-
1 фізична робота
физи́ческая рабо́таУкраїнсько-російський політехнічний словник > фізична робота
-
2 робота
жwork; labour; job; ( заняття) engagement; ( механізму) functioning, running, working; behaviour; ( завдання) assignment, task; work, job; (якість, спосіб виконання) craftsmanship, qualityбезперспективна робота — blind-alley employment, blind-alley occupation
робота поза домом (майстернею) — outside work, outwork
випадкова робота — odd job, casual work
домашня робота сл. — homework, home task, home assignment
земляні роботи — digging, earthwork, excavation
письмова робота сл. — written work, paper
розвідувальна робота гірн. — prospecting
спільна робота — collaboration, cooperation; ( бригадна або конвеєрна) teamwork
тонка робота — a fine piece of work, delicate work
тяжка робота — hard work, toil; sweat sl
фізична робота — physical activity, physical action
хатня робота — household work; chare
бути без роботи — to be out of work ( job), to be unemployed; амер. to be jobless
взяти кого-небудь в роботу — to take smb. in hand
одиниця роботи фіз. — unit of work
позбавляти роботи — to dismiss, to turn out; to sack sl
шукати роботу — to look for work, to look for a job
кидати роботу — to stop work, to drop ( to chuck) a job, to down tools
той, хто псує роботу — botcher, bungler
робота акцидентна — job printing, jobbing
робота в апараті ек. — staffwork
робота в мережі комп. — networking
робота графопобудовника комп. — plotting
робота за договором — contract labour, contract labor
робота за наймом — employ, journey-work
робота з даними комп. — data handling
робота з перебоями — erratic operation; faulty performance
робота каналу спец. — operation-out
робота комп'ютера — computer run, machine run
надомна робота — work to be done at home, outside work
робота на клавіатурі комп. — keying
роботи по проектуванню комп. — design efforts
-
3 labor
ек. амер. 1. n праця; робота; труд; a трудовий; робочий; 2. знт. робоча сила1. вклад людей в економічну діяльність у формі розумових і фізичних зусиль; ♦ праця вважається одним із основних факторів виробництва (factors of production), серед яких капітал, земля і підприємництво; 2. загальна кількість працівників або група працівників, яка займається певною роботою═════════■═════════abstract labor абстрактна людська праця; agricultural labor сільськогосподарська праця; associated labor усуспільнена праця; auxiliary labor допоміжна робоча сила; casual labor тимчасова робота • тимчасова робоча сила; cheap labor дешева робоча сила; child labor дитяча праця; commercial labor торговельна праця; commodity-producing labor праця, що продукує товар; common labor спільна праця • спільна робота • некваліфікований труд • некваліфікована робоча сила; complicated labor складна праця; compulsory labor примусова праця; concrete labor конкретна праця; cooperative labor спільна робота • спільна праця; creative labor творча робота; dead labor мертва праця (уречевлена); direct labour; domestic labor надомна робота; efficient labor продуктивна праця; embodied labor уречевлена праця • матеріалізована праця • втілена праця; factory labor фабрична праця; farm labor фермерська праця; female labor жіноча праця; forced labor примусова праця; free labor неорганізована робоча сила • безоплатна праця; general labor некваліфікована праця • некваліфікована робоча сила; hand labor ручна праця; handling labor обслуга • обслуговуючий персонал; highly skilled labor висококваліфікована робоча сила; hired labor наймана праця; homogeneous human labor однорідна людська праця; human labor людська праця; idle labor невикористана робоча сила • безробітні; indirect labour; industrial labor промислова праця; inefficient labor непродуктивна праця; intellectual labor розумова праця • інтелектуальна праця; intensified simple labor помножена проста праця; juvenile labor праця підлітків; male labor чоловіча робоча сила; manual labor фізична праця • ручна праця; marginal labor граничні витрати на робочу силу; materialized labor уречевлена праця • матеріальна праця; materialized surplus labor уречевлена додаткова праця • матеріальна додаткова праця; maximum labor максимальна кількість робочої сили; mental labor розумова праця; minimum labor мінімальна кількість робочої сили; multiplied simple labor помножена проста праця; necessary labor необхідна праця; nonproductive labor непродуктивна праця; occasional labor тимчасова праця; operator labor праця фермера • праця орендаря; organized labor організована робоча сила; paid labor оплачена праця; private labor приватна праця; productive labor продуктивна праця; semiskilled labor напівкваліфікована робоча сила • напівкваліфікована праця; set-up labor підготовчі операції; shift labor змінна робота; simple labor проста праця; simple average labor проста середня праця; skilled labor кваліфікована праця; slave labor рабська праця; social labor суспільна праця; standard labor нормована праця; surplus labor додаткова праця; union labor організована робоча сила; universal labor загальна праця; unorganized labor неорганізована праця; unpaid labor неоплачена праця; unskilled labor некваліфікована праця; useful labor корисна праця; useless labor некорисна праця; variable labor змінні витрати праці; voluntary labor добровільна праця; wage labor наймана праця═════════□═════════backward-bending labor supply curve відхилена назад крива пропозиції праці; compensated labor supply curve компенсована крива пропозиції праці; competitive labor market конкурентний ринок робочої сили; division of labor розподіл праці; labor agreement трудова угода; labor and machinery costs витрати на робочу силу й устаткування; labor as a factor of production праця як фактор виробництва; labor attache аташе праці; labor catchment area район, який потребує робочої сили; labor-consuming трудомісткий; labor contract трудова угода • трудовий договір; labor costs витрати на робочу силу • вартість робочої сили; labor dispute трудовий конфлікт; labor efficiency variance коливання продуктивності праці; labor employed застосовувана праця; labor exchange біржа праці; labor force сукупна робоча сила • трудові ресурси • чисельність робітників; labor hoarding збереження робочої сили при зменшенні попиту на продукцію • притримання робочої сили в період зменшення попиту на продукцію; labor hours робочий час; labor income трудовий дохід; labour-intensive; labor law трудове право; labor legislation трудове законодавство • закони про працю; labor management організація праці; labor's marginal product граничний продукт праці; labor market ринок праці • ринок робочої сили; labor market board рада ринку праці; labor market committee комітет ринку праці; labor market contribution вклад у ринок праці; labor market discrimination дискримінація на ринку праці; labor market dispute конфлікт на ринку праці; labor market organizations організації ринку робочої сили • організації ринку праці; labor market parties сторони на ринку праці; labor market pension пенсія на ринку праці; labor market policy політика ринку праці; labor market statistics статистика ринку праці; labor market training fund фонд ринку праці для підвищення кваліфікації; labor market training scheme система навчання на ринку праці; labor mix склад робочої сили; labor mobility рухомість робочої сили; labor movement робітничий рух; labor organization організація праці • професійна спілка; labor potential потенціал робітника; labor productivity продуктивність праці; labor productivity rate рівень продуктивності праці; labor-saving економія праці • раціоналізаторський • раціоналізаторський метод; labor shortage брак робочої сили; labor supply забезпеченість робочою силою • пропозиція робочої сили; labor theory of value трудова теорія вартості; labor turnover оборот робочої сили; labor union профспілка; labor unit одиниця праці; labor unrest трудовий конфлікт; marginal labor cost граничні витрати на робочу силу • гранична вартість робочої сили; marginal product of labor граничний продукт праці; return to labor віддача праці; to procure labor забезпечувати/забезпечити роботою • влаштовувати/влаштувати на роботу; to save labor заощаджувати/заощадити працю; unit labor cost трудомісткість • вартість праці на одиницю продукції • витрати робочої сили на одиницю продукту; wage elasticity of demand for labor еластичність попиту на працю відповідно до змін у заробітній платіlabour (австрал., англ., канад.):: labor (амер.) -
4 ргасЦа
ж1. праня, робота, заняття, діяльність; ргасЦа fizyczna, umysłowa, społeczna: фізична, розумова, суспільна праця;2. твір, витвір, праця, робота; ▼ ргасЦа doktorska: докторська дисертація; ▼ ргасЦа dyplomowa: дипломна робота;3. робота (фіз.);4. праця, місце;5. -е.мн: роботи; ргасЦа badawcze, polowe: дослідницькі, польові роботи -
5 labour
1. n1) працяsurplus labour — політ, ек. додаткова праця
2) робота, завдання, задача, зусилля3) pl життєві турботи; знегоди4) робітники, робітничий класskilled (unskilled) labour — кваліфіковані (некваліфіковані) робітники
5) пологові муки; пологи, роди6) заст. результат праціlabour company — військ. робоча рота
labour detail — військ. а) робоча команда; б) наряд на роботу
labour hours — робочий час; години праці
L. leader — а) лейбористський лідер; б) керівник тред-юніону
labour of love — а) безкорислива праця; б) улюблена справа
lost labour — марна праця, марні зусилля
L. Party — лейбористська партія
2. v1) працювати; трудитися2) докладати зусиль; добиватися, домагатися; прагнути3) просуватися уперед через силу (з трудом)4) старанно опрацьовувати; докладно розглядати; вдаватися в подробиці5) заст. зазнавати пологових мук, народжувати6) бути в скрутному становищі (у тривозі)7) заст. обробляти (землю)8) мор. зазнавати хитавиціto labour under a delusion (a mistake, a misapprehension) — помилятися
* * *I n1) праця; труд2) робота, завдання; задача ( важка); pl життєві справи, турботи; негоди3) робітничий клас; робітники; працівники; робоча сила4) (Labour) лейбористська партія5) надмірне зусилля; утрудненість6) пологи7) icт. продукт або результат праціII aлейбористський, трудовийIII v1) трудитися, ( важко) працювати2) ( for) докладати зусиль, домагатися, прагнути3) просуватися з трудом; мop. зазнавати сильної хитави ("болтанки")4) ретельно, копітко розробляти; розглядати докладно, у всіх деталях ( питання)5) ( under) бути в скрутному становищі, страждати ( від чого-небудь); піддаватися ( чому-небудь); зазнавати ( чого-небудь)6) мучитися пологами, родити7) icт.; пoeт. обробляти ( землю) -
6 праця
ж1) work; labour; toil; ( дія) workingважка праця — hard work, toil, fag; sl sweat
фізична праця — physical work; manual labour
розумова праця — mental work, intellectual work
спільна праця — collaboration, cooperation
2) (заняття, служба) job, work3) (результат праці, твір) work; paperпраці наукового товариства — transactions, papers
-
7 elbow grease
-
8 elbow grease
-
9 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба
См. также в других словарях:
праця — і, ж. 1) Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; труд. •• Розумо/ва пра/ця трудова діяльність, яка потребує… … Український тлумачний словник
праця — I (діяльність людини, спрямована на створення матеріяльних / духовних цінностей), робота, діло, дільце; труд (перев. наполеглива, старанна); служба (нефізична діяльність / в галузі обслуговування); підробіток, халтура (побічна, додаткова до… … Словник синонімів української мови