-
41 legally valid
достатній з правової точки зору; юридично чинний; який має законну силу -
42 satisfactory security
достатній рівень безпеки, достатня безпека -
43 strength of evidence
достатність доказів; сила (вага) доказів; сила (вага) свідчення -
44 sufficiency
достатність; обґрунтованість- sufficiency in law
- sufficiency of disclosure
- sufficiency of performance -
45 sufficiency of performance
English-Ukrainian law dictionary > sufficiency of performance
-
46 sufficient
достатній; обґрунтований; належний; вчинений із дотриманням всіх формальностей- sufficient bail
- sufficient care
- sufficient cause
- sufficient consideration
- sufficient culpability
- sufficient evidence
- sufficient evidence of guilt
- sufficient funds
- sufficient ground
- sufficient intelligence
- sufficient justification
- sufficient mental capacity
- sufficient petition
- sufficient proof
- sufficient provocation
- sufficient standing
- sufficient warrant -
47 sufficient consideration
-
48 sufficient evidence of guilt
English-Ukrainian law dictionary > sufficient evidence of guilt
-
49 sufficient funds
-
50 sufficient intelligence
-
51 sufficient justification
-
52 valuable consideration
достатнє (належне, цінне) зустрічне задоволення -
53 sufficient
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > sufficient
-
54 adequate security
достатнє заставне забезпечення; прийнятне забезпечення -
55 capital adequacy
достатність капіталу; рівень достатності капіталу (здатність банку функціонувати за підтримки встановленого нормативами співвідношення статутного капіталу і активів) -
56 sufficient consideration
-
57 valuable consideration
достатнє зустрічне задоволення; належне зустрічне задоволення; обов'язкове зустрічне задоволення -
58 дастатковы
достатній -
59 საკმარისი
достатній -
60 дастатковы
достатній
См. также в других словарях:
достатність — ності, ж. Абстр. ім. до достатній 1), 2) … Український тлумачний словник
достатнє — присл., діал. Те саме, що достатньо … Український тлумачний словник
достатній — я, є. 1) Який задовольняє що небудь або відповідає яким небудь потребам. || Обґрунтований належною мірою, переконливий. 2) діал. Заможний … Український тлумачний словник
достатній — прикметник … Орфографічний словник української мови
достатність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
достатній — заможний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
доволний — достатній, спроможний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості … Український тлумачний словник
забезпечувати — ую, уєш, недок., забезпе/чити, чу, чиш; наказ. сп. забезпе/ч; док., перех. і без додатка. 1) Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого , що небудь у якихось потребах. || Надавати кому небудь достатні матеріальні засоби до існування … Український тлумачний словник
незабезпечений — а, е. Який не має достатніх засобів до існування. || Який характеризується відсутністю достатніх засобів до існування. •• Незабезпе/чена заборго/ваність перевищення кредиторської заборгованості підприємства, фірми по позичках над її забезпеченням … Український тлумачний словник
незнаючий — а, е. Який не має достатніх знань, досвіду в чому небудь. || у знач. ім. незна/ючий, чого, ч.; незна/юча, чої, ж. Людина, яка не має достатніх знань, досвіду в чому небудь … Український тлумачний словник