-
1 избной
хатній. [Хатні двері (Київщ.)].* * *ха́тній -
2 домашний
1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].* * *1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній\домашний аре́ст — домашній аре́шт
дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)
дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)
2) ( о животных) сві́йський, дома́шній -
3 комнатный
1) хатній. [Хатній поріг (Сл. Гр.). Хатні двері (Звин.)]. -ная температура - хатня температура;2) (относящийся к чистым комнатам) кімнатний, світличний, покойо[є ]вий, горничний. -ный (лакей) - покойовий (-вого). -ная прислуга (соб.) - покойові (-вих). -ные фразы - салонові фрази;3) (домашний) хатній, домовий. [Казала польова миша хатній (Манж.). Хатнього злодія не встережешся (Номис)]. -ный (домашний) арест - домовий арешт. -ная муха - хатня муха. -ные растения - хатні рослини. -ные собачки - покойові песики (собачки). [Обливав покоєвих собачок своєї матери окропом (Франко)].* * *кімна́тний; ха́тній -
4 внутренний
1) (у)нутрішній, середовий, (нутровый, утробный) нутряний;2) хатній, домовий. [Унутрішня частина. Міністерство внутрішніх справ. Середове сало. Нутряна кров]. Внутренние повреждения (при побоях) - середові побої. Внутреннее сало - здір (р. здору). Внутренние раздоры - хатні, домові чвари.* * *вну́трішнійвну́тренние боле́зни — мед. вну́трішні хворо́би
вну́тренняя секре́ция — фиоиол. вну́трішня секре́ція
-
5 вещь
1) річ (р. речи), штука, (только с вещественным значением) надібка. [За кожну річ дитина хапається руками. Піч - то бабська річ, а пляшка - козацька. Не люблю я брати чужу надібку. Філософія річ поважна. Страшна річ - оця розтіч. І в ворога учиться - добра штука (Грінч.)];2) вещи мн. (пожитки, багаж) - речі, манатки, (соб.) добро, збіжжя, знадіб'я, начиння, манаття. [Всяке хатнє знадіб'я (начиння)].* * *річ, род. п. ре́чі, шту́ка; диал. на́дібок, -бкаве́щи — мн. ре́чі, -че́й
\вещь в себе́ — филос. річ у собі́
-
6 внешность
1) (наружная поверхность) около. [Около (хатнє) було оббите дощем (Левиц.)];2) (внешний вид) зовнішність (р. -ности) вигляд, взір (р. взору). [Вигляд міста, села. Сіно гарне на взір];3) (наружная сторона явлений) поверховість (р. -вости), позверховість (позверховність), зверхність. [Любити поверховість, не ідею (Пачов.). Мужик переймає у пана позверховність (Грін.). Зверхність подій притемнює їхній внутрішній зміст];4) (внешность, наружность человека) - а) врода, природа, подоба. [Яка погана йому врода, а пан (Звиног.). Так, я, моя подоба, моє лице, мій вираз, все, зовсім (Фран.). Гарна дівчина, такої подоби не бачили у нас (Сторож.). Природа їй гарна, то й одягнутися хочеться краще (Звиног.)]; б) зовнішність, зверхність, поверховість. [Зовнішність у нього поважна. Всенька зверхність - од убрання й манер до способу розмови (Єфр.). Комічна поверховість (Фран.)];5) по внешности, внешним образом, внешне и т. д. - на погляд, на огляд, на око, з- погляду, з-околу, зверху, на взір. [То тільки здається, то тільки з-околу (Мирн.). Хоч як різняться зверху просте речення і найкращий твір (Єфр.). Становище, принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). На взір чоловік середніх літ (Мирн.)]. Внешностью, наружностью, лицом (о людях) - на вроду, на обличчя, на вигляд. [Хороша дружина на вроду. Бридкий на обличчя. Непоганий на вигляд (Крим.)].* * *по \внешностьти — за зо́внішністю, з зо́внішності, за зо́внішнім ви́глядом, з зо́внішнього ви́гляду, зо́внішньо, зо́вні
-
7 домоводство
домове (хатнє) господарювання, хазяйнування.* * *домове́дення, [домове́, ха́тнє] господарюва́ння (хазяйнува́ння) -
8 домосед
-дка домосида (общ. р.), домонтар (р. -ря), домонтарка, домар (р. -ря), доматорка, хатник, домосід, (насм.) сидень (р. -дня), пічкур (р. -ра), (пренебр.) хатній сидяка. [Оце ще сидень, - і між люди ніколи не вийде].* * *домува́льник, домосі́д; си́день, -дня, ха́тник, пічку́р, -а; домонта́р, -я -
9 заёмный
1) (служащий для займа) позичковий, позичальний. [Позичкова каса]. -ное письмо - позичковий лист. -ное домашнее письмо - позичковий хатній лист, розписка;2) (взятый в заём) позичений.* * *1) позико́вий2) ( взятый в долг) пози́чений\заёмныйые де́ньги — пози́чені гро́ші
-
10 зашататься
1) (заколебаться) захитатися, захилитатися, загойдатися. [Захиталась, відчинилась мертвецькая хата (Куліш). Зрушились стіни немов живі, загойдались над головою (Коцюб.). Захилиталось, замахало як вітряк руками (Васильч.)];2) (начать бродить) затинятися, заблукати. [Підводилися з своїх ліжок в'язні і мовчки затинялися од стіни до другої (Васильч.)];3) (покачнуться о человеке) поточитися, заточитися. [Заточився, покинув хатні двері та пішов лапать стіни в темних сінях (Н.-Лев.)].* * *1) захита́тися, захилита́тися2) ( начать бродить без дела) поча́ти тиня́тися (ве́штатися, шве́ндяти), затиня́тися, заве́штатися, засновига́ти; см. шататься 2) -
11 избяной
Избной хатній.* * *ха́тній -
12 извне
зокола, зоколу, знадвору, із сторони, зовні. [Маж хату зокола, а всередині я сама вимажу (Борзенщ.). Австрійські москвофіли спираються на силу зокола (Грінч.). Як знадвору, так і всередині хата була однаковісінька: так нечепурно, неохайно (Свидн.). Це не хатній вплив, не вплив сім'ї, а щось із сторони (Київ). Осібний історичний світ, який відокремився на початку середніх віків зовні, а всередині, навпаки, об'єднався (Доман.)].* * *нареч.зо́вні, ззо́вні, іззо́вні; ( снаружи) зо́кола, знадво́ру -
13 клозет
клозет, відходок, виходок (-дка). [Теплий, хатній, надвірний відходок].* * *клозе́т, убира́льня -
14 кустарный
1) кущовий, (зап.) корчовий; срвн. Кустовой;2) доморобний, дрібний, хатній, домовий, (рус.) кустарний. -ный промысел - доморобництво, доморобство, дрібний промис(е)л. -ная промышленность - доморобна промисловість. -ное производство - доморобництво, доморобне виробництво. -ные изделия - доморобина, домові вироби. -ное полотно - домоткане полотно. -ное сукно - доморобне сукно. -но-ремесленный - доморобно-ремісничий.* * *куста́рний -
15 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
16 обстановка
обстава, обставини, спряток (гал.) [Перед моїми очима встала вся обстава давніх дідових покоїв (Неч.-Лев.). У театрі обставини (обстановка) дуже гарні (Кониськ.)]; (переносно, абстрактно) обставини (-вин). Окружающая, внешняя домашняя обстановка - наокружні, зверхні, хатні обставини, оточення. [Світ розбурканих людей, що задихаються серед старих обставин (старой -вки) (Єфр.)]. Жить при неблагоприятной -ке - жити в несприятливих умовах (обставинах, оточенні). Совместная жизнь при такой -ке была ужасна - спільне життя за таких обставин жахливе було.* * *1) (комнаты, помещения) обстано́ва, обста́ва; ( мебель) ме́блі, -лів; ( меблировка) умеблюва́ння; диал. постано́ва, ула́дження, уря́дження2) ( положение вещей) обстано́ва, обста́ва; диал. постано́ва; ( обстоятельства) обста́вини, -вин; ( условия) умо́ви, род. п. умо́в, умо́вини, -вин; ( окружение) ото́чення -
17 обстоятельство
обставина, (чаще во мн.) обставини (-вин), (реже) річ (р. речи), околичність (-ности). При каких -вах - за яких обставин. При теперешних, при благоприятных -вах - за сьогочасних (за наших) обставин, за сприятливих обставин, при добрій годині, за доброї нагоди. При плохих -вах - за лихих обставин, при лихій годині. [При добрій годині і чужі побратими, при лихій годині нема і родини]. Лучшие, более благоприятные -ва - кращі обставини, краща доля. Он в стеснённых -вах - йому тісно (до скруту) прийшлося. Поправить свои -ва - свою долю поліпшити, підмогтися. [Підмоглася грішми (Криж.)]. Взвесить -ва - обміркувати, зважити обставини, обчислитися. -ва места и времени - обставини місця й часу. Смотря по -вам - як до обставин, зважаючи на обставини. По личным, домашним -вам - через особисті, через хатні обставини. По независящим -вам - через незалежні обставини. -ва, увеличивающие (уменьшающие, смягчающие) вину - обставини, що збільшують (зменшують) провину.* * *1) обста́вина; диал. постано́ва2) грам. обста́вина -
18 обыск
1) (для обнаружения украденного, запрещённого) трус (-су), трусениця, (гал.) ревізія; (о многих) трусанина. [У його був трус і знайдено чимало нелегальщини. Трусанина по селу: шукають покрадене добро]. Личный обыск - особисте обшукування, особистий трус. Домовый обыск - хатній трус. Поголовный обыск - загальний трус. Делать, производить обыск - см. Обыскивать. Находить, найти при обыске - витрушувати, витрусити. [Трушено його й витрушено крадене полотно];2) обыск при браке - запис у шлюбну метрику;3) обыск повальный для получения сведений о ком или о чём - вселюдний допит, загальний допит.* * *1) о́бшук, -у, трус, -у2) (опрос, дознание) церк. о́пит, -у; ( допрос) до́пит, -у; ( запись при браке) за́пис, -у -
19 по-домашнему
по-хатньому, по-домовому, хатнім (домовим, домашнім) звичаєм, як удома. Одеваться -му - в[о]дягатися, як удома (по-хатньому).* * *нареч.по-дома́шньому, по-ха́тньому -
20 подбираться
подобраться1) підбиратися, підібратися, попідбиратися, збиратися, зібратися, позбиратися, визбируватися, визбиратися, повизбируватися, бути підібраним, попідбираним, позбираним, повизбируваним; добиратися, добратися, прибиратися, прибратися и т. д. - см. Подбирать;2) підбиратися, підібратися, підсмикуватися, підсмикатися, підтикатися, підтикатися и підіткнутися, закасуватися, закасатися, підкасуватися, підкасатися, закачуватися, закачатися, підкуцатися, (во множ.) попідбиратися, попідсмикуватися, попідтикатися и т. д. См. Подобрать платье (Подбирать). [І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася (Стор.). Маланка закасалась та лізе в воду (Коцюб.). Очеретом качки гнала, високо-м ся закачала (Пісня)];3) (подкрадываться) підбиратися, підібратися, підкрадатися, підкрастися, чалитися, причалитися до чого. Срв. Подкрадываться. [Підбирається під хатнє віконце. Онде корова до капусти чалиться (Переясл.)]. Волк -бирается к стаду (овец) - вовк підкрадається (чалиться) до отари;4) (подольщаться) добиратися, добратися до кого, заходити до кого и коло кого, підмощуватися и підмощатися, підмоститися до кого, підходити, підійти під ласку кому. Срв. Подольщаться, Подбиваться 3. [Спроквола добираючись, запутав пан- отця, як павук муху (Свидн.). Не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь (М. Вовч.)];5) (о припасах: приходить к концу) сходити. [Уже наші припаси сходять];6) (тощать) худнути, схуднути, охлявати, охлясти, з тіла спадати, спасти, (о мног.) похуднути, похлясти и поохлявати, з тіла поспадати.* * *несов.; сов. - подобр`аться1) підбира́тися, підібра́тися и попідбира́тися; ( подкрадываться) підкрада́тися, підкра́стися и попідкрада́тися2) ( иссякать) схо́дити, зійти́; ( переводиться) перево́дитися, перевести́ся3) (подбирать подол, полы) підбира́тися, підібра́тися; ( поддёргиваться) підсми́куватися и підсмика́тися, підсмикну́тися и підсмика́тися4) страд. (несов.) підбира́тися; збира́тися; визби́руватися; добира́тися
Страницы
- 1
- 2
См. также в других словарях:
хатній — я, є. 1) Прикм. до хата 1), 2). || Який веде до житлових кімнат, внутрішній. || Стос. до ведення домашнього господарства. || Вигот. у домашніх умовах. || Якого одягають, носять у хаті, вдома; домашній. || Який любить проводити час удома, постійно … Український тлумачний словник
хатній — [ха/т( )н ій] м. (на) н ому/ н ім; ж. н а; с. н еи; мн. н і … Орфоепічний словник української мови
хатній — прикметник … Орфографічний словник української мови
хатнівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
спрятъ — хатні скарб, гаспадарчыя прылады, начынне … Старабеларускі лексікон
челядникъ — хатні слуга … Старабеларускі лексікон
Хатнее (Великобурлукский район) — Село Хатнее укр. Хатнє Страна УкраинаУкраина … Википедия
кімнатний — а, е. 1) Прикм. до кімната; хатній, покойовий. || Признач. для кімнати. Кімнатна температура. 2) Який постійно перебуває, живе або вирощується в кімнаті; хатній, покойовий. Кімнатні рослини … Український тлумачний словник
фанти — Фанти: речі, хатнє майно [46 1] хатнє майно, речі [46 2] … Толковый украинский словарь
Цао Сюэ-цинь — (псевдоним; настоящее имя Цао Чжань) (около 1715, Нанкин, 1762, близ Пекина; по др. сведениям, 1724 1764), китайский писатель. Автор романа «Записки о камне» (впоследствии названного «Сон в красном тереме»), завершенного в 1791 Гао Э.… … Большая советская энциклопедия
Интернет в Белоруссии — В Беларуси действуют множество компаний посредников, оказывающих услуги по доступу в Интернет как физическим лицам, так и корпоративным клиентам. 1 февраля 2010 года Президентом Республики Беларусь[1] был подписан «Указ № 60 „О мерах по… … Википедия
