-
41 всякий
всяк1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].* * *мест. -
42 генератор
( колебаний) driver, emitter, energizer, oscillator, generator, producer* * *генера́тор м.1. ( электромашинный) generatorвключа́ть генера́тор на нагру́зку — cause a generator to pick up (the) loadгенера́тор возбужда́ется — the generator builds upв слу́чае вы́хода генера́тора из стро́я … — upon loss of a generator …генера́тор выде́рживает нагру́зку (напр. номинальную) [m2]в тече́ние … — the generator carries its (e. g., rated) load for …генера́тор искри́т под щё́тками — the generator sparks under the brushesгенера́торы нагружа́ются равноме́рно ( при параллельной работе) — the generators divide the load wellгенера́тор нагру́жен норма́льно ( при параллельной работе) — the generator takes its share of loadгенера́тор начина́ет возбужда́ться — the generator picks upгенера́тор недогру́жен ( при параллельной работе) — the generator takes less than its share of the loadгенера́тор перегру́жен ( при параллельной работе) — the generator takes more than its share of the loadгенера́тор перехо́дит в режи́м электродви́гателя — the generator goes motoringгенера́тор рабо́тает на холосто́м ходу́ — the generator operates at no loadгенера́тор рабо́тает паралле́льно с … — the generator operates in parallel with …разгоня́ть генера́тор — allow a generator to come up to speed, bring up a generator to speedгенера́торы синхронизи́рованы ( при параллельной работе) — the generators are in synchronismсинхронизи́ровать генера́торы по загора́нию ламп — synchronize the generators by the light-lamp method, synchronize lightсинхронизи́ровать генера́торы по погаса́нию ламп — synchronize the generators by the dark-lamp method, synchronize darkста́вить генера́тор под нагру́зку — throw a generator on (the) load1) ( первичный источник колебаний) oscillator2) ( источник сигналов) generatorвозбужда́ть генера́тор — drive an oscillatorзапуска́ть генера́тор — activate [enable, turn on] an oscillatorнастра́ивать генера́тор измене́нием ё́мкости — tune an oscillator capacitively [by varying the tuned-circuit capacitance]настра́ивать генера́тор измене́нием индукти́вности — tune an oscillator inductively [by varying the tuned-circuit inductance]генера́тор начина́ет генери́ровать — the oscillator is kicked into oscillationsотключа́ть генера́тор — disable [turn off] an oscillatorпереводи́ть генера́тор в двухта́ктный режи́м — convert an oscillator to push-pull operationгенера́тор постро́ен на ла́мпе …— the oscillator uses [is based on, is built around] a … valveгенера́тор постро́ен по схе́ме (напр. ёмкостной трёхточки) — the oscillator is (set up as) a … (e. g., Colpitts circuit)генера́тор раска́чивается — the oscillator is building [builds] up (oscillation)синхронизи́ровать генера́тор какой-л. частото́й — lock an oscillator to a frequencyсрыва́ть колеба́ния в генера́торе — quench [turn off] an oscillatorавари́йный генера́тор — emergency generatorасинхро́нный генера́тор — induction generatorацетиле́новый генера́тор — acetylene generatorацетиле́новый генера́тор систе́мы «вода́ на карби́д» — water-to-carbide acetylene generatorацетиле́новый генера́тор систе́мы вытесне́ния — recession(-type) acetylene generatorацетиле́новый генера́тор систе́мы «карби́д в во́ду» — carbide-to-water acetylene generatorацетиле́новый генера́тор систе́мы погруже́ния — dipping(-type) acetylene generatorацетиле́новый генера́тор сухо́го ти́па — dry-residue acetylene generatorаэрозо́льный генера́тор — aerosol generator, foggerбала́нсный генера́тор — balanced oscillatorгенера́тор бегу́щей волны́ — traveling-wave-tube [TWT] oscillatorбесколле́кторный генера́тор — brushless generatorбесщё́точный генера́тор — brushless generatorгенера́тор бие́ний — beat-frequency oscillatorбрызгозащищё́нный [брызгонепроница́емый] генера́тор — splash-proof generatorгенера́тор Ван-де-Гра́афа — Van de Graaf [(electrostatic) belt] generatorвертика́льный генера́тор — vertical-shaft generatorгенера́тор видеочастоты́ — video-frequency signal generatorгенера́тор возбужда́ющих и́мпульсов — drive-pulse generator, driverвольтодоба́вочный генера́тор — booster (generator)вспомога́тельный генера́тор — auxiliary generatorгенера́тор вызывно́го то́ка — ringing generatorгенера́тор высо́кой частоты́1. (исходный или задающий источник в. ч. колебаний) radio-frequency oscillator2. (блок, включающий задающий в. ч. генератор, усилители, множители частоты и т. п.) radio-frequency generatorга́нновский генера́тор — Gunn(-effect) oscillatorгенера́тор гармо́ник ( не путать с генера́торами гармони́ческих или синусоида́льных колеба́ний) — harmonic generator (not to be confused with a harmonic or sinusoidal oscillator)гетерополя́рный генера́тор — cross-field [heteropolar] generatorгла́вный генера́тор мор. — propulsion generatorгенера́тор гла́вных синхронизи́рующих и́мпульсов — master clockгомополя́рный генера́тор — homopolar generatorгоризонта́льный генера́тор — horizontal-shaft generatorдвухко́нтурный генера́тор — tuned-input, tuned-output oscillatorдвухполя́рный генера́тор — bipolar generatorдвухта́ктный генера́тор — push-pull oscillatorджозефсо́новский генера́тор — Josephson sourceдиапазо́нный генера́тор — variable-frequency oscillator, VFOдинатро́нный генера́тор — dynatron oscillatorдугово́й генера́тор — arc converterё́мкостно-резисти́вный генера́тор — RC-oscillatorзадаю́ший генера́тор — master oscillatorгенера́тор заде́ржанных и́мпульсов — delayed pulse oscillatorгенера́тор заде́ржки — delay generatorгенера́тор за́днего полустро́ба — late-gate generatorзакры́тый генера́тор — (totally) enclosed generatorзапира́ющий генера́тор — blanking-pulse generatorзаря́дный генера́тор — charging generatorзвуково́й генера́тор — audio-signal [tone] generatorгенера́тор звуково́й частоты́ — audio-signal [tone] generator, audio(-frequency) oscillatorгенера́тор звуково́й частоты́, вызывно́й — voice-frequency ringing generator, low-frequency signalling setзу́ммерный генера́тор — buzzer oscillatorизмери́тельный генера́тор — ( без модуляции выходного сигнала) test oscillator; ( с модуляцией выходного сигнала) signal generatorгенера́тор и́мпульсного напряже́ния — high-voltage impulse generatorгенера́тор и́мпульсного то́ка — surge current generatorи́мпульсный генера́тор (источник колебаний, генерирующий под воздействием собственных или внешних импульсов) — pulse oscillatorи́мпульсный, хрони́рованный генера́тор — timed pulse oscillatorгенера́тор и́мпульсов (любой источник управляемых последовательностей импульсов, в том числе механический, электромеханический, электронный и т. п.) — pulse generator, pulserгенера́тор и́мпульсов за́данной фо́рмы — pulse waveform generatorгенера́тор и́мпульсов, маломо́щный — low-level pulserгенера́тор и́мпульсов, ма́тричный — matrix-type pulse generatorгенера́тор и́мпульсов, мо́щный — power pulserгенера́тор и́мпульсов, электро́нный — electronic pulse generatorгенера́тор инду́кторного вы́зова — subharmonic generator, ringing converterинду́кторный генера́тор — inductor generatorинтегра́льный генера́тор — integrated(-circuit) oscillatorинтерполяцио́нный генера́тор — interpolation oscillatorискрово́й генера́тор ( напр. для индукционного нагрева) — spark-gap converter (e. g., for induction heating)генера́тор ка́дровой развё́ртки — vertical-scanning [frame-scan, frame-sweep, vertical sweep] generator [circuit]калибро́вочный генера́тор — calibration oscillatorкамерто́нный генера́тор — tuning-fork oscillatorгенера́тор кача́ющейся частоты́ [ГКЧ] — sweep-frequency [swept-frequency] generator; ( без конкретизации типа) swept-signal sourceгенера́тор кача́ющейся частоты́ осуществля́ет кача́ние ( в пределах нужного диапазона) — the swept-frequency source sweeps (across the frequency range of interest)квадрату́рный генера́тор — quadrature oscillatorква́нтовый генера́тор — quantum-mechanical oscillatorква́нтовый генера́тор ИК-диапазо́на — infrared [IR] laser, iraserква́нтовый, опти́ческий генера́тор [ОКГ] — laser (см. тж. лазер)ква́нтовый, опти́ческий генера́тор бегу́щей волны́ — travelling wave laserква́нтовый, опти́ческий жи́дкостный генера́тор — liquid laserква́нтовый, опти́ческий и́мпульсный генера́тор — pulse(d) laserква́нтовый, опти́ческий инжекцио́нный генера́тор — injection laserква́нтовый, опти́ческий ио́нный генера́тор — ion(ic) (gas) laserква́нтовый, опти́ческий комбинацио́нный генера́тор — Raman laserква́нтовый, опти́ческий молекуля́рный генера́тор — molecular laserква́нтовый, опти́ческий монои́мпульсный генера́тор — giant-pulse laserква́нтовый, опти́ческий генера́тор на пигме́нтах — dye laserква́нтовый, опти́ческий генера́тор на руби́не — ruby laserква́нтовый, опти́ческий генера́тор на стекле́ с неоди́мом — Nd glass laserква́нтовый, опти́ческий полупроводнико́вый генера́тор — semiconduction laserква́нтовый, опти́ческий регенерати́вный генера́тор — cavity laserква́нтовый, опти́ческий генера́тор с модуля́цией добро́тности — Q-switched laserква́нтовый, опти́ческий генера́тор с непреры́вным режи́мом генера́ции — CW laserква́нтовый, опти́ческий генера́тор с электро́нной нака́чкой — electron-beam-pumped laserква́нтовый, опти́ческий твердоте́льный генера́тор — solid-state laserква́нтовый, опти́ческий хими́ческий генера́тор — chemical laserква́нтовый генера́тор СВЧ(-диапазо́на) — maser (см. тж. мазер)ква́нтовый генера́тор СВЧ, акусти́ческий — acoustic maserква́нтовый генера́тор СВЧ, га́зовый — gas maserква́нтовый генера́тор СВЧ, и́мпульсный — pulse(d) maserква́нтовый генера́тор СВЧ не аммиа́ке — ammonia gas maserква́нтовый генера́тор СВЧ на осно́ве циклотро́нного резона́нса — cyclotron resonance [electron cyclotron] maserква́нтовый генера́тор СВЧ на порошке́ — powder maserква́нтовый генера́тор СВЧ на пучке́ моле́кул — molecular-beam maserква́нтовый генера́тор СВЧ на руби́не — ruby maserква́нтовый генера́тор СВЧ, полупроводнико́вый — semiconductor maserква́нтовый генера́тор СВЧ, регенерати́вный — cavity maserква́нтовый генера́тор СВЧ, регенерати́вный отража́тельный — reflection-type cavity maserква́нтовый генера́тор СВЧ, регенерати́вныйпроходно́й генера́тор — transmission-type cavity maserква́нтовый генера́тор СВЧ, полупроводнико́вый — semiconductor maserква́нтовый генера́тор СВЧ с интерферо́метром Фабри́—Перо́ — Fabry-Perot maserква́нтовый генера́тор СВЧ с опти́ческой нака́чкой — optically pumped maserква́нтовый генера́тор СВЧ, твердоте́льный — solid-state maserква́нтовый генера́тор СВЧ, фоно́нный — phonon maserква́нтовый генера́тор с нака́чкой ла́зером — laser pumped maserква́нтовый генера́тор субмиллиметро́вого диапазо́на — submillimeter (wave) maser, smaserква́рцевый генера́тор — crystal oscillatorклистро́нный генера́тор1. (источник сигнала, подсоединён прямо к волноводу) klystron generator2. (источник высокочастотных колебаний, напр. гетеродин) klystron oscillatorкогере́нтный генера́тор — coherent oscillator, Cohoгенера́тор (колеба́ний) с вне́шним возбужде́нием — radio-frequency [r.f.] power amplifierкольцево́й генера́тор — ring oscillatorгенера́тор компенса́ции парази́тных сигна́лов передаю́щей тру́бки тлв. — shading generatorгенера́тор компенса́ции тё́много пятна́ тлв. — shading(-correction) generatorгенера́тор коро́тких и́мпульсов — narrow-pulse generatorла́мповый генера́тор — брит. valve oscillator; амер. vacuum-tube oscillatorгенера́тор лине́йно-возраста́ющего напряже́ния ( [m2]то́ка) — saw-tooth (voltage, current) generatorгенера́тор лине́йно-па́дающего напряже́ния ( [m2]то́ка) — phantastronмагнетро́нный генера́тор — magnetron oscillatorмагнитогидродинами́ческий генера́тор — magnetohydrodynamic [MHD] generator, magneto-fluid-dynamic [MFD] generatorмагнитогидродинами́ческий генера́тор на неравнове́сной пла́зме — non-equilibrium magnetohydrodynamic generatorмагнитострикцио́нный генера́тор — magnetostriction oscillatorмагнитоэлектри́ческий генера́тор — permanent-magnet generatorгенера́тор масшта́бных ме́ток да́льности — calibration mark(er) generatorгенера́тор ме́ток вре́мени — time-mark generatorгенера́тор ме́ток да́льности — range-mark(er) generatorмногото́ковый генера́тор — multiple-current generatorгенера́тор, модели́рующий диагра́мму напра́вленности — beam-pattern generatorмолекуля́рный генера́тор — molecular-beam maserнадтона́льный генера́тор (в синтезаторах частоты, возбудителях дискретного спектра и т. п.) — interpolation oscillatorгенера́тор нака́чки — pump oscillator; ( параметрического усилителя) pumpгенера́тор на кре́мниевом дио́де, транзи́сторах, R и C и т. п. — silicon-diode, transistor, RC-, etc. oscillatorгенера́тор на то́пливных элеме́нтах — fuel-cell generatorгенера́тор незатуха́ющих колеба́ний — continuous-wave [CW] oscillatorгенера́тор нейтро́нов — neutron generatorгенера́тор несу́щей частоты́ — ( в ВЧ телефонии) carrier oscillator; ( в системах на боковых частотах) carrier generatorнеявнопо́люсный генера́тор — implicit-pole generatorгенера́тор ни́зкой частоты́ — audio(-frequency) oscillator; audio signal generatorгенера́тор одино́чных и́мпульсов — single-pulse generatorопо́рный генера́тор ( в синтезаторах частоты и возбудителях дискретного спектра) — frequency standard (assembly)опо́рный генера́тор явля́ется исто́чником высокостаби́льной опо́рной частоты́, на осно́ве кото́рой получа́ются все остальны́е часто́ты, испо́льзуемые в радиоста́нции — the frequency standard produces an accurate, stable reference frequency upon which all frequencies used in the radio set are basedгенера́тор па́ра — steam generatorпараметри́ческий генера́тор — parametric oscillatorгенера́тор па́чек и́мпульсов — pulse-burst [series] generatorпеда́льный генера́тор — foot-operated [pedal] generatorгенера́тор пе́ны горн. — froth generatorгенера́тор пере́днего полустро́ба — early-gate generatorгенера́тор переме́нного то́ка — alternating current [a.c.] generator, alternatorгенера́тор переме́нного то́ка, многочасто́тный — multifrequency alternatorгенера́тор пилообра́зного напряже́ния ( [m2]то́ка) — saw-tooth voltage (current) generatorгенера́тор пла́вного диапазо́на — variable frequency oscillator, VFOпла́зменный генера́тор — plasma oscillatorгенера́тор пла́змы, дугово́й — arc plasma generatorгенера́тор повы́шенной частоты́ — rotary frequency changer, rotary changer converterгенера́тор погружно́го исполне́ния — submerged [submersible] generatorпогружно́й генера́тор — submerged [submersible] generatorгенера́тор постоя́нного то́ка — direct-current [d.c.] generatorгенера́тор по схе́ме ё́мкостной трёхто́чки — Colpitts oscillatorгенера́тор по схе́ме индукти́вной трёхто́чки — Hartley oscillatorгенера́тор по схе́ме моста́ Ви́на — Wien-bridge oscillatorгенера́тор по схе́ме Ше́мбеля — electron-coupled oscillator, ECOгенера́тор преры́вистого де́йствия — chopping oscillatorгенера́тор прямоуго́льных и́мпульсов — square-wave generatorгенера́тор псевдослуча́йной после́довательности — PR sequence generatorгенера́тор пусковы́х и́мпульсов — trigger(-pulse) generatorгенера́тор равновероя́тных цифр — equiprobable number generatorгенера́тор развё́ртки — брит. time-base (generator), time-base circuit; амер. sweep generatorгенера́тор развё́ртки да́льности — range-sweep generatorреакти́вный генера́тор — reluctance generatorрезе́рвный генера́тор — stand-by generatorрелаксацио́нный генера́тор — relaxation oscillatorгенера́тор релаксацио́нных колеба́ний — relaxation oscillatorреле́йный генера́тор — relay pulse generatorсамовозбужда́ющийся генера́тор — self-excited generatorсамохрони́рующийся генера́тор — self-pulsed oscillatorгенера́тор сантиметро́вого диапазо́на — SHF oscillatorгенера́тор с вну́тренней самовентиля́цией — built-in-fan-cooled generatorгенера́тор с водоро́дным охлажде́нием — hydrogen-cooled generatorгенера́тор СВЧ ( не путать с генера́тором сантиметро́вого диапазо́на) — microwave oscillator (not to be confused with SHF oscillator)сельси́нный генера́тор — synchro generatorгенера́тор се́тки часто́т — (frequency) spectrum generatorгенера́тор се́тки часто́т с ша́гом 10 кГц — a 10 kHz spectrum generatorгенера́тор сигна́лов — signal generatorгенера́тор сигна́лов, часто́тно-модули́рованный — FM signal generatorгенера́тор си́мволов — symbol generatorгенера́тор синусоида́льных колеба́ний ( не путать с генера́тором гармо́ник) — harmonic [sinusoidal] oscillator (not to be confused with harmonic generator)генера́тор синхрои́мпульсов тлв. — synchronizing(-signal) [sync] generatorсинхро́нный генера́тор1. эл. synchronous generator2. радио, тлв. locked oscillatorгенера́тор с и́скровым возбужде́нием — spark-excited oscillatorгенера́тор с ква́рцевой стабилиза́цией — crystal-controlled oscillatorгенера́тор с колеба́тельным ко́нтуром в цепи́ ано́да — брит. tuned-anode oscillator; амер. tuned-plate oscillatorгенера́тор с колеба́тельным ко́нтуром в цепи́ ано́да и се́тки — брит. tuned-anode, tuned-grid [TATG] oscillator; амер. tuned-grid, tuned-plate [TGTP] oscillatorгенера́тор с колеба́тельным ко́нтуром в цепи́ се́тки — tuned-grid oscillatorгенера́тор случа́йных сигна́лов ( в информационных системах) — random-signal generatorгенера́тор случа́йных собы́тий — random event generator, randomizerгенера́тор случа́йных чи́сел мат. — random number generator, randomizerгенера́тор с нару́жной самовентиля́цией — built-in blower-cooled generatorгенера́тор с незави́симым возбужде́нием1. эл. separately excited generator2. радио r.f. power amplifierгенера́тор с незави́симым охлажде́нием — separate fan-cooled generatorгенера́тор с непо́лным включе́нием колеба́тельного ко́нтура — tapped-down oscillatorгенера́тор с нея́вно вы́раженными полюса́ми — non-salient pole generatorгенера́тор со́бственных нужд (станции, подстанции и т. п.) — house generatorгенера́тор со скоростно́й модуля́цией — velocity-modulated oscillatorгенера́тор со сме́шанным возбужде́нием — compound generatorгенера́тор с отрица́тельной крутизно́й — negative-transconductance oscillatorгенера́тор с отрица́тельным сопротивле́нием — negative-resistance oscillatorгенера́тор с паралле́льным возбужде́нием — shunt(-wound) generatorгенера́тор с попере́чным по́лем — cross-field [heteropolar] generatorгенера́тор с после́довательным возбужде́нием — series(-wound) generatorгенера́тор с посторо́нним возбужде́нием — r.f. power amplifierгенера́тор с постоя́нными магни́тами — permanent magnet generatorгенера́тор с продо́льным по́лем — homopolar generatorгенера́тор с протяжё́нным взаимоде́йствием — extended interaction oscillatorгенера́тор срыва́ющей частоты́ — quench(ing) oscillatorгенера́тор с самовозбужде́нием ( автогенератор) — self-excited [feedback] oscillatorгенера́тор, стабилизи́рованный ква́рцем — crystal-controlled oscillatorгенера́тор, стабилизи́рованный ли́нией — line-controlled oscillatorгенера́тор станда́ртных сигна́лов — standard-signal generatorгенера́тор с тормозя́щим по́лем — retarding-field [positive-grid] oscillatorстоя́ночный генера́тор мор. — harbour generatorгенера́тор строб-и́мпульсов — gate generatorгенера́тор стро́чной развё́ртки — horizontal-scanning [line-scan, line-sweep, horizontal-sweep] generator [circuit]стру́йный генера́тор — fluid oscillatorгенера́тор ступе́нчатой фу́нкции — step-function generatorгенера́тор субгармо́ник — subharmonic generatorгенера́тор с фа́зовым сдви́гом — phase-shift oscillatorгенера́тор с часто́тной модуля́цией — frequency-modulated oscillatorгенера́тор с электро́нной перестро́йкой частоты́ — voltage-tuned oscillatorгенера́тор с я́вно вы́раженными по́люсами — salient-pole generatorгенера́тор та́ктовых и́мпульсов — clock pulse-generatorтахометри́ческий генера́тор — tacho(meter-)generatorтвердоте́льный генера́тор — solid-state oscillatorтеплово́й генера́тор — heat generatorтермоаэрозо́льный генера́тор — thermal aerosol generatorтермоэлектри́ческий генера́тор — thermoelectric generatorтермоэлектри́ческий, изото́пный генера́тор — isotopic thermoelectric generatorтермоэлектро́нный генера́тор — thermionic generator, thermionic converterтиратро́нный генера́тор — thyratron oscillatorгенера́тор тона́льного вы́зова — ( без конкретизации частоты) v.f. [voice-frequency] ringer; ( c точным указанием частоты) 2100-Hz ringer; 500-Hz ringerтранзитро́нный генера́тор — transitron oscillatorтрёхто́чечный генера́тор ( обобщённое название) — impedance voltage divider oscillatorтрёхто́чечный генера́тор с ё́мкостной обра́тной свя́зью — Colpitts oscillatorтрёхто́чечный генера́тор с индукти́вной обра́тной свя́зью — Hartley oscillatorтрёхфа́зный генера́тор — three-phase generatorгенера́тор уда́рного возбужде́ния — shock-excited oscillatorгенера́тор уда́рных волн ав. — shock-wave generatorгенера́тор у́зких строб-и́мпульсов — narrow gate [strobe-pulse] generatorу́ксусный генера́тор — vinegar generatorультразвуково́й генера́тор — ultrasonic generatorультразвуково́й генера́тор для сня́тия на́кипи — ultrasonic descalerуниполя́рный генера́тор — homopolar [unipolar] generatorгенера́тор, управля́емый напряже́нием — voltage-controlled oscillator, VCOфотоэлектри́ческий генера́тор — photoelectric generatorгенера́тор Хо́лла — Hall generatorгенера́тор хрони́рующий генера́тор — timing oscillatorгенера́тор чи́сел — number generatorгенера́тор ЧМ ( для измерений методом качающейся частоты) — sweep generator, swept-signal sourceгенера́тор широ́ких строб-и́мпульсов — wide gate [strob-pulse] generatorгенера́тор шу́ма — noise generatorэквивале́нтный генера́тор напряже́ния — constant-voltage generator (Thevenin equivalent)эквивале́нтный генера́тор то́ка — constant-current generator (Norton equivalent)электростати́ческий генера́тор — electrostatic generatorэлектростати́ческий, ле́нточный генера́тор — belt-type electrostatic generatorэлектростати́ческий, ро́торный генера́тор — rotary electrostatic generatorэлектрофо́рный генера́тор — influence machineэтало́нный генера́тор — reference [standard] oscillatorявнопо́люсный генера́тор — explicit-pole generator* * * -
43 быть
бути. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) - єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. - єсте и 3 мн. ч. - суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься. Быть чем, в качестве чего - бути за що. [Бути за свідка. Бути за вчителя]. Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -увати, -ювати - батькувати (быть отцом), учителювати (быть учителем). Быть может, чего доброго - бува. Может быть - може, мабуть. Как быть? - що робити? як його бути? Так и быть - гаразд, добре, нехай так, сількись. Надо быть (надо полагать) - мабуть, може, либонь, мабуть чи не так. Должно быть - певно, мабуть, мабуть чи не… [Він мабуть чи не ходив туди - он должно быть ходил туда]. Стало быть - значить, виходить, отже. Быть посему - так має бути. Быть после кого - постати по кому. [Маю все те зіставити другому, хто постане по мені (Еккл.)]. Как быть человек - як-слід людина. Будь добр, будьте добры - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві. Да будет - хай буде. Было да сплыло - було та загуло, було та за водою пішло. Будь что будет, была не была - що буде, те й буде. Кто бы ни был - хоч-би хто був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був батько, а все-ж він батько (Свидн.)]. Как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было - хоч-би що там було, будь-що-будь. Не тут то было - та ба, годі. Чтоб тебя здесь не было - щоб твій і дух тут не пах, щоб твого й духу тут не було. Пока ещё что будет - поки там ще до чого дійдеться. См. ещё Будет (довольно), Будучи.* * *1) бу́ти; ( иметь) ма́ти2) (вспомогательный глаг.) бу́ти -
44 знакомый
1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.* * *1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця -
45 Немногий
мало-хто, небагато-хто (м. и ж. р.), мало-що, небагато-що (ср. р.), мало-який, мало-котрий, небагато; срв. Многий. Счастье -гим служит - мало-хто те щастя має, небагатьом сприяє доля. -гих учи, а многих слушай - багатьох не вчи, а багатьох слухай. -гие его понимали - мало-хто (небагато-хто) його розумів. Он писал для -гих - він писав для небагатьох. Это удовольствие для -гих - це втіха про (для) небагатьох. В -гих словах - в небагатьох словах, небагать(о)ма словами, коротко кажучи. Сказать много в -гих словах - висловити багато кількома словами (в небагатьох словах). -гое понравилось мне из его произведений - мало-що сподобалося (припало до вподоби) мені з його творів (писаннів). -гим могу вас порадовать - мало-чим (небагато-чим) можу вас потішити. Без -гого - безмаль, безмаль не, без трошки, без трошки не, без малого (не); срв. Малый 1 (Без -лого). [Шість тижнів без трошки (Звин.). Без малого два метри (Полт.)]. За -гим остановка - дрібниці бракує (нестає). -гим более (больше) чего - не (на) багато (на небагато, трохи) більше, ніж (як) що; (около) близько чого. -
46 химико-термическая обработка
химико-термическая обработка
ХТО
Процесс диффузионного поверхностного насыщения металла или сплава одним или несколькими элементами (напр., С, N, Al, Сr и др.) при повышенных температуpax; обеспечивающий изменение состава, структуры и св-в поверхностного слоя.
ХТО состоит из трех элементарных стадий: выделение диффундирующего элемента в атомарном состоянии реакциями во внешней среде; контактирование атомов диффундирующего элемента с поверхностью обрабатываемого изделия и проникновение (растворение) их в решетке металла или сплава (абсорбция); диффузия атомов насыщающего элемента в глубь металла.
Виды ХТО классифицируют по вводимым элементам при диффузионном насыщении: С (цементация), N (азотирование), N и С одновременно (нитроцементация, карбонитрирование или цианирование), S (сульфидирование) и т.д. ХТО возможна при непосредственном контакте частиц твердой фазы или порошка, содержащих диффундирующий элемент, с насыщаемой поверхностью или при отсутствии такого контакта за счет газовые среды, содержащей диффундирующий элемент.
[ http://metaltrade.ru/abc/a.htm]Тематики
Синонимы
EN
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > химико-термическая обработка
-
47 иной
1) (другой, не этот) инший, (реже) другий. [Милий покидає, иншої шукає (Пісня). Не така, як иншії жінки (Грінч.)]. Тот или иной - той чи той, той чи инший;2) (не такой, отличный) инший, инакший, иначий, инакий, инаковий, другий, ин-який. [Дві в однаковому убранні, а третя в иншому (Грінч. I). Тепер пора инакшая настала (Крим.). В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий (Свидн.). Кожен ґудзик иначий - навіть білі були між чорними (Свидн.)]. Совершенно иной - цілком (зовсім) инший, инакший. [Зовсім инакша стала (Київщ.)]. Казаться иным - здаватися иншим, инакшим, иначитися. [Світ мені від хвороби иначиться (Харківщ.)]. По -му - по-инакшому, по-иначому. Не что иное, как - не инше що, як; не що инше, як. Иное дело - инша справа. Иными словами - инакше сказавши, инакшими словами. Не для чего иного - не чого иншого. Иная хвала хуже брани - буває хвала гірша за ганьбу. Куда-нибудь в иное место - куди инакше (инде), куди-инде, де-инде. [Ходім куди-инде!];3) (некоторый, тот) (як) декотрий, кот(о)рий инший, деякий, який, хто, дехто; срвн. Некоторый. [Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять (М. Вовч.). Инша зіронька личко ховає в покривало прозореє срібне (Л. Укр.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.). Як которий то й навчиться, а сей ніколи (Сл. Гр.). А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.)].* * *мест.1) ( другой) і́нший, і́нший, дру́гий; диал. она́кий; (отличающийся от этого, от прежнего) іна́кшийв ино́е ме́сто — в і́нше мі́сце; (куда-л.) деі́нде
ины́ми слова́ми — іна́кше ка́жучи, і́ншими слова́ми
не кто ино́й, как... — не хто і́нший, як...; не хто, як
не что ино́е, как... — не що і́нше, як...; не що, як
2) (некоторый, какой-л.) де́який, де́котрий, і́нший; ( какой-то) пе́внийв ины́х слу́чаях — у де́яких ви́падках
ино́й раз — і́ншим ра́зом; ( иногда) і́ноді, і́нколи, ча́сом
3) ( при перечислении или противопоставлении) і́нший, оди́н, род. п. одного́ино́й..., ино́й — і́нший..., і́нший, оди́н..., і́нший
тот и́ли ино́й — той чи (або́) той
4) в знач. сущ. і́нший, -ого, де́хто, род. п. де́кого -
48 капля
1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.* * *1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки3)ка́пли — (мн.: лекарство) кра́плі, -пель, ка́плі
-
49 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
50 между
предл.1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];3) (в сложных словах) см. Меж 2.* * *предл. с твор., род. п.між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ
\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь
-
51 начальствовать
1) над кем, над чем, где (управлять) - керувати ким, чим, правити ким, чим, де, порядкувати, правувати, старшинувати, урядувати, стояти над ким, над чим, де, орудувати чим, (не только верховодить) верховодити ким, чим и над ким, над чим, де, (командовать) командувати ким, чим, (предводительствовать) отаманувати над ким, (быть во главе) бути на чолі кого, чого, (властвовать) панувати над ким. [Нашою округою керував тоді Волинець (Брацл.). Озаріф, що старшинував над ними, зрікся свого ймення (Л. Укр.). Хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать (Рудч.). Вони в класі старшинують і їм ніхто нічого, бо кожен боїться (Свидн.). Ватага ваша велика, а чи розумний хто стоїть над вами? (Звив;). Нема Січи, пропав і той, хто всім верховодив (Шевч.). Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить (Рудч.). Отаманує наша панночка над дівчатами (Квітка)]. -вать над войском - командувати військом;2) (быть начальником) начальникувати, головувати, старшинувати, урядувати, бути начальником, (за начальника) и т. п.; срв. Начальник. [Вже другий рік старшиною, а начальникувати не навчився (Грінч.)].* * *( быть старшим) старшинува́ти, -ную, -нуєш, старшувати, -шую, -шуєш (над ким-чим); ( руководить) керувати, -рую, -руєш (ким-чим) -
52 некто
I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].II. (Не кто) мест. указат.-отриц.1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].* * *мест.хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прі́звище, на ім'я́, яки́йсь [собі́], таки́й собі́, оди́н яки́йсь (таки́й)\некто то Ивано́в — яки́йсь [собі́] Івано́в, оди́н яки́йсь Івано́в; на прі́звище Івано́в
-
53 подобно
кому чему1) подібно, підхоже до кого, до чого, подібно як (і) хто, що, (словно) мов (-би), немов (-би), ніби, (не)наче хто, що. Срв. Словно, Точно, Будто. -бно зверю - як (наче, мов) звір. Он, -бно всем живым существам, борется за жизнь - він, як і усі живі істоти, змагається за життя. -бно тому, как - так саме, як; подібно (підхоже) до того, як. -бно кому (в подражание кому) - робом кого, робом чиїм. [Робом Дашковича, водив козаків на татар (Куліш). Роби батьковим робом];2) (прилично) см. Подобает.* * *1) нареч. поді́бно, так са́мо; ( таким образом) так, таки́м (отаки́м) чи́ном2) в знач. предл. с дат. п. поді́бно (до кого-чого), як [і] (хто-що); ( словно) мов, на́че, нена́че, ні́би (хто-що)\подобно тому́ как — союз поді́бно до то́го як, так са́мо як
-
54 поминать
I. помянуть1) пам'ятати кого, що; см. Помнить;2) кого, что (вспоминать) - споминати, (с)пом'янути, згадувати, згадати, спогадувати, спогадати кого, що, про кого, про що; срв. Вспоминать. [Та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Не забудьте пом'янути не злим тихим словом (Шевч.). Прощай - добрим словом мене спогадай (Л. Укр.)]. -най как звали - шукай вітру в полі; згадуй лиш як звали (Федьк.). Кто старое -нёт, тому глаз долой - хто старе споминає, той щастя не має. Не -най лихом - не згадуй лихом. -ли волка, а волк тут - про вовка помовка, а вовк тут. -нать, -нуть чьё имя - поминати, пом'янути кого. [Писар чув, що його поминають (М. В.)];3) -нуть о чём - згадати про що;4) (усопшего) поминати, пом'янути, споминати, спом'янути, сов. об[від]поминати кого. [Хто без тебе грішну душу поминати буде? (Шевч.). Хто заплаче, поховає? Хто душу спом'яне? (Шевч.)]. Помянутый и помянутый - спом'янутий, пом'янутий, згаданий, спогаданий. Не тем будь -нут (говоря о к.-л. недоброе) - не тим згадавши; хай бог простить. -ться - споминатися, спом'янутися, поминатися, пом'янутися, згадуватися, згадатися. Кому икается, тот -ется - икнулося - згадав хтось.II. помять1) м'яти (мну, мнеш), пом'яти що (напр., папір, сукню);2) (траву, хлеб и т. п.) толочити, потолочити (траву, пашню (хліб)). -мять постель - пом'яти (покуйовдити) постіль. Помятый - пом'ятий; потолочений. -ться -1) м'ятися, пом'ятися, бути пом'ятим [Одежа геть пом'ялася];2) толочитися, бути потолоченим;3) (не решаться) м'ятися, пом'ятися. [Потерся, пом'явся та й мусів доставати гроші (Н.-Лев.)].* * *несов.; сов. - помян`уть1) ( вспоминать) зга́дувати, згада́ти, помина́ти, пом'яну́ти, спомина́ти, спом'яну́ти2) церк. помина́ти, пом'яну́ти -
55 поручаться
поручиться ручитися, поручатися, поручитися, заручати(ся), заручити(ся) за кого и за що, у поруки ставати, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Він ручиться своїм горлом за його безпечність (Ор. Лев.). Хто-ж мені поручиться за вас? (Грінч.). А ви можете за нього заручити? Озвалась честь і заручила твердо, що буде так, або-ж за це поляжем (Куліш). Хто-ж за це заручився-б нам? (Куліш). Хто-ж нам за вас у поруки стане? (Куліш)].* * *несов.; сов. - поруч`иться1) ручи́тися (несов.), поруча́тися, поручи́тися2) страд. (несов.) доруча́тися; припоруча́тися; довіря́тися -
56 угодно
1) предик. тре́ба, ба́жано и бажа́но; ( хочется) хо́четься2) част. завго́дногде \угодно но — де завго́дно, де хоч; ( где бы то ни было) бу́дь-де, аби́-де
как \угодно но — як завго́дно
како́й \угодно но — яки́й завго́дно; ( какой бы то ни было) бу́дь-який, аби́який
когда́ \угодно но — коли́ завго́дно; ( когда бы то ни было) бу́дь-коли, аби́коли
кто \угодноно — хто завго́дно; ( кто бы то ни было) бу́дь-хто, аби́хто, хоч хто
куда́ \угодно но — куди́ завго́дно; ( куда бы то ни было) бу́дь-куди, аби́куди, хоч куди́
отку́да \угодно но — зві́дки завго́дно; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди
ско́лько \угодно но — скі́льки завго́дно, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); ( вволю) досхочу́
что \угодно но — що завго́дно; ( что бы то ни было) бу́дь-що, аби́що
-
57 трёхточка
трёхто́чка ж.:ё́мкостная трёхто́чка рад. — Colpitts oscillator, Colpitts circuitё́мкостная трёхто́чка с ква́рцем в це́пи ано́да рад. — Pierce oscillator, Pierce circuitиндукти́вная трёхто́чка рад. — Hartley oscillator, Hartley circuit -
58 многие
мн.— у многіх адносінах, у шмат якіх адносінах— па многіх (шматлікіх) прычынах, па шмат якіх прычынах— многія гады, шмат год— многія мужчыны, шмат хто з мужчын, шмат якія мужчынымногая лета церк.
— многія леты— многія так думаюць, шмат хто так думаесм. многое -
59 никто
аніводзін; аніхто; ніводзін; ніводны; ніхто* * * -
60 перешлихтование
Страницы
См. также в других словарях:
ХТО — ХТОВ химическая технология органических веществ специальность образование и наука, техн., хим. ХТО химико технологическое отделение техн., хим. ХТО химико техническое обеспечение … Словарь сокращений и аббревиатур
хто — ХТО, диал., фонет. – Кто. – Хто же боле, еслив не ты наблудил? (3. 318) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
хто — [хто] кого/, бі/ля ко/го, коуму/, на ко/му (к ім) … Орфоепічний словник української мови
хто — займенник вживається також як сполучне слово … Орфографічний словник української мови
хто — кого/, кому/, кого/, ким, на ко/му, ко/ло ко/го, займ. 1) пит. Означає питання: яка людина людина (істота)? || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають у відповіді всякий, кожен . || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають… … Український тлумачний словник
ХТО — Смотри химико термическая обработка (ХТО) … Энциклопедический словарь по металлургии
хто колвек — хто колвек, хто колвек будь хто, хто небудь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хто-колвек — хто колвек, хто колвек будь хто, хто небудь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хто-не-хто — займенник розм … Орфографічний словник української мови
хто́ника — хтоника … Русское словесное ударение
хто-будь — займенник розм … Орфографічний словник української мови
