-
1 хайда
де, куди ВН-У; хайда т'етэс? куди йдеш? Б; хайда айляндырдың — анда айляный куди повернув — туди він і пішов П; хайда атэш тӱшей, анда йанай де вогонь упаде, там і горить Б; хайда бардың? хайдан т'ельдиң? хайда т'етэҗекси? куди ходив? звідки прийшов? куди підеш? Б; хайда да боса будьде СМ; ишлей алай йердэ, хайда алы бар алмаға ӧзне працює в такому місці, звідки можна брати собі СМ; мен наз олайым сеэн хысайахлы, хайда меэм холларым йохтур? як я стану тобі за дружину, коли в мене немає рук? Б; хайдадан т'елис? звідки йдеш? НМ; пор. хайа II, ханда. -
2 бар-
(барым піду Б; барый СМ, Б, У, барий СБ, П іде; бармамыз ми не ходимо Б; барыр піде) піти, підходити, іти в певному напрямку, доходити ВНУ; барый о ашых та, урулуй Ашых Ғарипнин тӱт'ан (ы) нын кӧшесне покотилася та бабка й ударилася в ріг крамниці Ашиха Гаріба Б; о ат йанна бири дэ барамай до того коня близько ніхто не може підійти Б; йахында бардым — бал підійшов я ближче — мед СБА; барыйляр сколяға вони ходять до школи П; суға барып сусуз хайтый пішовши по воду, приходить без води СБЧ; тӱт'анға бар- піти до крамниці Б; кӧпек уйаға барған собака поліз до кубла НМ; хайда бардың, хайдан т'ельдиң? де ти ходив, звідки прийшов? Б; барып т'ельсходити, з'їздити; армияға барып т'ельлер вони сходили до війська Б; хайда барып т'ельдиң? куди ти ходив / їздив? Б; барый т'етрий шаннысын їде, привозить свою наречену У; … она бармай йому не доходить СМ; айтмаға тилим бармай у мене язик не повертається сказати О; бардым фархына до мене дійшло, я здогадався ВН. -
3 йанаш
1. близький, близька людина, ближній СБ-Б; хайда той — анда сой, хайда җанаш — анда йанаш де весілля — там родич, де поминки — там приятель СБА.2. рант (пор. йанаша) СБ. -
4 хайа
Iскеля, кам'яна брила, крижина; сениң йерине хайа-таш йаратылғай эди — чолмадым ӧгӱзлер элькелерин хашыр эдилер краще замість тебе було б створено скелю — принаймні воли чухали б об неї холки СБЧ.IIде, куди ВН, СБ, У; хайа да боса де-небудь, десь, кудись НБЄ; хайа җыйын җыйылий, анда де збирається гуляння, там СБ; хайа хойдум мен аны? куди я його поклав? СБ; хайа т'етис? куди йдеш? СБ; хайда де, куди ВН-У; хайалардан з яких місць, звідки СБ; пор. хайда, ханда. -
5 анда
I1. там, туди ВН-У; анда бардым я їздив туди ВН, У; анда бир пейитчи бар эт'ен там був один поет П; сен анда йабан исансы ти там стороння людина П; биз дэ анда эдик, бардых, ойнадых, ичтик і ми там були, поїхали, погуляли, випили П; кӧзетийлер, насын анда о чыхкан, нас, сых мы, сирйек ми роздивляються, як воно там зійшло, як, чи густо, чи рідко П; т'еттик анда, отруймуз ми пішли туди, сидимо НМ; бед'енмей анда там йому не подобається Б; т'етийим, мен хайда, балам да анда пішла я, де я, там і моя дитина Б; насай о анда? що він там робить? Б; анда чине там, у ньому, туди СБ, СМ, Б; ао бек т'ерек анда чине? а воно в тім ділі дуже треба? Б; сен чых мында чиндэн, мен халайым анда чине ти вилізь звідси, а я там усередині залишуся Б; т'ир-чи анда чине залазь-но туди досередини СМ; чыхай анда чиндэн вилазить звідти У.2. там, приміром СБ; йа т'и анда бир тувар баш або приміром голову худоби СБ; анда II де, куди Г-СК; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сяде Г; алт'ет оларыны анда стис, онда віднеси їх куди хочеш К; анда вардын, онда архан д'ерек, дост лазым де б ти не пішов, там скрізь тобі потрібна підтримка, потрібен товариш СГ; т'им анда ишлий, онда да ашай хто де працює, той там і їсть СГ. -
6 биль-
(билий, билир; блий НКД, СГ) знати, вміти, могти; билийсиң ти знаєш ВН; биле-биле эт- робити умисне, свідомо К; севлетмеэ бильмед'ен вона не знала, як розговорити, як змусити розмовляти У; бильмемиз ми не знаємо ВН; биль (ди) лер вони довідалися ВН; бильмейлер лафетмеэ не можуть говорити П; башарып бильйен він з успіхом розібрався що до чого П; бильмеген ағу ичи (й) отруту п'є несвідомий СБА; бильмемдэн у йанна йолу йохту після "не знаю" більше сподіватися ні на що СБА; бильсем хайда учаҗағымы, тобан тӧшер эдим якби знав, де впаду, соломи підстелив би СБЧ. -
7 доғру
1. прямий, рівний, прямо, рівно, просто; доғру хавалля прямі пагони сопілочника Г; доғру ал- піти навпростець О, К; доғру йер рівне місце СМ; доғру чӧль рівне поле К; доғру т'ит- іти прямо К, М; доғру сохахнен прямо по вулиці Б.2. правильний, вірний, правдивий, щирий, відвертий; правильно, вірно; щиро, відверто, прямо, просто; доғру адам У, доғру киши СБ правдива, щира, чесна людина; мен сеэн доғру анан я твоя правдива матір Г; доғру йасаробити правильно У; доғру айт- кажи правду П-Б; хайда т'етэҗекси? айт доғрусун куди йдеш? скажи правду Б; эйи доғрусу сӧле кажи щиру правду СЛ, СК; доғрудан айт- казати прямо СМ.3. прямо, просто, безпосередньо; т'ельди ӱйӱнӱн доғрусуна дійшов прямо до само ї своєї хати СМ; мых сне доғру прямо на кілочок, на цвях СМ; пор. доғур, доғуру. -
8 кайда
де СБ; пор. хайда. -
9 катран
дьоготь, мазут СБ, Б, Г, смола СБФ; катран кофасы Г, катран савут Б, катран челик Б мазниця; катран челик йӱрӱтӱйлер, хайда тэшик тапай — анда ичий тиняються без діла (тягають мазницю), де приткнуться, там і п'ють Б; пор. хатран. -
10 кӱн
I(кӱллер СБ)1. сонце ВН-К, СГ-СК; кӱн ал- засмагати на сонці НБЄ; кӱн ачылаҗах вахты на світанку К; эвин кӱн бети сонячний бік хатиК; кӱн доғ / тув- сходити сонцеві СЛ / СБ; кӱн доғмадан до сходу сонця СЛ; кӱн тамамундан від повноти світла (сонця, дня) М; кӱн тувушха на світанку НБЄ; кӱн хон- заходити сонцеві О; кӱнге харшы проти сонця ВН; кӱн хыздырый сонце пече СМ; кӱннер хайда хонаҗах? де зайде сонце? У; кӱн хонарға на заході сонця НБЄ.2. день ВН-К, СГ-СК; кӱн ара через день О; кӱнӱң берекетли болсун щасливого вам дня О; хайсы кӱнге т'етирий ахча якого дня принесе гроші ВН; кӱндэ (дэ) щодня ВН-К; кӱндэ дэ барйам щодня свято СБ; кӱндэ дэ барыс хоншуңа щодня йдеш до сусідів П; кӱндэ дэ сени аңайым я щодня згадую тебе У; бир кӱндэ певного дня ВН; бир кӱндэ болуй той да, бир кӱндэ болуй ӧлӱ дэ в той самий день буває й весілля, і покійник СМ; ӱч кӱндэн бери бунда уже три дні він тут СК; кӱнлердэн / кӱннердэн бир кӱн П / У, Г одного дня; кӱнме кӱндэн що не день, з кожним днем ВН; бир кӱнӱ одного дня СМ, Г; кӱнӱ бӱгӱн на сьогодні СБЧ; кӱн кӱнне К, кӱнӱн кӱнӱне СМ кожного дня; кӱн ӱле полудень, обідній час К; кӱн эт- переживати дні У; кӱн этамам не переживу й дня Б; бӱтӱн кӱн цілий день Г; доған кӱн день народження НКД; о кӱн на днях, днями О; ӧбӱр кӱн післязавтра Г; ӧтӧкӱн, ӧтэкӱн позавчора Г; пор. гӱн, див. кӱнбаты, кӱндоғу, кӱндоғуш (у), кӱн-йеҗе, кӱнтовуш, кӱнхонуш.IIревнощі НМ. -
11 оң-
-
12 слах
мокрий, сирий, вологий СМ, Б, Г, К, СГ; хайда слах, анда де мокро, там СМ; пор. сылах. -
13 тирилик
-
14 тосат
раз СМ-СК; бир тосат хазахлар сачханнар туз одного разу українці посіяли сіль СМ; ӱч тосат тричі СМ; бир тосат зырлайляр, эт'инҗи тосат зырлайляр, ӱчӱнҗӱ тосатха дий"хайда т'ельдик биз?" один раз скачуть, другий раз скачуть, на третій раз каже"куди це ми приїхали?" Б; т'ельди бир тосат прийшов якось У; сора бир тосат таа миний бир саат хадар потім тісто підходить іще раз з годину К; ӱч тосаттан башлай Т'ӧроғлу кӧзлерне кӧрмед'е з третього разу починає Тьороглу бачити своїми очима Б; тосаттан зразу, несподівано, раптом О.2. трохи СМ-СК; бир тосат небагато, трішки СБ; айда, бир тосат отурум гаразд, я трохи посиджу К; тосат-тосат інколи, іноді, раз у раз СБ; су тосат-тосат артай вода потроху, поступово прибуває К. -
15 хал-
(халый; / / халий СБ, СЛ; хайий СЛ)1. лишатися, залишатися, відставати, втрачати; заспокоюватися; халаҗах тӱбӱне буде переможеним ВН; халған ишке хар йавай на полишену роботу падає сніг СБЧ; халий маңа залишиться мені ВН; чыхты ӧке — т'етти баш, халды ӧке — хайда баш? розгнівався — злетіла голова, заспокоївся — де голова? СБА; а штэ ондан халды да уланын хасталығы і відтоді хвороба облишила хлопця У; саңа мы халды мы бени йаманнама ға? чи ж тобі мене ганити? У; кӧз (лер) индэн халды вона втратила очі Г; ардына хал- лишатися позаду СГ; ардындан хал- відставати від кого СК; халанлары решта з них Кб..2. допом. дієсл., передає завершену дію; бала байылды халды дитина знепритомніла К; бузлаған халған він замерз У; гӧрмейен халды не помітив СБ; дарылған халған порозповзалися Б; д'еберип халыныз щоб ви повиздихали СГ; җыйылып хал- зібратися Б; йайылған халған він розлігся Г; йиберильд' ен халған він розбестився СМ; йухлады халды він заснув Г; йухлай халый остаточно засинає, зовсім помирає П, СМ; йыхылды халды йердэ вони попадали на землю У; кӧрмейип халды він не побачив ВН; ташланып халған покинутий СМ; чӱрӱп халсын андаче нехай він там згниє Б; пор. кал-. -
16 ханда
де Б, У, СК; пор. хайа II, хайда, ханда. -
17 хон-
(хонар, хонай) сідати (про птаха, сонце), зупинятися на нічліг, ночувати; кӱн хонду сонце зайшло СМ; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сідає Г; хайда хонай, анда оңай де сідає, там і придбаває СБЧ. гість, гостина, місце для гостини, притулок, квартира, ставка, табір; знайомий, приятель О; эр бир кӧйе эвин-хона ғын осун хай у тебе має бути притулок у кожному селі СГ; хонаха в гостях СК; напаҗам хонаға? що мені робити в гостях? К; хонах ал- брати на ночівлю СЛ; ғарип ғарипни хонахка алған, алып ону кӧпек уйаға барған бідняк бідняка пустив ночувати, а сам пішов до собачого кубла спати НМ; истэйим бир хонах я прошу притулку на одну ніч СЛ; хонах ол- зупинятися на ночівлю, ночувати СЛ, СГ; хонах тӱш- зупинятися на ночівлю СЛ; хонахларға хой- поселяти на квартири ВН. -
18 чаре
1. можливість можна, спроможність, здоров'я.2. ліки; хайда чаре атылмаға? куди можна кинутися? ВН; чаре ми алай? чи можна так? СБ; чаре бар можна СБ; ааң чареси бар він може СБ; чарениз бар т'етип хыдырма ға ви можете піти шукати СМ; нас чаре бар алай? як так можна? У; не бар чаре саңа кӱч т'есе т'ечинме якщо, можливо, тобі доведеться тяжко в житті Б; онун чареси бар эди чӱрӱтмейе його можна було погно їти П; чаре боса якщо можна СБ; чаре булсун бу дэрдэ нехай він знайде спосіб позбутися цього болю СГ; чаре вар Г, СЛ, СГ, СК можна; чаре вар сӧлемеэ можна сказати Г; чаре вар т'есмеэ можна різатиМ; чаре им, чаре йох ум? можна чи не можна? П; сенин чарен йох ум? ти не нездужаєш? Б; чаре йох маа да шанма не можна вірити навіть мені Г; чаре йох ну сизге йатмаға бир т'ечелик хонах? -
19 чах
аж, аж поки; чах Камараға т'етий іде аж до Комара У; чах Киевдэн аж із Києва У; чах айатче чыхардлар випровадили аж у сіни ВН; чах шеэрге т'еткеллер вони поїхали аж до міста СБ; чах анда т'етмейим аж туди не піду П; чах сӱйӱнӱс аж радієш СМ; чах сон аж потім СБ; чах тӱптэн з самого дна СМ; чах хайда барып халды штэ ось аж куди потрапив СМ; чах йенди уйанынҗес аж поки він не прокинувся Г; чах йендим / ӧзӱм шашып халдым аж я сама здивувалася К; ач — чах йӱрек эмей такий голодний — аж серце ссе К; булар йылайлер чах, салдатлар аж так вони благають, солдати ВН; ао тарама чыхай чах Улахыл кӱйне та яруга йде аж до Улаклів К; нас т'итти, аш пишкен сора чах д'ельди як пішов, то прийшов, аж коли було приготовано їжу СГС; чах онда аж туди М. -
20 ӧке
гнів, образа, гнів, лють, зло, злість, обізленість, образа; ӧке бе бағар дивиться гнівно, сердито ВН; ӧке бле айт- говорити з образою П, СМ; бек ӧке блен т'ельдиң ти прийшов із великим злом СБФ; ӧкесиндэн этт'ен зробив згарячу СМ; ӧке ал- мстити СК; ӧкесин ал- мститися СБ; ӧкесин алма стий ондан хоче відповісти йому на образу СМ; ӧке кӱт- пам'ятати образу, тримати зло ВН, П, мститися НБЄ; ӧкеси бол- сердитися СБ; ӧке т'еч- СМ, ӧке хайтСМ, ӧке хал- заспокоюватися ВН, П, СМ, Б; ӧкеси халды він заспокоївся СБ; чыхты ӧке — т'етти баш, халды ӧке — хайда баш? СБА, ӧкеси чыхты — т'итти баш, ӧкеси йатты — анда баш? СК розгнівався — злетіла голова, заспокоївся — а де голова?; ӧке халдыр- стримувати гнів, заспокоюватися СБ; ӧке хыз- гарячкувати, лютувати Г; ӧке чых- гніватися, обурюватися; ӧкем чыхай я гніваюся Г; ӧкеси чығай ВН, ӧкеси чыхай СМ він обурюється, гнівається; ӧке чыхар- злити, викликати гнів, сердити У.
См. также в других словарях:
Хайда — Хайда: Хайда индейский народ в Канаде и США. Хайда язык, используемый народом хайда. Список значений слова или словосочетания … Википедия
ХАЙДА — (самоназвание хайда) индейский народ общей численностью 1 тыс. чел., проживающий на территории Канады. Язык хайда. Религиозная принадлежность верующих: протестанты … Современная энциклопедия
Хайда — (самоназвание хайда) индейский народ общей численностью 1 тыс. чел., проживающий на территории Канады. Язык хайда. Религиозная принадлежность верующих: протестанты. … Иллюстрированный энциклопедический словарь
хайда — сущ., кол во синонимов: 2 • индеец (53) • язык (247) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Хайда-Гуаи — англ. Haida Gwaii … Википедия
Хайда (народ) — У этого термина существуют и другие значения, см. Хайда. Хайда (самоназвание хаде, хадай, хайдегай «люди») индейский народ в Канаде и США, численностью ок. 3 тыс. чел. Язык хайда, изолят (ранее включался в семью на дене, сейчас отдельные… … Википедия
Хайда (язык) — У этого термина существуют и другие значения, см. Хайда. Хайда Самоназвание: X̲aat Kíl Страны … Википедия
Странная история доктора Джекила и мистера Хайда — «Странная история доктора Джекила и мистера Хайда» (англ. Strange Case of Dr Jekyll and Mr Hyde) повесть шотландского писателя Роберта Стивенсона, которая увидела свет в 1886 году в Лондоне. По жанру переосмысление традиционной… … Википедия
Эбботт и Костелло встречают доктора Джекилла и мистера Хайда — Другие фильмы с таким же или схожим названием: см. Эбботт и Костелло#Фильмы про Эбботта и Костелло. Эбботт и Костелло встречают доктора Джекилла и мистера Хайда Abbott and Costello Meet Dr. Jekyll and Mr. Hyde … Википедия
Странная история доктора Джекила и мистера Хайда (фильм — Странная история доктора Джекила и мистера Хайда (фильм, 1985) Другие фильмы с таким же или схожим названием: см. Доктор Джекилл и мистер Хайд (фильм). Странная история доктора Джекила и мистера Хайда Жанр детектив, мистический Режиссёр Ал … Википедия
Странная история доктора Джекила и мистера Хайда (фильм, 1985) — Странная история доктора Джекила и мистера Хайда Жанр детектив, мистический Режиссёр Александр Орлов В главных ролях Иннокентий Смоктуновский, Александр Феклистов Оператор Валерий Шувалов … Википедия
