • 1 орудовать

    чем орудувати, правувати чим. [Орудувати лопатою, господарством. Ще скрізь сніг біліє, а весняна теплиня вже орудує (М. В.)]. См. ещё Управлять.
    * * *
    ору́дувати

    Русско-украинский словарь > орудовать

  • 2 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 3 наворачивать

    наворотить
    1) (наезжать) навертати, навернути, набігати, набігти, наїжджати, наїхати на кого, на що чим. [Коні набігли на паркан (Канівщ.)];
    2) (наваливать) навертати, навернути, нагортати, нагорнути що на що. [Зима замети навертає (Мирний). Ач яку купу нагорнув! (Звин.)];
    3) (приваливать) навертати, навернути, привалювати, привалити, накривати, накрити кого, що чим. [Хай мене наверне важка ця скеля, що на їй сиджу (Мирний)];
    4) (сворачивать на кого) навертати, навернути, скидати, скинути що на кого. [На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив (Чернігівщ.)];
    5) (клонить, склонять) навертати, навернути, нахиляти, нахилити кого, що на що, до чого. [Наверни мене на їх віру (Манж.). «Причепа» навертає думку до побутової повісти (Рада)]. Навороченный - навернений и навернутий; нагорнений и нагорнутий; привалений, накритий; скинений и скинутий; нахилений. -ться - навертатися, навернутися; бути навертаним, наверненим, навернутим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - наворот`ить
    1) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понавертати; ( нагребать) нагорта́ти, нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти
    2) (несов. накручивать) накру́чувати, наві́рчувати, -чую, -чуєш
    3) (чего - сов.: беспорядочно наговорить, написать), нагородити, -роджу́, -ро́диш (чого), наплести́, -плету́, -плете́ш (чого)
    4) (несов.: управлять кем-чем-л.) заправляти
    5) (несов.: есть с аппетитом) наверта́ти, наверну́ти

    Русско-украинский словарь > наворачивать

  • 4 начальствовать

    1) над кем, над чем, где (управлять) - керувати ким, чим, правити ким, чим, де, порядкувати, правувати, старшинувати, урядувати, стояти над ким, над чим, де, орудувати чим, (не только верховодить) верховодити ким, чим и над ким, над чим, де, (командовать) командувати ким, чим, (предводительствовать) отаманувати над ким, (быть во главе) бути на чолі кого, чого, (властвовать) панувати над ким. [Нашою округою керував тоді Волинець (Брацл.). Озаріф, що старшинував над ними, зрікся свого ймення (Л. Укр.). Хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать (Рудч.). Вони в класі старшинують і їм ніхто нічого, бо кожен боїться (Свидн.). Ватага ваша велика, а чи розумний хто стоїть над вами? (Звив;). Нема Січи, пропав і той, хто всім верховодив (Шевч.). Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить (Рудч.). Отаманує наша панночка над дівчатами (Квітка)]. -вать над войском - командувати військом;
    2) (быть начальником) начальникувати, головувати, старшинувати, урядувати, бути начальником, (за начальника) и т. п.; срв. Начальник. [Вже другий рік старшиною, а начальникувати не навчився (Грінч.)].
    * * *
    ( быть старшим) старшинува́ти, -ную, -нуєш, старшувати, -шую, -шуєш (над ким-чим); ( руководить) керувати, -рую, -руєш (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > начальствовать

  • 5 править

    1) (кем, чем: направлять, руководить) керувати ким, чим (и кого, що), кермувати ким, чим, правити ким, чим и що, правувати ким, чим. -вить лошадьми (лошадью), телегою, возжами и т. п. - керувати (и ґерувати), правити кіньми, возом, віжками, правувати, поводити кіньми, вести коня. [Віжками керувала мов-би шляхтичка, що сиділа ззаду (Свид.). Коня керують уздою, а чоловіка словом (Приказка). Правувати кіньми й людьми (Н.-Лев.). Навчить, як кіньми правити (Кониськ.). Сам пан кіньми поводить (Гр.). Сагайдачний їхав позаду на возі, бо не міг через руку вести коня (Маковей)]. -вить кораблём, лодкою - керувати, кермувати, правити кораблем, керувати, правити човном. -вить рулём - керувати (правити) стерном, стернувати, кермувати;
    2) (делами, страной: повелевать) керувати, порядкувати, справувати, управувати (реже управляти), правити, заряджати чим, (начальствовать) урядувати, радити над ким, над чим, (распоряжаться по своему) орудувати, верховодити; заправляти, рядити ким, чим. -вить делами - керувати, порядкувати справами, справувати речами, урядувати. [Козацтво перебивало їм порядкувати по своїй уподобі (Куліш). Військо бажає, щоб тільки та була слава, що Хмельницький гетьманує, а нехай-би його порадці всіма речами до повного його зросту справували (Куліш)]. -вить домом - порядкувати, управляти, заправляти, заряджати домом, порядок у дому давати;
    3) (службу, обязанности) справляти, відбувати, відправляти, сов. справити, відбути, відправити (службу, обов'язки). -вить церковную службу - правити, відправляти, справляти службу божу. -вить тризну, поминки и т. п. - справляти тризну, поминки і т. ин. [Справляли свої канібальські танці над поваленим ворогом (Єфр.)]. -вить поклон от кого - переказувати поклін, поклонятися, кланятися кому від кого;
    4) (подати, долги) виправляти, стягати (податки, борги);
    5) правити, виправляти що; срв. Исправлять, Выпрямлять. -вить корректуру - правити, виправляти коректу. -вить бритву - гострити бритву. -вить вывихнутую руку - вправляти, правити, вправити вивернуту руку;
    6) (виновного) правдити, виправляти кого. [Чоловіка винили, а жінку правдили (Полт.)]. Правленный - правлений, виправлений. -ная бритва - вигострена бритва.
    * * *
    I
    1) (управлять, руководить) пра́вити, керува́ти; урядува́ти; правува́ти; ( распоряжаться) управля́ти, порядкува́ти, заправля́ти
    2) ( автомобилем) керува́ти, пра́вити, управля́ти, правува́ти; ( лодкой) стернува́ти, стерни́ти, кермува́ти
    3) ( кем - лошадьми) пра́вити (ким), поганя́ти (кого); правува́ти, пово́дити (ким)
    4) (совершать, отправлять) пра́вити; ( справлять) справля́ти
    5) ( оправдывать) правди́ти
    II
    1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити
    2) ( выпрямлять) спец. випрямля́ти, випря́млювати
    3) ( бритву) пра́вити; ( косу) манта́чити; ( острить) гостри́ти
    4) ( вправлять) вправля́ти

    Русско-украинский словарь > править

См. также в других словарях:

  • Управлять — УПРАВЛЯТЬ, управляю, управляешь, несовер. 1. кем чем. Пользуясь какими нибудь приборами, приемами, приводить в движение, направлять ход, движение кого чего нибудь. Управлять автомобилем. Управлять судном. Управлять конем. || чем. Приводить в… …   Толковый словарь Ушакова

  • УПРАВЛЯТЬ — УПРАВЛЯТЬ, управить чем, править, давая ход, направленье; распоряжать, ся, заведывать, быть хозяином, распорядителем чего, порядничать. Государь управляет народом, государством; министры управляют, каждый своею частью. Именьем этим управляет… …   Толковый словарь Даля

  • УПРАВЛЯТЬ — УПРАВЛЯТЬ, яю, яешь; несовер. 1. кем (чем). Направлять ход, движение кого чего н. У. кораблём. У. конём. У. оркестром (дирижировать). 2. кем (чем). Руководить, направлять деятельность, действия кого чего н. У. государством. У. хозяйством. У.… …   Толковый словарь Ожегова

  • управлять — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я управляю, ты управляешь, он/она/оно управляет, мы управляем, вы управляете, они управляют, управляй, управляйте, управлял, управляла, управляло, управляли, управляющий, управляемый, управлявший,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • управлять — УПРАВЛЯТЬ1, несов., кем чем. Стоять во главе государства, осуществляя верховную власть; Син.: властвовать (высок.), господствовать, княжить, править, руководить [impf. to rule, govern]. Страной управлял престарелый монарх. УПРАВЛЯТЬ2, несов., кем …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • Управлять — I несов. неперех. 1. Приводить в движение, направлять ход, действие кого либо или чего либо, пользуясь механизмами, специальными приспособлениями. отт. Приводить в действие что либо, работать чем либо. 2. Руководить деятельностью кого либо или… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Управлять — I несов. неперех. 1. Приводить в движение, направлять ход, действие кого либо или чего либо, пользуясь механизмами, специальными приспособлениями. отт. Приводить в действие что либо, работать чем либо. 2. Руководить деятельностью кого либо или… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • управлять — яю, яешь; управляющий; управляемый; ляем, а, о; нсв. кем чем. 1. Стоять во главе государства, осуществляя верховную власть; править (1.П.). У. государством, страной. 2. Руководить, направлять деятельность, работу чего л., распоряжаться… …   Энциклопедический словарь

  • управлять — я/ю, я/ешь; управля/ющий; управля/емый; ля/ем, а, о; нсв. см. тж. управляться, управление кем чем. 1) стоять во главе государства, осуществляя верховную власть; править I …   Словарь многих выражений

  • Кто должен управлять народом? — «Сама постановка вопроса, кажущаяся и ныне все ещё естественной, в корне ошибочна. Она неизбежно ведет к ответу, что управлять должны лучшие, или мудрейшие, или народ, или большинство и т.п. Сама постановка вопроса «Кто должен управлять?» столь… …   Геоэкономический словарь-справочник

  • Руководство — Бизнес * Банкротство * Бедность * Благополучие * Богатство * Воровство * Выгода * Деньги * Долги * Скупость * Золото * Игра * Идея * Конкуренция * Планирование * Прибыль * …   Сводная энциклопедия афоризмов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»