Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

франц+ii

  • 1 франций

    Словарь металлургической терминов > франций

  • 2 населять

    населить
    1) (водворять жителей) заселяти и заселювати, заселити, обселяти, обселювати, обселити, залюднювати и залюдняти, залюднити, (колонизовать) осаджувати, осадити, (о мног.) позаселяти и позаселювати, пообселяти и пообселювати, позалюднювати, поосаджувати що ким; срв. Заселять;
    2) -лять что (жить где) - жити, проживати, сидіти де, оселяти и оселювати, залюднювати и залюдняти що. [Молдовани оселяють частину Подолії понад Дністром (Сл. Ум.). Залюдняли її (подніпрянську землю) наші хліборобні предки (Куліш)]. Населённый - заселений, обселений, залюднений, осаджений, позаселюваний, пообселюваний, позалюднюваний, поосаджуваний ким. -ться -
    1) (стр. з.) заселятися, бути заселюваним, заселеним, позаселюваним и т. п. Голландия густо -лена - Голандія - густо залюднена країна. Северо-западная Франция -лена бретонцами - північно-західню Францію оселяють (залюднюють, залюдняють) бретонці, у північно- західній Франції сидять бретонці,
    2) (поселяться) оселятися, оселитися, осідати, осісти де.
    * * *
    несов.; сов. - насел`ить
    населяти, насели́ти, -селю́, -се́лиш и мног. понаселя́ти; ( заселять) заселя́ти и засе́лювати, -люю, -люеш, засели́ти и мног. позаселя́ти, оселя́ти, осели́ти; (несов.: жить) жи́ти (живу́, живе́ш), прожива́ти, ме́шкати

    Русско-украинский словарь > населять

  • 3 коллегиум

    колегіум (-му); (франц.) колеж (-жа).
    * * *
    ист.
    коле́гіум, -у

    Русско-украинский словарь > коллегиум

  • 4 котелок

    1) казанок (-нка), котелець (-льця), котелок (-лка), банячок (-чка), чавунчик, чавунець (-нця); см. Котёл. [Поставили триноги, повісили казанок (Н.-Лев.). Докопавсь до грошей, да й витяг як сили мога котелок хороший (ЗОЮР)]. -лок солдатский - казанок, бак (-ка), бачок (-чка). [Бери ложку, бери бак, а не хочеш буде й так (Солд. пісня)];
    2) (шляпа) (рус.) котелок (-лка), (гал.) габік (-ка), (с франц.) мелон (-на), казанок (-нка) (Виннич.).
    * * *
    1) казано́к, -нка́, каза́нчик, котеле́ць, -льця́, котело́к, -лка́

    \котелок ва́рит — перен. макі́тра ва́рить

    2) ( мужская шляпа) котело́к; диал. казано́к

    Русско-украинский словарь > котелок

  • 5 куры

    мн. от Кур и Курица)
    I. кури (-рей). -ры кудахчут - кури кудкудачуть (сокочуть). [Кури сокочуть, у міх не хочуть (Номис)]. На базаре много кур - на базарі багато курей. -рам на смех - кури по смітниках сміятимуться; курям на сміх. У него денег -ры не клюют - у його грошей, хоч лопатою горни (Приказка).
    II. Куры строить кому (франц. faire la cour) (подольщаться) - підлещуватися, підлащуватися, підлабузнюватися, (любезничать) бісики пускати кому, халявки смалити біля кого, женихатися з ким. [Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать (Котл.)].
    * * *
    I см. курица II

    стро́ить \куры кому́ — шутл. упада́ти ко́ло кого́ (за ким), залиця́тися (лиця́тися) до ко́го; смали́ти халявки́ (халя́ви) до ко́го, присма́лювати халявки́ (ли́тки́) ко́ло ко́го

    Русско-украинский словарь > куры

  • 6 надоедать

    надоесть набридати, набриднути, обридати, обриднути, приобридати, приобриднути, надбридати, надбриднути, (назойливо) доїдати, доїсти, дозоляти, дозолити, назолити(ся), надозолити, (наскучать) (на)докучати, (на)докучити, кучити (редко), накучити, навкучати(ся), навкучити(ся), укучити(ся), (до крайности, опротиветь) огидати, огиднути, огидіти, наприкрятися, наприкритися, сприкрюватися, сприкритися, уприкрятися, уприкритися, настирятися и настирюватися, настиритися, остив[г]ати, ости(г)ти и ости(г)нути, увірятися, увіритися, в'їдатися, в'їстися, упікатися, упектися, осоружуватися, (з)осоружитися, (пров.) усвіріпитися, (осточертеть) остогиднути, остогидіти, о[на]сточортіти, очортіти, о[на]стобісіти, обісіти, наобісіти, (о мног.) понабридати, побриднути, по(на)докучати, поостив[г]ати, поосоружуватися и т. п. кому. [Йому та робота набридла вже (Васильч.). Обридло мені все (Л. Укр.). Тут мені вже усе приобридло страх! (М. Вовч.). Встигла добре надбриднути батькам за тиждень (Крим.). Ти мені назолив(ся) (Звягельщ.). Докучило їй дожидання! (Грінч.). Надокучило самому швендяти по полях (Мирний). Кучте їй: вона поможе вам вернути місце (Куліш). Накучило мені ждати його (Звин.). Добре ніколи не укучиться (Номис). Море так йому огидло, що бігом на його дививсь (Котл.). Панська власть ніде так не вприкрилася, як у Франції (Доман.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Щоденні ласощі нам остивають (Куліш). Чи не остила я вам? (Кониськ.). Як вам не остигне вчитися? (Звин.). Увірилась ти мені своїм рюмсанням (Грінч.). Ну, та й упікся він, - що-дня надокучає! (Сл. Гр.). Як мені осоружився цей хлопець! (Свидниц.)]. Не -дай! - не докучай! дай мені чисту годину! -есть хуже горькой редьки - обриднути гірше від печеної редьки кому; доїсти кого до живих печінок (Свидниц.). Надоевший - що набрид и т. п.; набридлий, обридлий, остилий, настилий, осоружний. [Життя, ще недавно набридле й настиле, ізнов тебе вабить (Грінч.). Обридлі нісенітниці (Федьк.)].
    * * *
    несов.; сов. - надо`есть
    набрида́ти, набри́днути, обрида́ти, обри́днути и обри́д, -дити, -джу, -диш; ( докучать) докучати, докучити, надокуча́ти, надоку́чити, насти́рюватися, -рююся, -рюєшся, насти́ритися; диал. напри́крятися, напри́критися; (сов.: опротиветь) спри́критися, осору́житися; (сов.: осточертеть) остогидіти, -джу, -диш, остоги́днути; ( постылеть) остива́ти, ости́ти, -ти́не; (сов.: наскучить) знуди́ти, -джу́, -диш и зну́дити, -джу -диш, онавісні́ти; (несов.: приставать) виснути

    не \надоедать дай мне — не набрида́й (не обрида́й; не докуча́й, не надокуча́й) мені́; не клопочи мені́ голови́

    смертельно \надоедать сть — остоги́діти, остоги́днути; до сме́рті набри́днути (обри́днути; надоку́чити), дозоли́ти до [живи́х] печіно́к

    \надоедать сть, как го́рькая ре́дька; \надоедать сть ху́же (пуще) го́рькой ре́дьки — см. редька

    Русско-украинский словарь > надоедать

  • 7 питься

    питися. [Ой, не п'ється горілочка не п'ються меди]. Легко пьётся - дається пити. Во Франции пьётся вино, в Германии - пиво - у Франції вино п'ють, а в Німеччині - пиво.
    * * *
    пи́тися

    Русско-украинский словарь > питься

  • 8 Кюрасо

    курасон (-ну), (с франц. произношением) кюрасо.

    Русско-украинский словарь > Кюрасо

  • 9 Люес

    мед. lues люес (-су), сифіліс (-су), (франц. болезнь) пранці (-ців).

    Русско-украинский словарь > Люес

См. также в других словарях:

  • Франц II — (I) Franz II. (I.) …   Википедия

  • Франц — Род: муж. Иноязычные аналоги: нем. Franz Связанные статьи: начинающиеся с «Франц» все статьи с «Франц» …   Википедия

  • ФРАНЦ II — ФРАНЦ (Franz) (1768 1835), последний император Священной Римской империи и под именем Франц I первый император Австрии. Сын великого герцога Тосканского Леопольда и Марии Луизы Испанской. Родился 12 февраля 1768 во Флоренции, при крещении получил …   Энциклопедия Кольера

  • ФРАНЦ — I (1768 1835) австрийский государь с 1792 (с 1804 имел титул императора Австрии), из династии Габсбургов, последний император Священной Римской империи (в 1792 1806; под именем Франца II); один из инициаторов коалиций европейских монархий против… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Франц I — I (Franz) (1708 1765), император «Священной Римской империи» с 1745; основатель габсбургско лотарингской линии династии австрийских Габсбургов. II (Franz) (1768 1835), австрийский государь с 1792 (с 1804 имел титул императора Австрии), из… …   Энциклопедический словарь

  • франц. — франц. слово французского языка Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • франц. — франц. (abbreviation) французский язык Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ФРАНЦ — (Frantz) Константин (род. 12 сент. 1817, Хальберштадт – ум. 2 мая 1891, Блазевиц, близ Дрездена) – нем. естествоиспытатель и государствовед. Вначале был сторонником философии Гегеля и Шеллинга, затем – эмпиризма; полемизировал в работе… …   Философская энциклопедия

  • Франц — Фердинанд эрцгерцог австрийский, старший сын эрцгерцогаКарла Лудвига (брата имп. Ф. Иосифа, 1833 96) и Марии Анунциаты,принцессы Обеих Сицилий (1843 71); род. в 1863 г. В 1875 г. оннаследовал значительное состояние и имя д Эсте от Ф. V Моденского …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • ФРАНЦ — хераус. Народн. Шутл. ирон. О рвоте. ДП, 401 …   Большой словарь русских поговорок

  • ФРАНЦ — (sans recours) без оборота): См.: без оборота, без обязательства (without recourse). Финансы. Толковый словарь. 2 е изд. М.: ИНФРА М , Издательство Весь Мир . Брайен Батлер, Брайен Джонсон, Грэм Сидуэл и др. Общая редакция: д.э.н. Осадчая И.М..… …   Финансовый словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»