частица

ядерная частица

физ. пио́н ( элементарная частица)

техн.; физ. включе́ние ( инородная частица в материале)

глаг. частица бух, ген, бабах, торох, лясь, ляп, лулусь, хряп. [Бух у воду, ніби втопився. Коли це з лісу: бух! бух! бух! (о выстреле). Лулусь його по щелепах].

* * *

и б частица-союз для выражения условия предполагаемой возможности, желания) би, б (после предыдущей гласной). [Коли-б вона знала любов мою щиру, вона не кидала-б мене; любила-б, кохала-б як мати дитину і серце-б оддала своє.. Дурним-би назвали, од себе прогнали (Шевч.)].

* * *

включення, включіння, заводження, заведення.

* * *

1) ( действие) вклю́чення, (неоконч.) включа́ння; уві́мкнення, (неоконч.) вмика́ння

2) ( инородная частица) спец. укра́плення, вклю́чення

1) ( действие) укра́плення, (неоконч.) укра́плювання, украпля́ння

2) ( инородная частица) укра́плення; вкрапле́нния

1) (местоим. вопрос.) який, котрий, (редко) кий (только в им. п. м. р.ед. н.). [Якби не ця проклята горілка, - як і гарно було-б! А кий її дідько вигадав? (Проскур.)]. В кои годы, веки - коли-не-коли, вряди-годи. Кой чорт! - де в біса! де в ката! (пров.) кий чорт! кий чортів батько! [Гукають всюди, що люди розумніші нас… Кий чортів батько! - брешуть люди (Глібов)]. На кой чорт! - на біса! на чорта! якого біса! на якого біса! Кой с кем, кой с чем и т. п. - см. Кое-кто, Кое-что;

2) (мест. относ.) - см. Который 3;

3) (частица; народн.) то; поки, доки. Кой тем, кой сим - то тим, то тим.

* * *

1) ( вопросительное) диал. яки́й, ко́трий; кий

2) ( относительное) яки́й

1) (окончательно) остаточно, доконечно; (совсем) зовсім, цілком, чисто, геть- чисто;

2) (разумеется) звичайно (редко звичайне), запевне[о], певне[о], певна річ, річ певна, звісно, певно що так, (обычно в ответе на вопрос) авжеж, вжеж, тавжеж, аджеж, (только в утверд. ответе) атож, а якже. [«Брешеш», скажуть, «такий-сякий!» Звичайно, не в очі (Шевч.). Може бути, звичайно, й історія естетичних поглядів (Єфр.). Я, запевне, йому цього не сказав (Звиног.). Але певно: час не жде (Вороний). Що громаді, те, певна річ, і бабі (Приказка). Звісно, я з тих текстів жаднісінького не схотів вивчити (Крим.). «Се ти, Петрусю?» - «Авжеж я» (Шевч.). Вжеж бо хлопці завжди розумніші за дівчат (Крим.). «Тоді-б і він був раб!» - «Тавжеж, не як (Л. Укр.). Чи ти підеш туди?» - «Аджеж.» (Сл. Гр.). «Хіба-ж ти думаєш за його йти заміж?» - «Атож!» (Н.-Лев.)].

* * *

1) вводн. сл. жарг. звича́йно, пе́вна річ; зві́сно

2) ( утвердительная частица) звича́йно, пе́вна річ, а́дже ж; авже́ж; ( ещё бы) ая́кже

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

1) см. Образец;

2) (частица продаваемого товара) зразок (-зка). [Подивіться оці зразки пшениці та ячменю - може купите]. Для -чика - на зразок.

* * *

нар. надісь, мабуть що, мабуть чи не; (не)хай і так, сількись, гляди, глядіть, може. [З одного панського слова той Богдан, надісь, і рідного міг-би на шматки розірвати (Корол.). А туди буде верстов, гляди, десять (Звин.)]. По мне, -луй… - про мене, хай і так. Я это сделаю завтра, а -луй, и сегодня - я це зроблю завтра, а може й сьогодні. -луй, я тебя и видел-то - мабуть, що тебе (мабуть, чи не тебе) я й бачив. Вы этого хотите? -луй - ви того хочете? - Хай і так, може й так, мабуть, що й так. Мне, -луй, это больше нравится - мені це мабуть чи не більше подобається.

* * *

1) вводн. сл. жарг. ма́буть и мабу́ть; ( может быть) мо́же; ( возможно) можли́во

2) ( частица - при выражении нерешительного согласия) хай і так, хай так; ( ладно) гара́зд, до́бре

пилина, пилинка, порошина, порошинка, порохнина, порохнинка, пилюжина, пилюжинка, пилка, пилочка, пилочок; (попавшая в глаз) запороха. [Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна (Рудч.). Чом вас вітер не розвіяв в степу, як пилину (Шевч.). Я вийму порошину тобі з ока (Єванг.). Нема і хліба шматочка, і борошна пилочка! Іди десь купуй (Звин.). Нема муки не пилочки (Чуб. V). І пилюжинки нема, - так чисто (Конгр.), Запороха в оці муляє (Конгр.)].

* * *

1) ( частица пыли) пили́на, пороши́на; уменьш. пили́нка, пили́ночка, пороши́нка

2) бот. пили́нка

грам. прислівний. -ная частица - прислівна часточка.