-
1 розпускати
= розпусти́ти1) распуска́ть, распусти́ть; (широко расставлять, занимать широкое пространство) раски́дывать, раски́нуть; (слухи, молву) распространя́ть, распространи́ть2) (о сложенном, завязанном, скатанном) распуска́ть, распусти́ть; ( о свёрнутом) развёртывать, разверну́ть; (пояс, завязку, вожжи) ослабля́ть, осла́бить; (волосы, связку) развя́зывать, развяза́ть; (одежду, застёжку) расстёгивать, расстегну́ть, распа́хивать, распахну́ть3) ( в жидкости) распуска́ть, распусти́ть, растворя́ть, раствори́ть, разводи́ть, развести́4) перен. распуска́ть, распусти́ть; (соверш.) разбалова́ть, избалова́ть5) (только соверш.: сделать трудно проезжим) безл. развезти́ -
2 слина
-ислюна́; слю́ни (мн. ч.)ковта́ти сли́ну прям., перен. — глота́ть слюну́ (слю́ни, слю́нки)
розпуска́ти, розпусти́ти сли́ну (сли́ни) — распуска́ть, распусти́ть слю́ни; ( плакать) распуска́ть, распусти́ть ню́ни
-
3 слинка
-и; уменьш.слю́нка, слю́нки (мн. ч.)розпуска́ти, розпусти́ти сли́нки — распуска́ть, распусти́ть слю́ни; ( плакать) распуска́ть, распусти́ть ню́ни
См. также в других словарях:
розпуститися — [розпусти/тиес а і роспусти/тиес а] ушчу/с а, роузпу/стиес :а/роуспу/стиес :а, роузпу/стиец :а/роуспу/стиец :а, роузпу/с т ац :а/ роуспу/с т ац :а; нак. сти/с а, с т і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
розпустити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розпуститися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розгнузданий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгнуздати. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм., перен. Який дійшов до крайніх меж свавілля, розпусти, втратив почуття міри в чомусь. || Який ніким, нічим не стримується. || Який виражає безмежну сваволю,… … Український тлумачний словник
розпускати — а/ю, а/єш, недок., розпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов язків. || Звільняти з роботи, служби. || Припиняти діяльність якої небудь організації, установи, виборного … Український тлумачний словник
рюмси — ів, мн., розм.: •• Розпусти/ти рю/мси те саме, що Розпусти/ти рю/ми (див. рю/ми) … Український тлумачний словник
Иванычук, Роман Иванович — Иванычук Роман Иванович укр. Іваничук Роман Іванович … Википедия
бандур — а, ч. діал. Утримувач будинку розпусти … Український тлумачний словник
блудливий — а, е, заст. Який відзначається статевою розпустою; розпусний. || Який має або виявляє ознаки розпусти … Український тлумачний словник
бордель — ю, ч. Будинок розпусти … Український тлумачний словник
бурдей — бурді/й, я, ч., діал. 1) Житло, викопане в землі; землянка. || Благенька хата; халупа. 2) Дім розпусти … Український тлумачний словник
