-
61 sapuska
yks.nom. sapuska; yks.gen. sapuskan; yks.part. sapuskaa; yks.ill. sapuskaan; mon.gen. sapuskoiden sapuskoitten sapuskojen sapuskain; mon.part. sapuskoita sapuskoja; mon.ill. sapuskoihinsapuska (ark) закуска, харчи, харч
закуска, харчи, харч -
62 comestible
n звич. plжарт. харчові припаси; харчі, харч* * *n; plїстівні припаси, їжа -
63 eats
n pl амер., розм.їжа, харчі, їстівне* * *[iːts]n; pl; амер.їжа, харчі("Eats")
— їдальня, кафе ( на автодорозі) -
64 feed
I1. n1) харчування; годування2) корм, фураж3) порція, норма (корму)4) розм. їжа, харч5) вигін; пасовисько, пасовище6) тех. живлення7) завантаження8) подача матеріалуfeed processing room — кормокухня, кормоцех
feed spool — кін. верхня бобіна
2. adjнайнятий; який одержує гонорар (платню)IIv (past і p.p. fed)1) годувати, давати їжу2) живити, давати поживу3) утримувати; забезпечувати4) постачати; живити5) амер. давати корм6) згодовувати7) пасти (худобу)8) годуватися (про тварин)9) харчуватися (чимсь — on, upon)10) товстіти, жиріти11) театр. подавати репліку партнерові13) нагнітати, накачувати14) тех. живити, забезпечувати (водою, паливом)15) вводити дані (у комп'ютер)feed down — спасати, травити (пасовисько)
feed out — розм. а) відгодовувати для продажу; б) спорт. передавати м'яч убік
feed up — а) відгодовувати, посилено харчувати; б) одужувати (після хвороби)
* * *I [fiːd] n1) харчування, годівля2) корм; фуражfeed processing room — кормокухня, кормоцех
feed steaming plant — кормозапарник; порція, дача ( корму)
3) їжа4) вигін, пасовище5) тex. живлення, завантаження; подача матеріалуII [fiːd] vfeed box — коробка подач ( верстата); матеріал, що подається
( fed)1) годувати, давати їжу ( кому-небудь); живити ( що-небудь); давати поживу ( чому-небудь)2) годувати, забезпечувати, утримувати; постачати, забезпечувати, живити; aмep. задавати корм; aмep. згодовувати; кидати ( куди-небудь); відправляти4) їсти, годуватися ( про тварин); їсти, підкріплюватися ( про людей)5) (on, upon) годуватися, харчуватися ( чим-небудь)6) театр. cпeц. подавати репліку партнерові; підігравати партнерові; підказувати, суфлірувати7) cпopт.; cпeц. подавати, передавати ( м'яч) партнерові, супротивникові8) тex. живити, постачати (паливом, водою); нагнітати, накачувати9) cпeц. подавати ( матеріал на обробку); вводити дані ( у комп'ютер)III [fiːd] aякий отримує гонорар, платню; найнятий -
65 provender
1. n1) корм, фураж2) жарт. харч2. v1) постачати фураж2) давати корм худобі3) жарт. харчуватися* * *I n; с-гфураж; грубий корм; їжа; харчіII v; с-гпоставляти фураж; давати корм худобі; харчуватися -
66 provision
1. n1) постачання; забезпечення2) заготівля, заготовляння; запас, запасання3) pl провізія; харчові продукти, харчі4) запобіжний захід; застереження (against)5) положення, умова (договору тощо)treaty provisions — умови (пункти) договору
to make provisions — а) включати умови; передбачати, постановляти; б) розпоряджатися (майном тощо)
6) церк., іст. надання бенефіції до відкриття вакансіїprovision shop — гастрономічний магазин, гастроном
2. vпостачати продовольство* * *I n1) постачання, забезпечення2) заготовляння, заготівля, запасання; запас; eк. резерв3) pl провізія, їстівні припаси, харчі; запаси провіанту4) ( against) запобіжний захід5) положення, умова (договору, закону); постанова6) цepк. надання бенефіція до відкриття вакансії; призначення на церковну посадуII v -
67 tucker
1. n1) розм. їжа2) ласощі3) розм. денний раціон золотошукача4) харчі, провізія5) шемізетка6) амер., розм. знемога2. v1) стомлювати до знемоги (тж tucker out)2) військ. виснажувати, вимотувати* * *I n2) cл. їжа, ласощі3) aвcтpaл.; cл. денний раціон золотошукача; їжа, провізіяto earn /to make/ one's tucker — ледве заробляти на прожиток
4) шемізетка••II v; сл.the house cleaning tuckered her out — після прибирання в будинку вона відчувала себе зовсім знесиленою; вимотуватися
2) війск. вимотувати -
68 viand
n1) pl продукти, продовольство2) їжа, харчі3) страва, їство* * *продукти, продовольство2)їжа, харчі; страва, блюдо (особл. рідке або вишукане); їство -
69 victual
1. n1) звич. pl продовольство, їстівні (харчові) припаси; провізія; провіант; харчі2) поет. їжа; пожива2. v1) постачати продовольство (харчові припаси, провіант)2) запасатися продовольством (харчовими припасами, провіантом)3) харчуватися; годуватися; живитися4) пастися* * *I pl.продовольство, їстівні припаси; провізія, провіант; харчування; wіthout victuals на своїх харчах; поет. їжа, харчіII v.1) забезпечувати продовольством; to victual a shіp поставляти продовольство на судно; запасатися продовольством; the shіp victual led at Colombo у Коломбо судно поповнило запас продовольства2) харчуватися, годуватися, задовольнятися; пастися -
70 харчи
-
71 исхарчить
что схарчити, спожити що. [Повертаючись додому й те (зароблені гроші) уже схарчили (Манж.)]. -ться - обхарчитися, вийти з харчів. [Зовсім обхарчилися; хліба брали на два дні, а сидимо четвертий день (Кон.)].* * *диал.ви́тратити (-трачу, -тратиш) на харчі́ -
72 милость
1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].* * *1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності -
73 носить
1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;2) см. Нести 2;3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -1) ношений;2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.* * *1) носи́ти (ношу́, но́сиш)едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять
\носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́
\носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю
2) ( иметь) ма́ти, носи́ти\носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися
\носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́
-
74 ну
междом. и част.1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].* * *1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймону и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]
2) (част.: неужели) нуда ну? — та невже́ [ж]?, та ну?
3) (част.: давай) ну, дава́й; ину крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти
-
75 питание
1) (процесс) годування, харчування, живлення, поживління;2) (пища) поживок, споживок (-живку), пожиток, заживок, зажив (-иву), пожива. Плохое -ние - недостатнє харчування (живлення). Усиленное -ние - збільшене (підсилене) харчування (живлення).* * *1) ( действие) харчува́ння; годува́ння; жи́влення; постача́ння2) (то, чем питаются, питают) харчува́ння; (еда, пища) ї́жа, їда́, пожи́ва, по́корм, -у и поко́рм, харчі́, -чі́в, харч, -і (ж.) и -у (м.); диал. ї́дло́, їсти́во; (то, что подают для еды) сті́л, род. п. сто́ла и сто́лу; ( диета) діє́та3) (энергия, материал спец.; перен.) жи́влення -
76 припас
1) припас, запас (-су). [На суднах тих повно військового люду, припасу та зброї до битов жорстоких (Куліш)]. Съестные -пасы - харч (-чи, ж. р. и -чу м. р.), харчі (-чів), їжа, конт (-ту), живність (-ности); (свежие) свіжина (-ни). [Не так чого понабирали, як їжі скільки печених курок, ковбас, сухариків, сущиків і всякої всячини (Свидн.). Хліба не купуємо, конту з обох нас доволі (Г. Барв.)]. Снабжение съестными -сами кого, чего - постачання харчи кому и на кого, на що, харчування кого, чого. Израсходовать свои съестные -сы - вихарчуватися, (во множ.) повихарчовуватися;2) справа, снасть (-сти), пристрій (-строю), приладдя; срв. Прибор, Принадлежности. Рыболовные -сы - рибальська справа, рибальське приладдя.* * *см. припасы -
77 припасы
припа́с, -у, припа́си, -сів; ( принадлежности) прила́ддясъестны́е \припасы — припа́с для ї́жі, їстівні́ (харчові́) припа́си, харчі́, -чі́в, харч, -і (ж.) и -у (м.)
-
78 провизия
живність (-ности), харч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), харчі (-чів); см. Провиант. [І живність єсть - голодні не вмремо (Грінч.). Підкова, обмисливши себе живністю, потяг на Запоріжжя (Куліш)]. Запас -зии - запас (-су). [Ой над Лиманом, над Сап'яном запаси держали (Грінч. III)].* * *прові́зія -
79 продовольствовать
кого чем постачати кому що (харч, одежу, взуття), (только едою) харчувати, прохарчовувати, живити кого; срв. Довольствовать, Снабжать. [Служити важко, але прохарчовують добре (Звин.)]. Продовольствованный - постачаний, (только едою) харчований.* * *(кого-что) постача́ти продово́льство (съестные припасы: харчі́) (кому-чому) -
80 прокармливать
прокормить1) прохарчовувати, харчувати, прохарчувати, харчити, прохарчити прогодовувати, прогодувати; (довольствовать) контентувати, проконтентувати, згодовувати, згодувати кого. [Як вона їх за ті гроші прохарчовує, і сам не знаю (Звин.). На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку (Неч.-Лев.). Зосталося двоє дітей, і тих нічим прогодувати (Грінч.). Всі безземельні або такі, що їх земля не могла згодувати (Коцюб.)]. -мить в течение зимы - перезимувати, визимувати, (о мног.) поперезимовувати, повизимовувати кого, що. [Навчи-ж мене літати за те, що я тебе перезимувала (Рудч.) Насилу визимувала свою худобу (Грінч.)]. -мить в течение лета - перелітувати, вилітувати кого, що. -мить до определенного времени - доконтентувати кого до якого часу. [До весни ще далеко, - чим він нас доконтентує до весни? (Драг.)];2) (истратить на прокорм) схарчовувати, схарчувати, схарчити, згодовувати, згодувати, вихарчовувати, вихарчити, витрачати, витратити на харч. [Овес тепер дорогий: більше коням згодуєш, ніж заробиш]. Прокормленный - прохарчований, прогодований, проконтентований; схарчований, згодований, витрачений на харч.* * *несов.; сов. - прокорм`ить1) прогодо́вувати, прогодува́ти и згодува́ти; ( предоставляя продовольствие) прохарчо́вувати, прохарчува́ти2) (кормя, расходовать) згодо́вувати, згодува́ти3) (несов.: кормить в течение определённого времени) годува́ти [ці́лий тиждень], прогодува́ти
См. также в других словарях:
харч — ХАРЧ, а, мн. и, ей, м. 1. Еда, пища. 2. Деньги, доход, прибыль. А какой мне с этого харч? 3. Блевотина. Харч метать (или харч спустить, харчами хвастать, харчи гнать и т. п.) страдать рвотой … Словарь русского арго
харч — См … Словарь синонимов
харч — [харч] чу, ор. чеим, м. (на) ч і (ч.) і ч і, ор. ч у (ж.), мн. харч і/, харч і/ў … Орфоепічний словник української мови
ХАРЧ — ХАРЧ. см. харчи. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ХАРЧ — (тюркск. hardz; араб, khardz). Съестные припасы, пища, корм. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ХАРЧ араб. khardj, издержка. Съестные припасы. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление … Словарь иностранных слов русского языка
харч — харч, а, твор. п. ем и харч и, ей … Русский орфографический словарь
харч — харч/ и харч/и … Морфемно-орфографический словарь
харч — харч, а и харчи, ей … Русское словесное ударение
Харч — м. разг. сниж. то же, что харчи Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ХАРЧ — муж. харчоба жен., дон. харчи мн. съестной припас, пища, еда, продовольствие; | привар, пища кроме хлеба, особ. мясная, мясо. Без хлеба и харчу не хочу, вологод. Пироги с харчем, сар. с мясом. | сев., вост. охотничий припас, порох и дробь. |… … Толковый словарь Даля
харч — а; м. = Харчи … Энциклопедический словарь