хат

1) хабарландыру, ескерту

2) хабарландыру хат, жазбаша хабарландыру қағаз, ескерту хат

ж; разг.

1) хат, мәктүп

2) язу, яза белү

3) язу, әлифба, хәрефләр

двір (р. двора и двору), (ум. дворик, двірок, двірочок), подвір'я, надвір'я, (площадь под двором) - дворище. [По подвір'ю багато ходило гусей, курей, качок. Порається в хаті, звивається по надвір'ю (М. Вовч.)]. Задний двор - задвірок (р. -рка). Выходящий на задний двор - задвірковий, затильний. [Дочка на задвіркові двері - рип! (Чуб.)]. Двор (усадьба) с постройками - обійстя, (провинц.) обистя, подімство. [Їх дід сидів своїм обистям на березі Тікича. У бідних усе обистя обкопане ровом, а багаті люди обгороджують обистя дошками або муром (Звиног.)]. Птичий двор - птичня. Скотный двор - загорода, товарячий двір. Во дворе - у дворі, на обійстю, на вдвір'ю, на подвір'ю. Со двора, со стороны двора - знадвору. На дворе (вне дома, под открытым небом) - надворі. [Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі (Неч.-Лев.). Надворі будем ночувати (Шевч.)]. Находящийся во дворе, выходящий во двор - надвірній. [У надвірній хаті вона готувала печиво (Неч.-Лев.)]. Двор (царский, королевский, помещичий) - двір. [Ось ті, що панують у царських дворах (Єв.). Кайдашиха ззамолоду довго служила в дворі у пана (Неч.-Лев.)]. Относящийся к государеву или панскому двору (придворный, дворовый) - двірський. Священников двор - попівство. Двор таможенный, мытный - митниця, (митна) комора. Постоялый, заезжий двор - заїзд (р. -ду). Гостиный двор - купецький дім (р. дому). Лесной двор - лісна (р. -ої). Монетный двор - монетарня, монетний двір. Пора гостям по дворам - час гостям додому. Не ко двору - не підхоже, не підходить, не під масть. [Сірі корови нам не під масть: пропадають].

* * *

истопить

1) (печь, печку) палити (в печі, в грубці), напалювати, напалити (піч, грубку), топити, витопити (в печі, в грубці), (избу) топити хату и в хаті. [Чужу хату топить - свої очі сліпить (Шейк.). Добре напали піч: хліб сажатимемо (Звин.). Так напалив грубку, що не можна в хаті висидіти (Сл. Ум.)];

2) (воск, свинец: плавить) топити, стопити, розтопити що (віск, олово); см. Растопить;

3) -пить судна - потопити судна, кораблі;

4) (истратить топкой) спалювати, спалити, випалювати, випалити чого (дров, вугілля). Истопленный - напалений, витоплений; стоплений, розтоплений; потоплений; спалений, випалений. -ться -

1) (о печи: топиться) витоплятися, витопитися, (нагреваться) напалюватися, напалитися. [Піч витопилася (Сл. Гр.). Напалилась груба добре (Сл. Гр.)];

2) (о воске, свинце) топитися, стопитися, розтопитися;

3) -питься (о мн.: утонуть) - потопитися;

4) спалюватися, спалитися, випалюватися, випалитися.

* * *

1) ( нагревать топкой) топи́ти и вито́плювати, ви́топити и мног. повито́плювати, пали́ти, -лю́, -лиш, ви́палити, -лю, -лиш; сов. прокури́ти, -курю́, -ку́риш

2) ( расходовать на топку) спа́лювати, спали́ти, випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати

лётывать

1) літати (зап. літати); (с силой, с шумом, ширять) шугати. [Хто високо літає, той низько сідає (Номис). Курчата переполошилися, літають по хаті, по столах (Звин.). Під нами шумить море, над нами шугають чайки (Н.-Лев.)]. Мысли, думы -ют - думки, думи літають, шугають. [Думка ген-ген літає (Номис). Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (Вороний)]. -тать мыслями - заноситися (літати) думками. Его мысли -ют - йому думки заносяться. [Не знаю, куди йому думки заносяться, - сидить під тином та на місяць дивиться (Чигир.)];

2) (быстро бегать) літати, (носиться) га(й)сати. [Хіба наші діти в хаті посидять? по шляху літають (Звин.)];

3) (падать) падати. -ться, безл. - літатися, шугатися.

* * *

зайвий, залишній, лишній, (остающийся свободным) гулящий, забильний, (ненужный) непотрібний; срв. Излишний, Избыточный. [І Яремі дали коня зайвого з обозу (Шевч.). Давай вони зерном ділитися, от одно зерно зайве було (Казка). У мене ні сорочки залишньої немає, ні юпчини (Мирн.). Господи вишній, чи я в тебе лишній? (Номис). От сокира гуляща, візьми її (Сл. Гр.)]. -ние слова, разговоры - зайва мова, зайві балачки. [О, я зайвої мови не люблю (Черкащ.)]. -ние издержки - зайві витрати. Не -нее будет заметить - не зайве (не зайва річ) буде завважити. В этом сочинении много -него - у цім творі багато є зайвого (непотрібного). -ний раз - зайвий раз, ще раз. -ним быть - бути зайвим, узайві. [Привезли мого брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві (Г. Барв.)]. Он здесь -ний - він тут узайві, він тут зайвий. -ние брёвна в избе, -ние уши - ніч у хаті. [Казав би й більше, та ніч у хаті (Полт.)]. -нее брать - над міру (надто, надто багато, зайве) брати, (сильнее) дерти. -нее требовать - вимагати над міру (зайве); срв. Лишнее. -него пожелаешь, последнее потеряешь - за більшим поженись, то й останнього рішись. -нее говорить - себе вредить - зайва мова - собі шкода. -няя денежка карману не тяга - запас біди не чинить. У меня нет -них (свободных) денег - у мене немає зайвих, лежаних грошей.

* * *

I. 1) (только, только лишь, всего лишь, всего только) тільки, лиш, лишень, (зап.) лише, но, іно, йно, оно, тільки-но, (единственно, исключительно) єдино, саме. [Живуть там тільки пацюки та миші (Грінч.). Нашому маляті лиш слинку ковтати (Номис). Браму відмикали лишень із сходом сонця (Кониськ.). Один лише не спав (Франко). Не буду казати, йно буду мовчати (Грінч. III). Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій (Грінч. III). В хаті тихо, оно діти сопуть (Драг. Пред.). Молоді сили тільки-но починають свою літературну діяльність (Єфр.). Мене судити могли-б єдино-тільки королі (Грінч.). Саме він був у хаті, більш нікогісінько не було (Сл. Йог.)];

2) (сейчас только, вот только что) допіро[у], (зап.) доперва, лиш, тільки, тільки-но. [Ми оце допіро приїхали (Гуманщ.). Безвість віків, що тільки-но одкривається перед нашими очима (Єфр.)]. Лишь теперь - тепер тільки, допіро тепер. [Тепер тільки я дізнав, яка в тебе правда (Полт.)]. Лишь тогда - аж тоді, допіро тоді;

3) (едва, чуть, как только) ледві и ледве; заледві и заледве, тільки(-но), зараз(-но), скоро(-но); срв. Едва. [Ледві ми ввійшли, він почав сміятись (М. Вовч.). Заледве вітер набіжить - і зникне в гущині (Вороний). Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.). Зараз-но я в хату, вона й напалася на мене (Липовечч.)];

4) Лишь бы, лишь бы только - аби, аби б, аби-тільки, тільки б, аби-но, аби-лиш, аби-лишень, коли б тільки, (зап.) коби. [Аби люди, а піп буде (Приказка). Аби-тільки допекти, то ще й не те скаже (Рудан.). Такі сухі дрова: аби-но до вогню, то вже й горять (Проскурівщ.). Аби лиш гроші, - все буде (Хотинщ.). Коби зуби, то хліб буде (Приказка)]. Лишь бы где, лишь бы когда, лишь бы что, кто - аби-де, аби-коли, аби-що, аби-хто; см. Где попало и т. д. Лишь бы как-нибудь - аби-як, аби-то, аби-аби. [Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Він робить так, - аби-аби]. Лишь бы как-нибудь отделаться - аби якось збути. Лишь бы сладить (осилить) - аби подужати. Лишь бы мне не опоздать - аби (коли б) тільки мені не спізнитись. Лишь бы было угодно - аби була ласка.

II. Лишь - см. Лишек, Избыток.

* * *

1) част. ті́льки, лише́, лиш

2) союз ті́льки, лише́, лиш

нагреть

1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);

2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;

3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -

1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];

2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.

* * *

несов.; сов. - нагреть

и Натоплять натопить

I. 1) (печь, избу) напалювати, напалити, натоплювати, натопити (піч, грубу, хату и в печі, в грубі, в хаті), (о мног.) понапалювати, понатоплювати (печі, груби, хати и в печах, у грубах, у хатах). [Напалили в грубці, що в хаті не всидиш (Сл. Ум.). Натопи хату (Номис)];

2) (жиру, воску и т. п.) натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати чого; (молока) напряжувати, напряжити, (о мног.) понапряжувати (молока). [Понатоплювати смальцю (Богодух.)]. Натопленный -

1) напалений, натоплений, понапалюваний, понатоплюваний;

2) натоплений, понатоплюваний; напряжений, понапряжуваний. -ться -

1) напалюватися, напалитися, понапалюватися; бути напалюваним, напаленим, понапалюваним и т. п. [Напалилася груба добре (Сл. Гр.). Понатоплювалися хати (Сл. Гр.)];

2) (вдоволь, сов.) - а) напалитися, натопитися, попопалити, попотопити (досхочу), (о мног.) понапалюватися, понатоплюватися; б) натопитися, попотопити (досхочу), (о мног.) понатоплюватися; напряжитися, попопряжити (досхочу), (о мног.) понапряжуватися. Срв. Топить.

II. Натапливать, натопить (в воде) - натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати, потопити кого. Натопленный - натоплений, понатоплюваний, потоплений. -ться - натоплюватися, натопитися, понатоплюватися; бути натоплюваним, натопленим, понатоплюваним;

2) (вдоволь, сов.) натопитися, (о мног.) понатоплюватися.

* * *

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

1) (свойство) нечистість (-тости), нечистота. -та печати - нечистість друку;

2) (грязь) нечисть (-ти), бруд (-ду), брудота. [В хаті повно нечисти (Кониськ.). Скрізь така нечисть у хаті, що гидко й дивитися (Грінч.). Любов моя без бруду (Вороний). З душі брудоту й погань вимітає (Франко). Визволив (їх) з гріховної брудоти (Крим.)]. Душевная -та - душевна брудота, бруд (брудота) душі. -тоты - нечистоти (-тот), нечисть, бруд. [Лопатою нечисть відкидають (Номис)]. Городские -тоты - міські нечистоти, міський бруд.

* * *

1) (свойство, состояние) нечистота́, нечи́стість, -тості

2) ( грязь) нечистота́, бруд, -у

3)

каганчик, (шутл.) моргунчик. [Каганчик все мигоче в хаті вбогій на столі (Грінч.). Горить у хаті тільки моргунчик (Звин.)].

* * *

прибраться

1) страд. - забиратися, забратися, бути забраним; прибиратися, прибратися, бути прибраним, прятатися, спрятатися, бути спрятаним и т. д. - см. Прибирать. [В хаті було поприбирано, все стояло на своїм місці (Коцюб.)];

2) (убраться прочь) забиратися, забратися. -берись отсюда - забирайся звідси;

3) прибиратися, прибратися, чепуритися, вичепуритися, причепурюватися, причепуритися, (во множ.) поприбиратися, попричепурюватися и т. д. [У Максимовій хаті прибирались та лагодились до весілля (Єфр.)];

4) (только сов.: издержаться) вийти. Хлеб -брался - хліб вийшов.

* * *

несов.; сов. - прибр`аться

1) прибира́тися, прибра́тися и поприбира́тися; ( принаряжаться) чепури́тися и причепу́рюватися, причепури́тися, вичепу́рюватися, ви́чепуритися

2) ( собираться) збира́тися, зібра́тися

1) (комнату, в комнате) прибрати (хату, в хаті, кімнату, в кімнаті), попрятати (в хаті), (о мн. поприбирати, попрятати), причепурити, (диалек.) прикукобити, прихахулити що, де. -рать дом (отделать понаряднее) - причепурити, приоздобити дім. Срв. Прибирать;

2) (приодеть) прибрати, причепурити кого; см. Приодеть. [Дівчата гарні, усі прибрані (Кв.)]. -рать невесту - прибрати молоду;

3) -рать хлеб с поля - звезти хліб (снопи) з поля. Приубранный - прибраний, попрятаний, причепурений. -ться - прибратися, причепуритися, прахахулитися (о мн.) поприбиратися; см. Приодеться.

* * *