царств

1) General subject: bacterium, bug, germ, microbe

2) Medicine: microorganism, microzoon, organism

3) Information technology: bacterium (разновидность компьютерного вируса, многократно размножающаяся вплоть до заражения всех программ системы)

4) Genetics: microbe (организм, не различимый невооружённым взглядом; впервые М. выявлены в XVII в А. Левенгуком; большинство М. - одноклеточные организмы из различных царств, относящихся как к про-, так и к эукариотам), microorganism (организм, не различимый невооружённым взглядом; впервые М. выявлены в XVII в А. Левенгуком; большинство М. - одноклеточные организмы из различных царств, относящихся как к про-, так и к эукариотам)

5) Ecology: microgerm

6) Aviation medicine: microorganism ( us)

1) General subject: Kings рел. Третья книга Царств, phone country code United States

2) File extension: Unformatted manual page (Roff/nroff/troff/groff)

1) General subject: pour (one's) heart, get out of system, unburden oneself

2) Bible: pour out (one's) soul (1-я Царств 1:15-16. (словарь М. Загота))

3) Set phrase: bare one's heart

1) Engineering: microbiota (совокупность микрофлоры и микрофауны)

2) Makarov: microbiota (компонент, состоящий из микроорганизмов - прокариот и одноклеточных форм представителей других царств)

зацарювати, запанувати, засісти на царстві. [Поки не в Варшаві запанував над ляхами Понятовський жвавий (Шевч.)]. -ться - (слишком) зацарюватися.

* * *

1) зацарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш

2) перен. запанува́ти

1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];

2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;

3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;

4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].

* * *

1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́влення

2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у

исполнить 1 а) что - виконувати, виконати, чинити, учинити, робити, зробити, сповняти (зап. повнити), сповнити, виповняти, виповнити, (точно) певнити, спевнити що, (до конца) (зап.) доконувати, доконати чого; б) (исправлять) правити, справляти, справити що (якесь діло); в) (отбывать) відбувати, відбути що (різні повинності); г) (осуществлять) здійснювати, здійснити, справджувати, справдити що; д) (держать, соблюдать) додержувати и держати, додержати що и чого (напр. закон, постанови и закону, постанов). [Цю величну ролю наше письменство і по сей день виконує (Єфр.). Перед цілим світом він не побоїться виконати присуд (Грінч.). Він спитав, чи я закон сповняю й не грішу? (Л. Укр.). Не зламати прийшов я, а сповнити (закон) (Єв.). Коли-б Господь сповнив моє жадання (Куліш). Своє діло правив: коли треба подзвонить, свічки посвітить (Кон.). Вони справляли незмірної ваги громадську функцію (Єфр.). Не можна не справити його наказу (Кон.). Співали дуже серйозно, наче одбували якусь святу повинність (Крим.). Отецький заповіт справдив я чесно (Куліш). Розказ (приказание) мій учиніте, вигубіть всі діти в мойому царстві (Чуб. III). Доконавши сего діла, робітники подалися геть (Франко)]. -нять, -нить приговор постановление, приказ, долг, поручение и т. д. - виконувати, виконати присуд, постанову, наказ, обов'язок, доручення и т. д. -нять служебные обязанности - виконувати службові обов'язки. -нять намерение - виконувати, здійснювати намір. -нять заповеди - виконувати, чинити, справляти, сповняти заповіді, заповіти. [Вони-ж твою заповідь чинили (Св. П.)]. -нять, -нить обещание, слово - виконувати, виконати, справляти, справити, справджувати, справдити обіцянку, слово, (сдержать) додержувати, додержати, доконати обіцянки, слова [Рабини справили свою обіцянку (Кон.). Вже де достав, то достав, а свого слова додержав (Н.-Лев.). Справдити обітницю поспішайсь (Грінч.)]. Не -нять обещания - не додержувати обіцянки, (насм.) робити з губи халяву. -нить пьесу - виконати п'єсу. -нить угрозу - здійснити, справдити погрозу. -нить условие - виконати умову. -нять обычай, обряды - виконувати, справляти звичаї, обряди, (с оттенк. сохранять, блюсти) додержувати, пильнувати звичаїв, обрядів. - нять, -нить чью-л. волю, желание - уволяти (-ляю, -ляєш), уволити (-лю, -лиш), чинити, учинити, робити, зробити, виконувати, виконати чию волю, бажання. [Мати й не подумала вволяти синову волю (Крим.). Вволіть мою волю в останній цей час (Грінч.). І він отсе тепер вволив мої бажання (Самійл.). Чини-ж мою волю (Шевч.). Вчиніть мою волю (Липовеч.). Ой, ви чумаченьки, ой, ви молоденькі, зробіть мою волю (Пісня)]. -нять, -нить повинности - відбувати, відбути повинності (відбутки);

2) чем (наполнять) сповняти, сповнити, виповняти и виповнювати, виповнити чого и (реже) чим; срвн. Наполнять. [Сповнив їх серце мудрощами (Св. П.). Смуток сповнив ваше серце (Св. П.)]. Исполняемый - виконуваний, справлюваний, здійснюваний, справджуваний, додержуваний. Исполненный -

1) виконаний, справлений, відбутий, здійснений, справджений, сповнений, спевнений; додержаний; (о воле, желании ещё) уволений, учинений. Это будет -нено в точности - це буде виконано достотно. Это не может быть -нено - цього не можна виконати, зробити; це не здійсненна річ;

2) чем - сповнений, виповнений, повний чого и (реже) чим. [Душа його була сповнена поезії (Крим.)]. -ный скорби, радости - сповнений скорботи, радости.

* * *

Каковой

1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];

2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].

* * *

1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

2) ( в относительном предложении) яки́й

1) спадкоємець (-мця), спадкоємця (-ці, м. р.). [Батьками цивілізації в Европі були давні греки, а спадкоємцями стали усі християнські народи (Доман.). Діти, внуки, небожата - все-ж то адепти, одноідейні спадкоємці Кониськ.)]. Законный -ник - правний (законний) спадкоємець. Прямой -ник - безпосередній (по крови: кревний) спадкоємець;

2) (преемник) наступник. [Країна вся боялась, що вона (королева) умерти може без кревного наступника (Грінч.)]. -ник престола - наступник на престолі (на троні, на царстві); срв. Престолонаследник.

* * *

1) спадкоє́мець, -мця; наслі́дник; ( преемник) насту́пник

2) ( престола) наслі́дник, насту́пник

мест. неопр.

1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), якийсь-то, котрий(сь), один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там, (при имени, фамилии ещё: некто) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище. [Приходив до вас якийсь Шмідт (один якийсь, на прізвище Шмідт), дуже хотів бачити вас (Київ). Такий собі Х. розповідав мені, що… (Брацл.). Багато літ тому я мав за близького приятеля такого м-ра Вільяма Леґрана (Едґ. По)]. В -коем царстве - в якомусь (деякімсь) царстві;

2) (известный) деякий, (определённый) певний. -кое дело - деяка справа. -кая истина - деяка (певна) істина.

* * *

1) (в церкви) престол (-толу);

2) (царский) престол, стіл (р. стола), столець (р. стольця), престолець (-тольця), (трон) трон (-ну), трона. [Галицький Осьмомисле княже Ярославе, на золотім столі своїм ти сидиш у славі (Рудин.). А Саул престол із золота кує (Шевч.)]. Наследник -стола - см. Престолонаследник. Престол перешёл к кому - царство перейшло до кого. Возвести на -стол - поставити на царство. Вступить на -стол - стати на царство, (гал.) засісти трон. [І на царство Лизавета серед ночи стала (Руд.). І з цісарем трон засіла цісарева молода (Гал. пісня)]. Занимать -стол - держати царство, бути на царстві, обіймати трон (престол). Отказаться от -ла - зректися царства.

* * *

-дование наступництво (наступство) на престолі (на царстві), престолонаступництво.

* * *

-дница наступник, -ниця на престолі (на царстві), престолонаступник, -ниця.

* * *

1) (повиновение, покорность) obedience, conformity (to), редко obeyance, библ. obeying

2) (в монастыре - исполнение всякого дела, с отсечением своей воли и своего мышления) work of penance

3) (в соответствии с монастырским уставом подчинение воле настоятеля после принятия послушником обета) obedience