-
1 опоздавший
хто спізнився, (поздний) спізнілий.* * *яки́й (що) спізни́вся (запізни́вся, опізни́вся); в знач. прил. спі́знений, спізні́лий, запі́знений, запізні́лий -
2 Многоядец
хто (що) багато їсть, їдун (-на), великоїда (общ. р.), (обжора) обже[и]ра. -
3 Передающий
хто передає, переказує, віддає, переплачує и т. д. См. Передавать. -
4 кто
мест.1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.* * *мест.хто, род. п. кого́кто бы ни... — хоч би хто
кто кого́ — хто кого́
-
5 ни
1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].* * *I1) част. ні, усилит., ані; ніже́ни души́ — ні (ані́) душі́
ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі
ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не
ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже
2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хочкто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в
во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь
как ни на е́сть — хоч би там я́к
како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший
3) союз ніни..., ни... — ні..., ні
IIни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю
-
6 никто
мест. ніхто; (ровно, решительно -то) аніхто, ані будь-хто, (диал.) ніхтогісінько. [Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Шевч.). Ніхтогісінько не чув і не бачив такого (Стародуб)]. -то из них - ніхто з них, жадний (жаден) з них. -то в мире (на свете) - ніхто в світі. [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? - Нікого в світі, нікому в світі (Шевч.)]. Никого - нікого. [Я так вас кохаю, як досі ніхто нікого не вмів ще кохати (Самійл.)]. Решительно -го - анікого, (а)нікогісінько, (ни души, фам.) ані лялечки. [Я не кохав ще анікого всім палом духу молодого (Черняв.). В розправі нікогісінько (Кониськ.). На вулиці - ані лялечки (Звин.)]. Никому - нікому, (решительно -му) анікому. [Бодай-же вас, чорні брови, нікому не мати (Шевч.). Марних мук моїх нікому не помітить (М. Рильськ.)]. Никем - ніким. Ни за кого, ни к кому, ни на кого и т. п. - ні за кого, ні до кого, ні на кого и т. п., (решительно ни за кого и т. п.) ані за кого и т. п.* * *мест.ніхто́, род. п. ніко́го\никто кого́ — в знач. сказ. ніко́го; ні ля́лечки
\никто і ино́й (\никто то друго́й) э́того не сде́лает — ніхто́ і́нший цього́ не зро́бить
-
7 лес
1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. КамышникI. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.* * *ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́ -
8 невесть
нрч. и знати и не знать, невідомо, невідь и (диал.) невіть, (пренебр.) бо-зна, ка-зна, кат-зна, чорт-зна, чорт-відь. -весть кто, что, какой, куда и т. п. - не знати[ь] (не зна-) хто, що, який, куди, невід[т]ь -хто, -що, -який, -куди, (пренебр.) бо-зна (ка-зна, кат-зна и т. п.) -хто, -що, -який, -куди; аби-хто, аби-що, аби-який, аби-куди и т. п. [Навів на гулянку не знати кого (Н.-Лев.). Та годі бо, верзе не знати що! (Гоголь). Не знати чим підперезаний (Квітка). Заберуться не знати куди та й видирайся до них! (Васильч.). Що вам з того прийде, як будете по-якомусь там, невідь-якому знати (чужі мови)? (Л. Укр.). Бур'ян, - таке невідь- що! (Борз.). Тільки язиком чорт-зна-що верзете (Н.-Лев.). Мов заяць той, полохається аби- чого (Коцюб.)].* * *нареч.не зна́ти; невість, невіть\невестьть кто — не зна́ти (не́відь) хто; бо́зна-хто, ка́зна-хто
\невестьть како́й — не зна́ти (невідь) яки́й; хто́зна-яки́й, бо́зна-яки́й, ка́зна-яки́й
-
9 Многий
багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)]. -
10 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
11 всякий
всяк1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].* * *мест. -
12 быть
бути. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) - єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. - єсте и 3 мн. ч. - суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься. Быть чем, в качестве чего - бути за що. [Бути за свідка. Бути за вчителя]. Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -увати, -ювати - батькувати (быть отцом), учителювати (быть учителем). Быть может, чего доброго - бува. Может быть - може, мабуть. Как быть? - що робити? як його бути? Так и быть - гаразд, добре, нехай так, сількись. Надо быть (надо полагать) - мабуть, може, либонь, мабуть чи не так. Должно быть - певно, мабуть, мабуть чи не… [Він мабуть чи не ходив туди - он должно быть ходил туда]. Стало быть - значить, виходить, отже. Быть посему - так має бути. Быть после кого - постати по кому. [Маю все те зіставити другому, хто постане по мені (Еккл.)]. Как быть человек - як-слід людина. Будь добр, будьте добры - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві. Да будет - хай буде. Было да сплыло - було та загуло, було та за водою пішло. Будь что будет, была не была - що буде, те й буде. Кто бы ни был - хоч-би хто був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був батько, а все-ж він батько (Свидн.)]. Как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было - хоч-би що там було, будь-що-будь. Не тут то было - та ба, годі. Чтоб тебя здесь не было - щоб твій і дух тут не пах, щоб твого й духу тут не було. Пока ещё что будет - поки там ще до чого дійдеться. См. ещё Будет (довольно), Будучи.* * *1) бу́ти; ( иметь) ма́ти2) (вспомогательный глаг.) бу́ти -
13 знакомый
1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.* * *1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця -
14 Немногий
мало-хто, небагато-хто (м. и ж. р.), мало-що, небагато-що (ср. р.), мало-який, мало-котрий, небагато; срв. Многий. Счастье -гим служит - мало-хто те щастя має, небагатьом сприяє доля. -гих учи, а многих слушай - багатьох не вчи, а багатьох слухай. -гие его понимали - мало-хто (небагато-хто) його розумів. Он писал для -гих - він писав для небагатьох. Это удовольствие для -гих - це втіха про (для) небагатьох. В -гих словах - в небагатьох словах, небагать(о)ма словами, коротко кажучи. Сказать много в -гих словах - висловити багато кількома словами (в небагатьох словах). -гое понравилось мне из его произведений - мало-що сподобалося (припало до вподоби) мені з його творів (писаннів). -гим могу вас порадовать - мало-чим (небагато-чим) можу вас потішити. Без -гого - безмаль, безмаль не, без трошки, без трошки не, без малого (не); срв. Малый 1 (Без -лого). [Шість тижнів без трошки (Звин.). Без малого два метри (Полт.)]. За -гим остановка - дрібниці бракує (нестає). -гим более (больше) чего - не (на) багато (на небагато, трохи) більше, ніж (як) що; (около) близько чого. -
15 иной
1) (другой, не этот) инший, (реже) другий. [Милий покидає, иншої шукає (Пісня). Не така, як иншії жінки (Грінч.)]. Тот или иной - той чи той, той чи инший;2) (не такой, отличный) инший, инакший, иначий, инакий, инаковий, другий, ин-який. [Дві в однаковому убранні, а третя в иншому (Грінч. I). Тепер пора инакшая настала (Крим.). В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий (Свидн.). Кожен ґудзик иначий - навіть білі були між чорними (Свидн.)]. Совершенно иной - цілком (зовсім) инший, инакший. [Зовсім инакша стала (Київщ.)]. Казаться иным - здаватися иншим, инакшим, иначитися. [Світ мені від хвороби иначиться (Харківщ.)]. По -му - по-инакшому, по-иначому. Не что иное, как - не инше що, як; не що инше, як. Иное дело - инша справа. Иными словами - инакше сказавши, инакшими словами. Не для чего иного - не чого иншого. Иная хвала хуже брани - буває хвала гірша за ганьбу. Куда-нибудь в иное место - куди инакше (инде), куди-инде, де-инде. [Ходім куди-инде!];3) (некоторый, тот) (як) декотрий, кот(о)рий инший, деякий, який, хто, дехто; срвн. Некоторый. [Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять (М. Вовч.). Инша зіронька личко ховає в покривало прозореє срібне (Л. Укр.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.). Як которий то й навчиться, а сей ніколи (Сл. Гр.). А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.)].* * *мест.1) ( другой) і́нший, і́нший, дру́гий; диал. она́кий; (отличающийся от этого, от прежнего) іна́кшийв ино́е ме́сто — в і́нше мі́сце; (куда-л.) деі́нде
ины́ми слова́ми — іна́кше ка́жучи, і́ншими слова́ми
не кто ино́й, как... — не хто і́нший, як...; не хто, як
не что ино́е, как... — не що і́нше, як...; не що, як
2) (некоторый, какой-л.) де́який, де́котрий, і́нший; ( какой-то) пе́внийв ины́х слу́чаях — у де́яких ви́падках
ино́й раз — і́ншим ра́зом; ( иногда) і́ноді, і́нколи, ча́сом
3) ( при перечислении или противопоставлении) і́нший, оди́н, род. п. одного́ино́й..., ино́й — і́нший..., і́нший, оди́н..., і́нший
тот и́ли ино́й — той чи (або́) той
4) в знач. сущ. і́нший, -ого, де́хто, род. п. де́кого -
16 капля
1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.* * *1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки3)ка́пли — (мн.: лекарство) кра́плі, -пель, ка́плі
-
17 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
18 между
предл.1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];3) (в сложных словах) см. Меж 2.* * *предл. с твор., род. п.між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ
\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь
-
19 начальствовать
1) над кем, над чем, где (управлять) - керувати ким, чим, правити ким, чим, де, порядкувати, правувати, старшинувати, урядувати, стояти над ким, над чим, де, орудувати чим, (не только верховодить) верховодити ким, чим и над ким, над чим, де, (командовать) командувати ким, чим, (предводительствовать) отаманувати над ким, (быть во главе) бути на чолі кого, чого, (властвовать) панувати над ким. [Нашою округою керував тоді Волинець (Брацл.). Озаріф, що старшинував над ними, зрікся свого ймення (Л. Укр.). Хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать (Рудч.). Вони в класі старшинують і їм ніхто нічого, бо кожен боїться (Свидн.). Ватага ваша велика, а чи розумний хто стоїть над вами? (Звив;). Нема Січи, пропав і той, хто всім верховодив (Шевч.). Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить (Рудч.). Отаманує наша панночка над дівчатами (Квітка)]. -вать над войском - командувати військом;2) (быть начальником) начальникувати, головувати, старшинувати, урядувати, бути начальником, (за начальника) и т. п.; срв. Начальник. [Вже другий рік старшиною, а начальникувати не навчився (Грінч.)].* * *( быть старшим) старшинува́ти, -ную, -нуєш, старшувати, -шую, -шуєш (над ким-чим); ( руководить) керувати, -рую, -руєш (ким-чим) -
20 некто
I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].II. (Не кто) мест. указат.-отриц.1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].* * *мест.хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прі́звище, на ім'я́, яки́йсь [собі́], таки́й собі́, оди́н яки́йсь (таки́й)\некто то Ивано́в — яки́йсь [собі́] Івано́в, оди́н яки́йсь Івано́в; на прі́звище Івано́в
См. также в других словарях:
ХТО — ХТОВ химическая технология органических веществ специальность образование и наука, техн., хим. ХТО химико технологическое отделение техн., хим. ХТО химико техническое обеспечение … Словарь сокращений и аббревиатур
хто — ХТО, диал., фонет. – Кто. – Хто же боле, еслив не ты наблудил? (3. 318) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
хто — [хто] кого/, бі/ля ко/го, коуму/, на ко/му (к ім) … Орфоепічний словник української мови
хто — займенник вживається також як сполучне слово … Орфографічний словник української мови
хто — кого/, кому/, кого/, ким, на ко/му, ко/ло ко/го, займ. 1) пит. Означає питання: яка людина людина (істота)? || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають у відповіді всякий, кожен . || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають… … Український тлумачний словник
ХТО — Смотри химико термическая обработка (ХТО) … Энциклопедический словарь по металлургии
хто колвек — хто колвек, хто колвек будь хто, хто небудь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хто-колвек — хто колвек, хто колвек будь хто, хто небудь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хто-не-хто — займенник розм … Орфографічний словник української мови
хто́ника — хтоника … Русское словесное ударение
хто-будь — займенник розм … Орфографічний словник української мови