формулювати

n 1. ком. пропозиція; a пропонований; 2. юр. оферта

1. надходження товарів і послуг на ринок; 2. письмова пропозиція оферента (offerer) про наміри укласти угоду на певних умовах, якщо адресат оферти (offeree) погоджується прийняти їх без змін; ♦ оферта зобов'язує обидві сторони

═════════■═════════

acceptable offer прийнятна пропозиція; aggregate offer сукупна пропозиція; attractive offer приваблива пропозиція; basic offer базова пропозиція; binding offer тверда пропозиція; blind offer пропозиція наосліп • прихована пропозиція; buried offer неявна пропозиція • прихована пропозиція; capital stock exchange offer пропозиція обміну акцій; cash offer пропозиція оплати готівкою; cash tender offer пропозиція покупки за готівку; cash-up offer пропозиція оплати готівкою; clubbing offer пропозиція знижки за одночасну передплату двох чи більше журналів; commercial offer комерційна пропозиція; competitive offer конкурентоспроможна пропозиція; comprehensive offer всеосяжна пропозиція; conditional offer умовна пропозиція; counter offer зустрічна пропозиція; coupon offer пропозиція купонів; credit offer пропозиція кредиту; cut-price offer пропозиція товарів за зниженою ціною; deal offer пропозиція пільгової угоди; definite offer певна пропозиція; direct-response offer пропозиція з прямою відповіддю; dozens offer пропозиція з нагородою «за дюжини»; export offer експортна пропозиція; fair offer відповідна пропозиція • задовільна пропозиція • чесна пропозиція; favourable offer прийнятна пропозиція • сприятлива пропозиція; final offer остаточна пропозиція; firm offer тверда пропозиція; foreign offer закордонна пропозиція; free offer пропозиція без зобов'язань (із збереженням права продавця продати товар до отримання відповіді другої сторони) • вільна пропозиція; genuine offer серйозна пропозиція; hidden offer прихована пропозиція; interim offer тимчасова пропозиція; introductory offer вхідна пропозиція; limited offer обмежена пропозиція; low-priced offer пропозиція дешевого товару; market offer ринкова пропозиція; marketing offer маркетингова пропозиція; opening offer початкова пропозиція; original offer первісна пропозиція; overall offer сукупна пропозиція; prefered offer пропозиція, що має перевагу; premium offer пропозиція на пільгових умовах • премія; price offer пропозиція ціни; price-cutting offer пропозиція товарів за зниженою ціною; rebate offer пропозиція знижки з ціни; reduced-price offer пропозиція зниженої ціни • пропозиція товару за зниженою ціною; revised offer переглянута пропозиція; special offer особлива пропозиція; stock tender offer пропозиція скуповування акцій; subscription offer оголошення передплати; takeover offer пропозиція поглинання; temporary offer тимчасова пропозиція; tentative offer пробна пропозиція; total offer сукупна пропозиція; trade-in offer пропозиція на умовах товарообміну; unconditional offer беззастережна пропозиція; valid offer справжня пропозиція

═════════□═════════

income offer curve крива пропонованого доходу; offer for public sale пропозиція для аукціону; offer for sale пропозиція продажу; offer for supply пропозиція на постачання; offer in principle пропозиція в принципі; offer of goods пропозиція товару; offer of a price пропозиція ціни; offer of services пропозиція послуг; offer subject to confirmation пропозиція, дійсна за умови затвердження; offer to supply пропозиція про постачання; offer with samples пропозиція зі зразками; offer without commitment пропозиція без зобов'язань; offer without obligations пропозиція без зобов'язань; to abandon an offer відмовлятися/відмовитися від пропозиції; to accept an offer приймати/прийняти пропозицію; to amend an offer змінювати/ змінити пропозицію; to close an offer приймати/прийняти пропозицію; to consider an offer розглядати/розглянути пропозицію; to decline an offer відхиляти/відхилити пропозицію; to discuss an offer обговорювати/обговорити пропозицію; to draw up an offer розробляти/розробити пропозицію • опрацьовувати/опрацювати пропозицію; to elaborate on an offer розробляти/розробити пропозицію • опрацьовувати/опрацювати пропозицію; to entertain an offer переглядати/переглянути пропозицію; to evaluate an offer переглядати/переглянути пропозицію; to examine an offer переглядати/переглянути пропозицію; to make an offer подавати/подати пропозицію; to outline an offer формулювати/сформулювати пропозицію; to propose an offer подавати/подати пропозицію; to refuse an offer відмовлятися/відмовитися від пропозиції; to reject an offer відмовлятися/відмовитися від пропозиції; to request an offer запитувати/запитати про пропозицію; to take an offer приймати/прийняти пропозицію; to take up an offer приймати/прийняти пропозицію; to turn down an offer відмовлятися/відмовитися від пропозиції; to withdraw an offer відкликати пропозицію; to work out an offer розробляти/розробити пропозицію • опрацьовувати/опрацювати пропозицію

═════════◇═════════

оферта < лат. offertus — запропонований

держава

державний

державу

затверджувати

затвердити

заявити

заявляти

знаходження

констатувати

стан

стверджувати

сформулювати

твердити

формулювати

штат

слово

сформулювати

формулювати

МИСЛЕННЯ - інформаційна діяльність, що набула якості опосередкованого, узагальненого пізнання, яке за допомогою абстрагування, міркувань (зіставлень пізнавальних образів та логічного виведення думок) і типізації даних про світ явищ розкриває їх необхідні зв'язки, закономірності, тенденції розвитку. М. виходить за межі емпіричного споглядання, ідеально відтворює процеси буття в їх необхідності та потенційності, що дозволяє формулювати закони. М. пов'язане з моделюванням можливих ситуацій і тому здатне до планування дій та передбачення їх наслідків. Процес М. визначається низкою логічних операцій. Такими операціями є: порівняння пізнаваних об'єктів (наочно даних чи уявлюваних, ідеалізованих); аналіз і синтез даних; абстрагування істотних ознак об'єктів від їхніх другорядних рис і від самих об'єктів; узагальнення, класифікація та ін. Мислительні операції здійснюються за допомогою мови та мовних знаків, які є засобом акумуляції, формалізації та трансляції інформації. М. відзначається специфічним апаратом форм і методів функціювання. Вихідною формою процесу М. є судження. Його зміст розкривається через побудову умовиводів і здійснюється шляхом зіставлення різних суджень. У ході цього зіставлення, оперуючи наявними знаннями, знаходять у них за певними правилами висновку нові сторони та відношення. Синтезом суджень про певний об'єкт є поняття, яке в теоретичних системах знання стає формою розвитку ідеї. М. полягає в постійних переходах від окремого до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки. Усвідомлення цих переходів досягається особливими методами М., зокрема різними дедуктивними та індуктивними прийомами пізнання (див. дедукція, індукція). В методологічному ракурсі М. визначається категоріями як засобами створення понять про поняття, щаблями освоєння думкою істотного, загального і необхідного в явищах дійсності, засобами мислимої її реконструкції В. ідповідно до розкриття в історії пізнання різних категоріальних схем розуміння світу М. характеризується певними стилями (див. стиль мислення). Генетично і за переважним використанням умоглядних чи практичних дій у мислительному процесі виділяють конкретно-дійове і теоретичне М. За характером побудови мислительних актів, формами Їхнього здійснення та завданнями розрізняють також М. образно-спрямоване й абстрактне. М. вивчають різні науки - від формальної логіки і лінгвістики до нейрокібернетики, фізіології і психології. Оскільки М. відтворює певні процеси дійсності і має в ній відповідні аналогові явища, деякі з цих процесів можна використовувати для кібернетичного моделювання мислительних актів. Ці моделі інформаційно-технологічних моментів думки називають "машинним М.", бо вони здійснюються на технічних системах, тобто побудованих людиною "органах людського мозку". Проте М., як матеріально зумовлене суспільне явище, є не автономним, формальним процесом думки, а теоретичним компонентом практичного освоєння світу, і його не можна розглядати окремо від людської діяльності в цілому. Тому "машинне М." не є М. у повному розумінні. В процесі М. специфічно проявляється активність суб'єкта, який теоретично засвоює світ у перспективі його перетворення в предмет цілеспрямованої діяльності. Генеза цієї діяльності становить водночас історію розвитку М. Зародки мислительної діяльності у формі елементарного, наочно-дійового, "моторного" М. властиві вже вищим ссавцям. Проте якісно нове, людське М. виникає і формується з розвитком суспільної праці і мовного спілкування людей. Спочатку М. безпосередньо впліталося в практичну діяльність. Згодом на основі генералізації дій людини, об'єднання нею об'єктів у певні класи за спільністю їхнього практичного використання та символічного позначення у мові формуються ідеальні предмети діяльності і специфічні операції над ними. Практична дія трансформується у розумову дію, закріплюється внутрішнім, духовним досвідом людей. Природне за історичними передумовами М. є суспільно зумовленим процесом пізнання людиною світу.

СЕМАНТИКА у логіці ( від грецьк. σημαντικόζ - означальний) - розділ теоретичної логіки, що вивчає відношення виразів логічної мови до позначуваних ними об'єктів і змісту, який вони виражають. В С. формулюються правила, за допомогою яких можна було б визначити властивості правильно побудованих формул логічних теорій, які збігаються за обсягом з властивостями "бути істинним реченням", "означати", "набувати значення". Засобами С. уточнюються відповідно до потреб логічних теорій поняття: "смисл", "значення", "позначення", "ім'я", "судження", "виконуваність", "визначення", "істинність", "хибність", "логічна істинність", "аналітична істинність" тощо. С. можна побудувати суто формальним способом. Семантичні правила можна поділити на три групи: правила утворення, правила істинності і правила позначення. Ці групи відповідно визначають, які вирази даної логічної мови мають смисл, зокрема, які вирази слід вважати реченнями; які вирази слід вважати істинними реченнями; які об'єкти, властивості й відношення позначаються виразами даної логічної мови. Правила бажано формулювати так, щоб до будь-якого виразу формалізованої мови можна було підшукати значення в обраній області. Для розв'язання ряду порівняно простих задач С. використовують поняття "опису стану", тобто множини речень даної мови, яка для кожного елементарного речення містить або це речення, або його заперечення, але не одне й друге разом. Через поняття С. можна побудувати теорію індуктивних міркувань і теорію семантичної інформації для найпростіших випадків. Ширший клас семантичних задач розв'язується на основі теорії моделей (див. істина в формалізованих мовах). С. в логіці може розглядатись як частина семіотики. Перед С. виникає широке коло теоретико-пізнавальних питань, що з семантичного погляду є проблемами зв'язків між мовами та їхніми областями (тим, що ці мови описують). Оскільки С. має засоби формальної реконструкції понять "мова" та "область", ряд загальнофілософських проблем набуває логікосемантичних формулювань.