-
1 хут
щастя О. -
2 метох
хутір Г. -
3 метохи
хутір Г. -
4 метохис
хутір Г. -
5 хутра
хутір У-К. -
6 хуторской
хутірськи́й, хутірни́й; хуторя́нський -
7 Односелье
хутір (-тора). -
8 Подмызок
хутірець (-рця). -
9 захолустный
закутній, (переносн.) маломістечковий, хутірський. -ные нравы - маломістечкові, хутірські звичаї. -лая жизнь - хутірське, закутнє життя.* * *глухи́й, закутко́вий, заку́тній -
10 хуторок
уменьш.хутіре́ць, -рця́, хуторе́ць, хутіро́к, -рка́, хуторо́к -
11 hutia
n; зоол. -
12 socage
n; іст.ленний селянський хутір, володіння яким покладало на його власника певні повинності на користь феодала -
13 steading
n розм.1) садиба, ферма; хутір2) присадибна будівля3) земельна ділянка -
14 hutia
n; зоол. -
15 socage
n; іст.ленний селянський хутір, володіння яким покладало на його власника певні повинності на користь феодала -
16 выселок
висілок (р. -лку), хутір (р. -тора); (вблизи селения) присілок (р. -лку).* * *виселок, -сілкавы́селки — мн. висілки, -ків
-
17 дача
1) давання, подача (р. -чі);2) дача (р. -чі); (неточно, мыза) хутір (р. хутора).* * *I( действие) дава́нняII( загородный дом) да́чаIII лес.да́ча -
18 дед
дедушка1) дід (ласк. дідусь, дідусик, дідусю, дідусенько, дідунь, дідуньо, дідунечко). [Ми влітку їздимо було до дідуся на хутір];2) (старик) дід (ув. дідуган, дідуга, дідище, дідора, дідур; пренебр. дідисько). Дедом быть - дідувати. [Ми будемо дідувати, по пасіках жити].* * *дід; дідуга́нёлочный \дед — яли́нковий дід
рожде́ственский \дед — різдвя́ний дід
-
19 дом
1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].* * *1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́мужило́й \дом — житлови́й буди́нок
2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́хана дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)
отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка
3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рствовести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)
всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)
4) (династия, род, фирма)изда́тельський \дом — видавничий дім; дім
5) ( учреждение) буди́нок, дім\дом культу́ры — буди́нок культу́ри
-
20 заносить
занестиI. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.* * *I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти
См. также в других словарях:
Хут — (нем. Huth) немецкая фамилия. Известные носители Хут, Роберт (р. 1984) немецкий футболист. Хут, Фриц (1908 1980) немецкий валторнист и музыкальный педагог … Википедия
ХУТ — Месяц февраль. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
ХУТ — ХТ ХУТ ХуТ «Хизб ут Тахрир» партия Кыргызстан, полит. ХУТ Источник: http://www.rbcdaily.ru/news/person/index.shtml?2005/03/21/200549 ХТ ХУТ ХуТ «Хизб ут Тахрир» партия … Словарь сокращений и аббревиатур
хут. — х. хут. хутор х. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. хут. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
хутірський — [хут ірс ки/й] м. (на) ко/му/ к і/м, мн. к і/ … Орфоепічний словник української мови
Хут-Юган — Характеристика Длина 10 км Бассейн Карское море Водоток Устье Русь Юган · Местоположение 11 км по левому берегу Расположение … Википедия
хутірський — прикметник хутірський прикметник хутірський прикметник … Орфографічний словник української мови
хутірець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
хутірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хутірок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Хутірське — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
