-
21 very
1. adj1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний2) той самий, той же, саме той (як підсилення)3) самий; граничнийit grieves me to the very heart — це засмучує мене до (самої) глибини душі
4) сам по собі; простийhe could not, for very shame, refuse to give something — йому було просто соромно нічого не дати
5) навіть, хоча б; аж до6) істинний, законнийvery God of very God — рел. бога істина від бога істинна
◊ in very deed — насправді, безумовно
◊ in very truth — воістину
◊ the very idea! — що ви кажете! (подив)
◊ the very man — найбільш підхожа людина
◊ the very thing — саме те, що потрібно
◊ this is the very thing for headache — це найкращий засіб від головного болю
◊ to catch in the very act — спіймати (застати) на місці злочину
2. adv1) дуже, значноvery much — дуже, надзвичайно
2) після заперечень — дещо, доволі, досить3) самий, най-the very first (best) — найперший, найкращий
at 7, at the very latest — найпізніше о сьомій годині
I did the very best I could — я зробив усе, що тільки міг
4) точно, прямо; якраз, саме◊ very good (well) — дуже добре, чудово; гарно; гаразд
◊ very heavy bomber — військ. надважкий бомбардувальник
◊ very heavy rocket — військ. надпотужна ракета
◊ we very nearly died — ми мало не загинули
◊ may I have it for my very own? — чи можна мені взяти це для себе особисто?
◊ my very own Christy — Крісті, рідна моя
◊ very early warning system — військ. система дуже раннього попередження
◊ V. light — військ. сигнальна ракета Вері
◊ V. pistol — військ. сигнальний пістолет Вері
◊ V. Reverend — його превелебність (про настоятеля собору)
* * *I a1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)II adv.1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя -
22 while
1. n1) час; проміжок часуin a little while — скоро, ось-ось
a while ago — щойно, недавно
after a little while — незабаром, через деякий час
at whiles — іноді, часом
once in a while — час від часу, коли-не-коли
quite a while — розм. досить довго
between whiles — у проміжках часу; під час перерв
2. v2) тривати (про час)3) відволікатися; забуватися за якимсь заняттям3. prepдоwhile then — доти (поки), до тих пір (поки)
4. conj1) доки, у той час якwhile reading he fell asleep — читаючи, він заснув
2) у той же час; тоді як; а3) поки, коли4) хоч; незважаючи на те, щоwhile I don't like it I'll do it — хоч мені це й не подобається, я це зроблю
5) а також; до того ж; не тільки..., а й* * *I n1) час; проміжок часуa long [a snort] while — довго [недовго]
in a little while — скоро, ось-ось
a while ago — тільки що, недавно
after a little while — скоро, через деякий час
for a while — на ( деякий) час
all the /this/ while — весь ( цей) час
2) витрачені зусилля та час; стурбованістьII [wail] v1) проводити, коротати (час, to while away the time)2) дiaл. тягнутися ( про час)3) забуватися за яким-н. заняттям, відволікатисяIII [wail] prep; діал.доIV [wail] conjwhile then — до тих поір ( поки)
1) вводить часові підрядні речення, що, виражають дію, процес, під час виконання яких що-н. трапляється; поки; в той час як; колиhe had an accident while (he was) coming here — по дорозі сюди з ним трапився нещасний випадок
finish the work while there is light — закінчуйте роботу, поки світло; протікання дії одночасно з якою-н. іншою дією; поки; коли
2) вводить речення, що виражає протиставлення; в той же час; тоді якa one of the sisters was in white, while the other was all in black — одна сестра була в білому, а інша вся в чорному
he was generous towards others, while stinting himself — він був щедрий по відношенню до інших, в той же час відмовляючи собі у всьому
3) вводить речення з протиставленим значенням; хоча, не дивлячись на те, щоwhile I don't like it I'll do it — хоча мені це (і) не подобається, я це зроблю
4) вводить речення, що вказує на додаткову властивість, дію; а також; крім того; не тільки... але еwhile the book will be welcomed by scholars, it will make an immediate appeal to the general reader — книга буде добре спринята не тільки вченими, але е широким колом читачів
-
23 yet
1. adjтеперішній; нинішній; який поки що існує2. adv1) ще, все ще2) уже3) досі, до цього часу4) до того часу, до того моменту; ще5) коли-небудь ще; все-таки6) ще (крім того, додатково)7) навіть; навіть більшеhe will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради
8) проте, все жit seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся
it is strange and yet true — це дивно, проте правильно
3. conjале, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на цеhe is old, yet energetic — він старий, проте енергійний
* * *I [jet] adv1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу3) ( все) ще4) досі, до цього часу, будь-коли5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)6) ще (крім того, на додаток)7) ще; навіть ( більш)8) проте, все ж, все-таки9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не10) пoeт.I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив
I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради
as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята
never yet — ніколи ще не...
there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив
when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку
they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають
he loves her yet — он ( все) ще її кохає
he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати
yet another attempt — ще одна /нова/ спроба
a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання
nearer and yet nearer — все ближче, ближче
the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший
she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене
I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь
strange and yet very true — дивно, проте вірно
not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате
II [jet]not me nor yet you — не я, але, не ви
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще
it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся
he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв
although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить
not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано
he is old, yet energetic — він старий, але енергійний
-
24 albeit
cj пoeт. хоча, навіть хоча, проте -
25 if
I [if] nумова, застереження; припущенняII [if]cj1) вводить умовні підрядні речення реальної умови якщо; не відповідної або суперечливої дійсності умови якщо (б); які містять положення, з якого виходить неминучий висновок якщо, разif x=a and y=a then x=у — якщо х=a, у=a тоді x=у; які виражають повторність якщо; ( кожного разу) коли
2) вводить допустові підрядні речення (часто even if) навіть якщо, хоча, нехай4) вводить речення (часто окличн), які виражають бажання (часто if only) якби; хоча б, тільки б; подив, обурення (звичайно з дiєcл. у заперечній форм)5) у сполученнях з числівниками цілих, добрих, принаймніif anything — навіть /скоріше/ навпаки; можливо навіть; у всякому разі
if you like — ( як вставне речення) якщо хочете, мабуть, якщо можна так висловитися
if not — якщо не... (то) що-що, a..; що б..., a
-
26 that
Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
27 when
I [wen] n( деякий) час; датаhe came a week ago, since when he has had no rest — він повернувся тиждень тому, з того часу не відпочивав
II [wen] advhe told me the when and the why of it — він розповів мені, коли та чому це трапилося
1) inter колиє2) conj коли3) коли, якийthe day when I met you — день, коли я вас зустрів
4) в словосполученнях when ever, when ever on earth коли жwhen ever will he come — є коли ж він прийдеє
III [wen] conjsay when — скажіть, коли досить ( при наливанні вин)
1) вводить часові підрядні речення та звороти, що висловлюють одночасну дію; коли; кожного разу, колиwhen he listens to music, he falls asleep — він засинає ( завжди), коли слухає музику
it was ten minutes to nine when he returned — коли він повернувся, було вже без десяти дев'ять
when at school — коли я навчався в школі; предуюча дія; після того, як; як тільки; коли; I'll go when I've had dinner я піду після того, як пообідаю; наступну дію;, тоді; коли
he remained in the army until 1916, when he left the service — він залишався в армії до 1916 року, а потім пішов у відставку
two seconds had not elapsed when I heard a shot — не пройшло е двух секунд, як я почув вистріл
2) вводить допустові або підрядні речення та звороти; хоча; в той час як, не дивлячись на те, щоthey built the bridge in three months when everyone thought it would take a year — вони побудували міст за три місяці, хоча всі думали, що на це піде рік
how dare you blame me when you are just as much to blame — є як ви смієте звинувачувати мене, коли /в той час як/ ви винні не менше за менеє
3) вводить умовні підрядні речення та озвороти; якщо, разhow convince him when he will not listen — є як переконати його, якщо він, слухати не хочеє
4) вводить окличні речення; колиwhen I think what I have done for that man I — коли я подумаю, что я зробив для цієї людини!
-
28 while
I n1) час; проміжок часуa long [a snort] while — довго [недовго]
in a little while — скоро, ось-ось
a while ago — тільки що, недавно
after a little while — скоро, через деякий час
for a while — на ( деякий) час
all the /this/ while — весь ( цей) час
2) витрачені зусилля та час; стурбованістьII [wail] v1) проводити, коротати (час, to while away the time)2) дiaл. тягнутися ( про час)3) забуватися за яким-н. заняттям, відволікатисяIII [wail] prep; діал.доIV [wail] conjwhile then — до тих поір ( поки)
1) вводить часові підрядні речення, що, виражають дію, процес, під час виконання яких що-н. трапляється; поки; в той час як; колиhe had an accident while (he was) coming here — по дорозі сюди з ним трапився нещасний випадок
finish the work while there is light — закінчуйте роботу, поки світло; протікання дії одночасно з якою-н. іншою дією; поки; коли
2) вводить речення, що виражає протиставлення; в той же час; тоді якa one of the sisters was in white, while the other was all in black — одна сестра була в білому, а інша вся в чорному
he was generous towards others, while stinting himself — він був щедрий по відношенню до інших, в той же час відмовляючи собі у всьому
3) вводить речення з протиставленим значенням; хоча, не дивлячись на те, щоwhile I don't like it I'll do it — хоча мені це (і) не подобається, я це зроблю
4) вводить речення, що вказує на додаткову властивість, дію; а також; крім того; не тільки... але еwhile the book will be welcomed by scholars, it will make an immediate appeal to the general reader — книга буде добре спринята не тільки вченими, але е широким колом читачів
-
29 yet
I [jet] adv1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу3) ( все) ще4) досі, до цього часу, будь-коли5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)6) ще (крім того, на додаток)7) ще; навіть ( більш)8) проте, все ж, все-таки9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не10) пoeт.I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив
I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради
as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята
never yet — ніколи ще не...
there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив
when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку
they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають
he loves her yet — он ( все) ще її кохає
he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати
yet another attempt — ще одна /нова/ спроба
a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання
nearer and yet nearer — все ближче, ближче
the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший
she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене
I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь
strange and yet very true — дивно, проте вірно
not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате
II [jet]not me nor yet you — не я, але, не ви
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще
it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся
he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв
although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить
not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано
he is old, yet energetic — він старий, але енергійний
-
30 угодно
* * *часто переводиться личными формами глаг. хацець, жадацьзахацець, пажадаць, зажадацьпереводится также безличными глаг. хацецца, захацеццапри выражении вежливости, иронии, неудовольствия и т.п. переводится оборотами мець ласку, зрабіць ласку— што вам трэба?, чаго вы хочаце?видно, так ему было угодно
— відаць, так яму было пажадана (так яму хацелася)— як (вы сабе) хочаце, як ваша лаская сделаю всё, что вам будет угодно
— я зраблю ўсё, што вы захочаце (пажадаеце)— хто хочаш, хто хочаце, (всё равно кто) абы-хто— што хочаш, што хочаце, (всё равно что) абы-што— як хочаш, як хочаце, (всё равно как) абы-як— куды хочаш, куды хочаце, (всё равно куда) абы-куды— колькі хочаш, колькі хочаце, (всё равно сколько) абы-колькі— ці не маеце (не будзеце мець) ласку, ці не жадаеце -
31 Душка не сосед, есть хочет
Душка не птушка, мякінаю не адбудзешІ мая душа не з клочча, таго самага хочаДуша не камень, есці хочасм. Соловья баснями не кормятМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Душка не сосед, есть хочет
-
32 дэ
1. частка також, теж, же, і; бӧгӱн дэ бӧгӱн йашап отруйляр живуть вони ще й сьогодні СГ; бабам, мен дэ т'итэҗем? тату, я також піду? СГ.2. посил. частка ж; биший дэ йох нічогісінько немає Б; о пиший дэ бильмийдир він нічогісінько, нічого зовсім не знає СГ.3. частка що-, кожного; кӱздэ дэ щоосені НМ.4. енкл. у складі допуст. форми хоча; ичерлер исе дэ хоча й вип'ють Кб.; не сойу дэ боса, она эп тэ бир яким би воно не було, йому однаково СМ.5. ритмічна частка; бен д'езерим чарше дэ бойу я гуляю по базару ВН.6. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; о тӱштӱ, т'етти, биз дэ отӱриймиз брычка стне він зліз і пішов, а ми посідали на воза ВН.7. єдн. спол. і, та; дэ о вахта дийлер і тоді кажуть Б; дэ о да йазай маа і він пише мені М. -
33 здэсе(м)
1. допуст. спол. хоч, хоча СБ, СК; здэсен бир гӱн вармасалар, экинчи гӱнӱ онда хоча якогось дня не підуть, то наступного дня все-таки там СК.2. розд. спол. хоч...хоч, чи... чи СБ; здэсе меэм ӱйӱмэ болсун, здэсе ӧбӱрнӱң ӱйне чи в моїй хаті, чи в кого іншого в хаті СБ. -
34 чомаса
принаймні, хоч, хоча, хоч би Б, У, Г; чомасам ӧзӱ харларым тапсам тепер мені хоча б своїх жінок знайти К; чомасам гӧзлерин йуммаап атласан, биший олмаз навіть якби ти кинувся, не заплющивши очей, все одно нічого б не вийшло СК; пор. чолмасам. -
35 чомасам
принаймні, хоч, хоча, хоч би Б, У, Г; чомасам ӧзӱ харларым тапсам тепер мені хоча б своїх жінок знайти К; чомасам гӧзлерин йуммаап атласан, биший олмаз навіть якби ти кинувся, не заплющивши очей, все одно нічого б не вийшло СК; пор. чолмасам. -
36 етнос
ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.В. Лісовий -
37 інтелігенція
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ (від. лат. intelligens (intelligentis) - обізнаний, розсудливий; знавець, фахівець) - мисляче творче ядро "освіченого прошарку" або "освіченого класу" суспільства, яке характеризується великою розумовою, естетичною та моральною активністю, ініціативою і творчістю. Термін "І", з'явився в Росії в 60-ті рр. XIX ст. Його ввів у вжиток письменник Боборикін. Термін "І." був тісно пов'язаний з русофільськими настроями рос. учених та діячів мистецтва, із загальним релігійно-філософським, моралізаторським та гуманістичним спрямуванням рос. науки, філософії та мистецтва. Тому, хоча термін "І." й було запозичено іншими мовами та діячами культури інших країн, він не набув там значного поширення та значення. Натомість навіть найвищі, найкваліфікованіші, найкультурніші категорії людей розумової праці, що зайняті найскладнішою творчою працею, західна філософія, соціологія, історіографія розглядає як "інтелектуалів". Ця тенденція поглиблюється та набуває подальшого розвитку за притаманних НТР та становленню інформаційного суспільства умов механізації, автоматизації, комп'ютеризації процесів розумової праці. І. є смислотворчою, розумово ініціативною потугою кожної нації і суспільства в цілому В. она є тією "творчою меншістю" (за Тойнбі), до якої підтягується "пасивна більшість". Хоча І. кожної нації належить до суспільної еліти, на ній позначається загальний рівень культури, досягнутий суспільством. Розвиток суспільного розподілу праці приводить до подальшої диференціації прошарку І. Зокрема, ускладнюється її професійнокваліфікаційна структура, яка охоплює науковців, інженерно-технічних працівників, діячів культури, охорони здоров'я, апарату управління тощо. Існує також поділ за місцем проживання (сільська, міська, І. розвинених країн, І. країн, що розвиваються тощо), сферами діяльності (виробнича, наукова, мистецька, сфери послуг), ступенем творчого характеру праці, за рівнем кваліфікованості тощо. -
38 людина
ЛЮДИНА - природно-соціальна істота, якісно особливий ступінь живих організмів на Землі, здатних до свідомої саморегуляції, завдячуючи чому вона постає як суб'єкт суспільно-історичної діяльності й культури. Л. є предметом вивчення різних галузей знання: соціології, етнології, психології, фізіології, педагогіки, медицини тощо. Використовуючи розмаїті дані цих наук, філософія вивчає Л. передусім з погляду місця її у світі та її ставлення до світу. У давній кит., інд., грецьк. філософії Л. мислиться як частка Космосу, певного єдиного надчасового світопорядку, як мікрокосм ("світ у малім") - відображення й символ Всесвіту, макрокосму (котрий у свою чергу уявляється антропоморфно - як живий одухотворений організм). Від цих найперших уявлень і до сьогодні мікрокосм постає як такий, що в ньому збігаються й перетинаються усі сутнісні генерації буття - фізичне, хімічне, живе, духовне. Проте у міру розвитку цих уявлень дедалі більше усвідомлюється та обставина, що Л. здатна відособлюватися у структурі буття, прагнучи стати його деміургом, трансцендентувати за межі свого тут-і-тепер-так-буття, а відтак - мікрокосм, на відміну од макрокосму, є проблематизованим. Уже в трьох відомих людинознавчих запитаннях Канта - "Що я можу знати? Що я маю робити? На що я можу сподіватися?" - відтворено багатомірність сутнісної проблематизації Л. як універсальної істоти. Відповідно виникають фундаментальні "екзистенційні дихотомії" (Фромм) людського С. правді, наявність розуму - фактор, що спонукає Л. до розвитку, до створення власного світу, де вона почувалась би "у себе вдома", проте кожний досягнутий нею щабель розвитку залишає її незадоволеною, провокуючи на нові пошуки й рішення. Найфундаментальніша дихотомія Л. - поміж життям та смертю; від неї походить інша: хоча кожна Л. є носієм усіх родових потенційних здатностей, швидкоплинність її життя не дозволяє уповні реалізувати всі можливості навіть за найсприятливіших умов Ж. иття Л., починаючись та обриваючись у момент, випадковий для загального еволюційного процесу всього роду Л., входить у трагічну суперечність з індивідуальними зазіханнями на реалізацію усіх його можливостей. Амбівалентність способу буття Л. стала істотною перешкодою будь-яким спробам субстанціалізувати ту чи ту властивість Л. (на кшталт "zoo politikos", "homo sapiens", "homo faber" тощо). Сучасна філософія намагається уникати такої субстанціалізації. Так, при зіставленні різних виявів людського світовідношення стає зрозумілим, що фантазія й гра, котрі уможливлюють хоча б короткотривале вивільнення од фактичності, од невблаганної повинності "так-буття", є для Л. "рятівними" здатностями, не менш важливими й споконвічними, аніж праця, панування, любов і смерть (Фінк). Постає питання, чи повинна взагалі філософія претендувати на створення остаточної "картини Л.", котра б зводилась до загальних формулювань - на кшталт "духовної сутності", "діючої сутності" тощо. Натомість Больнов, посилаючись на Плеснера, пропонує "принцип відкритого питання", максимальну завбачливість для "нових неочікуваних і незавбачливих відповідей". Деякі досліджувані риси Л. виявляються пов'язані одна з одною цілком довільно, деякі - цілеспрямовано: ми не можемо знати, чи йдеться про певні сумірні риси, чи ж бо про такі, що перебувають у стані безнастанної суперечності. Усім цим підтверджується принципова світоглядно-антропологічна теза Гегеля та Достоєвського: поки людина живе, вона ще не сказала свого останнього слова, через що її не можна визначити остаточно.В. Табачковський -
39 макрокосмос і мікрокосмос
МАКРОКОСМОС і МІКРОКОСМОС ( від грецьк. μακροζ - великий; μικροζ - малий; κόσμοζ - всесвіт, універсум) - поняття, що характеризують великий світ (універсум) та природу людини як малого світу в їхній взаємодії. Обопільна взаємозалежність цих понять виступає як висхідна ознака, позаяк малий світ має сенс лише через співвіднесення із світом у цілому, рівноважно як і навпаки - макрокосмос набуває смислового навантаження лише у його взаємозв'язку із малим світом, оскільки знаходить у ньому свій концентрований вияв. Взаємодія М. і М. - одна із найдревніших натурфілософських проблем, витоки якої сягають міфологічних часів, зокрема давньоінд., давньокит. та скандинавської міфології. Класичного виразу аналогія М. і М. у деміфологізованому вигляді знаходить у давньогрецьк. добу, починаючи від досократиків (Анаксимен, Геракліт, Діоген Аполлонійський, Демокрит), у натурфілософії яких уже зустрічається потрактування людини як малого світу. Тема М. і М. розроблялася також Платоном, хоча і в іншому термінологічному оформленні (діалог "Тимей"), а у подальшому - стоїками в концепції Космосу як живого організму. Для філософів-стоїків світова душа відноситься до світу (універсуму) таким же чином, як індивідуальна душа до людського тіла; МаркАврелій вважав, що раціональна частина душі подібна до універсального розуму Н. еоплатонізм у тлумаченні М. і М. тяжіє до ідеї про підпорядкування людини тим процесам еманації трансцендентного Єдиного на шляху творення матеріальної реальності, які характерні для макрокосмосу. Зокрема, у Плотина людина, поєднуючи матеріальне та духовне, прагне до Єдиного, хоча вона і "ув'язнена" у власному тілі; засобом звільнення для неї є інтелектуальне й духовне споглядання, яке наближає її до світового макрокосмічного ладу, уособлюваного Єдиним. За Середньовіччя ідея людини як мікрокосму, що відображає у собі універсум, виникала лише спорадично (передусім у патристиці), а також у Боеція, Еріугени, Бернгарда Сильвестра. Проте значного поширення у цілому вона не набула, бо несла у собі потенційну загрозу єретичного пантеїзму. В епоху Відродження ідея М. і М. переживає свій розквіт і тлумачиться зазвичай у дусі гуманістичних традицій; особливо підкреслювалася велич людини як малого Космосу. Вона служить обґрунтуванням нової антропології у Піко делла Мірандоли, обертається гілозоїстичним панпсихізмом в натурфілософії (Кардано, Кампанелла, Бруно), пронизує усю традицію нім. містики від Екхарта і Казанського до Беме. У XVIII й XIX ст. ідея М. і М. у різних формах присутня у Ляйбніца (монадологія), Гердера, Feme, нім. романтиків, Шопенгауера (вчення про світову макрокосмічну волю), Лотце. У XX ст. до ідеї М. і М. зверталися передусім при створенні концепції ноосфери (Вернадський, Тейяр де Шарден, Леруа), у деяких напрямах психологічної науки В. агоме місце ідея М. і М. посідає в укр. філософській традиції. Її оригінальне прочитання започаткував Сковорода у своїй концепції трьох світів, згідно з якою засадничим принципом гармонізації взаємозв'язку М. і М. виступає Божественна благодать. Починаючи із кінця 60-х рр. XX ст. в Україні, особливо у зв'язку з активним зверненням до проблем людини і світу, культури і цивілізації, екології, філософської антропології, специфіки національного буття тощо, ідея різнорівневого взаємозв'язку та взаємодії людини і Всесвіту всебічно розробляється укр. філософами.Є. АндросФілософський енциклопедичний словник > макрокосмос і мікрокосмос
-
40 мораль
МОРАЛЬ (лат. moralis - моральний, від mores - звичаї) - духовно-культурний механізм регуляції поведінки особистості та соціальних груп за допомогою уявлень про належне, в яких узагальнені норми, цінності, зразки поведінки, принципи ставлення до інших індивідів та соціальних груп. Специфіка моральної свідомості формується за умов розкладу родоплемінного суспільства, виникнення складної системи опосередкованих зв'язків (політичних, економічних, соціальних та ін.), що прийшла на зміну безпосередньому характеру всіх стосунків людей у традиційній общині. Поява відносної свободи вибору, потреба в ситуаційній гнучкості поведінки й стосунків, відповідно до динамічних умов життя, робили чимдалі проблематичнішими збереження, культурну трансляцію і примноження досвіду безпосередньо моральнісного ставлення людини до людини, спільноти, природи, світу. В контексті критичного осмислення реальних звичаїв людей (що свідчило про руйнацію традиційних форм моральності) складається узагальнена система уявлень про чесноти, норми поведінки, основоположні закони колективного співіснування ("не убий", "не укради" та ін.) І. деальна система належного водночас постає як моральнісне добро, найвища самоцінність, що протистоїть моральнісному злу в реальній людській життєдіяльності. В цьому ракурсі М. співвідноситься з духовно-ідеальними основами права, релігії, мистецтва, філософії. Часткове коригування внутрішнього світу людини, її вчинків, масової поведінкової практики відбувається в разі особистісного прийняття вимог і настанов М. та відповідних вольових зусиль щодо їх здійснення. Намагання досягти доброчесності й праведності засобами зовнішнього тиску, без достатньої внутрішньої мотивації, вступають у протиріччя з ціннісним аспектом морального самоствердження людини, породжують "легальні", а не "моральні" вчинки (Кант). Регулятивні можливості М. зростають у міру розширення її суб'єктного горизонту. Формування вселюдського, універсального масштабу морального світосприйняття, вихід за межі групових, етнічних, національних інтересів до обріїв людства як єдиного цілого відкриває можливості для найбільш адекватного втілення суті моральності в процесі суб'єктивного творення цінностей М, Значне духовне випередження реальних можливостей життя й універсальне бачення належного ставлення до іншої людини, суспільства, природи концентрується в М. як ідеалі. Конкретно-чуттєве втілення тих чи тих сторін сукупного морального ідеалу подибуємо в міфології, релігійних та художніх образах Р. аціонально-логічне осмислення, узагальнення і обґрунтування понять, категорій моральної свідомості відбувається в етиці (див. нормативна етика). У цих процесах закріплюється й нагромаджується зміст моральнісного добра, тоді як у реальній життєдіяльності М. нерідко обмежується відносними, конкретно-історичними обмеженими вимогами щодо втілення можливого блага. Переважання відносного над абсолютним характерне для ідеологізоваяих моральних систем, хоча за певних умов подання абсолютного тут може бути досить вагомим (напр., ідеологія Просвітництва). Водночас не є гарантовано моральнісним навіть конкретно-історичний зміст узагальнених понять моральної свідомості (гідність, честь, обов'язок, справедливість), хоча в цілому такі форми оцінки і самооцінки мають непроминальне загально-культурне значення. Найбільша міра абсолютної значущості притаманна абстрактно сформульованим моральним законам і етичним принципам. Прагматичне спустошення морально-етичних ідеалів внаслідок надання переваги відносному призводить як до духовної деградації, так і до соціальної дестабілізації. Відмова ж од відносних допоміжних, компромісних рішень в світі реальних людських відносин веде до безнадійної мрійливості або змертвілого етичного ригоризму. Наявність відносно гуманних правил є кращою для соціуму як системи, ніж відсутність будь-яких. В кінці XX ст. істотне збагачення М. відбувалося шляхом осмислення й обґрунтування моральних принципів теорією справедливості, комунікативною етикою, що запроваджують в галузь моральної рефлексії дискурсивно-консенсуальні засади.Т.Аболіна, І. Надольний
См. также в других словарях:
хоча — хотя , вост. русск. (Даль), хочь, южн., хоша, костром., яросл., нижегор. (Даль), также у Мельникова. Формы на ч основаны на стар. форме оптатива от глаг. хотеть (см.); ср. Грюненталь, AfslPh 41, 319; Соболевский, Slavia 5, 454; Трубецкой, Slavia… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ХОЧА — ХОЧА, хоша, хошь, см. хотеть. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
хоча — 1 сполучник незмінювана словникова одиниця хоча 2 частка незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
хоча б — сполучник і частка незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
хоча — I див. хоч I. II див. хоч II … Український тлумачний словник
Велика-Хоча — Деревня … Википедия
Велика Хоча — Деревня Велика Хоча серб. Velika Hoča, алб. Hoça e Madhe Страна … Википедия
хотя — хоча … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
понѢ — хоча б, принаймні, тому що … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хоч — I хоча/, спол. 1) допустовий. Уживається у складнопідрядних реченнях з логічною невідповідністю між змістом складових частин; відповідає за значенням словоспол. незважаючи на те, що; ужитий на початку підрядного речення, сполучає допустове… … Український тлумачний словник
ХОТЕТЬ — (хочу, хочешь) что, чего. хотить (хочу, хотишь) южн., зап., костр. желать, волить, иметь охоту, охотиться, стремиться, побуждаться к чему, намереваться, собираться. Хочу половина могу, твердая воля. Не хочу есть, сыт. Не хочу учиться, хочу… … Толковый словарь Даля