-
1 хижак
მტაცებელი
См. также в других словарях:
хижак — а/, ч. 1) Хижа тварина, хижий звір. || мн. хижаки/, і/в. Родина жуків, які поїдають дрібних комах і личинок. || перен., розм. Літак, пілот, який здійснює розбійницькі нальоти на мирну країну; стерв ятник. 2) перен. Той, хто наживається,… … Український тлумачний словник
хижак — [хиежа/к] ака/, м. (на) аку// ако/в і, мн. аки/, ак і/ў … Орфоепічний словник української мови
хижак — 1 іменник чоловічого роду, істота хижак 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови
вовк — (хижак родини собачих), сіроманець, сірий … Словник синонімів української мови
Бедене, Аляж — Аляж Бедене … Википедия
Жемля, Грега — Грега Жемля Гражданство … Википедия
берло — I б ерло а, с., іст. Палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади. II берл о а/, с. Спеціальна підставка, на яку садовлять дресированого хижого птаха для полювання; у давні часи на таке пристосування садовили також крупних… … Український тлумачний словник
бестіарій — ю, ч. У стародавньому Римі – приміщення для утримування і догляду хижаків – левів, тигрів, пантер та ін. при Колізеї … Український тлумачний словник
вовк — а, ч. 1) Хижак родини собачих, звичайно сірої масті. •• Бджоляни/й вовк маленька з великою головою оса, що поїдає бджіл. 2) діал. Середня частина кавуна без зернят. 3) перен. Про досвідчену, бувалу людину. Морський вовк. •• Вовк маши/на тех.… … Український тлумачний словник
гепард — а, ч. Хижак родини котячих, що має коротке жовтувате або рудувате з чорними плямами хутро; поширений у пустелях Африки та Південно Західної Азії … Український тлумачний словник
задирати — I а/ю, а/єш, недок., заде/рти і задра/ти, деру/, дере/ш, док., перех. 1) Підносити, піднімати вгору. || Відгортати, заломлювати краї або частину чого небудь (покрівлі, одягу і т. ін.). || безос. 2) Робити, утворювати задирку (на дереві, пальцях… … Український тлумачний словник