форм-фактор+xx

n; фіз.

n; фіз.

ДІАЛОГ ( від грецьк. διάλογοζ - розмова, бесіда) - в античній філософії метод знаходження істини за допомогою певних питань і методичного знаходження на них відповідей (Сократ, Платон). У сучасній філософії Д. - універсальна форма відношення "Я - Ти" як спосіб дослідження сутності людини та визначення її реального призначення у житті. Філософія Д., започаткована у XIX ст. працями Фоєрбаха та Гумбольдта, сучасного рівня розвитку досягає у працях Бубера, Бахтина, Левінаса та ін. Визначальним для філософії Д. є відмова від принципу тотальності (оскільки останній не в змозі виразити істинну сутність буття людини) та пошук "третього шляху" між нездійсненним ідеалом об'єктивності і картезіанським зведенням індивідуальності до богорівного, але беззмістовного "Я", не пов'язаного з іншими. На думку діалогістів, існування людини завжди є "співбуттям" з іншими людьми. Істина про людину може бути досягнута на шляху аналізу зустрічі, як місця, де людина постає у відмінному від інших вимірі - діалогічному. Дослідження сутності Д. відбувається у різних напрямах: виявлення форм та вимірів Д., розроблення категоріального апарату Д. тощо. Так, Бубер досліджує проблему Д. у трьох вимірах: між людиною та людиною, між людиною та світом і між людиною та Богом (Бог тут виступає як вічне "Ти", де перетинаються всі лінії відношень людини). Послідовник Бубера Левінас, зберігаючи релігійне забарвлення Д., розглядає його як універсальну умову людського буття, розрізняючи в діалогічному просторі антропологічний, психологічний та соціальний аспекти, а також залучаючи нове поняття - асиметрії діалогічних стосунків. На відміну від Бубера, який Д. з Богом тлумачить як засіб порятунку від самотності, Бахтин можливість подолання самотності вбачає у спілкуванні з іншою людиною, у якому долається монологічність самого буття, а мова досягає своєї довершеності, оскільки оформлене у мові слово зустрічає відповідь. Існують різні думки стосовно евристичних можливостей Д. у природничо-науковому пізнанні, аж до заперечення діалогічного характеру наукового пізнання. Зокрема, Бахтин, ґрунтуючись на сформульованій ще у культурі Нового часу тезі про істинне знання як таке, що абсолютно виключає суб'єктивний фактор, розрізняє гуманітарне та природничо-наукове знання за ознакою діалогічності гуманітарного та монологічності природничо-наукового. Сучасна методологія наукового пізнання вносить кардинальні зміни у розуміння науки як специфічної форми діяльності людського духу, згідно з якими наука постає як певна сукупність різних дискурсивних практик, які пропонують різні, іноді суперечливі моделі світу, що мають однакові права на істину, в зв'язку з чим ідея Д. у природничо-науковому пізнанні набуває евристичної значущості. Д. у природничих науках реалізується на різних рівнях і у різних площинах: 1) На рівні практичного відношення до світу, на якому Д. роздвоюється на відношення "Я - Воно" та відношення "Я - Ти". Відома дилема - чи відноситись до природи як до майстерні ("Воно"), чи як до храму ("Ти"), - вирішується при цьому не у формі протиставлення "або - або", а у формі синтезу "і - і". 2) На рівні пізнавального відношення в природознавстві предметом дослідження є не природа сама по собі, а природа в тій мірі, в якій вона підлягає людському запиту. Тому і в науковому пізнанні людина зустрічає іншу людину, а, отже, вступає в Д. Д. як місце зустрічі людських свідомостей реалізується: 1) на рівні зіткнення наукового і ненаукового способів мислення; 2) на рівні зіткнення різних наукових способів пояснення реальності, які притаманні різним культурам; 3) на рівні зіткнення різних наукових уявлень у межах однієї науки чи культури. Д. може відбуватись у реальній формі, тобто як спілкування "Я" з іншим, реальним "Ти", або у формі внутрішнього Д., у якому "Я" самого творця протистоять його різні проекції, усвідомлювані як "Ти". Переведені у внутрішній Д. різні рівні і проекції Д. дозволяють розглянути об'єкт дослідження з різноманітних точок зору і виробити з урахуванням усіх логічних та пізнавальних заперечень нову, оригінальну концепцію.

ек. амер. 1. n праця; робота; труд; a трудовий; робочий; 2. знт. робоча сила

1. вклад людей в економічну діяльність у формі розумових і фізичних зусиль; ♦ праця вважається одним із основних факторів виробництва (factors of production), серед яких капітал, земля і підприємництво; 2. загальна кількість працівників або група працівників, яка займається певною роботою

═════════■═════════

abstract labor абстрактна людська праця; agricultural labor сільськогосподарська праця; associated labor усуспільнена праця; auxiliary labor допоміжна робоча сила; casual labor тимчасова робота • тимчасова робоча сила; cheap labor дешева робоча сила; child labor дитяча праця; commercial labor торговельна праця; commodity-producing labor праця, що продукує товар; common labor спільна праця • спільна робота • некваліфікований труд • некваліфікована робоча сила; complicated labor складна праця; compulsory labor примусова праця; concrete labor конкретна праця; cooperative labor спільна робота • спільна праця; creative labor творча робота; dead labor мертва праця (уречевлена); direct labour; domestic labor надомна робота; efficient labor продуктивна праця; embodied labor уречевлена праця • матеріалізована праця • втілена праця; factory labor фабрична праця; farm labor фермерська праця; female labor жіноча праця; forced labor примусова праця; free labor неорганізована робоча сила • безоплатна праця; general labor некваліфікована праця • некваліфікована робоча сила; hand labor ручна праця; handling labor обслуга • обслуговуючий персонал; highly skilled labor висококваліфікована робоча сила; hired labor наймана праця; homogeneous human labor однорідна людська праця; human labor людська праця; idle labor невикористана робоча сила • безробітні; indirect labour; industrial labor промислова праця; inefficient labor непродуктивна праця; intellectual labor розумова праця • інтелектуальна праця; intensified simple labor помножена проста праця; juvenile labor праця підлітків; male labor чоловіча робоча сила; manual labor фізична праця • ручна праця; marginal labor граничні витрати на робочу силу; materialized labor уречевлена праця • матеріальна праця; materialized surplus labor уречевлена додаткова праця • матеріальна додаткова праця; maximum labor максимальна кількість робочої сили; mental labor розумова праця; minimum labor мінімальна кількість робочої сили; multiplied simple labor помножена проста праця; necessary labor необхідна праця; nonproductive labor непродуктивна праця; occasional labor тимчасова праця; operator labor праця фермера • праця орендаря; organized labor організована робоча сила; paid labor оплачена праця; private labor приватна праця; productive labor продуктивна праця; semiskilled labor напівкваліфікована робоча сила • напівкваліфікована праця; set-up labor підготовчі операції; shift labor змінна робота; simple labor проста праця; simple average labor проста середня праця; skilled labor кваліфікована праця; slave labor рабська праця; social labor суспільна праця; standard labor нормована праця; surplus labor додаткова праця; union labor організована робоча сила; universal labor загальна праця; unorganized labor неорганізована праця; unpaid labor неоплачена праця; unskilled labor некваліфікована праця; useful labor корисна праця; useless labor некорисна праця; variable labor змінні витрати праці; voluntary labor добровільна праця; wage labor наймана праця

═════════□═════════

backward-bending labor supply curve відхилена назад крива пропозиції праці; compensated labor supply curve компенсована крива пропозиції праці; competitive labor market конкурентний ринок робочої сили; division of labor розподіл праці; labor agreement трудова угода; labor and machinery costs витрати на робочу силу й устаткування; labor as a factor of production праця як фактор виробництва; labor attache аташе праці; labor catchment area район, який потребує робочої сили; labor-consuming трудомісткий; labor contract трудова угода • трудовий договір; labor costs витрати на робочу силу • вартість робочої сили; labor dispute трудовий конфлікт; labor efficiency variance коливання продуктивності праці; labor employed застосовувана праця; labor exchange біржа праці; labor force сукупна робоча сила • трудові ресурси • чисельність робітників; labor hoarding збереження робочої сили при зменшенні попиту на продукцію • притримання робочої сили в період зменшення попиту на продукцію; labor hours робочий час; labor income трудовий дохід; labour-intensive; labor law трудове право; labor legislation трудове законодавство • закони про працю; labor management організація праці; labor's marginal product граничний продукт праці; labor market ринок праці • ринок робочої сили; labor market board рада ринку праці; labor market committee комітет ринку праці; labor market contribution вклад у ринок праці; labor market discrimination дискримінація на ринку праці; labor market dispute конфлікт на ринку праці; labor market organizations організації ринку робочої сили • організації ринку праці; labor market parties сторони на ринку праці; labor market pension пенсія на ринку праці; labor market policy політика ринку праці; labor market statistics статистика ринку праці; labor market training fund фонд ринку праці для підвищення кваліфікації; labor market training scheme система навчання на ринку праці; labor mix склад робочої сили; labor mobility рухомість робочої сили; labor movement робітничий рух; labor organization організація праці • професійна спілка; labor potential потенціал робітника; labor productivity продуктивність праці; labor productivity rate рівень продуктивності праці; labor-saving економія праці • раціоналізаторський • раціоналізаторський метод; labor shortage брак робочої сили; labor supply забезпеченість робочою силою • пропозиція робочої сили; labor theory of value трудова теорія вартості; labor turnover оборот робочої сили; labor union профспілка; labor unit одиниця праці; labor unrest трудовий конфлікт; marginal labor cost граничні витрати на робочу силу • гранична вартість робочої сили; marginal product of labor граничний продукт праці; return to labor віддача праці; to procure labor забезпечувати/забезпечити роботою • влаштовувати/влаштувати на роботу; to save labor заощаджувати/заощадити працю; unit labor cost трудомісткість • вартість праці на одиницю продукції • витрати робочої сили на одиницю продукту; wage elasticity of demand for labor еластичність попиту на працю відповідно до змін у заробітній платі

labour (австрал., англ., канад.):: labor (амер.)

(sh.)

1. n ком. частина; частка; участь; пай; a частковий; пайовий; v уділити/поділити; розділяти/розділити; брати/взяти участь у чомусь; 2. n бірж. акція; a акціонерний

1. певна частина чого-небудь, що розподіляється за якимись ознаками; 2. вид цінного папера (securities), що свідчить про пайову участь (ownership interest) у капіталі підприємства і передбачає певну відповідальність (liability); ♦ акції дають право на участь у розподілі прибутку (profit), право голосу та ін. права, що пов'язані здебільшого з двома категоріями акцій: звичайними (ordinary shares) і привілейованими (preference shares)

═════════■═════════

«A» shares звичайні акції з обмеженим правом голосу; assented shares узгоджені акції; assessable share пай, за який можна вимагати додаткового платежу; «B» shares звичайні акції зі спеціальним правом голосу; bank shares банківські акції; bearer share акція на подавця • акція на пред'явника; below par shares акції, випущені зі знижкою номіналу; bogus share фіктивна акція; bonus share безплатна акція • пільгові акції; callable shares акції з правом емітента на викуп за визначеною ціною; capital share частка капіталу • пай в капіталі; commercial shares акції торговельних підприємств; common share; controlling share пайова участь у підприємстві, яка забезпечує контроль; convertible preference shares оборотні привілейовані акції; co-op share пай в кооперативі; cumulative shares кумулятивні (накопичувальні) акції; cumulative preference shares кумулятивні (накопичувальні) привілейовані акції; dead shares акції, які не мають попиту; deferred shares акції з відстроченим дивідендом; distributive share частка верств суспільства у розподілі національного доходу; dominant share домінуюча частка; employee share частка найманих робітників у національному доході; employers' share частка працедавців у національному доході; equal share рівна частка; equity shares звичайні акції; excess shares зайві акції; factor share частка виробничих факторів у національному доході; fancy shares сумнівні акції; foreign shares закордонні акції; founders' shares засновницькі акції • фундаторські акції; fractional share неповна акція • роздрібнена акція; fully paid shares повністю оплачені акції; gold shares акції золотодобувних підприємств; guaranteed shares акції із забезпеченою виплатою дивідендів; high-priced shares акції з високим рівнем ринкових біржових цін; inactive shares акції без попиту • акції, які не мають збуту; incentive shares заохочувальні акції; income shares дохідні акції; industrial shares акції промислових підприємств; investment shares інвестиційні акції; irredeemable preference shares привілейовані акції, які емітент не має права викупити; issued shares випущені акції; listed shares акції, зареєстровані на біржі; low-priced shares акції з низьким рівнем ринкових біржових цін; market share частка ринку; members' shares членські акції; net asset value per share чиста номінальна вартість активів з розрахунку на акцію; new shares нові акції; nonassessable share акція, за яку не можна вимагати додаткового платежу; noncumulative shares некумулятивні акції; nonvoting share акція без права голосу; no-par-value share акція без номіналу; ordinary shares; original shares акції першого випуску; original-issue shares акції першого випуску; outstanding shares неоплачені акції • циркулюючі акції; paid-up shares повністю оплачені акції; paired shares парні акції; participating preference shares привілейовані акції з участю в дивідендах; partly paid shares частково оплачені акції; par value share акція з номіналом; per share на акцію; perpetual preference shares безстрокові привілейовані акції • нетермінові привілейовані акції; preference shares; preferred shares (p. sh.) привілейовані акції; priority shares пріоритетні акції; pro rata share пропорційна частка (встановлених внесків); qualification share кількість акцій, необхідна для участі в управлінні • визначення місця за акціями; quoted shares допущені до котирування акції; redeemable shares акції з правом викупу; redeemable preference shares привілейовані акції з правом викупу; registered shares зареєстровані акції; speculative shares спекулятивні акції; subscribed shares підписні акції; subscription shares підписні акції; term shares строкові акції • термінові акції; transferable shares акції, які дозволено продати; underpriced shares акції, які продаються за ціною, нижчою від номіналу; unissued shares невипущені акції; unlisted shares акції, не зареєстровані на біржі; unquoted shares акції, не допущені до котирування на біржі; voting share акція з правом голосу; wage share частка заробітної плати у національному доході; withdrawn share акція, вилучена з обігу

═════════□═════════

dividend per share; earnings per share; lien on shares право утримання акції за борги; maturity of a share час терміну акції; shares advanced from... to... курс акцій піднявся з... до...; shares are down курс акцій знижується; shares are recovering курс акцій покращується; shares are rising курс акцій піднімається; shares are stationary курс акцій стабільний; shares have fallen курс акцій упав; shares have gone up курс акцій підвищився; shares have slumped 5 points курс акцій впав на 5 пунктів; share in a business частка в підприємстві; share in capital частка в капіталі; share in a cooperative пай в кооперативі; share in expenses участь у видатках; share in profit участь у прибутку; share of commission комісійна частка; share of corporate stock частка акціонерного капіталу; to allot shares розподіляти/розподілити акції; to apply for shares підписуватися/підписатися на акції; to be entitled to a share in profits мати право на частку прибутку; to buy shares купувати/купити акції; to deal in shares торгувати акціями; to dispose of shares продавати/продати акції; to exchange shares обмінювати/ обміняти акції; to float shares випускати/випустити акції; to hold shares тримати акції; to issue shares випускати/випустити акції; to invest in shares вкладати/вкласти капітал в акції; to make a call on shares ставити/поставити вимогу на акції; to pay off shares сплачувати/ сплатити акції; to pay up shares оплачувати/оплатити акції; to place shares with the public публічно розміщувати/розмістити акції; to recall shares вилучати/вилучити акції з обігу; to sell shares продавати/продати акції; to subscribe for shares підписуватися/підписатися на акції; to trade in shares торгувати акціями; to transfer shares передавати/передати права на акції; yield on shares виплата за акціями

share² (англ., австрал.):: stock² (амер.); share² — ім. пай (діал., діас.), уділ (зах. укр., діас.) прик. пайовий; share² ‡ shares (392); share² ‡ securities (391)

═════════◇═════════

акція < голл. aktie або нім. Aktie — акція (цінний папір) < лат. actio — скарга, претензія скаржника, право на участь; фіксується на початку XVIII ст. (ЕСУМ 1: 59 і ЕС-СУМ 1: 49); пай — тюрк. pai — частина, участь, ділянка (ЕС-СУМ 4: 9; СІС: 492; Фасмер З: 187); уділ — фіксується з XV ст. у формі оудѣль — частина маєтку, уділ, наділ: «Оуставлѧємь коли(ж) моу(ж) оумрє(т) о(т) жєны... а хочє(т) ли иньшєго моужа понѧ(т) тогды мы сказоуєм тымъ то дѣтємь очина всє испо(л)на прїидѣ(т) и дроу(г)мъ оудѣло(м) всє имєнїє материзны а она своє дѣ(л)нїцєю можє(т) моужа понѧть по(д)лѫ(г) своєѧ воли» (ССМ 2: 466)

▹▹ dividend per share

▹▹ earnings per share

▹▹ share capital

* * *

Ейнштейн, Альберт (1879, Ульм, Німеччина - 1955) - фізик-теоретик, засновник релятивістської фізики, яка суттєво вплинула не тільки на розвиток фізики, космології, механіки XX ст., а й спричинилася до створення нової картини світу та зміни стилю наукового мислення. Е. закінчив Цюрихський політехнікум, працював на посаді проф. у Празі і Цюриху та в Берліні (директор дослідницького ін-ту), від 1933р. - після еміграції з нацистської Німеччини - проф. Принстонського ун-ту. За оцінкою самого Е., новизна і значущість теорії відносності полягає перш за все в тому, що вона є новою теорією простору і часу. Е. прийшов до висновку про необхідність перегляду поглядів Ньютона на фізичні простір і час як на абсолютні і первинні щодо матеріальних тіл і явищ. Вчений надав їм статус фізичних конструкцій, тісно пов'язаних із природою фізичного субстрату. Для цього треба було дослідити межі необхідності й обґрунтованості наукових понять, розглянути їх природу та джерела, тобто процес створення фундаментальної фізичної теорії відносності виявився нерозривно пов'язаним із філософським аналізом природи понять простору й часу. Філософські погляди Е. формувалися під впливом ідей Спінози, Г'юма, Канта, Маха, Рассела, інших філософів. Знайомство з різними філософськими концепціями природи наукових понять та їх критичне осмислення дозволили Е. створити власну концепцію, в основу якої покладено тезу про "свободу творчості" суб'єкта в процесі створення наукової картини світу. Як вважає Е., наука є найбільш об'єктивним і неособистим з усього, що відоме людині; коротке слово "Я" не повинне відігравати ніякої ролі в роздумах вченого. Але досягнення об'єктивного знання неможливе як у руслі емпіризму, так і в руслі раціоналізму В. чення Канта про продуктивну здатність уяви було інтерпретоване Е. і постало як "свобода створення понять". Визначення категорій як апріорних форм мислення Е. вважає "фатальною помилкою" Канта. За Е., свобода створення понять полягає у встановленні та фіксації в мисленні найбільш суттєвих ознак і зв'язків між речами матеріального світу без звернення до безпосереднього досвіду. Творча уява або інтуїція необхідні вченому, аби звільнитися від кайданів строгого доведення при переході від чуттєвого досвіду до абстрактного мислення. Але, на відміну від Бергсона, Е. не бачить в інтуїції підсвідому, ірраціональну силу, яка спрямована на підрив розуму. Навпаки, інтуїція як реальний фактор наукового дослідження доповнює розум, цементуючи розрізнені наукові положення і надаючи їм форми цілісної структури. Методологічна концепція Е., попри її певні помилки і обмеження (некритичне запозичення ідеї напередвстановленої гармонії, використання певної махістської термінології тощо), є дуже важливим і необхідним моментом становлення нової, некласичної раціональності наукового пізнання.

НАТУРАЛІЗМ ПРАВОВИЙ - напрям у філософії права, що ґрунтується на ідеї існування поряд з правовими нормами реальних юридичних систем принципів природного права, які регулюють колективну та індивідуальну поведінку людей безпосередньо чи опосередковано через юридичні системи і виступають позаправовими стандартами їх оцінки. Н.п. порушує низку філософських проблем щодо походження, характеру і форм маніфестації принципів природного права, способів виявлення і розв'язання суперечностей між вимогами природного права і юридичними системами, взаємовідношень права з релігією, мораллю, політикою тощо. Традиційний Н.п., що був панівним до серед. XX ст., стверджує, що принципи та категорії природного права випливають із "справжньої" іманентної природи людини і суспільства, характеризуються незмінністю, позаісторичністю та незалежністю від суб'єктивних факторів, відіграють визначальну та оцінювальну роль щодо останніх, виступають регулятивами реально існуючих юридичних систем, зокрема, у вигляді принципів справедливості, загальної обов'язковості, рівності перед законом. Норми природного права існують як наслідок природного порядку, дії законів природи (Цицерон, Аристотель, Гоббс, Локк) або як запроваджені Богом, Творцем світу і людини (Тома Аквінський, Августпин, Лютпер). Відповідно до цього вирізняються два способи пізнання принципів природного права: людський розум і релігійне одкровення. Особливо багато уваги приділяється цим питанням в християнських версіях Н.п. Традиційний Н.п. історично змінювався. Зокрема, якщо в Середні віки мета природного права вбачалася в зорієнтованості колективної та індивідуальної поведінки на добро, то в Новий час вона полягає в усталенні меж для вільної реалізації індивідами своїх цілей. Для сучасного Н.п. характерним є виведення принципів і норм природного права із етичних, соціальних та політичних теорій. Необхідною умовою продуктивного функціювання будь-якої юридичної системи є врахування потреби у співробітництві та взаємних зобов'язаннях суверена і виконавця, законодавця і громадянина, а також міжособистісних взаємин, ефективності суспільних інститутів (Фуллер) В. исувається вимога моральної оцінки правових систем і окремих законів О. станні повинні містити правові норми, що дозволяють найповнішу моральну інтерпретацію, зокрема, судових рішень (Дворкін).

ПРАВОВИЙ РЕАЛІЗМ - напрям у філософії, що намагається побудувати свої уявлення про природу і функціювання будь-якої правої системи на основі вивчення емпірично фіксованих дій правових інститутів і індивідів, не зводячи його до логічного аналізу фактичних правових ситуацій. Виник як альтернатива правовому формалізмові. П.р. шукає не обґрунтування діючих правових систем в моральних імперативах, а акцентує увагу на соціальній обумовленості права, на розробці концептуальних засобів опису і пояснення запроваджених юридичних систем, що випливають з правової практики. Виділяють два різновиди П.р. Американський (Холмс, Ллевелін, Франк) зосереджується на фактичних обставинах запровадження законів, застосування правових норм і їх залежності від особистісних моральних і політичних факторів. Крайня форма амер. П.р. відома як правовий критицизм. Скандинавський (Олівекрона, Росс) дає філософське обґрунтування юридичних систем на основі практичної дії правових норм, а самі правові норми розглядає як породження синтаксичних імперативних форм сучасного законодавства. П.р. наголошує на інтерпретативному характері правових норм і правових фактів, що дозволяє використовувати право як засіб політичних маніпуляцій. Підриваючи довір'я до об'єктивності правових норм і принципів, П.р. підготував ґрунт для виникнення правового економізму, правового фемінізму, юрименрики, судового біхевіоризму.