-
1 уснуть
засну́ти, посну́ти, позасипа́ти, позасина́ти, позасипля́ти -
2 крепко
(сильно) міцно, цупко, кріпко, сильно, (хорошо) добре, (прочно) міцно, кріпко, тривко, дебело. [Він її пригорнув до серця міцно (Квітка). Глядіть-же, цупко прикрутіте (Котл.). Добре били (Шевч.). Пошито міцно (М. Грінч.). Дебело зроблена ряма (Грінч.)]. -ко обнять - міцно (тісно) обняти. -ко связать - міцно (тісно, щільно, цупко) звязати. -ко держать - цупко (міцно) держати кого, що. -ко схватиться за что - міцно (цупко) схопитися за що, вчепитися чого. -ко задуматься - дуже (тяжко, сильно) замислитися про що. -ко спать, уснуть - спати, заснути міцно (твердо, цупко, добре, тяжко, здорово), заснути міцним (твердим) сном. [А дівчина тверденько заснула і не зчулась, як нічка минула (Чуб.). Тяжко заснула в житах на межі (Олесь)]. -ко спится кому - добре (міцно) спиться кому. Встать -ко на ноги - стати твердо на ноги. -ко стоять - твердо (міцно) стояти. [Твердо гордий дуб стоїть (Грінч.)]. -ко стоять за свои права - твердо стояти за свої права (за своїми правами). -ко закрыть глаза - тісно (щільно, міцно) заплющити (стулити) очі. -ко ударить (выругать) кого - дуже (тяжко, кріпко, здорово) ударити (вилаяти) кого. -ко хочется - дуже (тяжко) хочеться кому, кортить кого, кому. Жить -ко - жити скупо (скнаро). -ко держаться своего мнения - твердо (міцно) триматися своєї думки. -ко пьян был - дуже (тяжко, здорово) п'яний (напитий) був, п'яненний був. -ко-накрепко (сильно) - міцно- преміцно, дуже-предуже. -ко-накрепко запер дверь - добре замкнув двері. -ко-накрепко запретили мне делать это - суворо-суворісінько заборонено мені це робити. Крепче - міцніш(е), цупкіш(е), дебеліш(е), кріпше, лучче. [Що-дня тісніш, міцніш стискає нас мов обручем зо сталі лядська сила (Грінч.). Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства (Куліш). А його притискає ще лучче (Звин.)]. Довольно -ко - міцненько, кріп(к)енько, дуженько, тривкенько, дебеленько. [А рака кріпенько держить (Стор.)].* * *нареч.1) мі́цно, крі́пко; си́льно, цу́пко; ( хорошо) до́бре2) ( очень) ду́же, си́льно, ве́льми -
3 появляться
появиться1) (показываться, становиться видным, предстать) з'являтися, з'явитися (редко появлятися, появитися), виявлятися, виявитися, уявлятися, уявитися, виникати, виникнути и виникти, (о мн.) поз'явлюватися и т. д. [На небі з'являються зорі (Коцюб.). Бабуся з'явилась на дверях (Л. Укр.). В одному з товстих місячників з'явилася дуже прихильна оцінка поетичних писань Лаговського (Крим.). Оддаль виявляються озера (Стор.). На вулиці чорна свита виявилась одна й друга (М. Вовч.). З високих черешень уявилася Марта (М. Вовч.). З-за кущів виникла висока постать (Н.-Лев.). Як не уявиться він завтра, то й зовсім його не ждіть (Звин.)]; (показываться) показуватися, показатися, (из-за чего-л.) витикатися, виткнутися, виступати, виступити, (во множестве) висипати, висипати, (внезапно) вириватися, вирватися; нагодитися; срв. Показываться. [Покажеться висока двугорба гора (Крим.). Сонце почне витикатись (Мнж.). У сю хвилину я витикався на двері (Грінч.). Зорі висипали на небі (Н.-Лев.). Вирвався, як Пилип з конопель (Ном.)]. -виться вдруг (тут как тут) - уродитися, вигулькнути, гулькнути. [Як де сама зостануся, так і він тут уродиться (Грінч.). Зразу вродився веселий настрій (Васильч.). Вигулькнув із моря]. -ться куда - (показывать нос) потикатися, поткнутися куди. [Хай до нас не потикається]. Изредка -ться - навертати, навернути куди. [Хіба обідати та на ніч наверне додому (Мирн.)]. -виться на свет - з'явитися на світ, виявитися на світі, по[на]родитися на світ. -вилась молодая луна - молодик народився. -ляться, -виться перед чьим-л. взором - ставати, стати, поставати, постати кому перед очима;2) ( об'являться, обнаруживаться) об'являтися, об'явитися, проявлятися, проявитися, (чаще о болезнях) прокидатися, прокинутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укидатися, укинутися, (во множ.) кинутися, забуяти; срв. Обнаруживаться. [Об'явиться новий філософ (Н.-Лев.). Проявилася в Англії «чорна смерть» - чума (Доман.). У тебе самого проявилася істерика (Крим.). Сивий волос почав укидатися. Укинувся червак у хліб. Страх у серце вкинувся (М. Вовч.)]. В городе -вился тиф - в місті прокинувся тиф. -ются кражи - прокидаються крадіжки. -ляется болезнь - про[и]кидається x(в)ороба. -вились (во множестве) сорные травы - кинулись, забуяли бур'яни;3) (возникать) з'являтися, з'явитися, поставати, постати (и повставати, повстати), наставати, настати, ставати, стати, виникати, виникнути и виникти, (иногда) прокидатися, прокинутися; срв. Возникать. [З'являються поважні літературні видання (Єфр.). Повстають нові видавництва (Єфр.). Перш ніж настав світ (Єван.). Прокидаються подекуди нарікання на громадський нелад (Єфр.)]. -лись новые обычаи - зайшли (настали, постали) нові звичаї. -ляется желание, мысль - прокидається бажання, думка. -ляется мода, потребность - заходить мода на що, потреба;4) (браться, взяться) братися, взятися, заводитися, завестися, (о мн.) позаводитися. [Козаки беруться не знать звідкіля (Куліш). Десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.). Звідкіля це ти узявся? Відколи султани позаводилися на сході (Крим.)]. Откуда -лись у него деньги? - звідки в його взялися, завелися гроші? -лись деньжонки - завелися грошенята. -ляется желание уснуть - сон (на сон) береться. -ются ссоры - беруться сварки. Недавно -вившийся - новітній. [Це новітній пан (Гуманщина)]. До того времени -вившийся - дотихчасовий. То -ляясь, то исчезая - прогульком. [Місяць прогульком з-за хмари виглядав (Грінч.)].* * *несов.; сов. - появ`итьсяз'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; уявля́тися, уяви́тися; ( возникать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти -
4 разгуливать
несов.; сов. - разгул`ять1) (несов.: прогуливаться) розгу́лювати, -люю, -люєш, гуля́ти; вигу́лювати; ( прохаживаться) походжа́ти2) ( кого-что) розгу́лювати, розгуля́ти; ( рассеивать) розві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, розві́яти\разгуливать ля́ть ребёнка — ( не дать уснуть) розгуля́ти дити́ну
См. также в других словарях:
уснуть — См. умирать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. уснуть спать, умирать, започивать, погруженный в сон, сонный, заснуть, опочить, сон сморил, спящий, забыться сном, поспать,… … Словарь синонимов
УСНУТЬ — УСНУТЬ, усну, уснёшь, совер. 1. Заснуть. «До места барку дотянул и богатырским сном уснул.» Некрасов. «Уснул, потрудившийся в поте!» Некрасов. «Прикорнув к спинкам диванов, стараются уснуть.» Чехов. || перен. Затихнуть, замереть, прекратиться… … Толковый словарь Ушакова
УСНУТЬ — УСНУТЬ, см. усыпать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
УСНУТЬ — УСНУТЬ, ну, нёшь; совер. То же, что заснуть. Ребёнок уснул. У. навеки или вечным сном (перен.: умереть; высок.). Рыба уснула (умерла). Уснувший вулкан (перен.: не извергавшийся длительное время). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
уснуть — Уснуть навеки или вечным сном (поэт.) умереть. Но там, увы, где неба своды сияют в блеске голубом, где тень олив легла на воды, заснула ты последним сном. А. Пушкин … Фразеологический словарь русского языка
уснуть — • крепко уснуть … Словарь русской идиоматики
уснуть навеки — См … Словарь синонимов
Уснуть — I сов. неперех. 1. Погрузиться в сон; заснуть. отт. перен. Погрузиться в безмолвие, в покой; затихнуть, замереть. 2. перен. Ослабеть, притупиться (о чувстве). II сов. неперех. местн. Перестать дышать, стать снулой, сонной, мертвой, неживой (о… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
уснуть — уснуть, усну, уснём, уснёшь, уснёте, уснёт, уснут, уснул, уснула, уснуло, уснули, усни, усните, уснувший, уснувшая, уснувшее, уснувшие, уснувшего, уснувшей, уснувшего, уснувших, уснувшему, уснувшей, уснувшему, уснувшим, уснувший, уснувшую,… … Формы слов
уснуть — глаг., св., употр. часто Морфология: я усну, ты уснёшь, он/она/оно уснёт, мы уснём, вы уснёте, они уснут, усни, усните, уснул, уснула, уснуло, уснули, уснувший, уснув 1. Когда вы уснули, вы начали спать, вошли в состояние сна. 2. Когда вы… … Толковый словарь Дмитриева
уснуть — пробудиться проснуться … Словарь антонимов
