Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

уявіць

  • 1 представлять

    представить
    1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;
    2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);
    3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;
    4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;
    5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];
    6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];
    7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?
    8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];
    9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];
    10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];
    11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авить
    1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́
    2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти
    3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)
    4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)
    5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти
    6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити
    7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)
    9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]
    10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1
    11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

    Русско-украинский словарь > представлять

  • 2 воображение

    уява, уявлення, уявіння. Богатое -ние - багата, буйна уява. Горячее, пламенное, пылкое -ние - палка уява.
    * * *
    уя́ва; ( процесс) уя́влення

    Русско-украинский словарь > воображение

  • 3 лунатик

    -тичка сновида, сновія, снохода (общ. р.), місячник, -ниця. [Ходив увесь час, мов сновида (Франко). Я снохода, я сновія, вся в уяві потонула (Чупринка)].
    * * *
    луна́тик, снови́да, снохо́да

    Русско-украинский словарь > лунатик

  • 4 мгновенный

    хвилевий, хвилинний, моментальний, мінутний; на мить, на мент; (внезапный) раптовий. [Вчинки мої регулюються хвилевим афектом (Крим.). Серед моментального туману невиразно майнула в моїй уяві чиясь голова (Крим.). Роман на мент (Коцюб.)].
    * * *
    миттє́вий, миттьови́й; ( моментальный) момента́льний; ( внезапный) рапто́вий

    Русско-украинский словарь > мгновенный

  • 5 мелькание

    1) миг(о)тіння, мигання, (шутл. мигавка), мелькання; (мерцание) мерехтіння, блимання, бликання. [Серед того прудкого мигання невиразно майнула в уяві чиясь голова (Крим.)];
    2) майоріння, маяння;
    3) маячіння, манячення;
    4) миг(о)тіння, мерехтіння, мріння. Срв. Мелькать 1 - 4.
    * * *
    1) мигті́ння, миготі́ння, мига́ння, бли́скання, мелька́ння; майорі́ння
    2) бли́скання; мерехті́ння, бли́мання, мигті́ння

    Русско-украинский словарь > мелькание

  • 6 мелькать

    мелькнуть
    1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];
    2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];
    3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];
    4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - мелькн`уть
    1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти
    2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

    Русско-украинский словарь > мелькать

  • 7 представление

    1) (действ.) виставляння, поставляння (напр., свідків); (кого кому) рекомендування, представлення кого кому; (кого к чему: к награде, чину) виставляння кого на що (на нагороду на чин), подавання (напр., відомостей, звітів, документів); (воображением) уявлювання и уявляння, (оконч.) уявлення;
    2) уява, уявлення, виображення, (понятие о чём) тяма про що. [Однакові уявлення добра і зла (Наш). Вона була у його в уяві чимсь вищим (Грінч.)]. В -нии кого - в уявленні кого, чиїм. Вы и -ния об этом не имеете - ви й уявлення про це не маєте, ви і не уявляєте собі цього. Отчётливое -ние о чём - виразне (ясне) уявлення про що;
    3) -ние театральное (действие и спектакль) - вистава. [Вистава відбувалась просто неба (на открытом месте) (Єфр.)]. Эта драма имела пять -ний - ця драма мала п'ять вистав;
    4) канц. - подання, внесення. На ваше -ние от такого-то числа - на ваше подання від (з) такого-то числа. В ответ на ваше -ние - відповідаючи на ваше подання. По -нию кого - з подання чийого, кого. Входить с -нием - звертатися з поданням до кого;
    5) мат. - представлення. [Графічне представлення функції].
    * * *
    1) ( действие) подава́ння, подання́ и пода́ння; предста́влення; пока́зування; наве́дення; приставля́ння; знайо́млення, познайо́млення; рекомендува́ння, відрекомендува́ння; предста́влення; предста́влення; зобра́ження, зобража́ння; ви́ведення, пока́зування; змальо́вування, змалюва́ння; зобра́ження, зобража́ння; виставля́ння; удава́ння; прикида́ння; виклика́ння, завдава́ння, завда́ння; уявля́ння, уя́влення
    2) ( письменный доклад) подання́ и пода́ння; ( заявление) зая́ва
    3) театр. виста́ва
    4) филос. псих. уя́влення
    5) (понимание, знание) уя́влення

    Русско-украинский словарь > представление

См. также в других словарях:

  • уяв — присл., поет. Наяву …   Український тлумачний словник

  • здаватися — I здаю/ся, здає/шся, недок., зда/тися, зда/мся, здаси/ся, док. 1) Припиняючи опір, визнавати себе переможеним (перев. у бою). || Визнавати себе переможеним у суперечці, змаганні з ким , чим небудь і т. ін. || Відступати перед труднощами,… …   Український тлумачний словник

  • снувати — сную/, снує/ш, недок. 1) перех. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал. || Намотувати (пряжу на мотовило). 2) перех. Переплітаючи нитки, волокна і т. ін., з єднуючи їх,… …   Український тлумачний словник

  • обрис — у, ч. 1) Загальний вигляд предмета, окреслений лінією, що обмежує його поверхню; контур, силует. || Форма, накреслення чого небудь. 2) перен. Загальний вигляд, зміст і т. ін. чого небудь, що вимальовується в думках, в уяві, у планах і т. ін. ||… …   Український тлумачний словник

  • подуматися — ається, док., безос. З явитися в думці, уяві; промайнути в думці, уяві …   Український тлумачний словник

  • поставати — I ає/, недок., поста/ти, а/не, док. 1) Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого небудь; виникати. || З являтися. || Ставати збудованим, відбудовуватися після руйнування. || Організовуватися, створюватися. || З являтися в… …   Український тлумачний словник

  • увижатися — (ввижа/тися), а/юся, а/єшся, недок. 1) Поставати в уяві, уявлятися. || безос. || Бачитися, верзтися, маритися (у снах, галюцинаціях). || безос. Привиджуватися. 2) Сприйматися ким небудь так чи інакше, мати в чиємусь сприйнятті той чи інший… …   Український тлумачний словник

  • уявний — а, е. Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві; віртуальний. || у знач. ім. уя/вне, ного, с. Те, що створене уявою, в уяві. •• Уя/вне число/ мат. корінь парного степеня з від ємного числа. ** Уя/вне зобра/ження зображення, яке існує… …   Український тлумачний словник

  • уроєний — уявлюваний, видуманий; що є в чиїйсь уяві [VI] щоє в чиїйсь уяві, видуманий [VII] уроєний (180) < польськ. urojony уявний, мнимий [MО,V] …   Толковый украинский словарь

  • уявлятися — уявитися (з являтися в уяві, думках, свідомості), маритися, верзтися, вимальовуватися, вималюватися, малюватися, поставати, постати, виникати, виникнути, приходити, прийти, напливати, наплис[в]ти, наплинути, спливати, спливти, сплинути, сплисти,… …   Словник синонімів української мови

  • Serhy Yekelchyk — Dr. Serhy Yekelchyk is a Ukrainian Canadian historian of Ukrainian and Russian history.Education and careerYekelchyk received his B.A. from the University of Kiev and his M.A. from the Ukrainian Academy of Sciences. He did research in Australia… …   Wikipedia

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»