художній+образ

См. также в других словарях:

• художній — я, є. 1) Який стосується мистецтва, відтворення дійсності в образах. Художнє слово. Художній фільм. •• Худо/жня самодія/льність одна з форм народної творчості; виконання творів мистецтва перев. аматорськими колективами. 2) Який стосується… …   Український тлумачний словник

• образ — I [о/браз] за, м. (на) з і, мн. образи/, образ і/ў два о/бразие (ікона) II [о/браз] зу, м. (на) з і, мн. зие, з іў (обличчя, постать, художній засіб, тип) …   Орфоепічний словник української мови

• образ — I 1) (узагальнений характер, створений письменником, митцем), художній засіб, тип, типаж, постать 2) (зовнішній вигляд / зовнішність когось, що виникає в пам яті / уяві), подоба, подобизна II ▶ див. обличчя, подоба I, портрет 1) III див. ікона …   Словник синонімів української мови

• образ — 1 іменник чоловічого роду ікона образ 2 іменник чоловічого роду обличчя, постать, художній засіб, тип …   Орфографічний словник української мови

• характер — у, ч. 1) Сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності; вдача. || зі сл. добрий, м який, поганий, важкий, крутий і т. ін. Загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних… …   Український тлумачний словник

• невиразний — 1) (який не чітко вирізняється, якого погано видно), нечіткий, неясний; безформний, розпливчастий, пливкий, хисткий (який не має чітких обрисів); розмитий, змазаний (про зображення чого н., колір, розпис тощо); тьмяний, туманний, примарний (який… …   Словник синонімів української мови

• алегорія — ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. || Вислів, що виражає абстрактне поняття через конкретний художній образ …   Український тлумачний словник

• постать — I і, ж. 1) кого; чия.Зовнішній вигляд, обриси тіла людини. || перев. з означ. Тіло, тулуб, стан кого небудь. || Будова тіла; статура. 2) перев. у функції підмета. Якась людина, хтось (звичайно про незнайому людину або про того, кого важко… …   Український тлумачний словник

• вимисел — слу, ч. 1) Те, що вигадане, чого немає в дійсності. 2) літ. Те, що створене уявою, фантазією письменника, один із засобів творення художніх образів і картин життя …   Український тлумачний словник

• зображальний — а, е. Стос. до зображання. •• Зобража/льне мисте/цтво мистецтво створення художніх образів на площині та в просторі …   Український тлумачний словник

• конструктивізм — у, ч. 1) Один із найпоширеніших напрямів (перев. західноєвропейської) архітектури початку 20 ст., пов язаний із застосуванням індустріальної техніки, будівельних матеріалів і конструкцій; заперечував архітектурну спадщину, роль національних… …   Український тлумачний словник