Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

цей

  • 101 о

    I. или об и обо пред.
    1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;
    2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;
    3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;
    4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.
    II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!
    * * *
    I предл.; тж. об, обо
    1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    II межд.
    1) о
    2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

    Русско-украинский словарь > о

  • 102 почём

    нар.
    1) звідки, як. -чём я знаю? - звідки я знаю? чи (або) я знаю? як мені знати? -чём знать, что вперед случится - як, звідки знати, чи то ж можна знати, що колись станеться (що має статися);
    2) по чому, по чім. -чём покупали вы эту материю? - по чому (по чім) купували ви цей крам? що платили ви за цей крам? -чём уступил он вам яблоки? - по чому (по чім) віддав він вам яблука?
    * * *
    нареч.
    1) ( по какой цене) почо́му, почі́м
    2) ( откуда) зві́дки, звідкіля́, звідкі́ль; ( как) як

    Русско-украинский словарь > почём

  • 103 сей

    сей (ж. ся, с. се), цей (ж. ця, с. це)

    до сей поры́, до сего́ вре́мени, до сих пор, по сю по́ру — [і] до́сі, до цьо́го ча́су

    по сей день — до цьо́го дня, до сього́дні, по сей (по цей) день, дотепе́р, пони́ні, дони́ні

    от сих до сихшутл. від цьо́го до цьо́го

    при сём препровожда́ется — канц. при цьо́му надсила́ється

    сию́ мину́ту (секу́нду) — за́раз [же], ціє́ї ж хвили́ни, цю ж мить; хвили́ною, хвили́нкою

    Русско-украинский словарь > сей

  • 104 publicity

    n
    1. публічність, гласність
    2. відомість, слава
    - the visit got a lot of publicity цей візит широко висвітлений у пресі, про цей візит багато писали
    - publicity of judicial proceedings гласність судочинства
    - to give publicity to smth. опубліковувати, оприлюднювати

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > publicity

  • 105 life is but a span

    життя коротке ≅ вік наш, як година цей світ, як маків цвіт, день цвіте, а вночі опаде цей світ позичений такий вік, як у зайця хвіст уродився, оженився та й вмер думка за горами, а смерть за плечима eat, drink and be merry, for tomorrow you will die art is long, life is short

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > life is but a span

  • 106 borner

    vt.
    1. (disposer des bornes) обознача́ть/обозна́чить грани́цы (+ G); ста́вить/по= межевы́е столбы́; расставля́ть/расста́вить межевы́е зна́ки;

    borner un terrain — обозна́чить грани́цы уча́стка;

    le champ est borné par des pierres ∑ — грани́цы поля́ обозна́чены камня́ми

    2. (constituer la limite) служи́ть ipf. грани́цей; ∑ простира́ться ipf. (до + G);

    la rivière borne ce terrain — грани́цей э́того уча́стка слу́жит река́, ∑ уча́сток простира́ется до реки́;

    être borné — быть ограни́ченным

    3. fig. ограни́чивать/ограни́чить (+); своди́ть ◄-'дит-►/свести́* (к + D);

    il borne ses ambitions à être sous-chef ∑ — его́ стремле́ния не иду́т да́льше до́лжности помо́щника нача́льника отде́ла

    vpr.
    - se borner:

    Dictionnaire français-russe de type actif > borner

  • 107 étranger

    -ÈRE adj.
    1. (d'une autre nation) иностра́нный; заграни́чный, зарубе́жный, инозе́мный vx., чужестра́нный vx., чужезе́мный vx.;

    le ministère des affaires étrangerères — министе́рство иностра́нных дел;

    les langues (les devises) étrangercres — иностра́нные язы́ки (-ая валю́та)

    2. (sans rapport) чужо́й; чу́ждый* littér. ou vx.; чужеро́дный, иноро́дный (hétérogène); посторо́нний (extérieur, venant de l'extérieur);

    enlever un corps étranger de l'organisme — удаля́ть/ удали́ть иноро́дное те́ло из органи́зма;

    il m'est devenu complètement étranger — он стал мне соверше́нно чужи́м; rien de ce qui est humain ne m'est étranger — ничто́ челове́ческое мне не чу́ждо; la musique moderne m'est tout à fait étrangerère — совреме́нная му́зыка мне соверше́нно чужда́; elle ne confie jamais ses enfants à des mains étrangerères — она́ никогда́ не доверя́ет [свои́х] дете́й посторо́нним <чужи́м> [лю́дям]; се visage ne m'est pas étranger — э́то лицо́ мне знако́мо; cela est tout à fait étranger à sa nature — э́то соверше́нно чу́ждо его́ приро́де; je suis totalement étranger à cette affaire — я не име́ю ∫ ничего́ о́бщего с э́тим де́лом <ни мале́йшего отноше́ния к э́тому де́лу>; il est étranger à toute idée nouvelle — он чужд вся́кому но́вому ве́янию

    m, f
    1. (d'une autre nation) иностра́нец, -ка ◄о►, инозе́м|ец, -ка ◄о► vx., чужезе́м|ец, -ка ◄о► vx.;

    le mépris de l'étranger — презре́ние ∫ ко всему́ чужо́му <к иностра́нному>

    2. (a1 une autre famille) чуж|о́й -ая, чужа́к ◄-а►; посторо́нний, -яя
    m зарубе́жная страна́ ◄pl. -à-►, заграни́ца fam.;

    vivre à l'étrangerжить ipf. за грани́цей <за рубежо́м>;

    partir à l'étranger — уезжа́ть/уе́хать за грани́цу <за рубе́ж>; il revient de l'étranger — он возвраща́ется из-за грани́цы <из-за рубежа́>; les relations avec l'étranger — связи́ с заграни́цей <с зарубе́жными стра́нами>; un passeport pour l'étranger — заграни́чный па́спорт; un voyage à l'étranger — заграни́чная пое́здка

    Dictionnaire français-russe de type actif > étranger

  • 108 extérieur

    -a8) adj.
    1. (de dehors) вне́шний, нару́жный;

    le monde extérieur — вне́шний <окружа́ющий> мир;

    les événements extérieurs — собы́тия вне́шнего ми́ра; le mur extérieur — нару́жная стена́; les bruits extérieurs — шум снару́жи; les boulevards extérieurs — вне́шнее кольцо́ бульва́ров

    2. (visible) вне́шний, нару́жный; ви́димый;

    l'aspect extérieur — вне́шний <нару́жный> вид; нару́жность, вне́шность;

    les signes extérieurs de richesse — вне́шние при́знаки бога́тства; une politesse tout extérieure — чи́сто вне́шняя (↑показна́я) ве́жливость

    3. (étranger) иностра́нный; чужо́й; чу́ждый* (à qn., à qch.);

    la politique (le commerce) extérieure — вне́шняя поли́тика (торго́вля)

    ║ extérieur à qch. — не относя́щийся (к + D); ce sont des considérations extérieures au sujet — э́ти рассужде́ния ∫ не по существу́ [дела́] <не име́ют, отноше́ния к де́лу>

    m
    1. вне́шность, нару́жность;

    l'intérieur et l'extérieur d'une boîte ≈ — вид коро́бки изнутри́ и снару́жи;

    à l'extérieur de la ville — вне го́рода; за преде́лами <за грани́цей, за черто́й> го́рода; vu de l'extérieur

    1) снару́жи
    2) fig. гля́дя со сторо́ны;

    à l'extérieur — снару́жи; нару́жу;

    la porte s'ouvre à l'extérieur — дверь отворя́ется нару́жу

    2. (étranger) иностра́нные госуда́рства; заграни́ца;

    les relations avec l'extérieur — вне́шние сноше́ния <связи́>;

    acheter du pétrole à l'extérieur — покупа́ть ipf. нефть за грани́цей

    3. cin:

    prises de vue en extérieur — нату́рные съёмки;

    tourner des extérieurs en Italie — производи́ть ipf. нату́рные съёмки в Ита́лии

    3. vx. ou littér. (allure) вне́шность, нару́жность

    Dictionnaire français-russe de type actif > extérieur

  • 109 сторицей

    нареч.

    возда́ть стори́цей (дт.)return a hundredfold (to)

    окупи́ться стори́цей — be repaid a hundredfold, be repaid with interest, be generously repaid

    Новый большой русско-английский словарь > сторицей

  • 110 this

    [ðɪs]
    pron demonstr.
    (pl these) цей, ця, це
    а) вказує на особу, поняття, подію, предмет, дію, близькі за місцем або часом

    this day — сього́дні, в цей день

    this week — на цьо́му ти́жні

    this day week [month, year] — рі́вно за ти́ждень (мі́сяць, рік)

    this day last week — рі́вно ти́ждень тому́

    this country — краї́на, в які́й ми живемо́ (перебува́ємо) (звич. перекладається назвою країни, в якій перебуває той, хто говорить або пише)

    take this book and I'll take that one — візьмі́ть цю кни́жку, а я візьму́ ту

    в) вказує на щось, уже відоме мовцеві

    this is what I think — ось що я ду́маю

    ••

    this much — от сті́льки

    this long — тако́ї довжини́

    this side [of] — рані́ше, до ( певного терміну)

    this side of midnight — до пі́вночі

    this way — сюди́

    like this — так, ось так, таки́м чи́ном

    this, that and the other — різномані́тні (рі́зні) ре́чі

    English-Ukrainian transcription dictionary > this

  • 111 _about

    \
    \ \ \ \ \ Цей багатомовний термінологічний словник містить найбільш поширені терміни з металознавства та їх визначення. Така форма викладу матеріалу визначила дві принципові особливості словника, що виділяють його серед аналогічних видань з металознавства. По-перше, на відміну від звичайних словників, тлумачення дозволяють доповнити визначення терміна необхідною інформацією і зробити термін більш зрозумілим, а на відміну від енциклопедій, тлумачення даються в дуже стислій формі, а не у вигляді розгорнутої інформації, як це прийнято в енциклопедичних виданнях. По-друге, подання матеріалу в такому компактному вигляді посилило авторське ставлення до визначень і тлумачень термінів, тому більшість із них розроблено і наводяться вперше і, незважаючи на прагнення авторів надати їх вмісту універсального характеру, вони в окремих випадках можуть відзначатись суб'єктивізмом. Ці особливості дають підставу вважати цей термінологічний словник, no суті, монографією, в якій авторський колектив виклав своє розуміння сучасного металознавства. Основою видання, що містить україномовні терміни та їх визначення, став багатомовний тлумачний словник "Металлы. Строение. Свойства. Обработка" (М.: Издательский Центр "Наука и техника", 1999. -710 с.).
    \ \ \ \ \ Авторський колектив, що працював над вибором та уточненням сенсу російських термінів, а також знаходженням найбільш точних іншомовних термінів, представлений за такими разділами: фізичне металознавство — Блантер М. С.; металознавство і термічне обробка — Прусаков Б. О.; кристалографія і рентгенографія — Новіков В. Ю.; металознавство зварювання, трибологія — Кершенбаум В. Я.; металознавство порошкових матеріалів, найменування металевих сплавів — Мухін Г. Г.; корозія металів і покриття — Пучков Ю. О.
    \ \ \ \ \ У підготовці книги взяв участь також В.К. Портной (французькі терміни в галузі фізичного металознавства).
    \ \ \ \ \ Підготовку до видання п'ятимовного термінологічного словника, корегування тексту, підбір та визначення термінів українською мовою, здійснено авторським колективом Запорізького національного технічного університету у складі (за розділами): фізичне металознавство — Коваль А.Д., Ольшанецький В.Ю.; металознавство і термічне обробка — Бєліков С.Б., Коваль А.Д.
    \ \ \ \ \ Ольшанецький В.Ю.; кристалографія і рентгенографія — Коваль А.Д., Ольшанецький В.Ю.; металознавство зварювання, трибологія — Бєліков С.Б., Коваль А.Д.; металознавство порошкових матеріалів, найменування металевих сплавів — Бєліков С.Б., Ольшанецький В.Ю.; корозія металів і покриття — Бєліков С.Б.
    \ \ \ \ \ Термінологічний словник містить 5500 термінів і їх визначень з усіх розділів сучасного металознавства: кристалізації, перетворень у твердому стані, структури і фазового стану металів і сплавів, кристалографії і дефектів кристалічної будови, пластичної деформації і рекристалізації, теорії дисперсійного твердіння, дифузії, твердофазного і рідиннофазного спікання порошкових матеріалів, тертя і зношування, корозії і нанесення покрить. Він також містить основні поняття з галузі термічної обробки (відпал, загартування і відпуск, процеси нагрівання й охолодження, термомехнічна обробка), а також з галузі хімікотермічної обробки (дифузійне насичення неметалами і металами, процеси комбінованого насичення, контрольовані атмосфери). Наведено терміни і визначення, що характеризують основні властивості металів і сплавів (механічні, фізичні, корозійні), нові види обробки металевих матеріалів (лазерним випромінюванням, електронними пучками, плазмою), а також залишкові напруги і дефекти, що виникають при термічній, хімікотермічній і термопластичній обробках. У великій кількості в словнику наведені металеві сплави зі спеціальними назвами, що набули поширення в промисловості, а також описано властивості і походження назв багатьох металів.
    \ \ \ \ \ Терміни подано п'ятьма мовами: англійською (е), німецькою (d), французькою (f), російською та українською. Визначення і тлумачення даються російською та українською мовами. Словник складається з двох частин: основної — власне термінологічного словника, що містить терміни, їх визначення і тлумачення, і допоміжної — покажчиків до основної частини словника англійською, німецькою і французькою мовами. Терміни російською мовою розташовані за абеткою. Багатоскладові терміни наведені без інверсії.
    \ \ \ \ \ Іншомовні еквіваленти термінів або ідентичні російським, або до них наближені. Їх значення насамперед наводяться до основного, російського терміна. При наявності російських синонімів написання іншомовних еквівалентів наводиться в розділах, до яких відноситься синонім. При цьому визначення терміна російською (українською) мовою не повторюється, а після синоніма робиться посилання на основний термін. У випадку відсутності еквівалентів у будьякій мові ставиться (—). Іншомовні еквіваленти, отримані прямим перекладом з російської мови, позначені (*).
    \ \ \ \ \ При розробці визначень використовувався принцип взаємозалежності похідних термінів від основних: повне визначення дається основному терміну, а у визначенні похідного терміна наводиться тільки та його частина, що має розпізнавальну ознаку, характерну для похідного терміна. Наприклад, визначення поняття "хімікотермічна обробка" є основним стосовно різних видів цієї обробки. Тому визначення цього терміна не повторюється при визначенні інших видів хімікотермічної обробки. Для одержання повного визначення похідних термінів їх необхідно поєднувати з визначеннями основних.
    \ \ \ \ \ При багатозначності певного терміна для визначення галузі його застосування введено умовні скорочення (абревіатури), що наводяться безпосередньо після терміна. Наприклад, запис "пилові відходи (ПМ)" означає, що термін "пилові відходи" поширюється тільки на порошкову металургію (ПМ).Умовні скорочення: К — корозія; ММ — металеві матеріали; ПМ — порошкова металургія; ЗВ — зварювання; Ст — сталі; Т — трибологія; ТТ — тверде тіло; У — утома; Х — хімія; ХТО — хімікотермічна обробка.
    \ \ \ \ \ Допоміжна частина словника містить покажчики термінів англійською, французькою і німецькою мовами і призначена для полегшення пошуку потрібного терміна відповідною мовою в основній частині словника. Терміни розташовано без інверсії за абеткою. Після кожного терміна зазначено сторінку, на якій він наведений в основній частині словника.
    \ \ \ \ \ Термінологічний словник розроблено на основі аналізу ДОСТов, спеціальних закордонних видань з термінології, підручників і оригінальної літератури з металознавства, матеріалів періодичної преси, а також загальних і спеціальних англоросійських і німецькоросійських словників. Автори будуть вдячні за будьякі пропозиції щодо поліпшення видання.
    \ \ \ \ \ Авторський колектив висловлює глибоку вдячність Зінаїді Володимирівні Ігнатьєвій за допомогу в підготовці словника до видання, а також співробітникам видавництва "Мотор-Січ" за здійснення проекту видання термінологічного словника українською мовою.

    Термінологічний Словник "Метали" > _about

  • 112 Monat

    m (-(e)s, -e)
    ме́сяц

    der vórige Mónat — про́шлый ме́сяц

    der letzte Mónat — после́дний ме́сяц

    der nächste Mónat — сле́дующий ме́сяц

    ein schöner Mónat — прекра́сный ме́сяц

    ein wármer Mónat — тёплый ме́сяц

    ein kálter Mónat — холо́дный ме́сяц

    Jánuar ist der érste Mónat des Jáhres — янва́рь - пе́рвый ме́сяц го́да

    es war der schönste Mónat des Jáhres — э́то был са́мый лу́чший ме́сяц го́да

    der Augúst ist mir der líebste Mónat — а́вгуст мой са́мый люби́мый ме́сяц

    sie verbráchte dort éinen gánzen Mónat — она́ провела́ там це́лый ме́сяц

    ánderthálb Mónate — полтора́ ме́сяца

    víele Mónate — мно́го ме́сяцев

    Mónate und Jáhre vergíngen — проходи́ли ме́сяцы и го́ды

    das Kind ist drei Mónate alt — ребёнку три ме́сяца

    er hat méhrere Mónate im Áusland verbrácht — он провёл не́сколько ме́сяцев за грани́цей

    zwei Mónate lang — в тече́ние двух ме́сяцев

    er árbeitete darán éinen hálben Mónat lang — он рабо́тал над э́тим в тече́ние полуме́сяца

    álle drei Mónate [jéden drítten Mónat] besúchte er die Éltern — ка́ждые три ме́сяца [оди́н раз в три ме́сяца] он навеща́л свои́х роди́телей

    am Ánfang, am Énde díeses Mónats — в нача́ле, в конце́ э́того ме́сяца

    es war gégen Énde des vórigen Mónats — э́то бы́ло (приблизи́тельно) в конце́ про́шлого ме́сяца

    in díesem Mónat — в э́том ме́сяце

    im Mónat Jánuar — в январе́ (ме́сяце)

    es gescháh im vórigen Mónat [vórigen Mónat] — э́то произошло́ [случи́лось] в про́шлом ме́сяце

    nächsten [im nächsten] Mónat kommt er zurück — в сле́дующем ме́сяце он вернётся

    er kommt in zwei Mónaten zurück — он вернётся че́рез два ме́сяца

    héute in éinem Mónat begínne ich zu studíeren — ро́вно че́рез ме́сяц я начина́ю учи́ться (в ву́зе)

    er míetete díeses Haus für drei Mónate — он снял э́тот дом на́ три ме́сяца

    Mónat für Mónat — ме́сяц за ме́сяцем, из ме́сяца в ме́сяц

    nach drei Mónaten [drei Mónate später] starb er — че́рез три ме́сяца [три ме́сяца спустя́] он у́мер

    er ántwortete erst nach zwei Mónaten auf den Brief — он отве́тил на письмо́ то́лько че́рез два ме́сяца

    vor ánderthálb Mónaten bestánd sie íhre Prüfungen — полтора́ ме́сяца тому́ наза́д она́ сдала́ свои́ экза́мены

    héute vor éinem Mónat kam sie nach Berlín — ро́вно ме́сяц тому́ наза́д она́ прие́хала в Берли́н

    er wóllte über zwei Mónate im Áusland bléiben — он намерева́лся пробы́ть за грани́цей бо́лее двух ме́сяцев

    sie ist im fünften Mónat — она́ на пя́том ме́сяце (бере́менности)

    Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > Monat

  • 113 abroad

    1) за грани́цей

    it's much cheaper abroad — э́то гора́здо деше́вле за грани́цей

    2) за грани́цу

    go abroad — пое́хать за грани́цу

    The Americanisms. English-Russian dictionary. > abroad

  • 114 under

    1. prep
    1) под (указывает на расположение одного предмета ниже другого либо под поверхностью чего-л.)
    2) под (указывает на нахождение под властью, контролем, командованием кого-л.)

    under the rule — под вла́стью

    3) под (указывает на имя, под которым кто-л. выступает, пишет)

    publish under an assumed name — публикова́ться под псевдони́мом

    ... acres under wheat... — а́кров под пшени́цей (за́нято пшени́цей)

    5) при, по, согла́сно, в соотве́тствии с

    permissible under contract — допуска́ется контра́ктом

    under modern conditions — при совреме́нных усло́виях

    6) в, под, при (указывает на нахождение в каких-л. условиях)

    under repair — в ремо́нте, ремонти́руется

    under discussion — обсужда́ется

    7) ме́ньше ( чем); ни́же, до (о стоимости, ранге, возрасте, количестве и т.п.)

    under a mile from here — отсю́да ме́ньше ми́ли

    children under 14 are not admitted — де́ти до 14 лет не допуска́ются

    no one under a colonel — никто́ ни́же полко́вника по зва́нию

    - under age
    - under arrest
    - under construction
    - under cover
    - under fire
    - under lock and key
    - under one's belt
    - under one's heel
    - under one's nose
    - under orders
    - under protest
    - under the circumstances
    - under the counter
    - under the hammer
    - under the sun
    - under the wire
    - keep under wraps
    2. ad

    get under — поле́зть вниз

    be buried under by an avalanche — быть засы́панным сне́жной лави́ной

    - go under
    - be out from under
    - be snowed under

    The Americanisms. English-Russian dictionary. > under

  • 115 ten

    [тен]
    цей, той

    Słownik polsko-ukraiński > ten

  • 116 Auslandsdeutsche

    Auslandsdeutsche sub m, f не́мец, живу́щий за грани́цей; не́мка, живу́щая за грани́цей (вне Герма́нии, А́встрии и Швейца́рии)

    Allgemeines Lexikon > Auslandsdeutsche

  • 117 Auslandsvertretung

    Auslandsvertretung f представи́тельство за грани́цей; филиа́л (фи́рмы) за грани́цей

    Allgemeines Lexikon > Auslandsvertretung

  • 118 Ausland

    зарубе́жные стра́ны. umg ohne Attr заграни́ца. das befreundete [benachbarte] Ausland дру́жественные [сосе́дние] зарубе́жные стра́ны. das kapitalistische Ausland капиталисти́ческие стра́ны. das Ausland interessiert sich für etw. за рубежо́м интересу́ются чем-н. aus dem Ausland из-за грани́цы, из зарубе́жных стран. Pressestimmen aus dem Ausland о́тклики зарубе́жной печа́ти <пре́ссы>, о́тклики в зарубе́жной печа́ти <пре́ссе>. er[sie] stammt aus dem Ausland он [она́] иностра́нец [иностра́нка]. für das Ausland для зарубе́жных стран [заграни́цы]. im Ausland за грани́цей, за рубежо́м. ins Ausland за грани́цу. mit dem Ausland с зарубе́жными стра́нами [заграни́цей]. vom Ausland из-за грани́цы, из-за рубежа́

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Ausland

  • 119 Auslandsdeutsche

    der Auslandsdeutsche не́мец, прожива́ющий <живу́щий> за грани́цей. die Auslandsdeutsche не́мка, прожива́ющая <живу́щая> за грани́цей

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Auslandsdeutsche

  • 120 Auslandsstudium

    учёба за грани́цей. ein Auslandsstudium aufnehmen начина́ть нача́ть учи́ться за грани́цей

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Auslandsstudium

См. также в других словарях:

  • цей — [цей] ц ого/, ц оуму/, цим, (на) ц о/му/ц ім; ж. ц а, ц ійе/йі, ц ій, ц ійе/йу, (на) ц ій; с. це, ц ого/; мн. ц і, цих …   Орфоепічний словник української мови

  • цей — займенник …   Орфографічний словник української мови

  • Цей — Цей, горноклиматическая курортная местность в Северной Осетии, в Алагирском районе, в 60 км от г. Алагир. Расположена на склоне Большого Кавказа, у подножия горы Адайхох, в ущелье р. Цейдон, на высоте 1910—2200 м. Средние температуры января  …   Словарь "География России"

  • Цей — Гора Монах 2990 м …   Википедия

  • Цей — Содержание 1 География 1.1 Транспорт 1.2 Жильё 1.3 Полезная информация 2 Альпинистские объекты 2.1 Главный Кавказский хребет …   Энциклопедия туриста

  • цей — ця, це, займ. вказ. 1) Указує на особу, предмет, що перебуває поблизу кого , чого небудь, найближчий у просторі порівняно з іншим, більш віддаленим; прот. той. || у знач. ім. цей, цього/, ч.; ця, ціє/ї, ж.; це, цього/, с.; мн. ці, цих. Уживається …   Український тлумачний словник

  • Цей, альплагерь — Цей находится в 90 километрах от города Владикавказа в Цейском ущелье. Лагерь ориентирован на молодых горнолыжников, альпинистов и просто любителей круглогодичного отдыха, предпочитающих экономный и демократичный вариант размещения, питания и… …   Энциклопедия туриста

  • Цей, Ибрагим Салехович — У этого термина существуют и другие значения, см. Цей. Цей, Ибрагим Салехович Цэй Ибрахьим Дата рождения: 11 января 1890(1890 01 11) Место рождения: аул Шенджий, Кубан …   Википедия

  • Цей, вершина — Вершина Восточного Кавказа. Расположена в Цейском хребте. Высота 4260 метра. Маршруты 1. Цей по Западному гребню, 1Б 2. Цей по Северо Восточному склону, 1Б Категория: Цей …   Энциклопедия туриста

  • Цей — 363225, Северной Осетия Алания Республики, Алагирского …   Населённые пункты и индексы России

  • Цей, Андрей — начальник русского отряда в Малороссии; 1676 г. полк. {Половцов} …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»