Перевод: с украинского на все языки

у+злочині

  • 301 спроба

    ж
    attempt, endeavour, try; tentative, shot; essay

    спроба згвалтування — attempted rape, inchoate violence

    спроба підтвердити (версію, доказ) юр. — corroborating [corroborative] step

    Українсько-англійський словник > спроба

  • 302 страхітливий

    ( що викликає жах) terrific, horrific; (мерзенний, огидний) terrible, horrible, monstrous

    Українсько-англійський словник > страхітливий

  • 303 тяжкий

    1) heavy; weighty
    2) ( важкий) hard, difficult, burdensome
    3) ( серйозний) serious, grave, bad; terrible
    4) ( суворий) severe
    5) ( болісний) painful, distressing, grievous

    Українсько-англійський словник > тяжкий

  • 304 умисний

    intentional, deliberate, intended, designed, intended, premeditated; ( зловмисний) malicious

    умисний злочин юр. — deliberate crime, intended crime

    Українсько-англійський словник > умисний

  • 305 участь

    Українсько-англійський словник > участь

  • 306 екоцид

    Українсько-англійський словник > екоцид

  • 307 Достоєвський, Федір Михайлович

    Достоєвський, Федір Михайлович (1821, Москва-1881) - рос. письменник, мислитель, публіцист. Увійшов у європейську філософську традицію (й світову філософію в цілому) завдяки глибокому художньо-філософському осмисленню фундаментальних екзистенційних проблем людського буття. Формування світогляду Д. визначає поєднання ідей "натуральної школи" (молодий Д. - спадкоємець Гоголя й шанувальник Бєлінського) і радикалізму, властивого романтизмові. Арештований у 1849 р. за участь в гуртку петрашевців, він переживає спочатку, внаслідок інсценізації страти, момент екзистенційного пробудження. Пізніше, після зіткнення з реаліями каторжного життя, з одного боку, і осмислення релігійно-моральних інтенцій народної свідомості, з другого, вступає у період "переродження переконань". Останній привів до зміщення уваги з перетворення зовнішніх умов суспільного життя, як основного засобу подолання дисгармоній людського буття, на перебудову внутрішнього, духовного світу людини, а також до переконаності у розбіжності шляхів Росії та Заходу. Д. наголошує на тому, що західноєвропейська цивілізація, внаслідок органічно властивих їй вад - утилітаризму і відсутності "братського" першопринципу єднання людей, перетворила суспільство на індивідуалістичний "мурашник" і тому не лише не має позитивного значення для рос. людини, а й не заслуговує на гідне місце в подальшому історичному поступі. Як рушій історії, людська свобода є двоїстою і може бути чинником як відходу людини від Бога, так і її наближення до нього й тому повноцінного, духовно насиченого існування. Повноцінність буття людини в історії полягає не в позірній величі видатних історичних осіб, а в духовному самоздійсненні кожної особистості. Втім, хоча в історії немає "маленьких" людей (оскільки навіть нікчемність соціального статусу не применшує самоцінності будь-якої людини, зумовленої її неповторністю), в різних культурах переважає один з двох можливих основних варіантів духовної самореалізації індивіда - або демонічна снага, за принципом "все дозволено", що зумовлює відречення людини від Бога аж до богоборства й самообожнення; або ж - подолання негативних спонук "свого підпілля", виявлення і дбайливе плекання морального й духовного багатства людської душі, що може сягнути, зрештою, щаблю святості Д. ля Заходу типовим є перший варіант, для Росії - другий. Рос. народ, на переконання Д., має врятуватися не в комунізмі, не в механічних формах європейського соціалізму, а через єднання вищих станів суспільства з народом та їхнє прилучення до ідеї православ'я, справжніх християнських ідеалів всебратської злуки в любові та загальної вселюдської гармонії. Ці думки Д. здійснили безпосередній вплив на В. Соловйова та його осмислення рос. ідеї, а також на наступних її адептів. Внесок Д. у світову культуру й, зокрема, філософію полягав не стільки в розробці однієї із самобутніх національних ідей, як у своєрідному філософському осмисленні екзистенційних обріїв існування людства, в розширенні й поглибленні "самого метафізичного досвіду" (Флоровський). Як один із провісників екзистенційного філософування, він був переконаний, що в історії, зрештою, торжествують не мільйони людей, не потужні матеріальні сили, а "непомітна спочатку думка і часто якогось, вочевидь, найнікчемнішого з людей". Такий підхід становив внутрішній стрижень власне художньої творчості Д., яку він розумів як "реалізм у вищому сенсі". Саме такий "реалізм" був спроможний розгледіти за зовнішніми обставинами й подіями у їх найскладніших переплетіннях найглибші спонуки і найтонші нюанси дій неповторної людської індивідуальності. Якісно новими є твори Д. і за своєю формою, вимагаючи від читача активної співучасті з автором у розв'язанні порушених проблем, формування спромоги до особистого вибору у складних моральних колізіях Г. либина і своєрідність мислення Д. як письменника й філософа зробили його творчість надбанням культури усього людства.
    [br]
    Осн. тв.: "Біднілюди"(1847); "Записки з підпілля" (1864); "Гравець" (1866); "Злочин і покарання" (1865); "Ідіот" (1874); "Біси" (1871 - 1872); "Щоденник письменника" (1876); "Брати Карамазови" (1879-1880) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Достоєвський, Федір Михайлович

См. также в других словарях:

  • злочин — у, ч. 1) Суспільно небезпечна дія (чи бездіяльність), що чинить, заподіює зло людям. 2) Неприпустимий, ганебний вчинок. || Неправильна, шкідлива поведінка. Міжнародні злочини. •• Посадо/вий зло/чин злочинні дії, що здійснюються посадовими особами …   Український тлумачний словник

  • злочин — [зло/чиен] ну, м. (на) н і, мн. ние, н іў …   Орфоепічний словник української мови

  • злочин — (суспільно небезпечна дія, що заподіює зло людям), злочинство, злодіяння, переступ; кримінал, кримінальщина …   Словник синонімів української мови

  • злочин — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • выступок — злочин, правопорушення …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • суха справа — злочин без вбивства, що обговорюється на суді …   Словник лемківскої говірки

  • злочинність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до злочинний. 2) Наявність злочину (у 1 знач.). •• Білокомірце/ва злочи/нність умовна назва сукупності злочинів посадових осіб, уповноважених здійснювати державні функції (чиновників). Економі/чна злочи/нність вид… …   Український тлумачний словник

  • Массовые расстрелы в Виннице — Памятник жертвам террора 1937 1938 годов в Виннице. Винницкая трагедия (укр. Вінницька трагедія);  массовые репрессии в Винницкой области в период Ежовщины, которые проводились областным управлением НКВД в 1937 1938. В 1940 следственными органами …   Википедия

  • Винницкая трагедия — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей …   Википедия

  • Преступление со многими неизвестными — Злочин з багатьма невідомими …   Википедия

  • карний — а, е. 1) юр. Який учинив злочин проти життя і майна. || у знач. ім. ка/рний, ного, ч. Той, хто вчинив злочин проти життя й майна. 2) юр. Який становить замах на життя і майно. 3) юр. Пов язаний із розслідуванням і покаранням злочинів проти життя… …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «у+злочині» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»