-
1 хозяйственный
1) господа́рський; (преим. об организации) господа́рчийхозя́йственная жизнь страны́ — господа́рське життя́ краї́ни
\хозяйственный расчёт — господа́рський розраху́нок
\хозяйственный комите́т — господа́рський (господа́рчий) коміте́т
2) (безубыточный, экономичный) хазя́йський3) (заботящийся о хозяйстве, расчётливый) хазяйнови́тий, хазяйли́вий, господа́рний; статкови́тий4) (властный, уверенный) хазя́йський -
2 домашность
диал.1) ( домашнее хозяйство) господа́рство, хазя́йство2) ( домашняя утварь) начи́ння; ( хозяйственный инвентарь) ремане́нт, -у -
3 инвентарь
1) інвентар (-ря), (сельско-хозяйственный) реманент (-ту). [У нього добрий реманент: плуги, борони, воли, коні (Липовеч.)];2) інвентар, реєстр майна (майнові), реманенту (реманентові). Составить -тарь чего - укласти, списати реєстр чого, чому.* * *інвента́р, -я; с.-х. ремане́нт, -уживо́й \инвентарь рь — ( скот) живи́й ремане́нт (інвента́р)
мёртвый \инвентарь рь — ( орудия производства) ме́ртвий ремане́нт (інвента́р)
-
4 налог
1) (действие) - см. Налагание и Наложение;2) податок (-тку), оплатка (преимущ. во мн.: оплатки, -ток), соб. оплать (-ти). [Податків наш народ платить більше, ніж того вимагають офіціяльні цифри (Грінч.). Великі оплатки, - ніяк на гроші не зіб'єшся (Конотіпщ.). Оплатки тії за хату поплатили: і городські, і земські, і в казну, і ще якісь (Крим.). Оплать велика (Сл. Гр.)]. Государственный -лог - державний податок. Квартирный -лог - квартирний (житловий) податок. Косвенный -лог - посередній податок. Личный -лог - особовий податок. -лог с недвижимого имущества - податок з нерухомого добра (майна). Обременительные -логи - сутужні (тяжкі) податки (оплатки). Подоходно- поимущественный -лог - прибутково-майновий податок. Подоходный -лог - прибутковий податок, податок з прибутку. Поземельный -лог - поземельний податок, поземельне (-ного). Помольный -лог - податок на меливо (на мливо). Прогрессивно-подоходный -лог - прогресивно-прибутковий податок. Продовольственный -лог - харчовий податок. Промысловый -лог - промисловий (гал. зарібковий) податок. Прямой -лог - безпосередній податок. Сельско-хозяйственный -лог - сільсько-господарський податок. Уравнительный -лог - з[ви]рівняльний податок. Вносить, внести -лог за (на) что - вносити, внести, сплачувати, сплатити, виплачувати, виплатити, (о мног.) повносити, пови[пос]плачувати податок за (на) що, оплатити що. [Я вже ґрунт оплатив, але є ще инші оплатки (Звин.)]. Внесение -га за (на) что - с[ви]плачування, оконч. сплачення, виплачення податку за (на) що, оплата чого. Облагать, обложить -гом, гами кого, что - оподатковувати, оподаткувати кого, що. Обложение -гом, -гами - оподатковування, оконч. оподаткування кого, чого. Налагать, наложить -лог - накладати, накласти, накидати, накинути податок. Облегчать, облегчить -лог - полегшувати, полегшити, зменшувати, зменшити податок. Освобождать, освободить от -га кого, что - звільняти, звільнити від податку кого, що. Распределять, распределить -ги - розкладати, розкласти, (о мног.) порозкладати податки. Свободный от - гов - вільний від податків.* * *пода́ток, -тку; диал. опла́ть, -тіобложе́ние \налог гом (\налог гами) — фин. оподатко́вування, оподаткува́ння, обклада́ння (обкладення) пода́тком (податками)
-
5 направляться
направиться1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.* * *несов.; сов. - напр`авиться1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися -
6 обиходный
См. также в других словарях:
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ — ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ, хозяйственная, хозяйственное; хозяйствен, хозяйственна, хозяйственно. 1. только полн. прил., по знач. связанное с ведением хозяйства, с экономикой, с производственной стороной дела. «Вашей хозяйственной деятельности я не… … Толковый словарь Ушакова
хозяйственный — См … Словарь синонимов
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ — ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ, ая, ое; вен, венна. 1. полн. Относящийся к ведению хозяйства, к экономической, производственной стороне дела. Хозяйственная жизнь страны. Хозяйственные организации. Х. механизм (методы хозяйствования). 2. полн. Относящийся к… … Толковый словарь Ожегова
хозяйственный — хозяйственный, кратк. ф. хозяйствен и устаревающее хозяйственен, хозяйственна, хозяйственно, хозяйственны … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
хозяйственный — прил., употр. сравн. часто Морфология: хозяйственен и хозяйствен, хозяйственна, хозяйственно, хозяйственны; хозяйственнее; нар. хозяйственно 1. Хозяйственной деятельностью, жизнью и т. п. называется всё то, что относится к владению, распоряжению … Толковый словарь Дмитриева
Хозяйственный поезд — возвращается с перегона Хозяйственный поезд подвижное железнодорожное подразделение, выполняющее на станциях и перегонах работы, связанные с текущим содержанием и ремонтом пути, искусств … Википедия
Хозяйственный учет — количественное отражение и качественная характеристика хозяйственных и общественных отношений. В РФ различают три вида хозяйственного учета: оперативный, статистический и бухгалтерский. Для контроля и управления хозяйственной деятельностью… … Финансовый словарь
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ ГОД — период времени (по длительности равный календарному году), применительно к которому ведется отчетность и осуществляется планирование. В России хозяйственный год начинается 1 января, кончается 31 декабря. Во многих зарубежных странах начало и… … Большой Энциклопедический словарь
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУБЪЕКТ — юридическое или физическое лицо, ведущее хозяйство от своего имени, экономические, хозяйственные операции. Экономический словарь. 2010 … Экономический словарь
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ ДОГОВОР — соглашение между организациями об установлениихозяйственных прав и обязанностей, т.е. договор, предметом которого являются имущество (товары, продукция) или возмездное выполнение работ ли бо оказание услуг. Словарь финансовых терминов … Финансовый словарь
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ ДОГОВОР — гражданско правовой договор, заключаемый между субъектами предпринимательской деятельности … Юридический словарь
