Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

хай-да̄

  • 81 загон,загнать

    загон,загнать
    хай кардани,рондани
    загон,загнать
    хай кардани,рондани

    Русско-таджикский словарь > загон,загнать

  • 82 загонять

    азоб додан,хаста кардан
    ба хай кардан,ба рондан даромадан
    азоб додан,хаста кардан
    ба хай кардан,ба рондан даромадан

    Русско-таджикский словарь > загонять

  • 83 загоняться

    хай карда шудан
    хай карда шудан

    Русско-таджикский словарь > загоняться

  • 84 виват

    межд. віват, хай живе!
    * * *
    в знач. межд.
    віва́т, сла́ва, хай живе́

    Русско-украинский словарь > виват

  • 85 да

    нар.
    1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];
    2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];
    3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];
    4) да будет - хай буде, най (нехай);
    5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].
    * * *
    I част.
    1) утверд. так; ага́, угу́, еге́, усилит. еге́ ж; ( кстати) до ре́чі; ( как же) ая́кже, авже́ж
    2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді
    3) усилит. та
    4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́й
    II союз
    2) ( противительный) та, але́; ба ні

    Русско-украинский словарь > да

  • 86 избавлять

    избавить кого от кого, от чего или чего відзволяти, відзволити кого від кого, від чого, визволяти, визволити кого від кого, з чого, (зап.) вибавляти, вибавити кого від чого, ря[а]тувати, вря[а]тувати, виря[а]товувати, виря[а]тувати кого з чого, сов. відволати кого від чого, звільняти, звільнити кого від чого, (диал.) опростувати, опростати від чого, (о)слобоняти, (о)слобонити кого від чого, позбавляти, позбавити кого чого. [Ти одзволив нас од смерти (Казка). Ти мене вибавив од смерти, а я тебе (Рудч.). Я так гаряче благав, і ти мене не вратував од цієї ганьби (Крим.). Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.). Світ слобонити від мук і роздору (Франко). Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти (Куліш). Дочку од лиха одволає і ворога свого здолає (Греб.)]. Смерть -вляет нас от мук - смерть відзволяє (вибавляє) нас від мук. -вьте меня от этого неприятного поручения - відзвольте мене від цього прикрого доручення. -вить кого от опасности - визволити, вирятувати кого з небезпеки, врятувати кого в небезпеці. Он -вил меня от этого несчастья - він визволив (вирятував) мене з цієї біди, напасти, він врятував мене від цієї біди. -вляю вас от труда, от неприятности отвечать мне - звільняю вас від клопоту, від прикрости мені відповідати. -вить кого от беспокойства - позбавити кого клопоту. -вьте меня от ваших замечаний - дайте мені спокій з вашими увагами (від ваших уваг). Избави бог! - крий боже! боронь боже! ховай боже! (не)хай бог боронить (милує, одверта)! -вьте меня от него - відзвольте, визвольте мене від його [Я бачу, що мій вид їй гірший від хвороби, так визвольмо-ж її від нашої особи (Самійл.)]. -ви нас бог от пожара! - хай нас бог боронить (милує) від пожежі! Избавленный - визволений, відзволений, вибавлений, виря[а]туваний, вря[а]тований; звільнений від чого, позбавлений чого. Никто не -влен от смерти - від смерти ніхто не врятований, не вільний, не виметний.
    * * *
    несов.; сов. - изб`авить
    ( спасать) рятува́ти, -ту́ю, -ту́єш и урято́вувати, -то́вую, -то́вуєш, урятува́ти и порятува́ти, вирято́вувати, ви́рятувати, -тую, -туєш; (освобождать, выручать) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти, -ню́, -ни́ш, увільня́ти, увільни́ти, позбавля́ти, позба́вити, -влю, -виш, вибавля́ти, ви́бавити

    \избавлять бавь, \избавлять бавьте — дай (да́йте) спо́кій, обли́ш, обли́ште; пощади́, пощаді́ть

    \избавлять вить от сме́рти — урятува́ти (порятува́ти, ви́рятувати; відвола́ти) від сме́рті

    \избавлять вить от хлопо́т — звільни́ти (увільни́ти, ви́бавити) від кло́поту, позба́вити кло́поту (моро́ки)

    Русско-украинский словарь > избавлять

  • 87 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 88 награждать

    наградить кого, за что чем нагороджати и нагороджувати, нагородити, (зап.) надгороджати и надгороджувати, надгородити кого, за що и що чим, (иногда) кому що, (вознаграждать) винагороджати и винагороджувати, винагородити кого, за що и що чим, давати заплату, заплачувати, віддячувати, віддячити кому чим, дарувати кого чим, (одарять) в[об]даровувати, в[об]дарувати кого чим, (иронич.) відважувати, відважити кому що, шанувати, вшанувати кого чим (о мног.) пона(д)городжувати, повинагороджувати, пов[пооб]даровувати. [Гей ви, раби, візьміть сього співця, нагородіть його! (Л. Укр.). Нагородити службу того, хто так стояв за край свій рідний (Куліш). Тобі доля нагородила пару волів (Гнідич). Най вам бог, бабусю, стократне надгородить (Франко). Чим-же тебе за твою службу винагородити? (Г. Барв.). Царівну оддав, щастям дарував (Голов.). Коли твоя велика ласка чим слугу свойого вдарувати (Франко). Перетерпівши все, що доля одважувала у нас кріпакові (Рада)]. -дить по заслугам - нагородити, як заробив. Природа -дила его крепким здоровьем, выдающимися способностями - природа вдарувала його міцним здоров'ям, надзвичайними здібностями. Мать -дила детей поровну - мати вдарувала (нагородила) діти (дітей) рівно. Да -дит тебя судьба за твою доброту, милость - хай тебе (тобі) доля нагородить (хай тебе доля вдарує) за твою добрість, ласку. Кто -дает, тот и карает - яка рука жалує, тая й карає. Его хорошо -дили - його добре нагородили (винагородили). Он -дил меня батожьём - він ушанував мене (подякував мені) канчуками. -дить (пожаловать) его достоинством - надати йому гідність;
    2) (подавать милостыню) подавати, подати, дарувати, подарувати кому що. -дите хоть копеечку! - подайте (подаруйте) хоч копієчку! Награждённый -
    1) на(д)городжений, винагороджений, в[об]дарований, пона(д)городжуваний и т. п.;
    2) поданий, подарований. -ться - на(д)городжуватися, на(д)городитися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - наград`ить
    нагоро́джувати, нагороди́ти, -роджу, -родиш и мног. понагоро́джувати; ( вознаграждать) винагоро́джувати, ви́нагородити, -джу, -диш; ( одарять) обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -ру́ю, -ру́єш и обдари́ти, -дарю́, -да́риш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти; ( наделять) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти

    Русско-украинский словарь > награждать

  • 89 останавливать

    и Остановлять остановить зупиняти, зупинити, спиняти, спинити, запиняти, запинити, впиняти, впинити, (приостановить) припиняти, припинити, (прервать) перепиняти, перепинити; (унимать) гамувати и вгамовувати, вгамувати кого, (о многих) позупиняти, поспиняти, позапиняти и т. д. Срв. Задерживать, Сдерживать, Удерживать. -вить лошадь - зупинити коня. -ви его, пусть вернётся - спини (запини) його, хай вернеться. -вить часы - спинити годинника. -вай его, пусть не бранится - спиняй (упиняй) його, щоб не лаявся. Не -вай его - пусть говорит - не перепиняй його (не перебивай йому) - хай каже. -вать говорящего, успокаивая или заставляя опомниться - зацитькувати, зацитькати кого, оханути кого. -вить заступая дорогу - переймати, пере(й)няти кого. -вить на чём-нибудь свои мысли - спинитися на чому думкою. -вить работы - припинити роботу. -вить враждебные действия - перестати воюватися, припинити військові дії. Не знаю, что меня -вает - не знаю, що мене спиняє (впиняє, стримує). Конец приближается, ничто его не -вит - кінець іде, ніщо його не стрима (не спинить). -вить воду - тамувати, затамувати воду, запиняти, запинити воду. -вить слёзы, кровь, боль - тамувати (сов. втамувати, затамувати), гамувати (сов. вгамувати, погамувати), спинити, запинити сльози, кров, біль. -вить дыхание - затамувати, запинити дух. -вить внимание - см. Внимание. -вить взгляды на себе - брати очі на себе, вбирати очі в себе. Пусть нас это не -ет - цим не зупиняймося. Не на чем глаз -вить - нема на чому ока запинити (спинитися оком), ніде й оком зачепитися.
    * * *
    несов.; сов. - останов`ить
    зупиня́ти, зупини́ти, спиня́ти, спини́ти; упиня́ти, упини́ти; (приостанавливать, прекращать) припиня́ти, припини́ти

    Русско-украинский словарь > останавливать

  • 90 попадаться

    попасться
    1) (встречаться, случаться) траплятися, трапитися (редко потрапитися), здибатися, здибатися, сов. спіткатися, нагодитися, лучатися, лучитися, зустрічатися, зустрі(ну)тися, знаходитися, знайтися. -ться на глаза кому - навертатися (навернутися) на очі кому, впадати (впасти) в очі кому, потрапити, навинутися, наверзтися на очі кому. Взять, что -дётся под руку - взяти що в руку потрапиться, (что подвернётся) що під руку підхопиться. Этот ребёнок ломает всё, что ни -дётся ему в руки - ця дитина трощить (ламає) все, що їй тільки в руку потрапиться и в руки (до рук) потрапить, все, що тільки подибле. Недавно -пались мне в руки стихотворения некоего… - недавно (нещодавно) впали мені в руки вірші якогось… Всё, что -дётся по пути - все, що трапиться (лучиться) на дорозі, все, що здибається (и здиблеться), подибається (и подиблеться), спіткається дорогою. Он часто -дается мне по пути - він часто здибається мені дорогою, я часто здибаю його дорогою. -пасться навстречу кому - здибатися, спіткатися кому, трапитися на зустріч, зустрітися кому. Неизвестно ещё, какой муж -дётся - невідомо ще, який чоловік трапиться (нагодиться, лучиться);
    2) попадатися, попастися кому. -пасться в руки неприятеля, в плен, в неволю - попастися, впасти(ся) в ворожі руки, в руки ворогові, в полон, в неволю, дістатися в руки ворогові, дістатися в полон. [А в неділеньку в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня). Попалася в лихі руки невірній дружині (Метл.)]. - пался в лапы - піймався, попався в лабети кому. Лисица -палась в западню - лисиця попалася (піймалася, вскочила, впала) в пастку. -пался как кур во щи - зав'яз як Бровко в тину. -пасться в воровстве - попастися, (с)пійматися на крадіжці, прокрастися. -пасться во лжи - (с)пійматися на брехні, пробрехатися, вбрехатися, вклепатися, (образно) зостатися на цідилці. [Та тільки так бреши, щоб не вклепавсь (Грінч.)]. -пасться на удочку - пійматися на гачок. Вот так -пался! - от так ускочив! (влопался) от так вклепався! А! -пался! - ага! піймався! Пусть только -дётся он мне (в руки) - хай тільки попадеться він мені, хай тільки попаду (запопаду) я його. Наконец он мне -пался - нарешті він попався в мої руки, впав мені в руки, нарешті я його попав (запопав)! По этому делу -палось несколько чиновников - в цій справі заплуталося кілька урядовців. Первый -вшийся - хто потрапився (потрапиться), леда-хто, хто-будь, перший-ліпший.
    * * *
    несов.; сов. - поп`асться
    1) (оказываться в каких-л. условиях, обстоятельствах) попада́тися, попа́стися, потрапля́ти, потра́пити
    2) (бывать, случаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися; ( встречаться) зустріча́тися, зустрі́тися и зустрі́нутися, стріча́тися и стріва́тися, стрі́тися и стрі́нутися, ( случайно) здиба́тися и зди́буватися, зди́батися; потрапля́тися, потра́питися
    3) (быть замеченным, задержанным) попада́тися, попа́стися; (несов.: пойматься) пійма́тися, спійма́тися

    Русско-украинский словарь > попадаться

  • 91 пост

    I. піст (р. посту). Великий пост - великий піст, велике говіння. Петров пост - петрівка. Рождественский пост - пилипівка. Успенский пост - спасівка. Во время -та, в пост - постом, у піст. Соблюдать пост - додержувати, держатися посту, постувати. Строгий пост - тяжкий піст. Налагать (наложить) на себя пост, изнурять (изнурить) себя -том - себе (свою душу) постом припощувати (припостити).
    II. Пост -
    1) (должность) пост (-ту), посада, уряд (-ду); (занимаемое место, а также переносно: пост писателя, обществ. деятеля и т. п.) постать (-ти), місце (-ця). Занимать пост, быть, находиться на -ту - держати пост, посаду, уряд, бути на посту, на посаді, на уряді (и при уряді). [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Он занимает высокий пост - він держить (має) високий пост (уряд, посаду). Должностные лица все были на (при) своих -тах - урядові особи всі були на (при) своїх постах (урядах, посадах). Пусть каждый твёрдо стоит на своём -ту, пусть никто не сходит с своего -та - хай кожен твердо стоїть на своїй постаті, хай ніхто не сходить з своєї постати, не кидає своєї постати;
    2) воен. - пост, чата, варта. Стоять на -ту - стояти на посту, на чатах, на варті.
    * * *
    I
    пост, -а

    на посту́ — на посту́

    II церк.
    піст, род. п. по́сту

    Русско-украинский словарь > пост

  • 92 прах

    1) (пыль в букв. и переносном значении) порох (-ху, мн. порохи, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), курява; (распадающаяся гниль) порохно (-на), порохня (-ні), трухло, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що царство? - порох (Куліш). Все йде в одно місце: взялось із персти й усе вернесь у порох (Еккл.). Лихеє ім'я розлетілось, мов прах (Грінч.). Образ страху, що держить у своїх холодних обіймах увесь світ, хоч сам являє собою тільки порохно нікчемне (Єфр.)]. Отрясти прах от ног - порох, пил з ніг обтрусити. [Порох з ніг ваших обтрусіть (Єв.). І пил, що пристав до нас з вашого города, обтрушуємо вам (Єв.)]. Обращаться, обратиться в прах - порохом, на порох (прахом, на прах) розпадатися, розпастися, порохом братися, узятися (стати), порохом, порохном, порохнею, трухлом, попелом розсипатися, розсипатися, тліти, потліти, попеліти, спопеліти. [І не раз як рука чи повітря, чи сонце торкались тисячолітнього трупа, він розпадався на порох (Л. Укр.). Та бодай я собі, - каже, - порохом розпався (Рудан.). А бодай-же ти прахом розпавсь (Яворн.). І в годині стала прахом пишная столиця (Рудан.). Як я на тебе дихну своїм духом, то ти розсиплешся попелом (Звин.)]. Пасть во прах - упасти в прах. [Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.)]. Обращать, обратить во прах - повертати, повернути, стирати, стерти на порох (на гамуз), повертати, повернути в нівець, розвіяти на куряву. Идти, пойти -хом - іти, піти з вітром, за вітром, за водою, димом (до гори), на марне, в нівець, випадати, випасти випадком. [Пішло усе добро в нівець (Грінч.). Чужим живимося, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.). Все його добро піде на марне (Франко)]. Все его проекты пошли -хом - всі його проєкти димом до гори пішли. Прах его возьми! - щоб його прах забрав! Бодай він прахом розпавсь! Хай воно стеряється! Прах с ним! - цур йому! Хай йому лихо (всячина)!
    2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволяючи останню волю мужа, молода княгиня мусіла рушити з дорогим тліном в трудну і далеку дорогу, до міста його вічного покою (О. Лев.)]. Здесь покоится прах моего друга - тут почиває тлін мого друга. Мир -ху твоему - пером (пухом) земля тобі, нехай земля тобі пером (пухом).
    * * *
    1) (пыль; перен.: о чём-л. недолговечном, ничтожном) по́рох, -у; прах, -у

    пове́ргнуть (разби́ть) в \прах — сте́рти на по́рох, розби́ти (пове́ргнути) в по́рох (у прах)

    преврати́ть в \прах — оберну́ти (поверну́ти, перетвори́ти) на по́рох

    разве́ять в \прах — розві́яти пра́хом (по́рохом, на по́рох)

    пойти́ (рассы́паться, разлете́ться) пра́хом — розси́патися (розпа́стися) на по́рох (по́рохом, пра́хом), піти́ (розві́ятися, розлеті́тися) по́рохом (пра́хом); піти́ ма́рно (наніве́ць, вніве́ць)

    2) (труп, пепел после сожжения тела) прах, -у; ( останки) оста́нки, -ків, тлін, -ну

    Русско-украинский словарь > прах

  • 93 пропадать

    пропасть
    1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;
    2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];
    3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);
    4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].
    * * *
    I несов.; сов. - проп`асть
    пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тися
    II
    па́дати [ці́лий день]

    Русско-украинский словарь > пропадать

  • 94 хоть

    тж. хот`я
    1) союз хоч, хоча́; (несмотря на то, что) дарма́ що

    хоть и..., хотя́ и... — хоч і..., хоча́ й

    2) част. хоч; хоча́; ( по крайней мере) прина́ймні; ( даже) бода́й, хай

    \хоть бы — хоч би, хоча́ б, хай би; щоб, що́би

    хоть (хотя́) бы и так — хоч би й (хоча́ б і) так

    Русско-украинский словарь > хоть

  • 95 чтобы

    тж. чтоб
    1) союз щоб, що́би; ( со значением цели) неха́й, хай, диал. аби́, нех

    вме́сто того́, что́бы (чтоб) — за́мість то́го, щоб; за́мість

    не то, что́бы (чтоб) — не то, щоб

    нет того́, что́бы (чтоб) — нема́є (нема́) того́, щоб

    что́бы то́лько — ( лишь бы только) аби́ лише́ (лиш), аби́ ті́льки, щоб ті́льки, аби́-но

    2) част. щоб, що́би; ( для выражения пожелания) бода́й, неха́й, хай, диал. нех; чтоб

    ты ло́пнул! — бран. щоб (бода́й, бода́й би) ти лу́снув (ло́пнув)!

    что́-либо, что́-нибудь — мест. що-не́будь, род. п. чого́-небудь, щось, род. п. чого́сь; ( кое-что) де́що, род. п. де́чого; ( что бы то ни было) бу́дь-що, аби́що; що́-будь

    Русско-украинский словарь > чтобы

  • 96 Заздравие

    заздоровиця, «хай живе!», віват. [Гукнім йому наше щире «хай живе!» Пораджу скінчити день сей на віватах коханці нашій, щоб була здорова (Куліш)].

    Русско-украинский словарь > Заздравие

  • 97 Отсушать

    отсушить відсушувати, відсушити, усушувати, усушити кому що (руки, ноги). - ши мне бог руку (руки), коли я взял - хай мені рука відсохне (усохне); хай мені руки повсихають (повідсихають), коли я взяв.

    Русско-украинский словарь > Отсушать

  • 98 да

    але; няхай; так
    * * *
    I 1) утвердительная частица так, ага, але

    все здесь? — Да — усе тут? — Так (ага, але)

    2) вопросительная частица так
    (что) га, што

    всё обошлось благополучно, да? — усё абышлося добра, так?

    вы слышали? Петров приехал! — Да? А я и не знал — вы чулі? Пятроў прыехаў — Праўда? (няўжо, хіба)? А я і не ведаў

    гражданин Иванов! — Да? — грамадзянін Іваноў! — Га (што)?

    3) усилительная частица (пусть) няхай, хай
    4) вводн. сл. так

    да, хорошее теперь время — так (сапраўды), добры цяпер час

    да, ещё одна новость — ага, яшчэ адна навіна

    да, ты был там? — дарэчы, ты быў там?

    II союз

    хочет, да не может — хоча, ды (але) не можа

    3) (в начале предложения с оттенком заключительности, в середине предложения для усиления следующего слова) ды

    Русско-белорусский словарь > да

  • 99 Гори синим огнем

    см. Ни дна тебе ни покрышки см. Пропади ты пропадом см. Черт бы тебя побрал см. Черт тебя дери см. Чтоб тебе пусто было

    Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Гори синим огнем

  • 100 Не дай бог

    см. Не приведи господь см. Упаси бог

    Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Не дай бог

Страницы

См. также в других словарях:

  • хай — хай, х ая …   Русский орфографический словарь

  • хай — хай/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • хай — бенц, скандал, буза, бесчинство, крик, потасовка, тарарам, буча, дебош, драка, шум Словарь русских синонимов. хай см. скандал Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …   Словарь синонимов

  • ХАЙ — ? курск., калуж. иди, ступай. Хаем, пойдем. Хай да май, ниж. род поговорки: плохие людишки, сброд. Что за гости: один хай да май! Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • хай — ХАЙ, я, м. Шум, крики; драка, потасовка. Хай поднять. Мужики, без хая! Возм. от общеупотр. «хаять»; ср. уг. «хай» заявление в милицию …   Словарь русского арго

  • ХАЙ — (ХАЕШЬ) Поднимется в ста процентах случаев употребления термина. Поднять Х. означает орать, быть инициаторов скандала, максимально привлекать внимание к своей персоне громкими выкриками. Такая наглая! Ее грамотно оттрэндали, а она подняла такой… …   Большой полутолковый словарь одесского языка

  • хай — ХАЙ, диал., бран. – Рот, глотка. – Ты разберись, откуда ветер дует. Пошто открываешь хай? (2. 557). ср. хаять, а также производные хайка, хайло «рот, пасть и пр.» (Даль 4. 541) …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • ХАЙ — Жизнь, житье, проживание; живой. Страна, племя. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • Хай — I м. разг. сниж. Шум, скандал. II неизм. прил. 1. Относящийся к самому высокому классу; превосходный, лучший. 2. перен. Главный. III част. разг. сниж. Употребляется при невозражении против чего либо, согласии с кем либо или с чем либо,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Хай — I м. разг. сниж. Шум, скандал. II неизм. прил. 1. Относящийся к самому высокому классу; превосходный, лучший. 2. перен. Главный. III част. разг. сниж. Употребляется при невозражении против чего либо, согласии с кем либо или с чем либо,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ХАЙ — [англ. high высокий] 1) сленг состояние опьянения или возбуждения при принятии наркотика; 2) разг. форма приветствия (англ. hi или hey «привет!»). Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г., 2006 …   Словарь иностранных слов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»